Згідно з Законом України "Про природні монополії" та повноваженнями, наданими Указом Президента України від 21.04.98 N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", з метою забезпечення сталого функціонування суб'єктів природних монополій в електроенергетиці, а також створення для споживачів умов для безперервного доступу до мережі і можливості своєчасного і якісного отримання електроенергії від постачальника в будь-який час, Національна комісія регулювання електроенергетики України

1. Затвердити розроблену Українським науково-дослідним, проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом "Укрсільенергопроект" Методику розрахунку абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж для запровадження нового механізму відшкодування витрат ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (суб'єктів природних монополій в електроенергетиці) (додається).

2. Ліцензіатам з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, які є одночасно постачальниками електроенергії за регульованим тарифом:

2.1. Відповідно до Методики розрахунку абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж здійснити розрахунок абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж для 2 класів споживачів на підставі затверджених витрат з передачі електроенергії компанії.

2.2. Запровадити з 15 вересня 2000 року в паралельному режимі розрахунок ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами ставок абонентної плати та платежів споживачів згідно з ними.

2.3. Результати розрахунків згідно з п. 2 надавати НКРЕ до 15 числа місяця, наступного після розрахункового.

3. Затвердити План організаційних заходів із впровадження в дію Методики розрахунку абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж (додається).

На перехідному етапі реформування електроенергетики України після реорганізації вертикально інтегрованих виробничих енергетичних об'єднань і відокремлення генеруючих підприємств та підприємств місцевих (локальних) електромереж була запроваджена нова система формування роздрібних тарифів на електроенергію. Основною метою цієї системи було розмежування джерел фінансування відокремлених видів діяльності: виробництва, передачі місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом, та запобігання перехресного субсидування між ними, тобто переміщення коштів або розподіл витрат для фінансової підтримки одного виду діяльності за рахунок іншого.

Прийнята концепція ціноутворення була досить спрощеною, оскільки передбачала формування одноставочного тарифу на електроенергію і безпосередньо пов'язувала формування доходів компаній від здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електроенергії з обсягами електроенергії, виробленої або відпущеної споживачам.

Виробництво електроенергії та її постачання є конкурентними видами діяльності, оскільки характеризуються наявністю однорідного товару (електроенергії), можливістю заміщення одного виробника (постачальника) іншим, наявністю в системі ресурсів для покриття попиту, що формується споживачами. Таким чином, виробництво та постачання електроенергії передбачають суперництво між виробниками (постачальниками) товару (електроенергії) у боротьбі за частку ринку шляхом надання найбільш привабливої пропозиції товару з прийнятними якісними показниками за найнижчою з можливих ціною. У сфері конкурентного ринку основним завданням держави є створення для всіх учасників ринку однакових умов господарювання та визначення чіткої нормативної бази взаємовідносин.

Підприємства ж місцевих (локальних) електромереж є суб'єктами природних монополій, оскільки будівництво та експлуатація електромереж, що дублюють існуючі, створить надзвичайно високе цінове навантаження на споживачів. Викладене вище дозволяє зробити висновок, що підприємства місцевих (локальних) електромереж здійснюють свою діяльність в умовах ринку, на якому задоволення попиту на послуги є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей надання послуг (у зв'язку з істотним зменшенням питомих витрат в міру збільшення обсягів послуг, що надаються). Послуги, які надаються підприємствами місцевих (локальних) електромереж не можуть бути замінені у споживанні іншими послугами, у зв'язку з чим попит на них менше залежить від зміни цін, ніж попит на інші товари (послуги).

Оскільки місцеві (локальні) електромережі є природними монополіями, надають суспільно необхідні послуги, які у визначеному регіоні не можуть бути надані іншим суб'єктом господарювання, і підлягають державному регулюванню, в тому числі шляхом регулювання тарифів на свої послуги, то органом державного регулювання має бути запроваджений такий механізм фінансування діяльності підприємств електромереж, який й би забезпечував у будь-який час стале функціонування природної монополії та її розвиток з метою створення для споживачів можливості отримання послуги із безперервного доступу до мережі, а для постачальників - надання споживачу електроенергії за допомогою розподільчих електромереж.

За останні роки після набуття Україною незалежності обсяг споживання електроенергії на території нашої держави значно скоротився. Це було обумовлено як наявністю надлишкових потужностей підприємств важкої промисловості (металургії, хімії, машинобудування), які були орієнтовані на задоволення попиту на продукцію в межах Радянського Союзу, так і загальною кризою перехідної економіки. До теперішнього часу тенденція скорочення споживання збереглася, хоча посилився вплив інших факторів, зокрема недостатності забезпечених паливом потужностей власної генерації, а також спрямованості підприємств електроенергетичної галузі на задоволення тільки платоспроможного попиту на електроенергію. В таких умовах збереження існуючого механізму відшкодування витрат підприємств місцевих (локальних) електромереж за рахунок тарифу на передачу, який сформований шляхом віднесення витрат підприємств електромереж на одиницю обсягу відпущеної споживачу електроенергії, створює небезпечну практику хронічного недофінансування виправданих витрат через скорочення обсягів електроенергії, яка передається розподільчими електромережами. Кінцевим результатом збереження такої практики може бути створення умов, коли підприємства - монополісти не зможуть виконати свої обов'язки щодо організації надійного функціонування локальних електромереж, і під загрозою опиниться як функціонування народногосподарського комплексу в цілому, так і життєзабезпечення громадян України.

Таким чином, виникає нагальна необхідність перегляду існуючої методології відшкодування витрат підприємств місцевих (локальних) електромереж - суб'єктів природних монополій в електроенергетиці через тарифи на передачу електроенергії.

Підприємства електромереж, що надають комплексні послуги з організації функціонування місцевих (локальних) електричних мереж зобов'язані:

- утримувати технологічне обладнання, будівлі та енергетичні споруди підприємств електромереж в стані експлуатаційної готовності;

- забезпечувати підтримання параметрів якості електроенергії, що передається постачальником;

- дотримуватись стандартних умов надання споживачу електричної енергії (потужності);

- забезпечувати необхідні параметри надійності електропостачання споживачів;

- здійснювати оперативно-диспетчерське управління в межах підприємства місцевих (локальних) електромереж.

Метою розробки цієї Методики є створення умов для забезпечення самофінансування підприємств місцевих (локальних) електромереж за умови відшкодування обгрунтованих витрат для сталого функціонування електромереж, враховуючи інвестиційну діяльність, шляхом встановлення абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж (надання послуг місцевою електричною мережею споживачу енергії із забезпечення в будь-який час технічної можливості для передачі заявленої максимальної потужності).

Запровадження абонентної плати як елементу економічного регулювання в системі "споживач електроенергії - передавач", крім того, буде спонукати споживача до вирівнювання графіку навантаження, що в подальшому призведе до скорочення невиправданих витрат електроенергії та ефективного використання як перетворюючих, так і енергогенеруючих потужностей. Останнє дозволить зменшити обсяги необхідних регулюючих потужностей і в загальному плані буде сприяти сталому і ефективному функціонуванню енергосистеми в цілому.

Абонентна плата за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж повинна визначатись на принципах:

- узгодження інтересів підприємств, що надають послуги з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж, та споживачів;

- економічної обгрунтованості витрат і рівня прибутку місцевих (локальних) електромереж;

- створення економічних стимулів для здійснення в електромережах заходів з енергозбереження;

- забезпечення місцевих (локальних) електромереж необхідними фінансовими ресурсами для розширеного відтворення виробництва, науково-технічного та соціального розвитку;

- забезпечення безпечного і надійного функціонування мереж з метою надання якісних послуг споживачам;

- реалізація прав акціонерів (власників) на отримання доцільного рівня прибутку (доходу) на вкладений капітал;

- врахування результатів діяльності підприємств місцевих (локальних) електромереж за період дії попередньо встановленого рівня ставок абонентної плати.

Узагальнюючим показником для визначення обсягу послуг, що надаються підприємствами місцевих (локальних) електромереж, є забезпечення споживачу умов використання електромереж для передачі одиниці активної потужності (1 МВт).

