З метою збереження життя та здоров'я і працездатності особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час виконання аварійно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших робіт у зонах хімічного та радіоактивного забруднення

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо режимів робіт особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у засобах індивідуального захисту у зонах хімічного та радіоактивного забруднення (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Начальникам головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, керівникам підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту організувати вивчення Методичних рекомендацій та їх впровадження під час проведення робіт у зонах радіоактивного і хімічного забруднення.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.

1.1. Методичні рекомендації щодо режимів робіт особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у засобах індивідуального захисту у зонах хімічного та радіоактивного забруднення (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою збереження життя та здоров'я і працездатності особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час виконання робіт у ЗІЗ.

1.2. Методичні рекомендації визначають режими робіт у засобах індивідуального захисту особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України у зонах хімічного та радіоактивного забруднення.

1.3. Методичне керівництво з організації та визначення режимів робіт особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у засобах індивідуального захисту здійснюється Департаментом цивільного захисту та управліннями (відділами) цивільного захисту Головних управлінь МНС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

У Методичних рекомендаціях наступні терміни та скорочення мають таке значення:

засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - будь-яке спорядження чи обладнання, що використовується особовим складом для запобігання впливу однієї чи кількох видів небезпеки (небезпечного та/чи шкідливого виробничого фактора) на життя чи здоров'я;

засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) - засоби, призначені для захисту дихальних шляхів користувача від вдихання повітря, яке спричиняє шкідливий вплив на здоров'я (ДСТУ EN 132:2004 "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Терміни та піктограми (EN 132:1998, IDT)");

фільтрувальні засоби індивідуального захисту органів дихання - пристрої, які очищують повітря, яке вдихається, від шкідливих речовин за допомогою фільтрів, що входять у конструкцію ЗІЗОД і містять поглинальні чи фільтрувальні матеріали. До таких пристроїв залежно від конструктивних особливостей належать респіратори та протигази (Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2008 р. за N 285/14976);

ізолювальні ЗІЗОД (ІЗІЗОД) - такі, за допомогою яких органи дихання людини ізолюють від повітря робочої зони, а повітря для дихання надходить із зони, де повітря для дихання відповідає санітарним нормам (шлангові), або з джерела дихальної суміші, що є складовою частиною ЗІЗОД (автономні). Вони мають систему подавання чистого повітря або кисню з незабрудненого джерела (Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2008 р. за N 285/14976);

ізолювальний захисний одяг (ІЗО) - спеціальний захисний одяг, за допомогою якого шкіру всього тіла людини ізолюють від впливу шкідливих речовин;

фільтрувальний захисний одяг (ФЗО) - спеціальний захисний одяг що забезпечує захист шкіри всього тіла людини від впливу шкідливих речовин за допомогою поглинальних чи фільтрувальних матеріалів;

чергові засоби індивідуального захисту (чергові ЗІЗ) - спеціальні ЗІЗ колективного (безособового) користування, які закріплені за певними робочими місцями чи видаються особовому складу тільки на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені, та передаються однією зміною іншій;

радіаційна аварія (РА) - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки (Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") ;

небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої на людину може спричинити загибель, гостре або хронічне захворювання людей, завдає шкоди навколишньому середовищу (ДСТУ 4933:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять);

зона хімічного забруднення НХР - територія чи акваторія, у межі якої потрапили НХР у концентраціях чи кількостях, що протягом певного часу створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і завдають шкоди навколишньому природному середовищу (ДСТУ 4933:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять);

зона радіоактивного забруднення - територія чи акваторія, у межах якої рівні радіоактивного забруднення перевищують установлені норми радіаційної безпеки (ДСТУ 4933:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять);

опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині організму людини (внутрішнє опромінення) (Державні санітарні правила "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я від 02.02.2005 N 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 р. за N 552/10832);

медичне забезпечення особового складу МНС України - це комплекс лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних, організаційно-методичних, протиепідемічних заходів та заходів медичного постачання, спрямованих на збереження життя і здоров'я особового складу та працівників Міністерства, забезпечення оперативного медичного реагування на надзвичайні ситуації, надання своєчасної медичної допомоги рятувальникам та проведення їх медико-психологічної реабілітації (Положення про Медичну службу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затверджене наказом МНС від 17.06.2008 N 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2008 р. за N 787/15478).

3.1. Режими робіт встановлюються для забезпечення і підтримки працездатності, ефективної діяльності та безпеки особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час виконання робіт у ЗІЗ.

