Відповідно до статті 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", керуючись Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 N 467/2011,

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів", що додаються.

2. Управлінню громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення:

2.1. Забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, державних наукових установ санітарно-епідеміологічного профілю для керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах компетенції.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.

1.1. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів" (далі - Правила) встановлюють основні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів - закладів охорони здоров'я, в яких передбачено надання високоспеціалізованої медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим, а також жінкам з порушенням репродуктивної функції, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду на основі використання новітнього високотехнологічного медичного обладнання та впровадження сучасних профілактичних і лікувально-діагностичних технологій.

1.2. Правила поширюються на перинатальні центри, що проектуються, будуються, реконструюються, переоснащуються та експлуатуються.

1.3. Ліжковий фонд і структура перинатальних центрів визначаються згідно із завданням на проектування залежно від конкретних характеристик та регіональних особливостей. Орієнтована структура перинатальних центрів наведена у Додатку 1.

1.4. Вимоги до правил особистої гігієни пацієнтів, медичного та обслуговуючого персоналу перинатального центру, а також заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій здійснюються відповідно до наказу МОЗ України "Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах" від 10.05.2007 N 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.2007 за N 694/13961.

1.5. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України.

2.1. Перинатальні центри повинні розташовуватися в сельбищній, зеленій або приміській зонах відповідно до затвердженого генерального плану населеного пункту та детального плану території з урахуванням функціонального зонування.

2.2. При виборі земельної ділянки під будівництво перинатального центру слід враховувати існуючу санітарно-епідемічну ситуацію.

На ділянці розміщення перинатального центру грунт за санітарно-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними показниками, радіаційним фактором повинен відповідати гігієнічним нормативам, вміст шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні електромагнітних випромінювань, шуму, вібрації, інфразвуку не повинні перевищувати гігієнічні нормативи.

Ділянки будівництва перинатальних центрів не повинні безпосередньо прилягати до магістральних вулиць та промислово-складських зон та повинні бути віддалені від залізниць, аеропортів, швидкісних автомагістралей та інших потужних джерел впливу фізичних та інших чинників.

Забороняється розміщувати перинатальні центри в санітарно-захисних зонах промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами.

2.3. При розміщенні перинатальних центрів у сельбищній зоні населеного пункту лікувальні корпуси необхідно розміщувати не ближче 30 м від червоної лінії забудови і 30 - 50 метрів від житлових будівель залежно від поверховості будівель перинатального центру.

2.4. Розміри земельних ділянок перинатальних центрів повинні прийматись відповідно до вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі - ДБН 360-92**) та ДБН В.2.2-10-2001 "Будівлі і споруди. Установи охорони здоров'я" (далі - ДБН В.2.2-10-2001).

2.5. Територія ділянки перинатального центру повинна бути благоустроєна та озеленена. Площа зелених насаджень і газонів повинна складати не менше 60% загальної площі ділянки, а площа садово-паркової зони - 25 кв.м на людину (на ліжко).

Ділянка перинатального центру, розташована на території житлової забудови населеного пункту, повинна мати по периметру смугу зелених насаджень шириною не менше 15 м їх дворядної посадки високостовбурних дерев і ряду кущів.

Дерева з широкою кроною повинні висаджуватися не ближче 10 м від стіни будівлі перинатального центру.

2.6. До території перинатального центру повинні бути влаштовані зручні під'їзні шляхи з твердим покриттям. Аналогічні тверді покриття повинні мати внутрішні проїзди і пішохідні доріжки.

Проїзд транспортних засобів по території центру не повинен перехрещуватися з шляхами хворих, які користуються садово-парковою зоною.

2.7. Відстань від патологоанатомічного корпусу з ритуальною зоною до корпусів перинатального центру та харчоблоку повинна бути не менше 30 метрів та виключати можливість потрапляння ритуальної зони в зону вікон лікувальних корпусів перинатального центру.

Ритуальна зона повинна мати ізольований в'їзд і виїзд.

На земельних ділянках перинатальних центрів не допускається розміщення функціонально не пов'язаних з ними будинків і споруд.

2.8. Відстань між корпусами і іншими будівлями на ділянці перинатального центру повинна забезпечувати нормативні умови інсоляції, освітленості, повітрообміну, шумо- та віброзахисту в залежності від функціонального призначення відповідних приміщень.

2.9. Побутові відходи, що утворюються на території перинатального центру, підлягають видаленню відповідно до вимог Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 N 145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2011 за N 457/19195.

2.10. Контейнерні майданчики розміром не менше ніж 40 кв.м необхідно розташовувати на території господарської зони лікувально-профілактичного закладу на відстані не менше ніж 25 м від лікувально-діагностичних та палатних корпусів і харчоблоків.

На території та в приміщеннях перинатального центру необхідно встановлювати виключно емальовані та фаянсові урни. Кількість урн визначається з розрахунку не менше однієї урни на кожні 700 м території закладу. На головних алеях урни повинні бути встановлені на відстані 10 м одна від одної.

2.11. Перинатальний центр проводить щоденне прибирання території закладу, очистку, мийку та дезінфекцію збірників урн, контейнерів та майданчиків для їх розміщення.

Для проведення дезінфекційних робіт у лікувально-профілактичних закладах повинні застосовуватись засоби, дозволені до використання в установленому порядку.

2.12. Для відведення поверхневих стічних вод з території перинатального центру повинна бути передбачена мережа дощової каналізації.

3.1. Архітектурно-планувальні і конструктивні рішення будівель і приміщень перинатального центру повинні забезпечувати оптимальні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні режими і комфортні умови перебування пацієнтів, праці та відпочинку обслуговуючого персоналу.

У перинатальних центрах повинні бути створені умови для зручного доступу і комфортного перебування маломобільних груп населення.

3.2. Структура перинатального центру і планування його приміщень повинні унеможливлювати перехрещення або зіткнення "чистих" і "брудних" потоків.

3.3. Склад і площі основних і допоміжних приміщень визначаються завданням на проектування відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001.

3.4. Відділення трансфузіології, дистанційний консультативно-діагностичний центр з телемедичними технологіями, лабораторний та діагностичний блоки, адміністративно-господарський блок та інші, можуть входити до складу закладу охорони здоров'я, в підпорядкуванні якого знаходиться перинатальний центр.

3.5. Не допускається розміщення під вікнами палат приймально-оглядових боксів, входів у приймальне відділення, завантажувальних, експедиційних і інших приміщень, до яких є під'їзд автомобілів.

3.6. У цокольних поверхах з відміткою 1,2 м нижче відмостки або планувальної відмітки тротуару допускається розміщувати службові приміщення, приміщення для виписки пацієнтів, медичні архіви, вестибюлі.

3.7. У цокольних поверхах з відміткою підлоги не більше 0,5 м від рівня землі допускається розміщувати усі приміщення окрім палатних відділень, пологових та операційних.

3.8. Устаткування, що є джерелами шуму і вібрації, не допускається розміщувати суміжно з палатами, лікувальними і процедурними кабінетами, а також над і під ними.

3.9. Розміщення приміщень для робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби.

3.10. Забороняється розгортання лікарняних ліжок і розміщення пацієнтів у коридорах палатних секцій або інших приміщеннях, а також будь-яке інше додаткове розгортання лікарняних ліжок понад передбаченої проектом чисельності ліжкового фонду перинатального центру.

3.11. Приміщення для обробки кювезів і дитячих ліжечок для забезпечення якості стерилізації рекомендується централізовано розміщувати в структурі будівлі перинатального центру.

3.12. У складі стаціонару перинатального центру передбачається приймальне відділення, де здійснюється прийом, реєстрація та розподіл пацієнтів, що поступають до закладу.

