1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
03.02.2011 N 999
Про надання роз'яснення
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваше звернення від 2 лютого 2011 року, отримане з Урядової гарячої лінії (реєстраційний індекс КО-588466), щодо надання роз'яснення стосовно того, чи може фізична особа - підприємець, що є платником єдиного податку, додатково працювати найманим працівником.
У статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) зазначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.
В межах своєї підприємницької діяльності фізична особа укладає цивільно-правові договори відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). При укладанні цивільно-правового договору виконавець не є найманим працівником (та на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства), а виконує роботу на власний ризик.
Тобто, відповідно до законодавства, фізична особа - підприємець, що зареєстрована в установленому законодавством порядку, є самозайнятою особою. Під терміном "самозайнята особа" відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) мається на увазі платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Трудові відносини громадян регулюються ГКУ, ЦКУ, Кодексом законів про працю України (КЗпП), Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами з цих питань.
Громадяни реалізують право на працю на підставі частини першої статті 67 ГКУ та частини другої статті 2 КЗпП шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

................
Перейти до повного тексту