Ця Методика розроблена у відповідності до вимог Законів України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про ціни і ціноутворення", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про підприємства в Україні" та інших нормативних актів, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності в електроенергетиці та у сфері природних монополій, регулювання цін (тарифів) на товари (послуги) суб'єктів природних монополій.

Ця Методика застосовується для визначення абонентної плати підприємствами незалежно від форм власності, які мають у власності або користуванні на визначених законом підставах місцеві (локальні) електромережі та отримали ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами.

Абонентна плата за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж (надання послуг місцевими електричними мережами споживачам енергії із забезпечення в будь-який час технічної можливості для передачі заявленої максимальної потужності), розрахована за цією Методикою, застосовується для оплати споживачами за послуги місцевих електричних мереж згідно з договорами між споживачами та місцевими електричними мережами про надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж.

Ставки абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж відповідно до Закону України "Про природні монополії" затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України як органом державного регулювання природних монополій в електроенергетиці.

Ця Методика містить посилання на такі нормативні документи:

Абонентна плата - плата (вартість послуг), що сплачується споживачем енергії підприємству електромереж на підставі договору про надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж (надання послуг місцевими електричними мережами споживачам енергії із забезпечення в будьякий час технічної можливості для передачі заявленої максимальної потужності).

Заявлена (дозволена до використання) максимальна потужність - величина максимальної річної активної потужності, дозволеної до використання споживачем у будь-який час.

Підприємство електромереж - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами здійснює передачу електричної енергії (потужності) і надає комплексні послуги з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж (надання послуг місцевими електричними мережами споживачам енергії із забезпечення в будь-який час технічної можливості для передачі заявленої максимальної потужності).

Споживачі енергії - вживається у значенні відповідно до Закону України "Про електроенергетику".

Природна монополія - вживається у значенні відповідно до Закону України "Про природні монополії".

Розмір ставки абонентної плати за надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж диференціюється за ступенями напруги, на яких споживач отримує електричну енергію і потужність, з урахуванням категорії надійності струмоприймачів споживача.

Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, встановлюється НКРЕ.

Розрахункова річна максимальна потужність споживача на і-му класі (з урахуванням категорії надійності електропостачання):

Сумарна розрахункова річна максимальна потужність споживачів на і-му класі (з урахуванням категорії надійності електропостачання), яким надаються комплексні послуги з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж, визначається як сума розрахункових річних максимальних потужностей всіх споживачів на і-му класі:

Величина місячної ставки абонентної плати для відповідного класу споживачів на одиницю заявленої річної максимальної потужності визначається шляхом віднесення сумарних витрат на організацію функціонування місцевих (локальних) електромереж для забезпечення живлення відповідного класу споживачів до сумарної величини заявленої річної максимальної потужності споживачів, що використовують ці мережі.

За умови диференціації споживачів електричної енергії на два класи за ступенем напруги:

а) для 1-го класу:

б) для 2-го класу:

В разі диференціації споживачів електричної енергії більше, ніж на два класи за ступенем напруги застосовується подібний принцип визначення ставки абонентної плати.

Зокрема, за умови диференціації споживачів електричної енергії на чотири класи за ступенем напруги:

а) для 1-го класу:

б) для 2-го класу:

в) для 3-го класу:

г) для 4-го класу:

Коефіцієнт ризику:

де

В разі, якщо r >= 1, то в розрахунку приймається r=1.

У випадках, коли споживач має декілька живильних ліній з різними ступенями напруги на межі балансового розподілу, розрахунки за надання послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж здійснюються з таким споживачем за ставками абонентної плати, які відповідають кожному із ступенів напруги.

Величина місячної абонентної плати споживача на і-му класі:

де Z - сумма.

Загальна місячна абонентна плата споживача:

Об'єктом обліку витрат для визначення абонентної плати є комплексні послуги підприємств електромереж з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж для забезпечення в будь-який час технічної можливості для передачі споживачу заявленої максимальної потужності.

Ставки абонентної плати розраховуються і затверджуються таким чином, щоб забезпечити місцевим електричним мережам достатні надходження коштів для відшкодування їх виправданих витрат на утримання технологічного обладнання, будівель та енергетичних споруд підприємств електромереж в стані експлуатаційної готовності та забезпечення їх розвитку, відшкодування вартості умовно-постійних технологічних витрат електроенергії в місцевих (локальних) електромережах, додержання необхідних параметрів надійності електропостачання споживачів, здійснення оперативно-диспетчерського управління в межах підприємства місцевих (локальних) електромереж, дотримання стандартних умов надання споживачу електричної енергії (потужності), та отримання необхідного прибутку, а також стимулювати до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності їх діяльності.

Відповідно до Закону України "Про природні монополії" при розрахунку ставок абонентної плати враховуються:

а) витрати, які згідно з законами про оподаткування відносяться на валові витрати виробництва та обігу;

б) податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів;

в) вартість основних виробничих фондів, амортизаційні відрахування, потреби в інвестиціях, необхідних для відтворення основних виробничих фондів;

г) очікуваний прибуток;

д) електровіддаленість різних груп споживачів від місця виробництва електричної енергії;

є) відповідність якості товарів, що виробляються (реалізуються) потребам споживачів.

Склад витрат, що відшкодовуються абонентною платою, наведено в додатку 1.

Непрямі витрати за класами розподіляються пропорційно умовним одиницям обслуговування електричних мереж за класами.

Розподіл умовних одиниць обслуговування електричних мереж за класами виконується таким чином:

- умовні одиниці обслуговування електричних ліній та лінійної комутаційної апаратури відносяться безпосередньо до свого класу;

- умовні одиниці обслуговування підстанцій з двохобмотковими трансформаторами відносяться до класу нижчої напруги трансформаторів;

- загальні умовні одиниці обслуговування підстанцій з трьохобмотковими трансформаторами, умовні одиниці обслуговування силових трансформаторів та комутаційної апаратури 110(150) кВ розподіляються до класів напруги 35 кВ та 10 кВ пропорційно номінальній потужності обмоток 35 та 10 кВ трансформаторів; умовні одиниці обслуговування комутаційної апаратури 35 та 10 кВ відносяться відповідно до класів напруги 35 та 10 кВ.

Дані наводяться за базовий і прогнозований періоди. Базовий період за тривалістю повинен дорівнювати прогнозованому (наприклад, один рік). Розрахунок ставок абонентної плати виконується на основі даних прогнозованого періоду. Дані базового періоду, з урахуванням індексації на момент визначення тарифів, використовуються для контролю та обгрунтування даних прогнозованого періоду.

Економічне обгрунтування складових частин витрат здійснюється на основі розрахунків згідно з нормативами на технічне обслуговування елементів електричних мереж.

Обгрунтування прибутку для фінансування розширеного відтворення основних виробничих фондів здійснюється в порядку згідно з додатком 2.

За необхідності, для затвердження величини абонентної плати передбачається подання підприємствами електромереж інформації про:

- кількісні та якісні показники електричних мереж;

- кількість машин і механізмів та їх технічний стан;

- чисельність персоналу (в тому числі персоналу апарату управління), заробітну плату персоналу;

- інші відомості для обгрунтування складових частин витрат.

Ступінь деталізації такої додаткової інформації визначається НКРЕ.

Розрахунок витрат з надання комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж надається за формою згідно з додатком 3.

Розрахунок джерел фінансування капітальних вкладень здійснюється за формою відповідно до додатку 4.

Розрахунок, обгрунтування та затвердження ставок абонентної плати здійснюється в такому порядку:

- розрахунок ставок абонентної плати здійснюють підприємства електромереж;

- не пізніше ніж за 15 днів до введення в дію нового рівня ставок абонентної плати зазначений розрахунок і необхідні обгрунтування подається в НКРЕ;

- протягом наступних 15 днів центральний апарат НКРЕ аналізує надані розрахунки і подає їх на розгляд Комісії;

- за результатами розгляду на засіданні НКРЕ остаточна величина ставок абонентної плати затверджується постановою.

