Згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України від 21.04.98 N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", з метою визначення єдиного методологічного підходу до встановлення тарифу на закачування, зберігання та відбір природного газу з підземних сховищ Національна комісія регулювання електроенергетики України

Затвердити Методику розрахунку тарифу за надані послуги з закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ (додається).

Ця Методика - нормативний документ, що визначає порядок розрахунку тарифів за послуги із зберігання природного газу в підземних сховищах України.

Методика поширюється на ті види послуг, що надаються газотранспортними підприємствами, яким підземні сховища газу надані в користування, а саме:

- сезонне зберігання газу;

- зберігання страхового запасу.

В майбутньому, коли збільшиться асортимент послуг ПСГ, що надаватимуться замовникам, ця Методика може бути переглянута.

Тарифи, розраховані за цією Методикою, повинні забезпечувати:

- покриття економічно обгрунтованих витрат, пов'язаних із зберіганням природного газу в підземних сховищах;

- утворення прибутку, необхідного для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності підприємств;

- отримання коштів для сплати всіх податків, обов'язкових платежів та відрахувань.

Методика розроблена згідно з чинним законодавством України і базується на загальних принципах ціноутворення в нафтогазовому комплексі:

- враховує економічно обгрунтовані витрати на зберігання природного газу у сховищах;

- сприяє впровадженню енергозбереження в процесі зберігання газу у сховищах;

- направлена на зростання обсягів використання сховищ, збільшення асортименту послуг;

- відповідає принципам прозорості процесу формування тарифів.

Використання цієї Методики повинне сприяти узгодженню інтересів газотранспортних підприємств, яким ПСГ надані в користування, та замовників послуг.

2.1. Основні принципи, на яких базується дана Методика:

2.1.1. Тарифи розраховуються на основі собівартості зберігання природного газу в підземних сховищах.

2.1.2. Тариф на послуги з зберігання природного газу в ПСГ складається з трьох тарифів:

- тарифу на зберігання;

- тарифу на закачування;

- тарифу на відбір.

2.1.3. Вартість основних засобів та буферного газу приймається за балансовою вартістю.

2.1.4. Обсяг завантаження ПСГ приймається як середньозважений за останні 3 роки.

2.1.5. Прибуток розраховується з врахуванням плану інвестицій.

2.2. Тарифи на послуги із зберігання природного газу в підземних сховищах розраховуються підприємствами, які мають у власності (користуванні) підземні сховища газу.

2.3. Тарифи на послуги із зберігання природного газу затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожної юридичної особи, яка має у власності (користуванні) підземні сховища газу загальною ємкістю понад 5 млн. кубічних метрів.

2.4. Тарифи, затверджені НКРЕ на основі цієї Методики, є єдиним видом платежів, які отримує підприємство від замовників за надані послуги із зберігання газу.

2.5. Регулювання тарифів грунтується на обмеженні чистого прибутку підприємств - природних монополістів.

3.1. Загальна тарифна виручка

Загальна виручка від зберігання природного газу в підземних сховищах повинна забезпечити:

- покриття економічно обгрунтованих експлуатаційних витрат;

- отримання обгрунтованого прибутку;

- одержання коштів на сплату всіх податків, платежів тощо.

Отже, загальна виручка визначається за формулою:

де:

В - загальна тарифна виручка;

Вс - загальна сума витрат на зберігання газу в підземних сховищах (виробнича собівартість);

Пр - чистий прибуток підприємства;

Пл - податки та інші обов'язкові платежі згідно з законодавством України.

3.2. Розподіл витрат на зберігання газу

Склад витрат встановлюється відповідно до Типового положення з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 N 473 , та Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" . Витрати, що включаються до собівартості послуг, групуються відповідно до їхнього економічного змісту за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші.

При розрахунку тарифів на послуги із зберігання природного газу в підземних сховищах до складу витрат включаються лише витрати з основної діяльності.

Витрати плануються з урахуванням індексу цін, що не повинен перевищувати індекс росту оптових цін (тарифів) на відповідні товари (послуги).

За ступенем залежності від обсягів завантаження сховища витрати розподіляються на умовно-постійні, що не залежать від обсягів закачування, зберігання та відбору газу із сховища, та умовно-змінні, що пропорційно змінюються при зміні обсягів закачування, зберігання та відбору газу.

Витрати сховища розраховуються за формулою:

де:

Вс - загальна сума витрат на зберігання газу (виробнича собівартість);

Вуп - умовно-постійні витрати;

Вуз - умовно-змінні витрати.

За змістом та призначенням витрати, що включаються у собівартість зберігання газу, групуються за економічними елементами та калькуляційними статтями.

Статті виробничих витрат на зберігання газу, їх умовні позначення та розподіл на умовно-постійні та умовно-змінні наведені в таблиці 3.1.

Згідно з розподілом умовно-постійні витрати визначаються за формулою:

а умовно-змінні витрати визначаються за формулою: