На виконання Закону України "Про загальну середню освіту", Національної доктрини розвитку освіти, Державної національної програми "Вчитель", Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл, відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (наказ Міністерства освіти і науки України 7 листопада 2000 року N 522; Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та корпорацією "Intel Microelectronics Ukraine, Ltd.", підписаного 29 жовтня 2003 року, та з метою координації діяльності навчальних закладів щодо підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти і методичної підготовки студентів педагогічних вищих навчальних закладів до ефективного використання комп'ютерної техніки у навчально-виховному процесі, розроблення навчально-методичного забезпечення нового покоління для загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладів,

1. Затвердити Заявку на проведення педагогічного експерименту за програмою "Intel(R) Навчання для майбутнього" (додаток 1, 2) у 2004-2005 роках.

2. Затвердити Програму дослідно-експериментальної роботи "Методична система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі" (додаток 3) на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти (додаток 4), Південноукраїнського педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Чебикін О.Я.), Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка (Сіверс З.Ф.) та за участю Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (Олійник В.В.) і Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (Андрущенко В.П.).

3. Призначити науковим керівником дослідно-експериментальної роботи Морзе Наталію Вікторівну (за згодою), доктора педагогічних наук, професора, проректора Академії праці і соціальних відносин ФПУ; науковим консультантом Андрущенка Віктора Петровича, академіка АПН України, доктора філософських наук, професора, ректора Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова; науково-методичними консультантами Олійника Віктора Васильовича (за згодою), кандидата педагогічних наук, професора, ректора Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, Завалевського Юрія Івановича, кандидата педагогічних наук, директора Науково-методичного центру середньої освіти.

4. Затвердити склад Науково-методичної координаційної ради (додаток 5).

5. Начальникам управлінь освіти і науки Вінницької (Свіржевський М.П.), Дніпропетровської (Бородін Є.І.), Запорізької (Ульянова О.І.), Луганської (Омельченко О.П.), Львівської (Брегін М.Г.), Миколаївської (Мельниченко В.В.), Одеської (перший заступник начальника - Ширніна Л.С.), Полтавської (Мірошниченко В.І.), Рівненської (Демчук М.П.), Тернопільської (Демків І.С.), Херсонської (Петров В.Ф.), Черкаської (Богославець Г.І.) обласних, Київської (Жебровський Б.М.) міської державних адміністрацій, ректорам (директорам) відповідних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (Андрущенко В.П.), Південноукраїнського педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Чебикін О.Я.) та Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка (Сіверс З.Ф.):

5.1. Провести педагогічний експеримент щодо підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до навчальної програми курсу "Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі" (додаток 6).

5.2. Експериментально апробувати програмне та навчально-методичне забезпечення процесу підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів та підвищення кваліфікації вчителів.

6. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б.), департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.) та Науково-методичному центру вищої освіти (Левківський К.М.):

6.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу інститутам післядипломної педагогічної освіти та педагогічним університетам, які беруть участь у експерименті.

6.2. Систематично аналізувати результати проведення експериментальної науково-дослідної роботи та щоквартально обговорювати їх з метою подальшого вдосконалення навчально-методичного забезпечення й запровадження набутого позитивного досвіду в практику діяльності навчальних закладів.

7. Наказ опублікувати в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України", газеті "Освіта України", розмістити на сайтах міністерства та програми "Intel(R) Навчання для майбутнього".

8. Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Міністра Огнев'юка В.О. та Степка М.Ф.

Автор та науковий керівник експерименту:

Морзе Н.В., доктор педагогічних наук, професор, проректор АПСВ ФПУ;

Адреса:

м. Київ, Велика Окружна дорога, 3

т. р. 266-11-34, т. д. 512-05-42

Наукові консультанти:

Андрущенко В.П., академік АПН України, доктор філософських наук, професор, ректор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

Олійник В.В., кандидат педагогічних наук, професор, ректор Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти;

Завалевський Ю.І., кандидат педагогічних наук, директор Науково-методичного центру середньої освіти МОН України.

