Відповідно до абзацу двадцять другого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту" , частини 3 статті 12 Закону України "Про загальну середню освіту" , з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року № 1392, та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня"

1. Затвердити типову освітню програму профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (далі - Типова освітня програма), що додається.

2. Визначити термін здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти, у два роки.

3. Керівникам закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління:

розробити та впровадити освітні програми профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти та відповідні навчальні плани на основі Типової освітньої програми для студентів, які розпочинають навчання в 2018/2019 навчальному році на основі базової загальної середньої освіти;

забезпечити перехід на навчальні плани на основі Типової освітньої програми не пізніше 2019/2020 навчального року для здобувачів освітньо­кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які розпочинають навчання в 2018/2019 навчальному році на основі базової загальної середньої освіти, якщо педагогічною радою закладу освіти буде ухвалене рішення про використання раніше розроблених навчальних планів для студентів першого курсу в 2018/2019 навчальному році.

4. Завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки та складання державної підсумкової атестації проводити не пізніше другого курсу, вивчення предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання - у четвертому семестрі другого курсу навчання.

5. Директорату вищої освіти і освіти дорослих (Шаров О.І.) забезпечити проведення необхідної роз'яснювальної та консультативної роботи з керівниками закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти.

6. Інституту модернізації змісту освіти (Спірін О.М.) організувати роботу щодо забезпечення закладів освіти, які здійснюють підготовку здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти, підручниками і навчальними посібниками із загальноосвітніх предметів за новими програмами старшої школи.

7. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2010 року № 587 "Про затвердження предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти".

8. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І.А.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рашкевича Ю.М.

Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти , розроблена на виконання Закону України "Про освіту" , Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року № 1392 (далі - Державний стандарт), та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня".

Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) забезпечує виконання Державного стандарту, а також визначає засади розроблення та впровадження закладами освіти освітніх програм профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на її основі.

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг та структуру навчального навантаження (Додатки 1-3);

очікувані результати навчання здобувачів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 "Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти" та від 24.11.2017 № 1539 "Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів та польської мови для учнів 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти";

пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки України" і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг та структура навчального навантаження.

Загальний обсяг навчального навантаження для студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти, яке фінансується, складає 2660 годин.

Гранично допустиме тижневе навантаження на студента І-II курсів у частині профільної середньої освіти складає 30 годин. Для медичних та мистецьких спеціальностей, термін навчання за якими на основі базової загальної середньої освіти не перевищує 3,5 роки, граничне тижневе навантаження студента може бути збільшено до 36 год. у межах санітарно-гігієнічних норм. Частина навчальних годин з предмету "Фізична культура" (2 години на тиждень) не враховуються при визначенні гранично допустимого тижневого навантаження студентів.

Освітня програма закладу освіти на основі Типової освітньої програми та відповідний навчальний план профільної середньої освіти розробляються відповідно до статті 15 Закону України "Про загальну середню освіту" та Державного стандарту. Вони повинні передбачати години на вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів. При складанні навчального плану перелік предметів з блоку вибірково-обов'язкових, профільних та спеціальних курсів формується закладом освіти самостійно з урахуванням галузі знань та спеціальності, з яких здійснюється підготовка за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Закладам освіти пропонуються два варіанти переліку базових предметів:

перший варіант (Додаток 1) містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами ("Історія: Україна і світ", "Природничі науки");

другий варіант (Додаток 2) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

При складанні освітніх програм та навчальних планів переліки окремих предметів з обох запропонованих варіантів можуть комбінуватися. Заклади освіти можуть ухвалювати рішення про утворення та використання інтегрованих курсів залежно від профілю навчання, кадрового потенціалу та матеріальної бази.

В обох варіантах запропонованих таблиць (Додаток 1 та Додаток 2) зазначено мінімальну кількість годин на вивчення базових предметів. Це має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання студентів згідно з вимогами Державного стандарту. Кількість годин для вивчення базових предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"). Заклад освіти самостійно обирає два предмети з переліку та визначає розподіл годин між ними.

Частину навчальних годин в обох запропонованих варіантах призначено для забезпечення профільного навчання, яке є невід'ємною частиною професійної підготовки молодшого спеціаліста. Профіль навчання формується відповідно до спеціальності, за якою здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Перелік профільних предметів визначається закладами освіти, якщо інше не передбачено стандартами освіти.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов'язкові предмети;

профільні предмети (орієнтовна кількість годин для базових та вибірково-обов'язкових предметів, якщо вони є профільними, наведена в Таблиці 3); спеціальні курси, у т.ч. курси за вибором.

Якщо для певної спеціальності профільними є базові або вибірково-обов'язкові предмети, то освітніми програмами може бути передбачене їх поглиблене або додаткове вивчення за рахунок годин профільних предметів та спеціальних курсів. За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, або надавати здобувачам освіти знання з сфери майбутньої професійної діяльності тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися і затверджуватися закладом освіти. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи особливості окремої галузі та спеціальності. У разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Результати навчання, які виходять за рамки Державного стандарту, можуть бути зараховані закладом освіти в результатах навчання за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста, обсяги яких визначаються у кредитах ЄКТС та зараховуються в дисциплінах навчального плану підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

При складанні навчальних планів кількість годин на вивчення базових або профільних предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.

Деякі предмети можуть викладатися за модульним принципом (наприклад, "Фізика і астрономія", "Біологія і екологія") або розділяючи їх, якщо один або обидва предмети є профільними для певної освітньої програми. У такому разі розподіл годин між модулями здійснюється відповідно до навчальних програм.

Заняття з курсу "Захист Вітчизни" можуть проводитись наприкінці навчального року з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр закладів вищої освіти, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.

Якщо тижневе навантаження на студента при вивченні певного предмета або курсу становить до двох годин на тиждень, припустимим є його вивчення блоком за обмежений період часу з урахуванням необхідності забезпечення рівномірності розкладу занять впродовж семестру.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати викладач у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.