З метою однакового застосування норм законодавства та підвищення якості провадження у справах про порушення митних правил

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо провадження у справах про порушення митних правил (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Начальникам регіональних митниць, митниць довести цей наказ до відома особового складу.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби Лозка В.Я.

1.1. Методичні рекомендації розроблено з метою однакового застосування їх норм керівниками митниць, їх заступниками, а також посадовими особами митних органів (далі - посадові особи), уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил і здійснювати провадження у справах про порушення митних правил.

1.2. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи МК України чи іншими законами України, і за які МК України передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

1.3. Протиправність - це юридичний вираз суспільної небезпеки правопорушення. Вона виявляється в тому, що певне суспільно небезпечне діяння визнається порушенням митних правил тільки тоді, коли воно передбачене чинним законодавством.

1.4. Винність характеризує психічне ставлення особи до скоєної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу й необережності.

Порушення митних правил визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Порушення митних правил визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була й могла їх передбачити.

1.5. Відповідальність за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне відношення до вчиненого.

Ознаки складу порушення митних правил об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:

а) об'єкт порушення митних правил;

б) об'єктивну сторону порушення митних правил;

в) суб'єкт порушення митних правил;

г) суб'єктивну сторону порушення митних правил.

Всі вказані елементи складу порушення митних правил являють собою нерозривну єдність. Наявність цих елементів обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною статтею МК України, то вказане діяння не є порушенням митних правил.

1.6. Об'єктом порушень митних правил є суспільні відносини, які охороняються законом і яким в результаті посягання завдається чи може бути завдана шкода, а також те, на що спрямоване посягання.

1.7. Об'єктивною стороною порушень митних правил є сукупність передбачених законом ознак, які характеризують зовнішній прояв діяння, що посягає на об'єкти правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.

1.8. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Під громадянами слід розуміти фізичних осіб: громадян України, іноземців, осіб без громадянства.

Під посадовими особами підприємств слід розуміти керівників та інших працівників підприємств (резидентів та нерезидентів), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених МК України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

У разі виявлення в порядку, установленому МК України, фактів переміщення через митний кордон України особами, які користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, товарів з порушеннями митного законодавства митні формальності щодо таких товарів здійснюються відповідно до МК України, міжнародних договорів України та іншими актами законодавства.

1.9. Суб'єктивна сторона порушень митних правил характеризується психічним ставлення особи до вчинення правопорушення:

- вина - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

- мотив - внутрішнє спонукання особи, яке створило психологічні передумови скоєння правопорушення;

- мета - наслідок, якого прагне досягти особа, вчиняючи правопорушення.

1.10. Не є порушенням митних правил дія, яка хоч і визначається МК України як така, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за існуючих обставин не могла бути усунута іншими засобами та якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

1.11. Не притягується до адміністративної відповідальності особа, яка під час учинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

1.12. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 МК України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої МК України.

1.12.1. Під аварією, у цьому випадку, слід розуміти пошкодження, вихід з ладу й руйнування, що сталися з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.

Під дією непереборної сили слід розуміти:

- стихійне лихо (пожежу, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів);

- військові дії чи надзвичайний стан у регіоні;

- зафіксований у встановленому законом порядку факт учинення злочинних дій третіми особами;

- інші обставини чи події.

Документи, що підтверджують факт аварії або дії непереборної сили, можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, які здійснюють діяльність щодо усунення наслідків аварій, тощо.

Під протиправними діями третіх осіб слід розуміти вчинення діянь іншою стороною, що порушують законні права та інтереси особи, під час виконання нею митних формальностей, в тому числі вчинення правопорушення відносно особи.

Документи, що підтверджують факт протиправних дій третіх осіб, можуть видаватися судами, правоохоронними органами, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами.

Посадова особа, яка виявила порушення митних правил, що могло статися внаслідок аварії або дії непереборної сили, протиправних дій третіх осіб, керуючись законом, оцінює докази події, що стала причиною порушення митних правил, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У разі підтвердження вчинення правопорушень, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 МК, унаслідок аварії або дії непереборної сили, протиправних дій третіх осіб, справа про порушення митних правил не порушується, а порушена - підлягає закриттю.

1.12.2. У разі допущення у митній декларації не більше двох разів протягом місяця помилок (крім орфографічних), які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справа про порушення митних правил не порушується.

1.13. Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

1.14. Справа про порушення митних правил не порушується, а порушена, яка розглядається митницею відповідно до статті 522 МК України, підлягає закриттю у разі підтвердження факту, що:

- при виконанні митних формальностей особа діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальненої консультації, навіть коли у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

- товари помилково ввезенні на митну територію України, якщо ввезення цих товарів не є результатом умисних дій;

- несплата митних платежів не відбулась у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, коли прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на його характер (у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК України).

1.15. Справа про порушення митних правил не порушується у випадках:

- якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої-четвертої статті 269 МК України;

- товари, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, фактично знищені (у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 476 МК України.

1.16. У разі малозначності вчиненого порушення митних правил посадова особа, уповноважена розглядати справу, на підставі статті 22 КУпАП може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням, закривши справу.

Питання щодо визначення порушення митних правил малозначним вирішується вповноваженою посадовою особою у кожному конкретному випадку, ураховуючи те, що малозначним правопорушенням є дія або бездіяльність, яка не містить великої суспільної небезпеки, не завдає або не може завдати будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління.

2.1. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

- попередження;

- штраф;

- конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

2.2. Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення.

Застосування попередження як до громадян, так і до посадових осіб підприємств передбачено статтею 468, частиною першою статті 469, частиною першою статті 470, частиною першою 481 МК України.

2.3. Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Порядок нарахування штрафів за статтями 468 - 471, 474 - 481 МК України встановлено у розмірі, кратному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, за статтями 472, 482-485 - у відсотковому еквіваленті.

Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян визначається законами України.

2.4. Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі вчинення правопорушень, передбачених статтями 469, 477 - 481, 485 МК України - не пізніше ніж через шість місяців з дня їх виявлення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

2.5. Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються МК України та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Застосування конфіскації передбачено статтями 471 (передбачена конфіскація лише тих товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України), 472, 473, 476, 482 - 484 МК України.

Забороненими до переміщення через митний кордон України є товари :

- переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;

- на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною другою статті 378 МК України);

- що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог МК України та інших законів України, крім випадків, передбачених МК України.

Обмеження переміщення через митний кордон України окремих товарів застосовується у випадках, передбачених законом. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду за УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України. Обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 МК України, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів з осіб, що вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.

2.6. Перебіг строку накладення адміністративного стягнення починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в митному органі, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

2.7. Адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі й у порядку, встановлених МК України.

Адміністративне стягнення за порушення митних правил накладається в межах, встановлених МК України.

Коли накладається стягнення враховуються характер учиненого порушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність за порушення митних правил, визнаються:

- щире розкаяння винного;

- відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

- учинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

- учинення правопорушення неповнолітнім;

- учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року, тощо.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за порушення митних правил, визнаються:

- продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу припинити її з боку вповноважених на те осіб;

- повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; учинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

- утягнення неповнолітнього в здійснення правопорушення;

- учинення правопорушення групою осіб;

- учинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

- учинення правопорушення в стані сп'яніння (посадова особа, що накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність за порушення митних правил).

На відміну від обставин, що пом'якшують відповідальність за порушення митних правил, перелік обставин, що обтяжують відповідальність за порушення митних правил, є вичерпним. Тому орган (посадова особа), що розглядає справу про порушення митних правил, не вправі визнавати як такі, що обтяжують відповідальність, не зазначені вище обставини.

2.7. Норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК України, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

2.8. У разі вчинення однією особою двох або більше порушень митних правил, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька порушень митних правил, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Розгляд справ не вважається одночасним, якщо він відбувається хоча б і в один день, однак обставини порушень митних правил, у зв'язку з якими порушено справи, не пов'язані між собою, матеріали справ досліджуються окремо й у різний час.

2.9. Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

3.1. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

3.2. Завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

3.3. Підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

- безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

- офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 МК України;

- офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Повідомлення про вчинення порушення митних правил, одержані від будь-яких органів (у тому числі митних) України й іноземних держав, а також від міжнародних організацій, повинні бути викладені в письмовій формі, підписані особами, які мають право діяти від їх імені.