Актуальність теми експериментального дослідження обумовлена необхідністю удосконалення методичної системи підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах за умов розбудови національної системи освіти, надзвичайного динамічного розвитку науки інформатики та зростання ролі, яку відіграють в інформаційному суспільстві інформатика й інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ).

Удосконалювати систему підготовки та перепідготовки вчителів необхідно, виходячи з розуміння того, що одним із головних завдань сучасної шкільної освіти є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння сучасними засобами і технологіями роботи, формування у них інформаційної культури.

Реалізувати це завдання має кожен вчитель, а не лише вчитель інформатики. Вчитель повинен розуміти ту важливу роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня, особистості інформаційної цивілізації. Щоб сформувати інформаційну культуру учнів, вчитель і сам повинен володіти такою культурою.

Крім того, актуальність експериментального дослідження визначається:

- необхідністю врахування при побудові методичної системи підготовки та підвищення кваліфікації вчителів комплексу тенденцій у сучасній освіті: стандартизації, технологізації, гуманізації, неперервності, інформатизації тощо;

- необхідністю переведення у процесі удосконалення методичної системи підготовки та підвищення кваліфікації вчителів з концептуального рівня на операціонально-процесуальний рівень ідей професійно-педагогічної спрямованості перепідготовки сучасного педагога і професійно-орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя;

- необхідністю переорієнтації навчального процесу з методики навчання щодо використання ІКТ на пріоритет розвивальної функції відносно освітньої;

- необхідністю підвищення мотивації до навчання учнів та залучення їх до самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької роботи на базі комплексного використання інноваційних педагогічних та ІКТ з метою підвищення якості навчання учнів.

Мета дослідження: розробити, обґрунтувати, експериментально перевірити та впровадити у навчальний процес моделі методичних систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ у системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах.

Об'єкт дослідження: процес підвищення професійної кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти та методична підготовка майбутніх вчителів в педагогічних університетах з використанням ІКТ.

Предмет дослідження: методична система навчання вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ у системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах.

Основна гіпотеза дослідження виходить з основних положень Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл та полягає в тому, що впровадження в післядипломну педагогічну освіту методичної системи навчання вчителів ефективного використання ІКТ у навчальному процесі позитивно впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю, а також підвищує мотивацію навчання учнів, мотивацію застосування в педагогічній практиці вчителя інноваційних освітніх технологій та спричиняє істотні позитивні зміни в діяльності учнів, вчителів, керівників навчальних закладів і установ.

Основна гіпотеза дослідження конкретизується у таких часткових гіпотезах:

- широке впровадження засобів ІКТ у навчальний процес створює додаткові можливості для розроблення та впровадження нових особистісно-орієнтованих освітніх технологій, диференціації навчально-виховного процесу для якомога повнішого розвитку нахилів та здібностей дітей, навичок їх критичного мислення та навичок мислення високого рівня, задоволення їх запитів та потреб, розкриття творчого потенціалу вчителя і учнів;

- використання засобів ІКТ як засобів навчальної діяльності у процесі навчання різних навчальних предметів сприяє формуванню інформаційної культури учнів, що стає невід'ємною складовою загальної культури кожної людини та інформаційного суспільства в цілому;

- цілеспрямоване навчання вчителів в системі післядипломної педагогічної освіти використанню ІКТ у навчальному процесі за допомогою спеціально розробленого інтегрованого курсу, побудованого на застосуванні інноваційних освітніх технологій, інтерактивних методик навчання та з конкретним практико-орієнтованим орієнтованим результатом, дозволяє сформувати у вчителів навички та потреби ефективного використання ІКТ та сприяє формуванню у них інформаційної культури;

- постійне та ефективне використання ІКТ у навчальному процесі (як з боку вчителів, так і з боку учнів) впливає на особистісні якості суб'єктів навчальної діяльності, їх життєві компетенції.

Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання дослідження:

Теоретичні та науково-методичні завдання:

1. Аналіз соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо формування інформаційної культури вчителя, вивчення стану підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ в Україні та за кордоном.

2. Визначення наукових основ теоретичних моделей методичних систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання ІКТ у навчальному процесі в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах.

3. Побудова діяльнісної моделі вчителя, яка характеризує структуру знань і вмінь вчителя у галузі ІКТ та методики їх використання у навчальному процесі, і розроблення проекту технологічного стандарту для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Визначення умов реалізації моделей методичних систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах в курсі "Використання ІКТ у навчальному процесі".

Практичні завдання:

5. Створення на базі трьох педагогічних університетів і 12 інститутів післядипломної педагогічної освіти експериментальних центрів, які включають експериментальні школи.

6. Розроблення програми курсу "Використання ІКТ у навчальному процесі" навчання вчителів інноваційній методиці використання у навчальному процесі ІКТ за програмою "Intel(R) Навчання для майбутнього" та впровадження його в систему післядипломної педагогічної освіти.

Створення авторського варіанта посібника для вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ за програмою "Intel(R) Навчання для майбутнього" та відповідного програмного компакт-диску.

7. Розроблення програми спецкурсу "Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі" для студентів усіх спеціальностей педагогічних університетів та впровадження його в систему підготовки майбутніх вчителів.

8. Розроблення та впровадження системи мотиваційних заходів для використання у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ та проектної методики.

9. Перепідготовка протягом 2004/2005 н. р. у всіх експериментальних центрах дослідження 20 тис. вчителів за програмою "Intel(R) Навчання для майбутнього".

10. Організація та проведення системи наукових конференцій, майстер-класів та методичних семінарів для директорів шкіл, вчителів, методистів системи післядипломної педагогічної освіти, викладачів та студентів педагогічних університетів з метою обміну педагогічним досвідом щодо використання інноваційних педагогічних та ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

11. Розроблення та обговорення серед педагогічної спільноти та науковців проекту технологічного стандарту для вчителів, та умов його запровадження в системі післядипломної педагогічної освіти.

12. Розроблення системи комплексного оцінювання результатів експерименту, яка включає оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання інноваційної діяльності вчителів, в тому числі ефективного використання ІКТ та проектної методики у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

13. Розроблення та методична підтримка освітнього веб-сайту щодо організації та впровадження результатів дослідно-експериментальної роботи, організація на ньому освітнього форуму з метою здійснення технічної та методичної підтримки роботи вчителів при використанні у навчальному процесі інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій.

14. Розроблення методичних рекомендацій щодо ефективного використання у навчальному процесі інноваційних освітніх технологій.

15. Розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження в систему післядипломної педагогічної освіти курсу навчання вчителів ефективному використанню ІКТ у навчальному процесі.

16. Розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження в педагогічних університетах спецкурсу "Використання ІКТ у навчальному процесі".

Загальна методологія дослідження базується на основних положеннях системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, процесів; положень психолого-педагогічної науки в галузі використання ІКТ у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, в системі підготовки майбутніх вчителів та системі післядипломної педагогічної освіти.

Методи і методики дослідження:

- вивчення теорії і практики педагогічного досвіду;

- аналіз наукової літератури з проблеми використання ІКТ, методу проектів, системи оцінювання навчальних досягнень учнів та розвитку у учнів навичок мислення високого рівня;

- системний аналіз теоретичних засад досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці і практиці;

- методика цілеспрямованого спостереження, інтерв'ю, анкетування, опитування, тестування;

- теоретичне моделювання;

- вивчення педагогічної практики експертизи психолого-педагогічних досліджень;

- метод педагогічного консиліуму, рейтингу, узагальнення незалежних характеристик, номінальних груп, експертної оцінки, порівняння;

- методи моніторингу навчальних досягнень і розвитку учнів;

- методи моніторингу вмінь вчителів щодо ефективного використання у навчальному процесі ІКТ, методу проектів, розвитку у дітей навичок мислення високого рівня тощо;

- психолого-педагогічна діагностика;

- статистично-математичне опрацювання результатів експерименту.