Приймальне відділення розміщується на I поверсі, поблизу в'їзду на територію закладу. Під'їзд до приймального відділення не повинен розташовуватися під вікнами палат. Вхід у відділення повинен здійснюватися через тамбур.

Приймання пацієнтів здійснюється через приймально-оглядові приміщення. Для родичів необхідно передбачити гардеробну кімнату у вестибюлі.

У приймальному відділенні передбачається облаштування допоміжної оглядової з гінекологічним кріслом, санпропускником (з туалетом та душовою з гнучким шлангом), та інших допоміжних приміщень для обслуговуючого персоналу та відвідувачів.

У приймальному відділенні в залежності від чисельності ліжкового форду пологового стаціонару передбачається один або декілька боксів (палат) із санвузлом з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів, де роділля знаходиться з моменту надходження до виписування. У пологовому боксі повинно бути обладнання для надання екстреної допомоги та проведення операцій.

3.13. Акушерський стаціонар включає: відділення медицини плода та патології раннього терміну вагітності, відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології, пологове відділення з індивідуальними та сімейними пологовими залами і операційними, відділення сумісного перебування матері і дитини, відділення анестезіології та інтенсивної терапії з методами еферентної терапії, операційну.

3.14. Палатні відділення акушерського стаціонару перинатального центру включають палати сумісного перебування матері та новонародженого на 1 - 2 ліжка з шлюзом та санвузлом, а також палати інтенсивної терапії, пости чергових медсестер, спеціалізовані, службові, допоміжні та загальні приміщення відділення (кабінет лікаря, кабінети діагностичні та фізіотерапії, ЛФК тощо), які повинні бути аналогічні палатним відділенням багатопрофільних лікарень.

3.15. Відділення патології вагітності повинно мати вихід до паркової зони та можливість транспортування вагітних із відділення патології вагітності до пологового відділення.

3.16. У палатних відділеннях для дотримання протиепідемічного режиму палатна секція повинна бути непрохідною для пацієнтів, персоналу та відвідувачів інших відділень стаціонару. Кожна палатна секція повинна вміщувати не менше 20 та не більше 30 ліжок.

3.17. Планувальне рішення секції повинно забезпечувати найбільш короткий зв'язок палат з постом чергової акушерки.

3.18. Місткість палат відділень невиношування вагітності та екстрагенітальної патології не повинна перевищувати 2 - 4 ліжок. Кількість ліжок в палатах та самих палат визначається завданням на проектування. Ліжка в палатах повинні розміщуватись паралельно вікнам на відстані не менше 0,9 м, відстань від ліжка до стіни, що протилежна стіні з вікнами, повинна бути не більше 0,8 м.

3.19. Пологове відділення стаціонару повинно бути відокремлено від інших відділень перинатального центру.

3.20. Пологи приймаються на 100% в індивідуальних пологових палатах (залах), об'єднаних у відсіки, що може сприяти їх почерговому використанню.

3.21. Індивідуальні пологові палати оснащуються функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, загальнолікарняним ліжком, засобами для ведення пологів, сповивальним столиком. Обладнання для первинної реанімації новонародженого використовується у разі потреби з індивідуального пологового залу. Після пологів мати й дитина спільно перебувають до виписки із стаціонару.

3.22. Індивідуальна пологова палата проектується з шлюзом та санвузлом (вбиральня, душ з гнучким шлангом).

3.23. В індивідуальній пологовій палаті застосовуються сімейно орієнтовані перинатальні технології розродження, що допускають при пологах присутність батька дитини, близьких родичів або інших осіб за бажанням жінки.

3.24. Згідно із завданням на проектування у відділенні може бути передбачена індивідуальна пологова палата підвищеного комфорту, яка включає шлюз, спальню-пологову, приміщення підігріву їжі, санвузол з душовою, місце для перебування членів сім'ї.

3.25. Операційний блок - структурне відділення стаціонару, призначене для проведення операцій і складається з операційних та комплексу допоміжних та службових приміщень.