1. Витрати виробництва та обігу, що відшкодовуються абонентною платою, складаються з:

1) витрат виробництва, що згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносяться до валових витрат;

2) амортизаційних відрахувань;

3) витрат виробництва, що згідно з Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" відшкодовуються з прибутку.

2. До складу витрат виробництва, що згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем послуг і охороною праці, а саме.

2.1. До витрат на технічне обслуговування та поліпшення електромереж, виробничих баз, машин, механізмів та інших транспортних засобів відносяться:

1) вартість матеріалів, обладнання, запасних частин та мастил; відшкодування зносу (вилучення) малоцінних та швидкозношуваних засобів малої механізації, пристроїв, такелажного обладнання, ручних інструментів, приладів та інших засобів і предметів праці; відшкодування вартості засобів захисту; витрати на санітарно-гігієнічні засоби; відшкодування зносу (вилучення) спеціального одягу і спеціального взуття; витрати на розробку схем розвитку і експлуатації електромереж та ТЕО інвестицій в електромережі; витрати на придбання нормативної та технічної документації; платежі за забруднення навколишнього природного середовища; компенсація потрав сільськогосподарського виробництва; забезпечення протипожежної, сторожової охорони;

2) витрати на придбання пального для машин, механізмів та інших транспортних засобів;

3) вартість матеріалів та запасних частин на проведення технічного обслуговування устаткування споживачів електричної енергії (лічильників, ввідних пристроїв, тощо);

4) відшкодування витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж (в разі необхідності);

5) оплата робіт (послуг) сторонніх спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, пов'язаних з пусконалагоджувальними роботами устаткування елементів електромереж після проведення капітальних ремонтів, реконструкції та модернізації;

6) умовно-постійні технологічні втрати електричної енергії в місцевих (локальних) електромережах та власні потреби підстанцій;

7) технологічні витрати води для трансформаторних підстанцій, для машин та механізмів;

8) оплата водопостачання, теплової та електричної енергії для господарських потреб;

9) витрати на канцелярські товари, газети та журнали, нормативну літературу з бухгалтерського обліку та управління.

2.2. Оплата праці за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

2.3. Відрахування на соціальні заходи включаючи відрахування на пенсійне забезпечення та відрахування на соціальне страхування (в тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) та на інші соціальні заходи.

2.4. Витрати на страхування; витрати на відрядження; оплата послуг зв'язку; сплата процентів за короткотермінові банківські кредити; податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів; страхові платежі з обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

2.5. Плата за розрахунково-касове обслуговування банками; оплата оренди; представницькі витрати; поточна плата за ліцензію; витрати на винахідництво та раціоналізаторство; операції з основними фондами; витрати на навчання та підвищення кваліфікації персоналу; фінансування впровадження нових методик та технологій; оплат послуг сторонніх організацій (в тому числі позавідомча чи воєнізована охорона); збір до Державного інноваційного фонду; плата (податок) за землю; податок з реклами; комунальний податок; збір за припаркування автотранспорту; державне мито.

2.6. Суми коштів або вартості майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій; суми коштів внесених до страхових резервів у порядку, передбаченому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"; суми безнадійної заборгованості у частині, що не була віднесена на валові витрати, у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного наслідку, а також заборгованості, стосовно якої закінчився строк позовної давності; суми витрат, не віднесених до складу валових витрат або не врахованих в минулих звітних податкових періодах; убуток балансової вартості інвентарних запасів покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів у разі, коли вартість таких запасів на початок звітного періоду перевищує їх вартість на кінець того ж періоду; суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, в розмірах, що не перевищують 5 відсотків сукупної балансової вартості основних засобів виробництва на початок розрахункового періоду, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу.

2.7. Інші витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, здійсненням комплексних послуг з організації функціонування місцевих (локальних) електромереж.

3. До амортизаційних відрахувань включається сума амортизації основних засобів, нематеріальних активів, нарахована у відповідності зі статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

4. Витрати виробництва, що згідно з Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" відшкодовуються з прибутку.