На підставі подання експертної ради ВАК України з педагогічних наук, Президія ВАК України

1. Вважати такою, що втратила чинність постанову Президії Вищої атестаційної комісії України N 27-06/3 від 13.04.2005 р. і N 68-06/7 від 04.07.2006 р. щодо затвердження Переліку паспортів у галузі педагогічних наук.

2. Затвердити Перелік паспортів у галузі педагогічних наук зі спеціальностей:

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

13.00.02 - теорія та методика навчання (українська мова)

13.00.02 - теорія та методика навчання (українська література)

13.00.02 - теорія та методика навчання (іноземна мова)

13.00.02 - теорія та методика навчання (зарубіжна література)

13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова)

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

13.00.02 - теорія та методика навчання (креслення)

13.00.02 - теорія та методика навчання (сільськогосподарські дисципліни)

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

13.00.02 - теорія та методика навчання (образотворче мистецтво)

13.00.02 - теорія та методика музичного навчання

13.00.02 - теорія та методика навчання (математика)

13.00.02 - теорія та методика навчання (інформатика)

13.00.02 - теорія та методика навчання (фізика)

13.00.02 - теорія та методика навчання (астрономія)

13.00.02 - теорія та методика навчання (географія)

13.00.02 - теорія та методика навчання (біологія)

13.00.02 - теорія та методика навчання (хімія)

13.00.02 - теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)

13.00.02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я)

13.00.03 - корекційна педагогіка

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

13.00.05 - соціальна педагогіка

13.00.06 - теорія та методика управління освітою

13.00.07 - теорія та методика виховання

13.00.08 - дошкільна педагогіка

43.00.09 - теорія навчання

I. Формула спеціальності:

Галузь науки, яка вивчає загальні засади педагогіки як науки, методологію педагогіки, історію педагогічної думки та освіти.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за галузями педагогічної науки: теорія загальної педагогіки; історія освіти та педагогічної думки;

- за складовими педагогічної науки: теорія, методологія педагогіки; методи педагогічних досліджень; історія загальної освіти, педагогічної науки, етнопедагогіка;

- за характером досліджень: фундаментальні, порівняльну;

- за охопленням: національна, вітчизняна, зарубіжна, порівняльна, теорія та історія педагогіки;

- за психофізіологічним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі, суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Теоретичні проблеми педагогіки: терміни, поняття, склад і структура науки.

2. Соціокультурні детермінанти розвитку сучасної освіти.

3. Теоретичні засади педагогічної думки.

4. Цінності сучасної освіти.

5. Філософія освіти в системі соціогуманітарного знання.

6. Педагогіка в системі наукового знання.

7. Єдність і розбіжності педагогічної науки і практики.

8. Освіта та громадянське суспільство: тенденції взаємовпливів.

9. Формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді - теорія та методологія;

10. Природні, суспільні та біологічні закономірності педагогічного процесу.

11. Розвиток особистості у структурі педагогічної науки.

12. Теоретико-методологічні засади реформування системи освіти.

13. Глобалізаційні процеси у світі, їх вплив на розвиток освітньої системи.

14. Світові тенденції розвитку освіти і педагогічної науки-порівняльний аналіз.

15. Порівняльна педагогіка як напрям педагогічної науки.

16. Формування педагогічних процесів і освітньо-виховних систем.

17. Релігійна педагогіка в системі соціогуманітарного знання.

18. Методологія та теорія неперервної освіти як концептуальна основа формування інтелектуального потенціалу держави.

19. Методологічні та загальнотеоретичні проблеми проведення історико-теоретичних досліджень.

20. Джерелознавство як складова педагогічних досліджень.

21. Розвиток національної педагогіки.

22. Культурно-антропологічна історія освіти.

23. Українська народна педагогіка в її історичному контексті.

24. Історія розвитку освіти в Україні в різні історичні періоди.

25. Дитинство як об'єкт історико-педагогічного знання.

26. Персоналія в історико-педагогічному дискурсі.

27. Розвиток історії зарубіжної педагогіки як системи.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує проблеми змісту методів навчання української мови в дошкільних, середніх, вищих навчальних закладах різних типів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності. Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання української мови;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Наукове обґрунтування змісту та структури курсу сучасної української мови в навчальних закладах різних освітніх рівнів і типів.