Основні ідеї дослідно-експериментальної роботи. Програма "Intel(R) Навчання для майбутнього" спрямована на те, щоб навчити вчителів використовувати інформаційно-комунікаційні технології за допомогою ефективної організації навчальної роботи учнів, розвивати в них навички мислення високого рівня - аналіз, синтез, оцінювання - та навички критичного мислення; вміти правильно оцінювати їх самостійне (індивідуальне чи групове) дослідження та привити їм смак до систематичного застосування інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій, мультимедіа і Інтернету в повсякденному житті.

Для здійснення основних завдань дослідно-експериментальної роботи передбачається:

1. Розроблення та впровадження в систему курсової перепідготовки вчителів різних навчальних предметів курсу "Використання ІКТ у навчальному процесі", що базується на поєднанні інноваційних педагогічних та ІКТ, за спеціально створеним навчально-методичним комплексом.

2. Здійснення методичної підтримки вчителів при впровадженні інноваційних педагогічних та ІКТ у навчальному процесі.

3. Розроблення та впровадження в систему методичної підготовки вчителів всіх спеціальностей педагогічних університетів спецкурсу "Використання ІКТ у навчальному процесі", що базується на поєднанні інноваційних педагогічних та ІКТ, за спеціально створеним навчально-методичним комплексом.

В основі концептуальних засад програми лежить: проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів; шляхи ефективного використання ІКТ у навчальному процесі; розвиток учня - формування навичок мислення високого рівня та навичок критичного мислення; орієнтування при плануванні навчального проекту на вимоги та зміст державних загальноосвітніх стандартів і державних навчальних програм з різних навчальних предметів; циклічна побудова навчання вчителів щодо використання ІКТ; система оцінювання всіх видів навчальної діяльності учнів, на базі розроблення власних критеріїв та форм оцінювання навчальних досягнень.

До особливостей реалізації програми можна віднести: навчання через практичну діяльність; спрямованість на конкретний власний практико-орієнтований результат - Портфоліо, вміст якого по закінченню 48 годинного аудиторного курсу демонструється своїм колегам, а потім на його основі впроваджується у навчальний процес у вигляді навчального проекту; застосування ІКТ для реалізації педагогічних ідей; погляд на ІКТ не як на "річ в собі", а як на ефективний засіб для реалізації цікавої дослідницької самостійної проектної діяльності; використання інтерактивних методів навчання; постійна зміна видів діяльності вчителів; цілеспрямованість на успіх у всіх видах діяльності; висока повага до особистості вчителя; побудова вправ при ознайомленні з інформаційно-комунікаційними технологіями за принципом: від простого до складного; формування навичок роботи в малих групах та парах; формування навичок критичного мислення та навичок мислення високого рівня - аналіз, синтез, оцінювання; постійне обговорення власних думок з колегами; проектування всіх видів діяльності та подання результатів за допомогою комп'ютера; можливість самостійного виконання завдань за комп'ютером; використання методу проектів; використання методу доцільно дібраних завдань та методу демонстраційних прикладів; знайомство із Законом про авторське право та його виконанням при використанні інформаційних навчальних ресурсів (друкованих та електронних); виконання навчальних завдань (створення презентації, публікації, веб-сайту) в ролі учня.

Основна, принципова відмінність між запропонованою для впровадження програмою педагогічного експерименту та іншими програмами перепідготовки вчителів полягає в тому, що навчаючись за даною програмою, вчителі не лише оволодіватимуть деякими знаннями і вміннями в галузі ІКТ, а й навчатимуться, як використовувати ці технології в шкільному кабінеті, включати їх в загальний педагогічний процес, найкращим чином передати учням свої власні знання, використовуючи інноваційні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології.

При навчанні за іншими програмами вчителі одержують лише знання з галузі ІКТ, навички роботи з комп'ютером і програмним забезпеченням, а потім вже самі, пізніше, шукають шляхи використання при необхідності надбаних знань і вмінь. І часто потрібен значний час, щоб зрозуміти, як можна використовувати ці вміння в своїй практичній педагогічній діяльності. За запропонованою ж програмою експерименту вчителі не лише оволодівають технічними навичками, а й одержують інформацію про принципи застосування інноваційних педагогічних технологій в процесі навчання, що дозволить їм використовувати одержані знання відразу ж по закінченню курсів.