3.26. Операційні блоки розміщуються в ізольованому прибудованому блоці, окремій будівлі або ізольованих секціях, сполучених із стаціонаром теплими переходами або коридорами, і повинні бути максимально віддаленими від вертикальних комунікацій (технічних шахт, ліфтів, сміттєпроводів).

Входи в операційні блоки для персоналу мають бути організовані через санпропускники, а для пацієнтів - через шлюзи.

Операційний блок не може бути прохідним, він повинен бути ізольований від інших підрозділів стаціонару шлюзом.

Операційний блок повинен мати два ізольовані непрохідні відділення - септичне та асептичне, строге зонування внутрішніх приміщень (стерильна зона, зона суворого режиму).

Потоки в операційному блоці повинні бути розділені на "стерильний" - прохід хірургів та операційних сестер, "чистий" - для транспортування пацієнтів, проходу анестезіологів, молодшого і технічного персоналу, та "брудний" - видалення відходів, використаної білизни тощо, які не повинні перехрещуватися або стикатися.

3.27. В основу планувального рішення операційного блоку повинно бути прийнято зонування внутрішнього простору на 4 зони: зона абсолютного контрольного доступу, зона суворого режиму, зона обмеженого режиму, зона загальних приміщень.

3.28. До зони абсолютного контрольного доступу входять операційні. До зони суворого режиму належить:

група приміщень підготовки персоналу до операції, що включає санпропускники та передопераційні;

група приміщень підготовки пацієнта до операції, що включає приміщення, де перекладають пацієнта, наркозну, приміщення зберігання стерильної апаратури для підтримання життєдіяльності хворого, в т.ч. наркозно-дихальна апаратура, матеріали та інструменти;

група приміщень для підготовки інструментів та обладнання, необхідних для проведення операції: розбирання та мийка інструментів, наркозно-дихальної апаратури, приміщення дезінфекції наркозно-дихальної апаратури.

Зона обмеженого режиму включає групу складських приміщень, що призначені для зберігання крові, пересувної рентгенапаратури, приміщення підготовки та зберігання дезрозчинів, тимчасового зберігання кушеток, приміщення зберігання медичних відходів.

До зони загальних приміщень входять приміщення персоналу (кабінет завідуючого відділенням, кімната старшої медсестри, санвузол з душовою для персоналу тощо).

3.29. Кількість операційних визначається із розрахунку 1 операційна на 30 ліжок акушерського стаціонару.

3.30. При наявності умов та відповідно до завдання на проектування операційна новонароджених може бути розташована в пологовому відділенні у складі оперблоку або у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.

3.31. Післяопераційні палати (з постом чергової медсестри) відділення анестезіології та інтенсивної терапії розташовуються за межами операційного блоку.

3.32. У відділенні постінтенсивного догляду та виходжування новонароджених облаштовуються палати на 1 ліжко та 1 ліжечко. При цьому палати можуть блокуватися по два при одному шлюзі. Санітарні вузли при шлюзі на 2 палати мають бути об'єднані з душовою, душ повинен бути обов'язково з гнучким шлангом.

3.33. У структурі пологового відділення повинно бути передбачено ізолятор для новонароджених, приміщення для зберігання вакцини БЦЖ, палати для маломобільних груп населення.

3.34. У стінах палат відділення постінтенсивного догляду та виходжування і відділення інтенсивної терапії новонароджених потрібно передбачити скляні прорізи для можливості нагляду за дітьми. Нижня висота прорізів повинна знаходитися на висоті 1,1 м від підлоги.

3.35. У палатних відділеннях необхідно передбачати приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію та кімнату для підготовки до використання (дезінфекція, очищення, мийка) медичних апаратів (медикорів, наркозно-дихальних тощо).

3.36. Приміщення буфету може утворюватися в кожній палатній секції.