2. Теоретичні засади забезпечення навчання, виховання та розвитку у процесі вивчення української мови.

3. Реалізація системи навчання української мови в підручниках і навчальних посібниках.

4. Методика навчання грамоти.

5. Методика вивчення різних рівнів і аспектів української мови.

6. Методика розвитку умінь і навичок учнів у всіх видах мовленнєвої діяльності.

7. Методика навчання української мови у школах із російською й іншими мовами навчання національних меншин.

8. Зміст методики навчання української мови у вищих педагогічних навчальних закладах.

9. Лінгводидактичні погляди видатних українських мовознавців, методистів, психологів.

10. Проблеми формування професійно орієнтованого мовлення в майбутніх спеціалістів різних галузей.

11. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання української мови в початкових, середніх і вищих закладах освіти.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує зміст, структуру, методи та форми навчання української літератури в навчальних закладах різних типів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності. Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання української літератури;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Наукове обґрунтування концептуальних засад літературної освіти в середніх і вищих педагогічних закладах.

2. Становлення та розвиток теорії та методики навчання української літератури в Україні.

3. Зміст і структура літературної освіти в закладах освіти різних рівнів.

4. Специфіка вивчення літератури як виду мистецтва.

5. Розвиток творчих здібностей учнів у процесі вивчення української літератури.

5. Методи та засоби вивчення літератури.

6. Форми організації навчальних занять із літератури.

7. Зміст і форми позакласної роботи з літератури.

8. Розвиток мовлення у процесі вивчення літератури.

9. Організація читацької діяльності суб'єктів навчального процесу.

10. Проблеми вивчення української літератури у взаємозв'язках із всесвітньою літературою.

11. Здійснення взаємозв'язків у викладанні літератури й мови, літератури й історії.

12. Методичні засади підготовки майбутніх учителів-словесників до викладання української літератури.

13. Вивчення літератури у процесі взаємодії мистецтв.

14. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання української літератури в закладах освіти різних рівнів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує проблеми змісту й методів навчання іноземних мов у дошкільних, середніх і вищих навчальних закладах різних типів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності. Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: дошкільна освіта, шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта, вища галузева освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги, спеціалісти;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна і галузева освіта: навчання іноземних мов;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Наукове обґрунтування змісту навчання іноземних мов у навчальних закладах різних типів.

2. Наукове обґрунтування структури навчального процесу з іноземних мов у закладах освіти різних типів.

3. Науково-теоретичні засади укладання підручників іноземної мови.

4. Науково-методичне обґрунтування змісту та структури освітніх стандартів і програм з іноземних мов.

5. Науково-методичні засади укладання мовного та мовно-професійного портфеля з іноземної мови

6. Методика паралельного навчання кількох іноземних мов.

7. Методика навчання іноземних мов в умовах українсько-російської двомовності.

8. Методика застосування новітніх засобів навчання іноземних мов.

9. Історичні аспекти розвитку методики викладання іноземних мов в Україні.

10. Науково-методичні засади підготовки вчителя іноземної мови.

11. Методика формування соціокультурної, дискурсивної та стратегічної компетенції учнів у процесі навчання іноземних мов.

12. Методика формування іншомовної фонологічної компетенції.

13. Методика формування іншомовної лексичної компетенції.

14. Методика формування іншомовної граматичної компетенції.

15. Методика формування іншомовної компетенції в аудіюванні.

16. Методика формування іншомовної компетенції в говорінні.

17. Методика формування іншомовної компетенції в читанні.

18. Методика формування іншомовної компетенції в письмі.

19. Методика реалізації моніторингу, контролю й оцінювання іншомовної комунікативної компетенції.

20. Методика реалізації самостійної роботи в навчальному процесі з іноземної мови.

21. Методика реалізації позакласної (позааудиторної) роботи з іноземної мови.

22. Методика реалізації рівневого підходу в навчання іноземних мов.

23. Методика реалізації взаємодії вчителя (викладача) та учня (студента) у процесі навчання іноземної мови.

24. Методика формування професійно-орієнтованої іншомовної комунікативної компетенції в майбутніх фахівців різних галузей.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує зміст, структуру, методи вивчення зарубіжної літератури в навчальних закладах різних типів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання зарубіжної літератури;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Наукове обґрунтування концептуальних засад літературної освіти в середніх і вищих педагогічних закладах.

2. Становлення та розвиток теорії та методики навчання зарубіжної літератури в Україні.

3. Зміст і структура літературної освіти в закладах освіти різних рівнів.

4. Специфіка вивчення зарубіжної літератури.

5. Розвиток творчих здібностей учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури.

6. Методи та засоби вивчення зарубіжної літератури.

7. Форми організації навчальних занять із зарубіжної літератури.

8. Зміст і форми позакласної роботи із зарубіжної літератури.

9. Розвиток мовлення у процесі вивчення зарубіжної літератури.

10. Організація читацької діяльності суб'єктів навчального процесу у процесі вивчення зарубіжної літератури.

11. Взаємозв'язане вивчення зарубіжної й української літератур.

12. Методичні засади підготовки майбутніх учителів-словесників до викладання зарубіжної літератури.

13. Проблеми вивчення перекладного художнього тексту в курсах "Зарубіжної літератури".

14. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання зарубіжної літератури в закладах освіти різних рівнів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує проблеми змісту й методів навчання російської мови в початкових, середніх, вищих навчальних закладах України.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання російської мови;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Наукове обґрунтування змісту та структури сучасної російської мови як мови навчання, як другої мови в навчальних закладах різних освітніх рівнів і типів.

2. Теоретичні засади забезпечення навчання, виховання та розвитку суб'єктів процесу вивчення російської мови.

3. Дослідження реалізації системи навчання російської мови в підручниках і навчальних посібниках.

4. Методика навчання грамоти в школах із російською мовою викладання.

5. Методика вивчення різних рівнів і аспектів російської мови як мови навчання і як навчального предмета.

6. Методика розвитку умінь і навичок учнів у всіх видах мовленнєвої діяльності.

7. Зміст методики навчання російської мови у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.

8. Лінгводидактичні погляди видатних мовознавців, методистів у галузі російської мови, психологів, психолінгвістів.

9. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання російської мови в закладах освіти різних рівнів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності, принципи, зміст, форми та методи трудового навчання в усіх освітніх, розвивальних і виховних аспектах.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, позашкільна освіта, педагогічна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: трудове навчання;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Методологія та теорія трудового навчання як галузі педагогічної науки.

2. Проблеми історії розвитку трудової підготовки учнівської молоді.

3. Генезис і трансформація трудового навчання як шкільного навчального предмета.

4. Компетентнісний підхід у трудовому навчанні.

5. Системи трудового навчання та їх реалізація в умовах сучасної загальноосвітньої школи.

6. Елементи політехнічної освіти у трудовому навчанні школярів.

7. Дидактичні аспекти занять із трудового навчання.

8. Наукова організація праці учнів у процесі трудового навчання.

9. Принцип диференціації й індивідуалізації трудового навчання.

10. Методичні аспекти формування трудових умінь і навичок школярів.

11. Українські народні ремесла у змісті трудового навчання.

12. Профорієнтаційна робота у процесі трудового навчання.

13. Трудове і початкове професійне навчання учнів з незначними відхиленнями психофізіологічного розвитку.

14. Зміст і методика профільного навчання за освітньою галуззю "Технології".

15. Розвиток пізнавальних інтересів і посилення мотивації на уроках трудового навчання.

16. Проблемне навчання у процесі трудової підготовки.

17. Позакласна і позаурочна робота з трудової підготовки учнів.

18. Дослідницька діяльність учнів у процесі трудового навчання.

19. Розвиток технічних здібностей школярів у процесі трудового навчання.

20. Виховання особистості учня у процесі трудового навчання.

21. Моніторинг результатів навчальних досягнень учнів і процесу трудового навчання.

22. Інформаційні технології в методиці трудового навчання.

23. Удосконалення методичної підготовки вчителя трудового навчання.

24. Методична підготовка майбутнього вчителя трудового навчання.

25. Підготовка вчителя до профільного трудового навчання у старших класах.

26. Науково-дослідницька діяльність як компонент підготовки вчителя трудового навчання.

27. Зарубіжний досвід трудового навчання: порівняльний аналіз.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності, принципи, зміст, форми та методи навчання креслення в різних типах навчально-виховних закладів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, позашкільна освіта, педагогічна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання кресленню;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Структура та зміст креслення як навчального предмета в різних типах навчальних закладів.

2. Генезис і трансформація креслення як навчального предмета.

3. Проблеми інтеграції та міжпредметних зв'язків креслення в системі загальноосвітніх предметів.

4. Форми та методи проведення занять із креслення.

5. Типи та структура уроків креслення.

6. Методичні прийоми формування знань, умінь і навичок із креслення.

7. Проблеми вдосконалення змісту й методики навчання окремих тем курсу креслення.

8. Дидактичні аспекти застосування принципів навчання у процесі вивчення креслення.

9. Застосування інформаційних технологій у методиці навчання креслення.

10. Активізація пізнавальної діяльності та посилення мотивації навчання на уроках креслення.

11. Проблеми формування просторової уяви та просторового мислення на уроках креслення.

12. Методичні аспекти розумового розвитку школярів на уроках креслення.

13. Шляхи та засоби активізації творчої діяльності школярів на уроках креслення.

14. Методичні аспекти навчання школярів, розв'язування окремих типів графічних задач, їх класифікації.

15. Методичні аспекти перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках креслення.

16. Елементи політехнічної освіти школярів на уроках креслення.

17. Проблеми формування графічної культури особистості на уроках креслення.

18. Методичні аспекти позанавчальної роботи з креслення.

19. Змістові аспекти методичної підготовки майбутнього вчителя креслення.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка вивчає історію розвитку теорії та методики навчання сільськогосподарських наук, закономірності, принципи, форми, методи, зміст, засоби, організацію, планування, теорію та практику виховання та навчання у процесі підготовки майбутніх аграрників за певними професіями в умовах аграрних закладів освіти різних рівнів акредитації.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: вища спеціальна освіта, професійно-технічна освіта, дистанційна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні спеціалісти сільського господарства;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання сільськогосподарських дисциплін;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Історичні аспекти розвитку теорії та методики навчання сільськогосподарських дисциплін.

2. Закономірності навчально-виховного процесу при вивченні сільськогосподарських дисциплін.

3. Методи навчання, їх використання, оптимальний вибір системи контролю знань, умінь і навичок при вивченні сільськогосподарських дисциплін.

4. Формування пізнавальної активності студентів у навчанні сільськогосподарських дисциплін.

5. Методичне забезпечення при підготовці спеціалістів-аграрників.

6. Удосконалення методичної підготовки викладачів аграрних закладів освіти.

7. Формування мотивації учіння студентів у закладах аграрної освіти при вивченні сільськогосподарських дисциплін.

8. Методи та форми організації позааудиторної навчальної роботи студентів (науково-дослідна робота, пошуково-пізнавальна діяльність, проектно-технологічна діяльність) з сільськогосподарських дисциплін.

9. Конструювання та моделювання змісту окремих навчальних сільськогосподарських дисциплін, удосконалення змісту навчання.

10. Шляхи забезпечення наступності у змісті й організації навчального процесу при вивченні сільськогосподарських дисциплін.

11. Теорія та методика практичного навчання сільськогосподарських дисциплін.

12. Проведення навчальної, виробничої, переддипломної практик за певним профілем аграрника.

13. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання сільськогосподарських дисциплін у середніх і вищих закладах освіти.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує мету, зміст, методи, організаційні форми і засоби навчання технічним дисциплінам.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, дистанційна освіта;

- за видами об'єктів педагогічного впливу: учні ПТУ, студенти (курсанти) вищих навчальних закладів усіх технічних спеціальностей; майбутні інженери-педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): усі типи технічної й інженерно-педагогічної освіти;

- за напрямами досліджень: прикладні, порівняльні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Розвиток теорії та методики навчання технічних (загальнотехнічних і спеціальних) дисциплін.

2. Основні складові теорії навчання технічних дисциплін: завдання, мета, зміст, принципи, методи, засоби, організаційні форми, напрями розвитку.

3. Принципи організації педагогічної взаємодії об'єктів і суб'єктів технічної освіти.

4. Адаптація та трансформація прийомів і методів навчання технічним дисциплінам в умовах реформування та модернізації освіти.

5. Методичні засади використання наочності на заняттях із технічних дисциплін.

6. Розвиток мислення студентів у процесі вивчення технічних дисциплін.

7. Інноваційні методики навчання технічним дисциплінам у навчальних закладах різного рівня.

8. Методика практично-технічної підготовки в професійно-технічних, інженерно-педагогічних і вищих технічних навчальних закладах.

9. Технології вивчення технічних дисциплін у вищих закладах, зокрема в системі дистанційної освіти.

10. Компетентнісний підхід при вивченні технічних дисциплін.

11. Методика реалізації міжпредметних, міжкурсових зв'язків у процесі вивчення технічних дисциплін.

12. Методика роботи з електронними навчальними засобами у процесі вивчення технічних дисциплін.

13. Методика організації самостійної роботи.

14. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін в інженерно-педагогічних навчальних закладах 1-4 рівнів акредитації, викладачів технічних дисциплін у закладах підвищення кваліфікації та післядипломної освіти.

15. Засоби прогнозування й діагностування якості підготовки фахівця у процесі вивчення технічних дисциплін.

16. Науково-дослідна робота студентів технічних і інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення технічних дисциплін.

17. Формування інформаційної, проектної, технологічної культур студентів технічних та інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення технічних дисциплін.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності, принципи, зміст, форми та методи навчання образотворчого мистецтва в різних типах навчально-виховних закладів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта, позашкільна освіта, спеціальна освіта (художня), індивідуальна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна освіта: навчання образотворчому мистецтву;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Дослідження теоретичних основ викладання образотворчого мистецтва.

2. Генезис і трансформація навчання образотворчого мистецтва як шкільного предмета.

3. Індивідуалізація та диференціація процесу навчання образотворчого мистецтва.

4. Методика навчання інтегрованих курсів, до складу яких входить образотворче мистецтво.

5. Методика навчання народних художніх промислів.

6. Позакласна робота з образотворчого мистецтва.

7. Застосування комплексного підходу до навчання образотворчого мистецтва.

8. Закономірності та принципи навчання образотворчого мистецтва.

9. Сучасні концепції навчання образотворчого мистецтва.

10. Формування творчих здібностей засобами навчального предмета: образотворче мистецтво.

11. Народознавчий аспект навчання образотворчого мистецтва.

12. Методи та форми організації навчання образотворчого мистецтва.

13. Типи занять з образотворчого мистецтва та їх структура.

14. Методичні засади позакласної роботи з образотворчого мистецтва.

15. Інформаційні технології в методиці навчання образотворчого мистецтва.

16. Методика формування вмінь, навичок, компетенцій на уроках образотворчого мистецтва в учнів різних вікових груп.

17. Удосконалення методичної підготовки вчителя образотворчого мистецтва.

18. Змістові аспекти методичної підготовки вчителя образотворчого мистецтва.

19. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання образотворчого мистецтва в різних закладах освіти.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка передбачає дослідження закономірностей, принципів, змісту, методів, форм навчання музики та музичної освіти в різних типах навчальних закладів.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта, позашкільна освіта, спеціальна освіта (музична), індивідуальна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки; часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна освіта: навчання музики та музична освіта;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Історичні аспекти розвитку музичної освіти в Україні.

2. Національні основи музичної освіти.

3. Проблеми естетичного розвитку учнівської молоді засобами музичного мистецтва.

4. Методологія та методика підготовки майбутнього вчителя музики.

5. Культурологічні основи методики навчання музики та музичного виховання.

6. Технологія проектування методичних систем у галузі музичної освіти.

7. Дидактичне забезпечення змісту й методів музичної освіти.

8. Методичне моделювання розвитку музичних здібностей особистості.

9. Удосконалення методики навчання музики в контексті поліхудожньої освіти.

10. Шляхи оновлення змісту музичної освіти в закладах різного типу.

11. Інноваційні процеси в галузі музичної освіти.

12. Мультимедійні технології в галузі музичної освіти.

13. Системно-цільове забезпечення позашкільної музичної освіти.

14. Прикладні аспекти кредитно-модульної організації навчального процесу з музичних дисциплін.

15. Методично-організаційні основи менеджменту в системі музичної освіти.

16. Моніторинг, контроль і оцінювання результатів навчання музики в різних закладах освіти.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання математики в різних типах навчально-виховних закладів, принципи управління навчально-пізнавальною діяльністю у навчанні математики.

Напрями досліджень з цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками, наявність яких в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, дистанційна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги, спеціалісти;

- за структурною складовою педагогічної науки: прикладна дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна і галузева освіта: навчання математики;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Розвиток теорії та методики навчання математики в Україні.

2. Мета навчання математики в навчальних закладах різних типів.

3. Психолого-педагогічні основи навчання математики в сучасних навчальних закладах.

4. Розроблення змісту навчання математики відповідно до потреб суспільства та розвитку науки.

5. Сучасні комп'ютерно-інформаційні технології в процесі навчання математики.

6. Формування наукового світогляду учнів і студентів у процесі навчання математики.

7. Розроблення технологій розвитку творчих здібностей учнів і студентів у процесі навчання математики.

8. Створення системи дидактичних засобів з математики та методики їх комплексного використання.

9. Організація самостійної роботи учнів і студентів у процесі навчання математики.

10. Гуманізація і гуманітаризація процесу навчання математики.

11. Індивідуальний і диференційований підхід до учнів і студентів у процесі навчання математики.

12. Міжпредметні зв'язки та їх реалізація у процесі навчання математики.

13. Позакласна і позаурочна робота з математики.

14. Розроблення методики формування понять, умінь і навичок учнів і студентів у процесі навчання математики.

15. Удосконалення форм і методів навчальних занять у різних типах навчальних закладів.

16. Методика навчання учнів розв'язування математичних задач.

17. Проблеми створення та використання сучасних підручників, навчальних посібників з математики, зокрема й з інтегрованих.

18. Моніторинг, контроль та оцінювання результатів навчання математики в середніх і вищих навчальних закладах.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

I. Формула спеціальності:

Галузь педагогічної науки, яка досліджує цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання інформатики в різних типах навчально-виховних закладів, принципи управління навчально-пізнавальною діяльністю в комп'ютерному навчанні.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за рівнем організації педагогічного процесу, шкільна освіта, професійно-технічна освіта, педагогічна освіта, дистанційна освіта;

- за об'єктами педагогічного впливу: учні, майбутні педагоги;

- за структурною складовою педагогічної науки: часткова дидактика;

- за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки спеціалістів): предметна педагогічна освіта: навчання інформатиці;

- за характером досліджень: прикладні;

- за психофізичним станом суб'єктів освіти: суб'єкти освіти в нормі; суб'єкти освіти з особливими потребами.

II. Напрями досліджень:

1. Розвиток методичної системи навчання шкільного та вузівського курсів інформатики.

2. Методичні основи навчання інформатики в різних типах навчальних закладів.

3. Проблеми диференціації й індивідуалізації навчання інформатики у школі та вищому навчальному закладі.

4. Проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів і студентів у процесі навчання інформатики.

5. Науково-методичні основи формування інформаційної культури учнів та майбутніх учителів інформатики.

6. Методика формування знань, умінь і навичок з інформатики в учнів різних вікових груп і студентів.

7. Проблеми дистанційного навчання інформатики.

8. Методика навчання учнів і студентів інформаційного моделювання.

9. Міжпредметні зв'язки курсу інформатики та їх використання у процесі навчання школярів.

10. Система підготовки майбутнього вчителя інформатики до використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі.

11. Розкриття творчого потенціалу учнів і студентів у процесі навчання інформатики.

12. Загальноосвітні, світоглядні, розвивальні та виховні функції шкільного курсу інформатики.

13. Формування мислення учнів і студентів під час вивчення інформатики.

14. Методика навчання основ алгоритмізації у процесі навчання інформатики в школі та вищому навчальному закладі.