Основний результат роботи за програмою передбачає використання вчителями в своїй діяльності нових педагогічних методів, потреба впроваджувати нові прийоми роботи не лише у своєму предметі, а й у всій школі.

Ефективність дослідно-експериментальної роботи визначатиметься тими змінами, які відбуватимуться в процесі навчання в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладах. Головне - це те, як діти навчатимуться, які зміни в їх діяльності побачать вчителі, як вони оцінюватимуть ці зміни.

Результати експерименту. В результаті організації і проведення експерименту буде:

- визначено наукові основи 2-х теоретичних моделей методичних систем: системи підготовки вчителів та системи підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах;

- побудовано діяльнісну модель вчителя, яка характеризує структуру знань і вмінь вчителя у галузі ІКТ та методики їх використання у навчальному процесі, і розроблено проект технологічного стандарту для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів;

- підготовлено 10000 (до 1 січня 2005 р.) та 10000 (до 1 вересня 2005 р.) вчителів щодо ефективного використання ІКТ та інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів на базі спеціально розробленої програми курсу та адаптованого авторського посібника з програмним компакт-диском;

- розроблено посібник та відповідний компакт-диск для вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі;

- розроблено методичні рекомендації щодо ефективного використання у навчальному процесі інноваційних освітніх технологій, зокрема проектної методики та ІКТ;

- розроблено методичні рекомендації щодо впровадження в систему післядипломної педагогічної освіти курсу навчання вчителів ефективному використанню ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів;

- розроблено методичні рекомендації щодо впровадження в педагогічних університетах спецкурсу "Використання ІКТ у навчальному процесі";

- розроблено освітній веб-сайт з програми "Intel(R) Навчання для майбутнього" та організована робота форуму для забезпечення технічної та методичної підтримки роботи вчителів при використанні інноваційних педагогічних та ІКТ;

- розроблено дистанційний курс з проектної методики для системи післядипломної педагогічної освіти.

База експерименту. Експеримент проводиться на базі:

- Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України;

- Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

- Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Д. Ушинського;

- Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка.

12 обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти:

- Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

- Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Одеського обласного інституту удосконалення вчителів;

- Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського;

- Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної освіти;

- Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;

- Черкаського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти педагогічних працівників та на базі шкіл тих областей, де є вказані експериментальні центри.

Термін проведення експерименту: серпень 2004 р. - вересень 2005 р.

Етапи проведення експерименту:

Підготовчий етап (серпень 2004 р.):

- нормативно-правове забезпечення експерименту;

- апробація авторської програми та посібника для вчителів щодо їх навчання використанню ІКТ у навчальному процесі;

- розроблення програми дослідно-експериментальної роботи;

- експертиза експерименту;

- формування складу учасників експерименту, створення і ведення банку даних про основні складові експерименту.

Організаційно-прогнозуючий етап (серпень - вересень 2004 р.):

- добір і підготовка кадрів, організація навчання для регіональних тренерів програми та вчителів;

- розроблення і доведення до учасників педагогічного експерименту програми і методики проведення експериментальних досліджень, організація їх виконання;

- забезпечення зв'язку і взаємодії з іншими організаціями, що зацікавлені в участі чи проведенні дослідження, його результатах;

- розроблення психолого-діагностичного ходу та інструментарію для відстеження результатів педагогічного експерименту;

- підготовка другого видання програми курсу та посібника з програмним компакт-диском для вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ для впровадження їх в систему післядипломної педагогічної освіти;

- розроблення програми спецкурсу "Використання ІКТ у навчальному процесі" для студентів всіх спеціальностей педагогічних університетів;

- підготовка методичних рекомендацій щодо особливостей проведення навчання вчителів за програмою;

- розроблення та наповнення освітнього веб-сайту програми;

- підготовка анкет для анкетування учнів та батьків в школах областей та містах, що входять до експериментальної бази;

- підготовка та публікування серії публіцистичних та науково-методичних статей щодо роз'яснення основних завдань, ідей програми та дослідно-експериментальної роботи;

- аналіз соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо формування інформаційної культури вчителя, вивчення стану підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ в Україні та за кордоном;

- визначення позитивних і негативних прогнозів експериментальної роботи;

- визначення наукових основ теоретичних моделей методичних систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання ІКТ у навчальному процесі в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах.

Пошуково-формуючий етап (вересень 2004 р. - квітень 2005 р.):

- науково-теоретичне забезпечення змісту педагогічного експерименту (консультації, семінари, майстер-класи, тренінги);

- обговорення проблем ефективного використання ІКТ навчання (засідання науково-методичної ради, проведення науково-практичних конференцій і семінарів, робота проблемних та творчих груп і лабораторій);

- навчання регіональних тренерів за спеціально розробленою програмою;

- навчання вчителів за спеціально розробленою програмою курсу щодо використання у навчальному процесі ІКТ;

- впровадження розроблених вчителями проектів у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів;

- навчання викладачів педагогічних університетів за спеціально розробленою програмою;

- навчання студентів всіх спеціальностей педагогічних університетів за спеціально розробленою програмою спецкурсу "Використання ІКТ у навчальному процесі";

- експертиза проведення тренінгів вчителів в експериментальних центрах;

- розроблення проекту технологічного стандарту для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та організація його широкого обговорення серед вчителів та науковців;

- організація та проведення конкурсів, науково-практичної конференції для учнів та вчителів, що приймають участь в проектах та займаються самостійною науково-дослідною роботою;

- експертиза впровадження проектної методики у навчальний процес середніх навчальних закладів експериментальних центрів;

- розроблення методичних рекомендацій щодо ефективного використання в навчальному процесі інноваційних освітніх технологій, зокрема проектної методики та ІКТ;

- розроблення навчально-методичного забезпечення навчання вчителів за програмою;

- підготовка та публікування серії публіцистичних та науково-методичних статей щодо основних завдань, ідей програми та реалізації завдань експериментального дослідження;

- проведення моніторингу процесу та результатів дослідження на всіх етапах експерименту;

- побудова діяльнісної моделі вчителя, яка характеризує структуру знань і вмінь вчителя у галузі ІКТ та методики їх використання у навчальному процесі.

Узагальнюючий етап (травень-вересень 2005 р.):

- кількісний і якісний аналізи, оцінювання результатів експерименту на основі вироблених теоретико-методологічних критеріїв; коригування гіпотези відповідно до результатів експерименту;

- підготовка наукового звіту про результати експериментальної роботи;

- вихід на остаточну модель методичної системи навчання вчителів ефективному використанню ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів;

- вихід на остаточну модель методичної системи навчання майбутніх вчителів ефективному використанню ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів;

- визначення умов реалізації моделей методичних систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі ІКТ в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах в курсі "Використання ІКТ у навчальному процесі";

- поширення педагогічного досвіду, набутого в результаті педагогічного експерименту, через організацію та проведення семінарів, конференцій, "круглих столів" тощо;

- експериментальна перевірка розробленого дистанційного курсу з проектної методики в системі післядипломної педагогічної освіти.

Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій впливає на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру та інші галузі діяльності людини. Це, в свою чергу, має як прямий вплив на зміст освіти, пов'язаний з рівнем науково-технічних досягнень, так і опосередкований, пов'язаний з появою нових професійних вмінь і навичок, потреба в яких швидко зростає.

Удосконалювати систему підготовки та перепідготовки вчителів необхідно, виходячи з розуміння того, що одне з головних завдань шкільної освіти сьогодні - підготувати учня до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброїти його сучасними засобами і технологіями роботи, сформувати в нього інформаційну культуру.

І цим повинен займатися кожен вчитель, а не лише вчитель інформатики. Вчитель повинен розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня, особистості інформаційної цивілізації. Щоб сформувати інформаційну культуру у учнів, вчитель і сам повинен володіти такою культурою.

Серед пріоритетних завдань сучасної освіти одним із найактуальніших і найважливіших є оволодіння учнями та вчителями інформаційно-комунікаційними технологіями.