3.37. Відділення реанімації та інтенсивної терапії є обов'язковою частиною перинатального центру та повинно бути відділено від інших підрозділів акушерського стаціонару системою шлюзів і санпропускників, і не може бути прохідним.

3.38. У відділенні реанімації та інтенсивної терапії виділяються такі групи приміщень: палати інтенсивної терапії, боксові палати, післяопераційні палати, маніпуляційні, приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію, кімната для підготовки до використання (дезінфекція, очищення, мийка) медичних апаратів (медикорів, наркозно-дихальних тощо), санвузол для персоналу, приміщення для прибирального інвентарю, приміщення для тимчасового зберігання речей пацієнтів, група приміщень для медичного персоналу, приміщення для зберігання чистої білизни стаціонару, приміщення для збору використаної білизни стаціонару, санпропускники, шлюзи, буфетна).

3.39. Сходи, ліфти та прийомники, що виходять до відділення, повинні бути облаштовані шлюзом. Палати реанімації та інтенсивної терапії повинні бути захищені від шуму та прямого сонячного випромінювання. На вікнах південної та південно-західної орієнтації повинні бути жалюзі або інші сонцезахисні пристрої.

4.1. Для внутрішнього оздоблення використовуються матеріали відповідно до функціонального призначення приміщень.

4.2. Поверхня стін, підлог і стель приміщень повинна бути гладкою, без дефектів, легкодоступною для вологого прибирання і стійкою до обробки миючими та дезінфікуючими засобами. При використанні панелей їх конструкція також повинна забезпечувати гладку поверхню.

4.3. Покриття підлоги повинно щільно прилягати до основи. Сполучення стін і підлоги повинне бути закруглене, стики - герметичними. При використанні лінолеумних покриттів краї лінолеуму біля стін повинні бути підведені під плінтуса або зведені на стіни. Шви листів лінолеуму, що примикають один до одного, повинні бути запаяні.

Підлоги вестибюлів повинні бути стійкі до механічного впливу (мармурова крихта, мармур, мозаїчні підлоги та інші).

Підлоги в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинні бути антистатичними.

Підлоги у вентиляційних камерах повинні мати покриття, що не створює запиленості.

4.4. У приміщеннях класів чистоти ОЧ (особливо чисті) і Ч (чисті) покриття стін на всю висоту приміщень і стелі повинно бути гладким, вологостійким, стійким до застосування миючих та дезінфікуючих засобів.

4.5. У приміщеннях звологим режимом (душових, ванних залах тощо) та приміщеннях класу чистоти Б (брудні) оздоблення повинно забезпечувати вологостійкість на всю висоту приміщення. Для покриття підлоги слід застосовувати водонепроникні матеріали.

4.6. У місцях установки раковин та інших санітарних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана з можливим зволоженням стін і перегородок, слід передбачати опорядження останніх вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м від підлоги і на ширину не менше 20 см від обладнання та приладів з кожного боку.

4.7. Застосування підвісних стель різних конструкцій допускається тільки в приміщеннях, що не вимагають дотримання протиепідемічного та дезінфекційного режиму: вестибюлі, коридори, холи і інші підсобні приміщення, що безпосередньо не прилягають до операційних, пологових боксів та залів, перев'язувальних, процедурних, палат і інших аналогічних приміщень. При цьому конструкції і матеріали підвісної стелі повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, очищення та дезінфекції.

5.1. Усі діючі перинатальні центри, а також ті, що будуються та реконструюються повинні бути обладнані водопроводом, каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням. Перинатальний центр повинен бути забезпечений питною водою, що відповідає вимогам Державних санітарних норм і правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 N 400, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за N 452/17747.

5.2. Очищення і знезараження стічних вод перинатальних центрів, повинно здійснюватися на загальноміських чи інших каналізаційних очисних спорудах, що гарантують ефективну очистку і знезараження стічних вод.

5.3. Для очищення виробничих стічних вод харчоблоку перинатального центру встановлюються жироуловлювачі.

5.4. Для перинатальних центрів, що будуються або реконструюються на випадок виходу з ладу або проведення профілактичного ремонту системи гарячого водопостачання повинно бути передбачено централізоване резервне гаряче водопостачання. Для існуючих центрів - в якості резервного джерела встановлюються водонагрівальні пристрої.

5.5. У санвузлах індивідуальних пологових палат, кабінетах лікарів, кімнатах персоналу, в туалетах, у шлюзах боксів, процедурних, перев'язувальних і допоміжних приміщеннях мають бути встановлені умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані змішувачами та ліктьовими (або ножними) кранами.

5.6. Передопераційні, перев'язувальні, пологові зали, процедурні кабінети, пости медсестер та інші приміщення, що вимагають дотримання особливого режиму і чистоти рук обслуговуючого медперсоналу, слід обладнати умивальниками з установкою ліктьових кранів зі змішувачами та дозаторами з рідким (антисептичним) милом і розчинами антисептиків. У туалетах жіночих палатних секцій має бути душ з гнучким шлангом.

5.7. Усі санвузли забезпечуються одноразовими паперовими або електрорушниками, засобами для миття рук та педальними спусками для змивних бачків.

5.8. Санітарні кімнати палатних відділень мають бути обладнані засобами малої механізації для обробки і сушки суден, клейонки та ін.

5.9. Чисельність санітарних приладів для пацієнтів, медичного і обслуговуючого персоналу перинатального центру повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-10-2001.

5.10. Системи холодного і гарячого водопостачання повинні виключати застійні зони і бути обладнані пристроями для боротьби з розмноженням збудника хвороби легіонерів.

6.1. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати оптимальні умови мікроклімату і повітряного середовища приміщень перинатального центру.

6.2. Розрахункова температура та кратність повітрообміну приміщень перинатального центру наведена у Додатку 2.

Температура повітря в приміщеннях перинатального центру, де передбачено перебування новонародженого, повинна бути не нижче ніж 25 град.C.

6.3. Теплоносієм у системах центрального опалення повинна бути вода з граничною температурою в нагрівальних приладах 85 град.C. Використання інших рідин і розчинів (антифризу та ін.) у якості теплоносія в системах опалення перинатального центру не допускається.

6.4. Нагрівальні опалювальні прилади повинні розміщуватися біля зовнішніх стін під вікнами та мати гладку поверхню, стійку до щоденного впливу миючих і дезінфікуючих розчинів. Розташування в палатах нагрівальних приладів біля внутрішніх стін не допускається.

6.5. Приміщення перинатального центру повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і природною витяжною без механічного спонукання.

6.6. Системи механічної припливно-витяжної вентиляції повинні бути паспортизовані. Експлуатація (обслуговування) механічної припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування здійснюється відповідальною особою центру або іншою спеціалізованою організацією. Один раз на рік проводиться перевірка ефективності роботи, поточні ремонти (при необхідності), а також очищення та дезінфекція систем механічної припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування.

При експлуатації систем вентиляції повинні бути забезпечені нормативні вимоги до рівнів шуму та вібрації.

6.8. Приміщення перинатального центру в залежності від їх функціонального призначення поділяють на такі класи чистоти: ОЧ - особливо чисті, Ч - чисті, В - умовно чисті, Б - брудні.

Приміщення класифікуються за групами по максимально допустимій кількості часток і мікроорганізмів (КУО) у повітрі. Максимально допустима кількість частинок за класами чистоти визначається відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004 "Чисті приміщення і пов'язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ГОСТ ИСО 14644-1-2002, IDT)". Категорія "особливо чисте" (ОЧ) приміщення відповідає терміну "чисте приміщення", визначеному ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004.

У перинатальному центрі особливо чисті (ОЧ) та чисті (Ч) приміщення за максимально допустимою кількістю часток повинні відповідати чистим зонам "Класу 8 ISO". Максимально допустима кількість часток (розміром >- 0,5 мкм) у 1 куб.м повітря не повинна перевищувати 3520000.

Допустимі рівні бактеріального обсіменіння повітряного середовища приміщень перинатальних центрів в залежності від їх функціонального призначення і класу чистоти наведено в Додатку 4.

6.9. Проектування і експлуатація вентиляційних систем повинні виключати перетікання повітряних мас з "брудних" зон у "чисті" приміщення.

6.10. Кратність повітрообміну визначається виходячи з розрахунків забезпечення заданої чистоти і підтримки газового складу повітря. Відносна вологість повітря у обслуговуємому просторі приміщення повинна бути не більше 60%, швидкість руху повітря - не більше 0,15 м/с.

6.11. У приміщення перинатального центру, крім операційних та інших приміщень з асептичними умовами функціонування, поряд з припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, повинна бути передбачена можливість природного провітрювання.

6.12. У всі приміщення повітря подається у верхню зону приміщення. У "особливо чистому" (ОЧ) приміщенні повітря подається ламінарними або слабо турбулентними потоками (швидкість повітря не більше 0,15 м/с).

6.13. Видалення повітря передбачається із верхньої зони, крім операційних, наркозних, реанімаційних та пологових, в яких повітря виділяється із двох зон: 40% - із верхньої зони, 60% - із нижньої зони.

6.14. В асептичних приміщеннях приплив повітря повинен переважати над видаленням. У приміщеннях інфекційного профілю видалення повітря повинно переважати над припливом.

6.15. Забір зовнішнього повітря для систем вентиляції та кондиціювання проводиться з чистої зони на висоті не менше 2 м від поверхні землі. Зовнішнє повітря, що подається припливними установками, підлягає обробці фільтрами грубого і тонкого очищення відповідно до гігієнічних вимог до ступеня чистоти повітря з урахуванням функціонального призначення приміщення.

Приймальні пристрої зовнішнього повітря, а також вікна та прорізи, які застосовуються для припливної вентиляції з природним спонуканням, повинні розташовуватись за межами впливу вентиляційних викидів.

Повітря, що подається в операційні, наркозні, пологові, реанімаційні, післяопераційні палати повинно оброблятися пристроями знезараження повітря з забезпеченням ефективності інактивації мікроорганізмів і вірусів, що знаходяться в оброблюваному повітрі, не менше 95% (фільтри високої ефективності H11 - H14).

6.17. Контроль ступеню забруднення фільтрів та ефективності роботи пристроїв знезараження повітря повинен проводитись не рідше 1 разу на місяць. Заміна фільтрів повинна здійснюватися по мірі його забруднення, але не рідше, ніж рекомендовано підприємством-виробником.

6.18. Викид повітря слід проектувати вище даху будинку на 0,7 м. Допускається викид повітря на фасад будинку після очищення фільтрами відповідного призначення.

6.19. Схема повітрообміну в палатах і відділеннях повинна максимально обмежити перетікання повітря між палатними відділеннями, палатами та суміжними поверхами.

6.20. Рух повітряних потоків повинен бути забезпечений з операційних у прилеглі до них приміщення (передопераційні, наркозні та ін.), а з цих приміщень - у коридор, в якому обладнується пристрій витяжної вентиляції.

6.21. Вміст лікарських засобів у повітрі приміщень операційних, пологових палат, палат інтенсивної терапії, реанімації, процедурних, перев'язочних та інших аналогічних приміщень не повинен перевищувати граничнодопустимі концентрації, які наведено в Додатку 3.

6.22. Для розміщення обладнання систем вентиляції слід виділити спеціальні приміщення, окремі для припливних і витяжних систем, які не повинні примикати ні по вертикалі, ні по горизонталі до кабінетів лікарів, операційних, палат і інших приміщень з постійним перебуванням людей.

6.23. У "особливо чистих" та "чистих" приміщеннях здійснюється прихована прокладка повітропроводів, трубопроводів, арматури. В інших приміщеннях можливе розміщення повітропроводів у закритих коробах.

7.1. Приміщення перинатального центру повинні мати природне освітлення.

7.2. Без природного освітлення за умови забезпечення нормованих показників мікроклімату та кратності повітрообміну дозволяється розміщувати:

а) технічні та інженерні приміщення (теплові пункти, насосні, компресорні, вентиляційні камери, дистиляційні, майстерні з експлуатації будівель, серверні);

б) приміщення персоналу (приміщення для занять персоналу, конференц-зали, приміщення відпочинку, прийому їжі, виїзних бригад, гардеробні, душові, санвузол);

в) приміщення допоміжних служб (експедиції, завантажувальні, архіви, комори і сховища всіх видів, термостатні, кімнати приготування середовищ, центральні білизняні, приміщення приготування робочих дезінфекційних розчинів, мийні, їдальні, в т.ч. для пацієнтів, приміщення харчоблоків, пралень, центральних стерилізаційних, дезінфекційних відділень, приміщення обробки медичних відходів, санітарні пропускники, санітарні кімнати, клізмові;

г) кабінети і приміщення відновного лікування (тренажерні зали, масажні кабінети, кабінети мануальної терапії та ін.);

д) відповідно до завдання на проектування без природного освітлення допускається розміщення операційних, передопераційних, стерилізаційних та мийних (без постійних робочих місць), секційних, монтажних діалізних апаратів та апаратів штучного кровообігу, процедурних ендоскопії, приміщень прийому, реєстрації та видачі аналізів, боксів для лабораторних досліджень без постійних робочих місць, процедурних функціональної діагностики.

7.3. Розташування та орієнтація палат перинатального центру повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на добу.

Орієнтацію вікон операційних і реанімаційних залів необхідно приймати на північ, північний схід і північний захід. Вікна решти приміщень центру за виключенням палатних приміщень, орієнтуються незалежно від сторін світу.

7.4. У перинатальних центрах рівень природного та штучного освітлення повинен відповідати санітарним нормам і правилам.

7.5. Світильники загального освітлення приміщень, що розташовані на стелях, повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.

7.6. Для освітлення палат слід застосовувати настінні комбіновані світильники (загального і місцевого освітлення), встановлені біля кожного ліжка на висоті 1,7 м від рівня підлоги.

7.7. У кожній палаті повинен бути спеціальний світильник нічного освітлення, що встановлюється біля дверей на висоті 0,3 м від підлоги. Світильники нічного освітлення палат установлюються також над дверними прорізами на висоті 2,2 м від рівня підлоги.

7.8. У оглядових кабінетах необхідно встановлювати настінні та місцеві (переносні) світильники для огляду пацієнта, при цьому спектр джерел випромінювання світла повинен максимально наближатися до природного.

7.9. Коридори палатних секцій (відділень) повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будівель і у світлових кишенях (холах). Відстань між світловими кишенями не повинна перевищувати 24 м. Коридори лікувально-діагностичних і допоміжних підрозділів повинні мати торцеве або бокове освітлення.

8.1. Харчоблоки перинатального центру повинні мати необхідний набір виробничих цехів, що забезпечують дотримання гігієнічних вимог у технологічних процесах приготування страв.

8.2. Поточність технологічного процесу приготування страв, в т.ч. з використанням у роботі обладнання, повинна виключати можливість контакту сирих і готових до вживання продуктів.

8.3. Харчові продукти, що надходять на харчоблок, повинні відповідати гігієнічним вимогам до продовольчої сировини і харчових продуктів, і супроводжуватися документами, що засвідчують їх якість та безпеку.

Супровідний документ повинен зберігатися до кінця терміну придатності (зберігання) продукту. Для контролю за якістю продукції, що надходить, і термінів її придатності (зберігання) проводиться органолептична оцінка і робиться відповідний запис у журналі бракеражу продукції.