Відповідно до вимог МК України не можуть бути підставою для порушення справи про порушення митних правил повідомлення й заяви громадян. Такі повідомлення й заяви повинні бути перевірені, і якщо факти, викладені в них, підтвердяться, то підставою для заведення справи про порушення митних правил буде безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

Не може бути підставою для порушення справи про порушення митних правил анонімне письмове повідомлення й повідомлення, зроблене за телефоном. Такі повідомлення можуть бути перевірені, і якщо факти, викладені в них, підтвердяться, то підставою для заведення справи про порушення митних правил буде безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

3.4. Під час перевірок можуть прийматись пояснення від громадян і посадових осіб підприємств, а також у порядку, передбаченому статтею 343 МК України, проводитись огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи (крім житла громадян).

3.5. У випадках виявлення під час перевірок або проваджень у справах про порушення митних правил інших адміністративних правопорушень, не передбачених МК України, матеріали, що свідчать про їх учинення, передаються в державні органи, до компетенції яких належить їх розгляд.

У разі виявлення під час перевірки або провадження у справі про порушення митних правил ознак злочину, у справах про який митні органи не є органами дізнання, потрібні матеріали у строк не більше трьох діб з дня його виявлення потрібно надіслати прокуророві, органу досудового слідства чи дізнання. Одночасно митним органом у межах своєї компетенції вживаються заходи до запобігання чи припинення злочину, а також до фіксування й збереження слідів злочину, забезпечення цілості матеріальних цінностей, документів, виявлення очевидців злочину.

3.6. Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Коли порушується справа про порушення митних правил потрібно також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі.

До таких обставин належать:

- відсутність події й складу порушення митних правил;

- недосягнення особою на момент учинення порушення митних правил шістнадцятирічного віку;

- неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

- учинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

- скасування акта, який установлює відповідальність за порушення митних правил;

- закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків накладення стягнень, передбачених статтею 467 МК України;

- наявність за тим же самим фактом щодо особи, питання про можливе притягнення якої до відповідальності за порушення митних правил розглядається, порушеної адміністративної або кримінальної справи або не скасованої постанови про закриття справи про порушення митних правил;

- смерть особи, що вчинила порушення митних правил.

За наявності зазначених обставин протокол про порушення митних правил не складається. У випадках, коли провадження у справі все ж було розпочате, названі обставини є підставою для припинення провадження у справі.

3.7. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

3.8. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

3.9. Провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

3.10. Провадження у справі про порушення митних правил здійснюють уповноважені посадові особи підрозділів митних органів, що здійснюють заходи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, крім випадків, передбачених абзацом другим та третім цього пункту, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремі процесуальні дії у справі про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил відповідно до статті 490 МК України, а також посадовими особами іншого митного органу у випадку отримання доручення посадової особи, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (далі - Держмитслужба) або особа, яка виконує його обов'язки, мають право передавати справу про порушення митних правил для здійснення провадження з однієї митниці до іншої.

Посадові особи Держмитслужби мають право здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митних правил, порушеній будь-яким митним органом України.

Під підрозділами митних органів, що здійснюють заходи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, в цих Методичних рекомендаціях слід розуміти підрозділи митного органу, основним завданням яких є виявлення, припинення й розслідування митних правопорушень.

Уповноваженими здійснювати провадження у справі про порушення митних правил вважаються посадові особи цих підрозділів, у посадові інструкції яких включено відповідні права й обов'язки.

3.11. Посадова особа митного органу не може здійснювати провадження у справі про порушення митних правил, якщо вона є родичем особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, її представника, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі, а також коли існують інші обставини, які дають підстави вважати, що ця посадова особа може бути особисто заінтересована у вирішенні справи.

Питання про передачу такої справи іншій посадовій особі митного органу вирішується керівником цього органу або його заступником.

Якщо керівник митного органу, в якому здійснюється провадження у справі про порушення митних правил, є родичем особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, її представника, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі, а також якщо існують інші обставини, які дають підстави вважати, що керівник зазначеного органу може бути особисто заінтересованим у розгляді справи, справа підлягає передачі іншому митному органу.

3.12. Відповідно до МК України участь у провадженні у справах про порушення митних правил беруть:

- особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;

- власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України (заінтересовані особи);

- представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, що діють на підставі довіреності, доручення);

- захисники;

- представники митних органів;

- свідки;

- експерти;

- перекладачі;

- поняті.

3.13. Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил та заінтересовані особи, мають право:

- знайомитися під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі;

- бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях;

- подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи;

- під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника;

- виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача;

- давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення;

- оскаржувати постанови митного органу, суду (судді);

- користуватися іншими правами, наданими їм законом.

3.14. Представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб можуть бути:

- законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники на підставі документів, що посвідчують їх повноваження, - у справах осіб, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про порушення митних правил. Законні представники можуть доручити участь у справі іншій особі, обраній ними як представник;

- інші особи - на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Громадяни можуть також посвідчити довіреність на участь у справі на підприємстві, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці - у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, - у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради; особи, які перебувають на лікуванні, - у відповідному лікувальному закладі.

Особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати у цій справі представника.

Законні представники користуються під час участі у справі всіма правами, зазначеними у статті 498 МК України. Повноваження інших представників на участь у справі дають їм право на вчинення від імені осіб, яких вони представляють, усіх дій, зазначених у цій статті, крім передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (судді), одержання товарів або грошових сум у разі їх повернення.

Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.

Не можуть бути представниками осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб:

- особи, які не досягли 18-річного віку;

- особи, над якими встановлено опіку, піклування;

- адвокати, які прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру.

Посадові особи митної служби України, а також судді, слідчі і прокурори не можуть бути представниками осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб, крім випадків, коли вони діють як батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники цих осіб.

3.15. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності - свідка та надання їм необхідної юридичної допомоги.

Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники.

Повноваження захисника на участь у справі підтверджується:

- адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання;

- адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою;

- інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;

- близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії провадження.

Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час опитування чи проведення інших процесуальних дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам абзаців другого - п'ятого цього пункту.

Захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у статті 498 МК України.

3.16. Представник митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, здійснює свої повноваження в суді на підставі належно оформленої довіреності, виданої митним органом.

Представник митного органу підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом.

Представник митного органу має право:

- знайомитися з документами, долученими до справи, робити з них витяги або знімати копії, одержувати копії рішень, постанов, ухвал суду;

- брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі;

- заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, які беруть участь у справі;

- знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти;

- прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти;

- оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду;

- користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

3.17. Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил.

За викликом органу, посадова особа якого здійснює провадження у справі про порушення митних правил, свідок зобов'язаний з'явитися у призначений час до цього органу і дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання.

Свідок має право:

- давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

- заявляти відвід перекладачу;

- знати, у зв'язку з чим і в якій справі він опитується;

- власноручно викладати свої показання в протоколі опитування;

- обирати за власним бажанням захисника під час опитування чи проведення інших процесуальних дій за своєю участю відповідно до цього Кодексу та на іншу правову допомогу в порядку, встановленому законом, а також відмовитися від запрошеного ним захисника. Захисник може запрошуватися свідком, його законним представником, а також іншими особами на його прохання чи за його згодою;

- користуватися нотатками і документами при дачі пояснень у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;

- відмовитися давати пояснення щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів, а також у разі, якщо у нього немає можливості вільно, без неправомірних обмежень, отримати правову допомогу в обсязі і формах, як він того потребує, в тому числі запросити захисника;

- знайомитися з протоколом опитування і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;

- оскаржувати дії посадової особи митного органу, яка проводила опитування, в порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.

У разі наявності відповідних підстав свідок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом.

3.18. У разі потреби в спеціальних знаннях посадовою особою, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, призначається експерт.

Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.

Експерт зобов'язаний надати об'єктивні висновки з поставлених перед ним питань.

Експерт має право:

- знайомитися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

- заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків.

3.19. Перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил.

Перекладач зобов'язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.

Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Послугами перекладача мають право користуватись особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил і не володіють мовою, на якій ведеться провадження.

3.20. Понятими є особи, які залучаються до участі у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.

У присутності понятих проводяться такі процесуальні дії, як складання протоколу про порушення митних правил якщо за цим протоколом вилучаються предмети товари, транспортні засоби, документи, а також їх тимчасове вилучення, митне обстеження, пред'явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання, взяття проб і зразків для проведення експертизи.

Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у справі. Понятим не може бути родич особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, її представника, а також працівники митних органів.

Поняті, присутні при проведенні процесуальних дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі проведеним діям.

Понятих повинно бути не менше двох.

4.1. Під час провадження у справі про порушення митних правил доказуванню підлягають:

- подія порушення митних правил (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення);

- наявність у діях правопорушника вини у формі умислу або необережності, мотив учинення порушення митних правил;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;

- наслідки правопорушення, характер і розмір заподіяної шкоди;

- інші обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.

Для встановлення перерахованих обставин, з'ясування об'єктивної істини у справі потрібно зібрати, дослідити, оцінити й використати всі докази.

4.2. Доказами в справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказове значення мають:

- протокол про порушення митних правил, протоколи процесуальних дій, додатки до зазначених протоколів;

- пояснення свідків;

- пояснення особи, яка притягується до відповідальності;

- висновок експерта;

- інші документи (належним чином завірені їх копії або витяги з них) та інформація, у тому числі та, що перебуває в електронному вигляді. При цьому, митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу;

- товари - безпосередні предмети порушення митних правил, товари зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

4.3. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

5.1. Посадова особа має право здійснити адміністративне затримання громадянина, який учинив порушення митних правил.

Адміністративне затримання - короткочасний примусовий захід, який застосовується з метою припинення порушення митних правил, установлення особи, яка вчинила порушення митних правил, складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на місці вчинення правопорушення.

Адміністративне затримання може бути проведене тільки за наявності факту порушення митних правил.

5.2. Адміністративне затримання здійснюється посадовою особою митного органу за вмотивованим письмовим рішенням керівника цього органу або його заступника, а в разі їх відсутності (в нічний час, у вихідні та святкові дні тощо) - старшого чергової зміни. Форма письмового рішення про адміністративне затримання затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 608 "Про затвердження форм документів адміністративного затримання", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 червня 2012 року за № 917/21229.

У разі вчинення опору або спроби втечі з місця події особи, до якої застосовується адміністративне затримання, доцільно проводити затримання за допомогою працівників правоохоронних органів і/або військовослужбовців.

5.3. Адміністративне затримання громадянина, який учинив порушення митних правил, допускається на строк до трьох годин.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи до службового приміщення митного органу або до іншого приміщення, де проведення необхідних дій з метою, визначеною частиною першою статті 507 МК України цієї статті, є можливим, а якщо особа перебуває в стані сп'яніння - з часу її витвереження.

У разі виявлення порушення митних правил, за яке МК України передбачено застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, строк адміністративного затримання особи, яка знаходиться у службовому приміщенні митного органу або в іншому приміщенні у зв'язку з проведенням митного контролю або митного оформлення таких товарів, транспортних засобів, обчислюється з моменту винесення вмотивованого письмового рішення про її адміністративне затримання. Митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів при цьому зупиняється.

У разі виявлення інших порушень митних правил строк адміністративного затримання обчислюється з моменту завершення митного контролю та митного оформлення.

5.4. Про кожний випадок затримання особи складається протокол, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У протоколі обов'язково зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого, час і підстави затримання, підпис особи, щодо якої винесено рішення про адміністративне затримання про ознайомлення з таким рішенням, а також робиться відмітка про застосування фізичної сили або спеціальних засобів, якщо таке мало місце.

У разі відмови особи, щодо якої винесено рішення про адміністративне затримання, від підписів у протоколі адміністративного затримання до його складання залучаються поняті.

Протокол підписується особою, адміністративне затримання якої здійснено, понятими, якщо вони залучались до складання протоколу, й посадовою особою митного органу, яка склала протокол. Копія протоколу вручається громадянинові, якого було затримано.

5.5. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підписання протоколу в протоколі робиться запис про це, який засвідчується понятими. Копія протоколу вручається затриманій особі.

5.6. Митний орган, який здійснив тимчасове затримання особи, невідкладно повідомляє про це її родичів, а якщо затриманий громадянин-нерезидент не має родичів на території України - дипломатичне представництво або консульську установу відповідної іноземної держави.

6.1. До процесуальних дій належать:

- складення протоколу про порушення митних правил;

- опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб;

- витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них;

- тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, та документів на них;

- митне обстеження;

- пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання;

- експертиза;

- взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

У справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, потрібних для правильного вирішення цієї справи. Рішення про проведення певної процесуальної дії приймається посадовою особою митного органу, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил. У разі перешкоджання посадовій особі під час здійснення нею провадження в справі про порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів, таке перешкоджання може бути кваліфіковане як порушення митних правил, передбачене статтею 474 МК України.

6.2. Складання протоколу про порушення митних правил.

6.2.1. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 652 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 червня 2012 року за № 1015/21327.

6.2.2. Складати протоколи про порушення митних правил мають право:

- посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

- посадові особи митних органів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;

- інші посадові особи, уповноважені керівником Держмитслужби або керівником митниці.

6.2.3. У протоколі про порушення митних правил зазначається:

- дата і місце його складення;

- посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

- необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено (громадянство, прізвище, ім'я, по батькові, день, місяць, рік народження, місце народження, місце проживання, дані про документ, який засвідчує особу, місце роботи, посада або рід занять). При цьому слід ураховувати, що наявність повних і точних відомостей потрібна для визначення статусу особи (громадянин, посадова особа підприємства);

- місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил (із зазначенням назви та реквізитів документів (включаючи ВМД), поданих як підстава для переміщення через митний кордон України безпосередніх предметів правопорушення, валовий номер міжнародного поштового відправлення, відомості про відправника й одержувача такого відправлення (на українській та іноземній мовах) тощо);

- посилання на частину та статтю (статті) МК України, що передбачає адміністративну відповідальність за порушення митних правил;

- прізвища та адреси свідків понятих якщо вони є;

- прізвища та адреси понятих, якщо вони залучались;

- відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 МК України (найменування, індивідуальні ознаки, кількість або вага й, за наявності, вартість);

- інші необхідні для вирішення справи відомості.

При складанні протоколу необхідно точно вказувати дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (П.І.Б., посада, юридична та фактична адреса). Особа правопорушника встановлюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, військовий квиток, посвідчення водія тощо). Неприпустимо записувати в протоколі прізвище порушника тільки з його слів.

При викладенні суті порушення митних правил у протоколі зазначаються обставини його виявлення, спосіб учинення, характер правопорушення, кваліфікаційні ознаки. Якщо вчинені протиправні дії кваліфікуються за кількома статтями МК України, у протоколі послідовно описуються ознаки цих порушень митних правил.

У випадках, коли при складенні протоколу неможливо встановити фактичну вартість затриманого предмета, напроти зазначення його найменування в графі "вартість" у протоколі слід учинити запис: "оцінка буде проведена додатково".

При потребі оформлюється додаток до протоколу за встановленою формою, який є невід'ємною частиною протоколу. Про заповнення додатка у відповідній графі протоколу вчиняється запис.

6.2.4. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис, який засвідчується понятими. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

6.2.5. Ураховуючи вимоги МК України під час складення протоколу про порушення митних правил особа, що притягується до відповідальності, може бути відсутня.

Складення протоколу про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, можливо, коли встановлено факт її відсутності на території України, а також у випадках, коли цю особу викликано до митного органу запрошенням, однак вона не з'явилась, не повідомивши про причини.

У запрошенні зазначається куди й до кого особа повинна з'явитися, а також день і час. Запрошення вручається особі під підпис, а в разі її тимчасової відсутності - дорослим членам сім'ї, адміністрації за місцем роботи, житловим органам за місцем проживання або надсилається їй рекомендованим листом з повідомленням.

6.2.6. У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 МК України, свідку - передбачені статтею 504 МК України, перекладачу - передбачені статтею 503 МК України, про що в протоколі вчиняється відповідний запис, який підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце й час розгляду справи про порушення митних правил.

6.2.7. Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу на умовах, визначених статтею 521 МК України, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

6.2.7.1. Мирова угода укладається у письмовій формі. Форма мирової угоди встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 607 "Про затвердження Типової мирової угоди про припинення провадження в справі про порушення митних правил", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 985/21297.