1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2018 Справа № 800/606/16 (П/9901/247/18)
Провадження № 11-711заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
Головуючого судді Князєва В.С.,
судді-доповідача Саприкіної І.В.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В.,
Британчука В.В., Гудими Д.А.,
Данішевської В.І., Кібенко О.Р.,
Лобойка Л.М., Лященко Н.П.,
Прокопенка О.Б., Рогач Л.І.,
Ситнік О.М., Уркевича В.Ю.,
Яновської О.Г.,
за участю:
секретаря судового
засідання - Сергійчук Л.Ю.,
позивачки - ОСОБА_4,
представника позивачки - ОСОБА_5,
представника відповідача
Верховної Ради України - Долгова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Верховної Ради України на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя: Стародуб О.П., судді: Анцупова Т.О., Гімон М.М., Коваленко Н.В., Кравчук В.М.) від 10 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому просила визнати незаконною та скасувати Постанову Верховної Ради України (далі - ВРУ) від 29 вересня 2016 року № 1618-VIII "Про звільнення судді", якою її звільнено з посади судді апеляційного суду Харківської області у зв'язку з порушенням присяги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2016 року відкрито провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ураховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_4 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ВРУ подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, як судом першої інстанції, не було досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ВРУ допустила порушення принципів та порядку адміністративної процедури, визначених: Конституцією України; Законами України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (далі - Закон № 22/98-ВР) та Регламентом Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 08 квітня 2014 року № 1861-VI (далі - Регламент), що полягали у вчиненні дій з розгляду питання про звільнення ОСОБА_4 з посади судді та прийнятті постанови про її звільнення не в межах закону, необґрунтовано та без забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішень. Порушення відповідачем цих принципів виключає висновок про правомірність вирішення ним питання про звільнення позивачки з посади судді та законність прийнятої постанови про її звільнення.
ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволені відмовити, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
Президент України Указом від 27 червня 1996 року № 482/96 призначив ОСОБА_4 на посаду судді Жовтневого районного суду м. Харкова. Постановою ВРУ від 07 лютого 2002 року № 3060-III позивачка обрана суддею апеляційного суду Харківської області безстроково.
02 березня 2016 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про внесення подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_4 з посади судді апеляційного суду Харківської області.
26 квітня 2016 року Вища рада юстиції внесла до ВРУ подання № 39/0/12-16 про звільнення позивачки з посади судді апеляційного суду Харківської області у зв'язку з порушенням присяги судді. Підставою для внесення такого подання стали висновки Вищої ради юстиції про обгрунтованість рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 березня 2015 року № 375/дп-15 про направлення рекомендації для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення суддів Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_6 і апеляційного суду Харківської області ОСОБА_4, відповідно до якого при розгляді адміністративної справи № 640/17598/13-п про порушення митних правил стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України зазначені судді допустили несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, продемонстрували поведінку, яка викликає сумнів у їх неупередженості і об'єктивності, що свідчить про порушення ними присяги судді.
Вказане подання Вищої ради юстиції позивачкою було оскаржено до суду. Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року у задоволенні її позову відмовлено.
19 травня 2016 року Сектором реєстрації законопроектів ВРУ зареєстровано проект постанови ВРУ "Про звільнення судді", внесений Головою ВРУ Парубієм А.В.
Розпорядженням Голови ВРУ Парубія А.В. від 27 вересня 2016 року № 352 на вимогу Президента України про скликання позачергового пленарного засідання ВРУ восьмого скликання та відповідно до ч. 8 ст. 19 Регламенту прийнято рішення про скликання позачергового пленарного засідання восьмого скликання на 10 годину 00 хвилин 29 вересня 2016 року, на якому буде розглянуто питання про звільнення суддів, зокрема ОСОБА_4.
Відповідно до вказаного розпорядження 27 вересня 2016 року о 19 годині 15 хвилин Прес-служба Апарату ВРУ розмістила на офіційному-веб сайті ВРУ інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на пленарному засіданні питання про їх звільнення, у тому числі ОСОБА_4.
28 вересня 2016 року ВРУ направила урядову телеграму на адресу апеляційного суду Харківської області, якою повідомила ОСОБА_4 про розгляд питання про її звільнення з посади судді на позачерговому засіданні ВРУ 29 вересня 2016 року. Згідно з відтиском штампа вхідної кореспонденції суду урядова телеграма надійшла до апеляційного суду Харківської області 28 вересня 2016 року о 18 годині 45 хвилин та вручена секретарю суду Колесник О.
29 вересня 2016 року ВРУ прийняла постанову № 1618-VIII про звільнення ОСОБА_4 з посади судді апеляційного суду Харківської області відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв'язку з порушенням нею присяги судді. За результатами голосування вказану постанову підтримали 228 народних депутатів.
Не погодившись із таким рішенням ВРУ, ОСОБА_4 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи позивачки, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
Частинами 3, 5 ст. 116 Закону № 2453-VI передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону № 22/98-ВР.
На підставі подання Вищої ради юстиції ВРУ приймає постанову про звільнення судді з посади.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття ВРУ оскаржуваної постанови було порушено процедуру звільнення ОСОБА_4 з посади судді, зокрема щодо неналежного повідомлення її про проведення засідання ВРУ, а також розгляд питання про звільнення позивачки з посади судді відбувся за її відсутності.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Порядок підготовки і проведення сесій ВРУ, її засідань, формування державних органів, законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій ВРУ визначає Регламент.
Частинами 3, 4 ст. 216-1 Регламенту передбачено, що подання про звільнення судді, обраного безстроково, вноситься до ВРУ Вищою радою юстиції. Обговорення питання про звільнення судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні ВРУ починається з оголошення головуючим подання Вищої ради юстиції.
Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.
При звільненні судді на підставі п. 4 , 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України присутність судді є обов'язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.
За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.
Рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою ВРУ. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених п. 4 , 5 , 6 ч. 5 ст. 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо.

................
Перейти до повного тексту