Зазначене говорить про безсумнівну актуальність дослідження, що пропонується провести на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетів, яке відповідає вимогам практики роботи сучасної школи і педагогічного університету.

У заявці чітко сформульовано основну проблему та мету дослідження, пов'язану з розробленням, обґрунтуванням, експериментальною перевіркою та впровадженням у навчальний процес двох теоретичних моделей методичних систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання у навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах (науковий керівник - Морзе Н.В., наукові консультанти - Андрущенко В.П., Олійник В.В.).

Відповідно до зазначеної проблеми коректно визначені об'єкт, предмет, цілі, задачі і методи дослідження. При цьому враховані особливості сучасного стану інформатизації навчального процесу, а також найближчі перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій.

Дослідження в цілому практико-орієнтоване. Переважна більшість розробок, що планується виконати у ході дослідження, орієнтована на практичне використання безпосередньо у навчальному процесі, при його підготовці, супроводі, аналізі, коригуванні, забезпечення орієнтувальної основи дій вчителя при застосуванні ІКТ, а також на його самоосвіту, враховуючи психолого-педагогічні передумови навчання. Такий характер пропонованого дослідження варто вважати однією з незаперечних його переваг.

Педагогічне дослідження базується на основних засадах програми навчання вчителів, використанню комп'ютера як інструмента в освітньому процесі, яка розпочата корпорацією Intel в 2000 р. в ряді країн світу і одержала назву "Intel(R) Навчання для майбутнього". Ця програма спрямована на розширення використання інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Її мета - допомогти вчителеві середньої школи краще опанувати новітні інформаційні технології, розширити використання цих технологій в освітньому процесі і при підготовці навчально-методичних матеріалів.

В основі концептуальних засад програми дослідно-експериментального дослідження лежить:

- особистісно-орієнтований підхід;

- проблемний метод і "відкриті" питання учнів;

- проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів;

- шляхи ефективного використання ІКТ у навчальному процесі;

- індивідуальні і групові форми навчання учнів;

- розвиток учня - формування навичок мислення високого рівня та навичок критичного мислення;

- орієнтування при плануванні навчального проекту на вимоги та зміст державних загальноосвітніх стандартів і державних навчальних програм з різних навчальних предметів;

- циклічна побудова навчання вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- система оцінювання всіх видів діяльності учнів на базі розроблення власних критеріїв та форм оцінювання їх навчальних досягнень.

До особливостей реалізації мети та завдань педагогічного експерименту щодо навчання вчителів використанню ІКТ у навчальному процесі, можна віднести: навчання через практичну діяльність; спрямованість на конкретний власний результат; застосування ІКТ для реалізації педагогічних ідей; погляд на ІКТ не як на "річ в собі", а як на ефективний засіб для реалізації цікавої дослідницької самостійної проектної діяльності; використання інтерактивних методів навчання; постійна зміна видів діяльності вчителів; цілеспрямованість на успіх у всіх видах діяльності; побудова вправ при ознайомленні з інформаційно-комунікаційними технологіями за принципом: від простого до складного; формування навичок роботи в малих групах та парах; формування навичок критичного мислення та навичок мислення високого рівня - аналіз, синтез, оцінювання; проектування всіх видів діяльності; можливість самостійного виконання завдання за комп'ютером; використання методу проектів та методу доцільно дібраних завдань.

Для навчання за програмою розроблено спеціальний посібник, що має такі особливості:

- модульний принцип побудови;

- використання спеціально створеного компакт-диску, що доповнює вміст посібника та містить достатню кількість прикладів складових Портфоліо, розроблених іншими вчителями, та додаткові інформаційні та методичні інформаційні джерела для вчителя;

- систематичне використання Інтернет-ресурсів;

- можливість використання посібника як зошита для нотування власних думок та пропозицій колег;

- передбачення в кожному модулі різних форм діяльності вчителів: робота в парах, малих групах на основі інтерактивних методик;

- регламентування часу на виконання кожного окремого завдання;

- чітке формулювання завдань для всіх форм діяльності, що досягається за рахунок наявності спеціальних запитань та сформульованих конкретних завдань;

- використання шаблонів для розроблення сценаріїв, презентацій, публікацій та веб-сайтів; форм оцінювання; плану навчального проекту та плану його реалізації;

- наявність завдань для самостійної роботи з комп'ютером, які супроводжуються чіткими алгоритмами до їх виконання.

