Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 713 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 232"

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ковалів Ю.І.

1. Ці Методичні рекомендації застосовуються під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, прийняття рішень про його здійснення, розподіл ризиків між державним і приватним партнерами на кожному етапі здійснення державно-приватного партнерства, укладення договору між ними.

Ці Методичні рекомендації також можуть застосовуватися під час виявлення, оцінки та управління ризиками в процесі розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів.

2. Терміни, що використовуються в цих Методичних рекомендаціях, уживаються в значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" та Методиці виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 232 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 713) (далі - Методика).

3. Під час підготовки проектів державно-приватного партнерства (далі - проект) усі ризики підлягають визначенню, оцінці та розподілу між державним і приватним партнерами.

4. Виявлення ризиків полягає у визначенні ймовірних подій, дій або бездіяльності, які можуть негативно впливати на державно-приватне партнерство на будь-якому етапі його здійснення.

5. Усі виявлені ризики здійснення державно-приватного партнерства підлягають якісній оцінці, яка проводиться за критеріями ймовірності настання виявлених ризиків (далі - імовірність) та ступеня впливу на здійснення державно-приватного партнерства (далі - ступінь впливу).

Імовірність - це оцінка можливості настання того чи іншого ризику в певний проміжок часу.

Імовірність може бути визначена як:

"низька" - ризик навряд чи настане (імовірність від 0 % до 33 %);

"середня" - ризик можливо настане (імовірність від 33 % до 66 %);

"висока" - ризик найімовірніше настане (імовірність більше ніж 66 %).

Ступінь впливу - це рівень сутності, з яким ризик може вплинути на досягнення поставлених цілей здійснення державно-приватного партнерства в період настання такого ризику.

Ступінь впливу може бути визначений як:

"низький" - незначний вплив на досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства;

"середній" - помірний вплив на досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства (фінансові втрати, які можуть бути мінімізовані за рахунок ужиття негайних заходів);

"високий" - критичний вплив на досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства (високі фінансові втрати, які можуть призвести до припинення здійснення державно-приватного партнерства).

З метою виявлення істотних ризиків та їх ранжування імовірність та ступінь впливу ризиків можуть оцінюватися за шкалою від "1" до "3", де:

"1" - низька імовірність та низький ступінь впливу;

"2" - середня імовірність та середній ступінь впливу;

"3" - висока імовірність та високий ступінь впливу.

Оцінка рівня ризику враховує імовірність ризику і ступінь його впливу та розраховується за такою формулою:

Результати якісної оцінки ризиків можуть бути представлені в таблиці 1.

Результати якісної оцінки ризиків також можуть бути представлені в таблиці 2, у якій по горизонталі відображається імовірність, а по вертикалі - ступінь впливу. У таблицю 2 заносяться лише порядкові номери, що були присвоєні кожному виявленому ризику, згідно з таблицею 1. Порядкові номери ризиків заносяться у графи згідно з проведеною оцінкою рівня ризику на перетині відповідних значень імовірності та ступеня впливу.

У таблиці 2 систематизуються всі ризики, що були попередньо проаналізовані відповідно до оцінки рівня ризику. У разі якщо оцінка рівня ризику становить:

"1", "2" - це прийнятний ризик. Жодні дії щодо його уникнення не здійснюються;

"3", "4" - помірний ризик. У разі потреби приймаються рішення щодо способів реагування та вжиття заходів щодо його уникнення;

"6", "9" - неприйнятний ризик. Необхідно здійснити термінові заходи щодо зниження рівня ризику.

Під істотними ризиками для проведення подальшого аналізу розуміють ризики, які мають значний вплив на прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або на його здійснення. До істотних ризиків належать ризики, оцінка рівня яких становить "3", "4", "6" та "9".

6. Кількісна оцінка ризиків здійснюється тільки для істотних ризиків. Для проведення кількісної оцінки ризиків на стадії аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства застосовуються такі методи:

аналіз чутливості;

сценарний аналіз;

метод Монте-Карло.

7. Аналіз чутливості передбачає визначення основних змінних здійснення державно-приватного партнерства, що можуть призвести до суттєвих змін чистої приведеної вартості (NPV), внутрішньої норми рентабельності/дохідності (IRR) та періоду окупності проекту (PBP) (як правило, застосовується дисконтований період окупності проекту (DPP)).

Аналіз чутливості проводиться за такими етапами.

7.1. Визначення основних змінних, які впливають на значення чистої приведеної вартості (NPV).

Перелік основних змінних, які використовуються під час проведення фінансового аналізу для розроблення базової фінансової моделі, наведено в таблиці 3. Цей перелік не є вичерпним. Він визначається на етапі розроблення базової фінансової моделі проекту і залежить від сфери здійснення державно-приватного партнерства.

7.2. Установлення залежності чистої приведеної вартості (NPV) від основних змінних.

Показник чистої приведеної вартості (NPV) залежить від грошового потоку базової фінансової моделі та ставки дисконтування.

Необхідно визначити основні змінні, що впливають на надходження грошових коштів від здійснення державно-приватного партнерства, та навести формули розрахунку цих надходжень.

Аналогічний аналіз слід провести щодо основних змінних, які безпосередньо впливають на грошові виплати від здійснення державно-приватного партнерства, та навести формули розрахунку цих грошових виплат.

У разі якщо ставка дисконтування визначається як середньозважена вартість капіталу (WACC), необхідно вказати підходи, використані для оцінки вартості власного капіталу та залучених коштів. Слід також навести інформацію щодо структури фінансування державно-приватного партнерства, зазначивши частку фінансування за рахунок власних коштів та кредитних коштів.

У разі якщо під час визначення ставки дисконтування використовуються інші підходи, необхідно детально обґрунтувати її розрахунок.

7.3. Розрахунок базової ситуації (далі - очікуваний сценарій) - установлення очікуваного значення чистої приведеної вартості (NPV) за очікуваних значень основних змінних.

Грошовий потік базової фінансової моделі розраховується з використанням очікуваних значень основних змінних.

Під час визначення очікуваних значень основних змінних можуть використовуватися такі підходи:

1) значення основної змінної закріплено відповідною угодою (наприклад, досягнуто домовленості про постачання сировини або готової продукції за визначеною ціною або про розподіл прибутку у визначених пропорціях). У цьому разі в розрахунок базової фінансової моделі закладаються узгоджені значення основних змінних.

Основна змінна може набувати значень у певному діапазоні, але відсутня інформація щодо імовірності, з якою вона набуває тих чи інших значень. Для цих основних змінних можливо використовувати таку формулу:

де

x - значення основної змінної;

xо - найбільш сприятливе значення основної змінної;

xп - найменш сприятливе значення основної змінної;

Лямбда - норматив для обліку невизначеності (визначається залежно від схильності партнерів державно-приватного партнерства до ризику, здебільшого Лямбда = 0.3);

2) основна змінна може набувати випадкового значення з відомим розподілом імовірностей та можливих значень. У цьому разі проводиться розрахунок очікуваного значення основної змінної (EV).

де

p - імовірність настання події;

x - значення основної змінної в кількісних одиницях або грошових показниках.

Показники імовірності та розподіл значень основної змінної надаються незалежними експертами або відповідальними за оцінку ризиків спеціалістами.

Отримані значення показників очікуваного сценарію здійснення державно-приватного партнерства зазначаються в таблиці 5 та аналізуються. За результатами аналізу робиться висновок щодо можливої результативності проекту (окупний проект, проект на межі збитковості, проект є неокупний).