3.2. Режими робіт встановлюються з урахуванням:

характеру і складності робіт у ЗІЗ;

типу (марки) ЗІЗ, оцінки часу захисної дії ЗІЗ і порівняння його з тривалістю роботи, що виконується;

віку осіб рядового і начальницького складу та працівників МНС;

загальних закономірностей змін працездатності і функціонального стану людини у часі (у стадії адаптації до роботи, стійкої працездатності і зниження працездатності) при різних фізичних, нервово-емоційних навантаженнях і кліматичних чинниках середовища;

фізіологічно-гігієнічних особливостей праці людини у ЗІЗ в екстремальних умовах (наявність НХР у повітрі і на ґрунті, негативний вплив на самопочуття людини під час праці у ЗІЗ, важкі фізичні навантаження, несприятливі кліматичні чинники);

прогнозу доз опромінення особового складу, що залучається до ліквідації РА та виконання інших заходів, пов'язаних з можливим опромінюванням.

3.3. Режими робіт включають:

загальну тривалість і інтенсивність робіт у ЗІЗ;

перерви у роботі (мікропаузи, перерви у процесі робіт для відпочинку);

відпочинок між змінами.

3.4. Виконання робіт у ЗІЗ здійснюється за спеціальним дозволом на проведення робіт.

3.5. Перед початком робіт керівник підрозділу (відповідальний за організацію та проведення робіт) інформує під підпис особовий склад про умови робіт та про наявність на місці робіт небезпечних і шкідливих факторів, про можливі наслідки їх впливу на здоров'я.

3.6. При плануванні цілодобових безперервних робіт оптимальний час початку і закінчення робочих змін визначається з урахуванням добового ритму фізіологічних функцій організму, що зумовлює максимальну працездатність людини з 09.00 до 12.00 години і з 15.00 до 17.00 години; мінімальну - з 03.00 до 06.00 години.

3.7. Мікропаузи у роботі призначені для короткочасного відпочинку (тривалістю 2 - 3 хвил.) після завершення одного або декількох робочих циклів.

3.8. Тривалість робочої зміни, включаючи перерви на відпочинок не повинна перевищувати 8 годин і встановлюється у кожному конкретному випадку на основі показників, що характеризують працездатність протягом визначеного часу.

3.9. У холодному і помірному кліматі (температура від мінус 25 град.C до плюс 25 град.C) роботи можуть повторюватися до трьох разів на добу (три зміни), у жаркому (понад плюс 25 град.C) - до двох разів на добу (дві зміни).

3.10. У нічний час тривалість роботи особового складу слід зменшувати на 25%, при цьому збільшуючи час відпочинку.

3.11. Гранично допустимий час роботи особового складу у ЗІЗ встановлюється залежно від термічних і фізичних навантажень, технічних характеристик і стану ЗІЗ, а також метеоумов відповідно до таблиць 1, 2, 3, 4.

3.12. Фізичне навантаження умовно розподіляється за ступенями: легке, середнє і важке. Ступінь фізичного навантаження визначається керівником підрозділу (відповідальним за організацію та проведення робіт).

Приблизний перелік робіт за ступенями фізичного навантаження наведено у додатку 1.

3.13. Кількість перерв у динаміці змін та їх періодичність визначається кількістю випадків погіршення працездатності. Тривалість перерв складає 10 - 15 хвилин. При важкому фізичному навантаженні відпочинок під час перерв пасивний.

3.14. Режим роботи особового складу включає загальний час роботи в ЗІЗ, тривалість робочих циклів і перерв на відпочинок залежно від конкретних видів діяльності і різних метеоумов, визначено у таблиці 5.

Таблиця 5. Тривалість роботи у фільтрувальному протигазі і формі одягу, залежно від температури повітря

3.15. Відпочинок рятувальників під час перерв при низьких температурах необхідно проводити в теплому приміщенні, а при температурі повітря більш ніж 25 град.C - у прохолодному приміщенні або у тіні.

3.16. Для осіб віком понад 50 років, що залучаються (при необхідності) до проведення робіт, рекомендується зменшити гранично допустимий час робіт у ЗІЗ при середньому і важкому фізичному навантаженні на 30%.

3.17. Корекція гранично допустимого часу роботи у ЗІЗ у віці від 30 до 50 років при плюсових температурах здійснюється відповідно до коригуючих коефіцієнтів (таблиця 6).

Таблиця 6. Коригуючі коефіцієнти гранично допустимого часу роботи у ЗІЗ для осіб різного віку