Курс навчання закінчується захистом кожним вчителем створеного протягом вивчення матеріалу власного Портфоліо, що містить план навчального проекту та план його реалізації; приклади учнівських робіт (презентацію, публікацію та веб-сайт), створених вчителем в ролі учня, та засоби оцінювання діяльності учнів по їх створенню; дидактичні матеріали для учнів та методичні матеріали для вчителя. При захисті розробленого вчителем Портфоліо, його складові оцінюються іншими вчителями за допомогою спеціальних вимог до Портфоліо.

Основна, принципова відмінність між запропонованою для впровадження програмою педагогічного експерименту та іншими програмами перепідготовки вчителів полягає в тому, що, навчаючись за даною програмою, вчителі не лише оволодівають деякими знаннями і вміннями в галузі ІКТ, а й навчаються, як використовувати ці технології в шкільному кабінеті, включати їх в загальний педагогічний процес, найкращим чином передавати учням свої власні знання, використовуючи інноваційні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології.

При навчанні за іншими програмами, вчителі одержують лише знання з галузі самих інформаційно-комунікаційних технологій, навички роботи з комп'ютером і програмним забезпеченням, а потім вже самі, пізніше, вирішують, як можна використати у випадку необхідності надбані знання і вміння. І часто вимагається значний час, щоб зрозуміти, як можна використовувати ці вміння в своїй практичній педагогічній діяльності. За запропонованою ж програмою експерименту, вчителі не лише оволодівають технічними навичками, а й одержують інформацію про принципи застосування нових технологій в процесі навчання, що дозволить їм використовувати одержані знання відразу ж по закінченню курсів.

Головною особливістю навчання вчителів за запропонованою програмою педагогічного експерименту є те, що вчителі не просто навчаються комп'ютерним технологіям, а дізнаються, яким чином можна ефективно поєднувати сучасні інноваційні педагогічні і інформаційні технології.

Заслуговує на увагу те, що автори бачать основним результатом дослідно-експериментальної роботи у використанні вчителями в своїй діяльності нових педагогічних методів, впровадження нових прийомів роботи не лише при навчанні свого предмету, а й у всій школі, ефективному використанні ІКТ у навчальному процесі.

Заявка на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Методична система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі" за програмою "Intel(R) Навчання для майбутнього" відповідає вимогам Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 7 листопада 2000 р. N 522.

Запропоноване експериментальне дослідження має наукову новизну, що полягає у створенні двох теоретичних моделей систем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо ефективного використання ІКТ у навчальному процесі в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах; відрізняється практичною значущістю результатів, що очікуються: розробленням навчально-методичного комплексу (посібника для вчителів, програмного компакт-диску, методичних рекомендацій, веб-сайту тощо) щодо навчання вчителів ефективному використанню ІКТ у навчальному процесі та підготовкою 20 тис. вчителів за спеціально розробленою програмою курсу.

Обґрунтованість основних положень майбутнього дослідження обумовлюється тим, що його цілепокладання формулюється у заявці, виключно на основі очевидних реальних потреб системи освіти та суспільства в цілому стосовно навчання вчителів використанню ІКТ у навчальному процесі.

Теоретико-практичні результати дослідно-експериментальної роботи можуть бути використані:

- інститутами післядипломної педагогічної освіти при організації підвищення кваліфікації вчителів;

- педагогічними університетами при підготовці майбутніх вчителів всіх спеціальностей, розробленні окремих компонентів методичної системи навчання в школі.

Виходячи із зазначеного, можна дійти до висновку, що запропонована програма проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою "Методична система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі" за програмою "Intel(R) Навчання для майбутнього" є актуальною та інноваційною, доцільною, глибоко продуманою, своєчасною, та заслуговує на підтримку та впровадження на базі визначених інститутів післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетів.