Відповідно до Концепції розвитку охорони здоров'я населення України, затвердженої Указом Президента України від 7 грудня 2000 року N 1313/2000 "Про Концепцію розвитку охорони здоров'я населення України" та з метою забезпечення реалізації інноваційної і кадрової політики у системі охорони здоров'я, удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації та атестації медичних сестер, фельдшерів, акушерок, покращання розвитку медсестринства

1. Затвердити "Програму розвитку медсестринства України на 2005-2010 рр.", викладену у додатку.

2. Керівникам структурних підрозділів МОЗ України: Департаменту кадрової політики, освіти і науки, Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню, Департаменту економіки, фінансів та майнових відносин, відділу європейської інтеграції та міжнародних зв'язків, Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій, ректорам та директорам вищих медичних навчальних закладів I-IV рівнів акредитації забезпечити реалізацію "Програми розвитку медсестринства України на 2005-2010 рр.", відповідно до додатку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Заступника Міністра Пєрєдєрія В.Г.

Програма створена відповідно до Концепції розвитку охорони здоров'я населення України, затвердженої Указом Президента України від 7 грудня 2000 року N 1313/2000 "Про Концепцію розвитку охорони здоров'я населення України", яка передбачає реалізацію інноваційної і кадрової політики у системі охорони здоров'я: "удосконалення системи підготовки медичних сестер, розроблення та реалізація програми розвитку сестринства, розширення функцій медичних сестер відповідно до світового досвіду, що знизить потребу в лікарях у державі".

Медсестринство України - найчисельніша ланка спеціалістів охорони здоров'я, яка об'єднує понад 464,7 тисяч медичних сестер, акушерок, фельдшерів, помічників санітарних лікарів, лаборантів, фармацевтів, зубних техніків та інших молодших спеціалістів, які працюють в лікувально-профілактичних закладах.

Роль медичних сестер, акушерок, фельдшерів та інших спеціалістів середньої ланки є очевидною і надзвичайно важливою. Завдання медичних сестер, акушерок, фельдшерів полягає насамперед в наданні кваліфікованої допомоги всім людям, які її потребують.

Вивчення міжнародного досвіду з питань розвитку медсестринства засвідчує, що раціональне використання сестринських кадрів сприяє значному покращанню якості, доступності та економічності надання медичної допомоги населенню, єфективному використанню ресурсів в охороні здоров'я, профілактиці захворювань.

Розвиток медсестринства в Україні стримується відсутністю досконалої законодавчо-нормативної і фінансової бази, інформаційної підтримки, наукових досліджень в області сестринської справи. Підготовка і післядипломна освіта медичних сестер не відповідає рівню європейських стандартів. Потребує кардинальних змін атестація середнього медичного персоналу. В багатьох регіонах України в лікувально-профілактичних закладах існує дисбаланс між лікарями і середнім медичним персоналом, спостерігається відтік кваліфікованих сестринських кадрів в інші галузі народного господарства, що збільшує навантаження на середній медичний персонал і породжує невдоволеність медичного персоналу та викликає соціальну напругу. Відсутність системи розробки та запровадження професійних стандартів діяльності медичних сестер не сприяє покращанню надання безпечного та кваліфікованого сестринського догляду населенню. Медичні сестри, фельдшери, акушерки та інші фахівці середнього медичного персоналу не приймають активної участі в розвитку своєї професії.

На вирішення цих та інших проблемних питань і направлено створення Програми розвитку медсестринства України.

Мета Програми розвитку медсестринства України є формування умов для підвищення ефективності і значимості середнього медичного персоналу в наданні медичної допомоги всім верствам населення, які її потребують.

Для досягнення цієї мети пропонується реалізація цілого ряду заходів, а саме:

- здійснення основних напрямків кадрової політики в розвитку медсестринства;

- розвиток системи підготовки і післядипломної освіти медичних сестер;

- вирішення питань щодо нормативно-правового забезпечення діяльності медичних сестер;

- інформаційне забезпечення в управлінні діяльністю медичних сестер;

- забезпечення розвитку професійних сестринських об'єднань та асоціацій;

- розвиток міжнародного співробітництва в медсестринстві.

Програма розвитку медсестринства України реалізується за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, відповідно до чинного законодавства.

Реалізація передбачених Програмою основних заходів щодо розвитку медсестринства України дозволить:

- забезпечити розвиток менше затратної медичної допомоги;

- удосконалити систему підготовки і підвищення кваліфікації, атестації середнього медичного (фармацевтичного) персоналу та бакалаврів з медицини (фармації) та привести її у відповідність до міжнародних стандартів;

- покращити надання доступної ефективної медичної допомоги населенню в країні;

- сприяти ефективному використанню кадрових ресурсів в галузі охорони здоров'я.

Реалізація Програми дозволить забезпечити подальший розвиток медсестринства в Україні та сприятиме міжнародному співробітництву в сестринській справі.

1. Мережа вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

Підготовка молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів медицини в Україні проводиться в 127 вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, із них 72 - медичні училища (філії), технікуми; 32 - медичних (фармацевтичний) коледжі, які фінансуються із місцевого бюджету; 8 - медсестринських факультетів медичних університетів та академій. Із загальної кількості вказаних (127) вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів 117 - знаходяться у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України.

В останні роки значно змінилася структура мережі вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України.

В Україні, як і в інших союзних республіках до 1992 року підготовка медичних сестер здійснювалася тільки в медичних училищах.

В 1993 році в Україні було створено тільки один медичний коледж, а в 2005 році статус медичного коледжу мають 32 вищих навчальних медичних закладів, які знаходяться на місцевому бюджеті і готують медичних сестер-бакалаврів.

Крім цього, внаслідок проведеної реформи медсестринської освіти в Україні відкрито 8 медсестринських факультетів та 5 медичних коледжів в структурі медичних університетів та академій.

Перелік спеціальностей, за якими проводиться підготовка молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів медицини у ВМНЗ I-II рівнів акредитації:

1. сестринська справа;

2. лікувальна справа;

3. військова справа;

4. акушерська справа;

5. стоматологія;

6. стоматологія ортопедична;

7. стоматологічна справа;

8. лабораторна діагностика;

9. медико-профілактична справа;

10. фармація;

11. виробництво фармацевтичних препаратів;

12. аналітичний контроль якості хімічних сполук;

13. виробництво оптичних оптико-електронних виробів;

14. конструювання, виробництво і технічне обслуговування електронної техніки.

Враховуючи необхідність розширення можливостей підготовки медичних сестер за програмою бакалаврату, необхідно продовжити розвиток мережі вищих медичних навчальних закладів з реорганізацією найбільш потужних медичних училищ в статус медичних коледжів.

1.2. Обсяги підготовки молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів медицини

Прийом студентів у вищі медичні (фармацевтичні) навчальні заклади становить понад 24,3 тисяч осіб. Із них 11,0 тисяч осіб - за державною формою навчання; 13,3 тисячі осіб - за контрактною формою навчання.

Прийом за спеціальностями становить: медичних сестер - 11,2 тисяч; фельдшерів - 6,1 тисячі; акушерок - 1,9 тисячі.

Контингент студентів у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах складає 65,6 тисяч осіб за всіма спеціальностями.

Випуск молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів і бакалаврів в 2004 році становив 22997 осіб.

Випуск медичних сестер-бакалаврів в 2004 р. у медичних коледжах становив 697 осіб, проти 101 особи в 1998 році.

Мережа вищих медичних навчальних закладів I-IV рівнів акредитації України спроможна забезпечити обсяги підготовки молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів медицини.

1.3. Викладацький склад вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів I-II рівнів акредитації

Навчальний процес у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах забезпечують 7251 викладач, із них 5206 штатних осіб, які мають вищу медичну або педагогічну освіту та 292 особи, медичні сестри за фахом.

В навчальному процесі підготовки медичних сестер беруть участь 3924 викладачі, що складає 75,2% до загальної кількості штатних викладачів. Із них за освітою: 1379 осіб - викладачі загальноосвітніх дисциплін, 2262 особи - викладачі клінічних дисциплін.

Викладачі предмету "Основи сестринської справи" - 473 особи, із них 236 - лікарів за фахом; та 214 осіб - медичні сестри.

Підвищення кваліфікації викладачів (лікарів за фахом) здійснюється на спеціально створеному факультеті підвищення кваліфікації Національного медичного університету.

Протягом останніх років проведена реформа підвищення кваліфікації викладачів шляхом створення на базі Київського міського медичного коледжу спеціального відділення підвищення кваліфікації викладачів сестринської справи медичних училищ і коледжів. На вказаному відділенні підвищили кваліфікацію 200 викладачів сестринської справи.

Проведений аналіз стану підвищення кваліфікації викладачів показує про необхідність продовження реформи підвищення кваліфікації викладачів медичних училищ, коледжів та медсестринських факультетів, збільшення пропускної здатності та покращання навчальних програм на відповідних циклах удосконалення.

1.4. Розвиток ступеневої медсестринської освіти в Україні та необхідність приведення її до основних принципів Болонської декларації

Реформування охорони здоров'я на національній основі з переорієнтацією на удосконалення первинної медико-санітарної допомоги та впровадження принципів сімейної медицини ставлять нові вимоги до якості підготовки фахівців охорони здоров'я, в тому числі і медичних сестер.

З моменту отримання незалежності, в Україні стало можливим вивчення міжнародного досвіду, що викликало необхідність проведення реформування медсестринської освіти та максимального її наближення до рівня міжнародних стандартів.

Міністерством охорони здоров'я України введена ступенева медсестринська освіта:

Вивчення міжнародного досвіду підготовки медичних сестер в Канаді, США, Англії, проведення численних навчальних семінарів, нарад з міжнародною участю, сприяли переходу підготовки медичних сестер від медичної до медсестринської моделі.

Цьому сприяли впровадження міжнародної навчальної програми "ЛЕМОН" та семінари-наради, що проводилися Європейським Бюро ВООЗ (Стокгольм, Ташкент, Алма-Ати).

Міністерством охорони здоров'я України в 1998 році були введені нові навчальні плани з спеціальності "Сестринська справа", створені на основі медсестринської моделі підготовки медичної сестри з переліком нових навчальних дисциплін:

- основи педагогіки;

- основи психології;

- ріст та розвиток людини;

- медсестринська етика та деонтологія;

- мистецтво викладання;

- історія медсестринства і медицини;

- психічне здоров'я;

- обстеження та визначення стану здоров'я пацієнта;

- клінічне медсестринство;

- медсестринство в геронтології і геріатрії;

- медсестринство в сімейній медицині;

- громадське здоров'я і громадське медсестринство;

- менеджмент та лідерство в медсестринстві;

- деонтологія наукової роботи;

- медицина катастроф;

- медсестринські теорії;

- медсестринський процес;

та інші дисципліни.

Мета реформування підготовки молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів: формування спеціаліста охорони здоров'я XXI століття, здатного надавати висококваліфіковану медичну допомогу всім людям, які її потребують, здійснюючи при цьому свою професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, бути конкурентноздатним на національному, європейському та міжнародному ринках праці.

Потреба в реформуванні системи підготовки молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів і бакалаврів та проведення відповідних змін пояснюється реальними соціально-економічними процесами, зокрема: демократизацією суспільства, інтеграцією України у світове співтовариство; необхідністю підвищення ефективності використання ресурсів охорони здоров'я і покращання медичного обслуговування, недостатніми темпами розвитку сімейної медицини, недосконалістю контролю за якістю підготовки і використання фахівців, недостатнім впровадженням сучасних ефективних систем підготовки фахівців на додипломному та післядипломному етапах.

Реалізація основних завдань та принципів Болонської декларації: уведення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти в медичній (фармацевтичній) освіті України дозволить підняти її до рівня міжнародних стандартів та сформує у медичних і фармацевтичних спеціалістів здатність до навчання протягом всього життя, що сприятиме покращанню надання медичної допомоги населенню нашої країни.

Проведена порівняльна характеристика підготовки молодших медичних спеціалістів та бакалаврів в Україні з країнами Європи показала наявність певних розбіжностей.

Принципова різниця систем підготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів в Україні з іншими країнами полягає в наступному:

1. В ієрархічній системі підготовки спеціалістів медичного спрямування, на відміну від України, в більшості країн Європи відсутні поняття такого визначення як "молодший спеціаліст";

2. В країнах Європи, крім України та країн колишнього Радянського Союзу, як в системі підготовки, так і в охороні здоров'я відсутні такі спеціальності як "лікувальна справа" - кваліфікація "фельдшер", "медико-профілактична справа" (із країн Європейського Союзу - тільки Італія);

3. Майже у всіх країнах Європи, в тому числі і в Росії, термін підготовки дипломованої медичної сестри становить 3 роки навчання, тоді як в Україні - тільки 2 роки. Відповідно до зазначеного, в країнах Європи медичні сестри проходять більшу теоретичну і практичну підготовки, в тому числі і на клінічних базах;

4. В більшості країн Європи, США та Канади викладачами у підготовці медичних сестер, в тому числі і керівниками навчальних закладів або їх структурних підрозділів є медичні сестри з високим рівнем медсестринської освіти (магістратура або докторат з медсестринства) в той час, коли в Україні центральною фігурою в підготовці медичних сестер залишаються лікарі;

5. Порівняльна характеристика навчальних планів з спеціальності "сестринська справа" показала відмінності, які можна визначити за циклами навчальних дисциплін:

- Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки:

В Україні цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки представлено переліком навчальних дисциплін, який визначено Міністерством освіти і науки України і він є загальноосвітнього спрямування, в той час, коли в країнах Європи навчальні дисципліни, які можна віднести до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки є адаптованими до спеціальності за якою здійснюється підготовка.

Так, наприклад, в Україні, зі спеціальності "сестринська справа" до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки входять навчальні дисципліни: історія України, Українська мова (за професійним спрямуванням), культурологія, основи філософських знань, економічна теорія, основи правознавства, соціологія, іноземна мова (за професійним спрямуванням), фізичне виховання. В країнах Європи до навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки можна віднести такі дисципліни: соціологія і здоров'я, філософські теоретичні і практичні основи медсестринства, професійна відповідальність, логіка і філософія науки, педагогіка загальна і спеціальна, тощо.

Основними характеристиками, що відрізняють навчальні плани підготовки медичних сестер в Україні з іншими країнами слід зазначити: в країнах Європи більше значення приділяється вивченню психології (основи психології для професіоналів в охороні здоров'я, соціальна психологія, вікова психологія та психологія навчання, психологія здоров'я, психологія консультування, психологія-філософія, психологія-етика), клітинній діагностиці (мікробіології з клітинною мікробіологією, біохімії клінічній, молекулярній біології клінічній), патології (основи патології I, основи патології II, та патологія III, системна і клітинна патологія).

Порівняльна характеристика засвідчує відмінності навчальних планів України з іншими країнами, які полягають в тому, що при підготовці медичних сестер в країнах Європи більше значення приділяється вивченню психіатрії (перша допомога хворим на психічні захворювання, медсестринство в психіатрії та наркології, гострі психічні захворювання), медицині фізичної інвалідності та догляду, вивченню методології та написанню наукової роботи з вивченню оцінки і менеджменту болю, охороні здоров'я людей працездатного віку. медсестринства, паліативній допомозі, менеджменту (менеджмент в сестринській справі, організація господарювання, економіка господарювання), медсестринству в гематології, медсестринству в ендокринології, сексології.

На підставі проведеного порівняльного аналізу, можна зробити висновок:

підготовка медичних сестер (рівень молодшого спеціаліста) в Україні не відповідає загальноєвропейським стандартам ні за загальними термінами підготовки, ні за обсягами навчального навантаження за циклами та їх співвідношеннями, ні за організацією практичного навчання на клінічних базах.

З метою забезпечення приведення підготовки медичних (фармацевтичних) спеціалістів до основних принципів Болонської декларації та наближенню медичної (фармацевтичної) освіти до рівня міжнародних стандартів необхідно:

I. Здійснити заходи щодо реформування системи підготовки молодших медичних спеціалістів та бакалаврів зі спеціальності "сестринська справа":

1. Встановити термін підготовки дипломованої медичної сестри - 3 роки навчання на базі повної загальної середньої освіти, що відповідатиме:

- загальноприйнятим термінам підготовки медичних сестер в країнах Європи та надасть можливість привести їх у відповідність до Європейської угоди про навчання та підготовку медичних сестер, що була прийнята у Страсбурзі 25 жовтня 1967 року, якою передбачено не менше 4600 годин навчальної програми підготовки медичної сестри та половиною із зазначених годин - проходження практики у лікарнях;

- вимогам Європейського бюро ВООЗ - підготовка медичної сестри повинна мати 3 роки навчання на базі повної загально-освітньої підготовки;

- постанові Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 року N 507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями"; відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України підготовка молодшого спеціаліста майже у всіх галузях народного господарства, а саме: освіта, культура і мистецтво, право, природничі науки, інженерія, сільське господарство та транспорт (крім деяких спеціальностей банківської справи, економіки, та медицини) здійснюється 3 роки навчання;

2. Внести зміни до підготовки медичних сестер-бакалаврів зі спеціальності 6.110102 "сестринська справа" (рівень бакалавра), встановивши термін навчання - 1 рік (за денною формою) та передбачити підготовку за бакалаврською програмою для практикуючих медичних сестер за очно-заочною формою навчання;

3. Розробити стандарт освіти з магістратури зі спеціальності "сестринська справа", що забезпечить подальший розвиток ступеневої медсестринської освіти в Україні та дозволить залучати медичних сестер-магістрів викладачами вищих медичних навчальних закладів.

З метою забезпечення вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками в останні роки інтенсивно проводиться робота по їх створенню та видавництву. Так, наприклад, якщо в 1995 р. зі спеціальності "Сестринська справа" (рівень молодшого спеціаліста) показник забезпеченості навчальними підручниками і посібниками становив 37,5%, то в 2004 р. - 67,8%, то відповідно рівень підготовки медичних сестер-бакалаврів 0% і 64,5%.

Аналіз стану забезпеченості вищих медичних навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками підтверджує необхідність продовження роботи щодо створення авторських колективів викладачів з написання і видавництва навчальних посібників і підручників особливо з дисциплін клінічного медсестринства.

Крім того, необхідно залучати медичних сестер до авторських колективів по створенню підручників і посібників, які мають високий рівень кваліфікації і певний практичний досвід практичної роботи.

1.5. Проведення державної діагностичної оцінки якості підготовки випускників з спеціальності "Сестринська справа"

З метою проведення діагностичної оцінки якості підготовки випускників з спеціальності "Сестринська справа", Міністерством охорони здоров'я України разом з Центром тестування розпочата робота по створенню і впровадженню інтегрованих ліцензійних іспитів з спеціальності "Сестринська справа".

Основна мета проведення ліцензійного інтегрованого іспиту із спеціальності "Сестринська справа":

1) визначення загального рейтингу підготовки випускників за спеціальністю "Сестринська справа" (рівень молодшого спеціаліста);

2) проведення рейтингової оцінки стану підготовки випускників зі спеціальності "Сестринська справа" з окремих напрямів:

- основи сестринської справи;

- медсестринство в терапії;

- медсестринство в хірургії;

- медсестринство в акушерстві та гінекології;

- медсестринство в педіатрії;

- невідкладні стани.

3) надання можливості кожному вищому медичному навчальному закладу провести аналіз стану підготовки фахівців зі спеціальності "Сестринська справа" та здійснити необхідні заходи щодо його удосконалення.

Запровадженню ліцензійних інтегрованих іспитів передувало проведення міністерських контрольних робіт з спеціальності "Сестринська справа", що проводилися в 14 медичних училищах і коледжах.

Центром тестування, створеному при МОЗ України, разом з медичними училищами і коледжами розроблено структуру змісту ліцензійного інтегрованого екзамену - "Крок М - Сестринська справа" (150 тестових завдань), яка містить складові:

- основи сестринської справи - 20%

- медсестринство в терапії - 16%

- медсестринство в хірургії - 16%

- медсестринство в акушерстві та гінекології - 12%

- медсестринство в педіатрії - 16%

- невідкладні стани - 20%.

Міністерством охорони здоров'я України протягом 2000-2004 рр. проведена відповідна робота по створенню більше 6 тисяч тестових завдань з спеціальності "Сестринської справи" та їх відкритості для всіх вищих медичних навчальних закладів.

Проведення порівняльної характеристики результатів державних випускних ліцензійних інтегрованих екзаменів показує, що останні потребують подальшого удосконалення щодо структури тестових завдань, їх змісту та порядку проведення.

Запровадження державної діагностичної оцінки якості підготовки фахівців з спеціальності "Сестринська справа" дозволяє Міністерству охорони здоров'я України:

- здійснювати контроль за підготовкою майбутніх медичних сестер;

- виявляти проблемні питання якості навчального процесу з окремих напрямів медсестринської освіти;

- приймати відповідні рішення та здійснювати разом з конкретним навчальним закладом певні заходи щодо покращення підготовки фахівців з спеціальності "Сестринська справа".

Отриманий досвід в запровадженні ліцензійних інтегрованих екзаменів з спеціальності "Сестринська справа" (рівень молодшого спеціаліста) підтверджує необхідність його проведення на випускному курсі медичних сестер-бакалаврів та доцільність розробки тестових завдань і їх використання на заключних етапах - проведення іспитів на циклах підвищення кваліфікації та при атестації медичних сестер на відповідну кваліфікаційну категорію.

II.1. Створена в Україні система післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів включає медичні училища підвищення кваліфікації та постійно діючі курси, що функціонують у всіх областях, містах Києві і Севастополі: 4 медичні училища підвищення кваліфікації, 14 постійно діючих курсів та 18 відділень післядипломної освіти медичних училищ і коледжів.

Щорічно на 155 циклах спеціалізації і удосконалення підвищують кваліфікацію понад 72,7 тисяч молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів.

З метою забезпечення обсягів підвищення кваліфікації молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів за останні роки в Україні введена очно-заочна форма навчання, яка дозволила значно збільшити показники післядипломної освіти з 9,2% в 1996 р. до 21,7% в 2004 р.

Структура циклів спеціалізації та удосконалення за контингентом та спеціальностями молодших медичних спеціалістів включає:

- медичні сестри - 48%

- медичні сестри дитячих лікувально-профілактичних закладів - 17%

- лаборанти - 14%

- помічники санітарних лікарів - 9%

- фельдшери - 3%

- акушерки - 2%

Міністерством охорони здоров'я проведена відповідна робота щодо збільшення обсягів підвищення кваліфікації молодших медичних спеціалістів (фельдшерів, медичних сестер, акушерок) первинної ланки закладів охорони здоров'я. Так, наприклад, якщо в 1998 р. ці показники становили 3 211 осіб, то в 2004 р. - 9 024 особи.

Аналіз стану перевірки підвищення кваліфікації молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів підтверджує про необхідність подальшого удосконалення системи післядипломної освіти та здійснення заходів, направлених на:

- покращання навчально-методичної роботи на циклах спеціалізації та удосконалення;

- проведення відповідних змін в мережі системи закладів підвищення кваліфікації молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів з реорганізацією постійно діючих курсів в центри післядипломної освіти;

- внесення відповідних змін і доповнень до переліку циклів спеціалізації та удосконалення;

- введення циклів тематичного удосконалення з окремих спеціальностей середнього медичного персоналу;

- здійснення переорієнтації навчального процесу на циклах спеціалізації та удосконалення для медичних сестер на основі медсестринської моделі;

- введення короткотермінових курсів стажування в систему післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів;

- організацію циклів підвищення кваліфікації для медичних сестер-бакалаврів;

- введення нових технологій навчання в систему післядипломної освіти молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів медицини (навчальних та контролюючих комп'ютерних програм);

- створення державної діагностичної оцінки стану підготовки молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та бакалаврів медицини на основі розробки і застосування банку тестів на відповідних циклах підвищення кваліфікації з урахуванням їх подальшої атестації.

II.2. Підготовка медичних сестер загальної практики сімейної медицини.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. N 989 "Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я" та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2001 р. N 72 "Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини" затверджено Положення про медичну сестру загальної практики сімейної медицини та її кваліфікаційну характеристику.

Вимоги до підготовки медичної сестри загальної практики сімейної медицини:

1) медсестринська освіта;

2) досвід практичної роботи в лікувально-профілактичних закладах (не менше 1 року);

3) курси підвищення кваліфікації з сімейної медицини (спеціалізація або удосконалення).