На виконання п. 2.5 наказу ДПА України від 23.01.03 N 20 Державною податковою адміністрацією України опрацьовані проблемні питання по оподаткуванню доходів, отриманих на території України нерезидентами та їх постійними представництвами, та надаються роз'яснення по найбільш актуальних з них.

1. Щодо оподаткування доходів нерезидентів за надані резиденту України транспортні послуги

Законом України від 24.12.02 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внесено ряд змін по визначенню термінів, що застосовуються до господарських операцій в цілях оподаткування податком на прибуток.

Так, п. 1.35 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) введено термін "фрахт" - це винагорода (компенсація), що сплачується за:

а) перевезення вантажів та пасажирів морськими та повітряними суднами;

б) перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом;

в) найм або піднайм судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей, визначених у вищевказаних абзацах "а" - "б".

Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними п. 13.5 ст. 13 Закону.

Для цілей цього Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Оподаткування отриманих нерезидентом будь-яких доходів із джерелом їх походження з України (визначення яких наведене у п. 1.21 ст. 1 Закону від провадження господарської діяльності (визначення якої наведене у п. 1.32 ст. 1 Закону)), у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними ст. 13 Закону.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 Закону сума доходів нерезидентів, яка виплачується резидентами як оплата вартості фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за їх рахунок. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; а особою, уповноваженою стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Статтею 18 Закону передбачено, що якщо міжнародною угодою, ратифікованою Верховною Радою України, встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачені Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, наприклад, відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цій Державі. Згідно з п. 1h) ст. З у розумінні цієї Конвенції термін "міжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, річковим або повітряним судном, дорожнім транспортним засобом, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське, річкове або повітряне судно, дорожній транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі.

Механізм застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 N 470.

2. Щодо оподаткування винагороди, отриманої нерезидентом за послуги по пошуку за межами України покупців продукції резидента

Відповідно до пп. з) п. 13.1 ст. 13 Закону доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України є, зокрема, брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів.

Відсотки за послуги нерезидента по пошуку за межами України покупців продукції резидента прирівнюються до вищевказаної винагороди, отриманої від резидента стосовно послуг, наданих нерезидентом на користь резидента, яка обчислюється у відсотках від обсягу реалізованої продукції.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Оскільки серед положень пунктів 13.3-13.6 Закону сум доходів, одержаних нерезидентом у вигляді вказаної вище винагороди немає, то у разі якщо нерезиденту по договору з підприємством перераховуються проценти від обсягу реалізованої продукції за послуги по пошуку за межами України покупців цієї продукції, платник податку зобов'язаний утримувати під час виплати такого доходу (процентів) та сплачувати податок на репатріацію у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу (процентів) за рахунок такої виплати.