Верховний Суд як суд першої інстанції у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представників:

позивача - Пойди А.М., Бойченюка І.В.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вища рада правосуддя (далі - ВРП), про визнання незаконною та скасування постанови про звільнення з посади судді у зв'язку з порушенням присяги,

І. ПРОЦЕДУРА Й АРГУМЕНТИ СТОРІН У СПРАВІ

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) з позовом, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1622-VIII про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Позов обґрунтував тим, що спірна постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням порядку її прийняття, а саме всупереч вимог частин:

четвертої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; не здійснено обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання);

п'ятої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України (не повідомлено про засідання за три дні до засідання, не перенесено розгляд справи у зв'язку з першою неявкою позивача);

восьмої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України (не виконано поіменне голосування присутніх народних депутатів).

У додаткових поясненнях позивач посилається на те, що відсутні будь-які докази, які свідчили про те, що питання про звільнення позивача з посади мало бути вирішене на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України, призначеному на 29 вересня 2016 року.

ВАСУ ухвалою від 28 жовтня 2016 року відкрив провадження у справі.

18 листопада 2016 року позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви, де він зазначив, що відповідач усупереч нормам частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України здійснив на позачерговому пленарному засіданні розгляд питання про його звільнення з посади судді, оскільки від Президента України не надходило пропозиції щодо його звільнення.

Також відповідач порушив вимоги статті 25 Регламенту Верховної Ради України , оскільки відсутні будь-які докази, які підтверджують включення до порядку денного питання про розгляд проєкту постанови Верховної Ради України про звільнення його з посади судді за порушення присяги.

Крім того, відповідач не виконав вимоги частини першої статті 44, частини третьої статті 47 Регламенту Верховної Ради України щодо поіменного та особистого голосування присутніх народних депутатів, оскільки за його звільнення проголосували відсутні народні депутати, де голосування відбулося не безпосередньо після обговорення.

5 грудня 2016 року до ВАСУ надійшли заперечення проти адміністративного позову, у яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Вважає, що приймаючи спірну постанову Верховна Рада України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На обгрунтування заперечення, відповідач посилається на положення частини другої статті 19, частини другої статті 83, пункту 26 частини першої статті 85, пункту 2 частини другої статті 88, частини п'ятої статті 126, статті 131 Конституції України, статті 111, частин першої-третьої, п'ятої статті 116, статті 122 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), статей 1, 3, частини першої статті 32 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (зі змінами та доповненнями), частини восьмої статті 19, статті 26, частини першої статті 56, статей 216, 216 - 1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (із змінами і доповненнями).

Представник відповідача зазначає, що звільнення судді з посади на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України за порушення суддею присяги здійснює Верховна Рада України за поданням ВРЮ. Повноваження встановлювати факти, що свідчать про таке порушення на час вирішення цього питання належали до повноважень Вищої ради юстиції. Верховна Рада України, розглядаючи подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, не є органом державної влади, що здійснює правосуддя, не збирає доказів, не встановлює фактів, не допитує свідків, не проводить експертиз, а на підставі конституційних повноважень виконує адміністративну процедуру звільнення судді з посади.

Доводить, що позивач належним чином повідомлений про розгляд питання про його звільнення, оскільки Розпорядження Голови Верховної Ради України від 27 вересня 2016 року № 352 про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України 29 вересня 2016 на вимогу Президента України опубліковане на офіційному вебсайті Верховної Ради України. На виконання цього розпорядження у той же день позивачу надіслана урядова телеграма про розгляд на позачерговому засіданні Верховної Ради України подання про звільнення його з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.

Також зазначає, що відповідно до витягу із стенограми позачергового пленарного засідання Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року на засіданні Верховної Ради України Голова Верховної Ради України оголосив про відкриття позачергового пленарного засідання у зв'язку із вимогою Президента України та зазначив, що надійшло подання ВРЮ про звільнення суддів за порушення присяги.

О 12 год 00 хв. проводилось обговорення проєкту постанови № 3581-23 щодо звільнення з посади судді ОСОБА_2

О 14 год 35 хв. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України поставив на голосування пропозицію про прийняття проєкту постанови № 3581-23 щодо звільнення позивача.

"За" - проголосувало 229 народних депутатів України.

Відповідач посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення від 23 червня 1981 у справі Ле Конт (Le Compte), Ван Левен (Van Leven), Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії, рішення у справі Savino and Others v.Italy, рішення у справі Sramek v.Austria (8790/79).

Відповідно до журналу судового засідання від 12 грудня 2016 року за клопотанням Верховної Ради України залучено Вищу раду юстиції (далі - ВРЮ) до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

27 лютого 2017 року ухвалою ВАСУ зупинено провадження у справі № 800/516/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 800/331/16 за позовом ОСОБА_2 до ВРЮ про визнання протиправним та скасування рішення.

30 травня 2017 року Верховний Суд України відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про перегляд вищезазначеної ухвали ВАСУ з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час подання заяви).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 24 червня 2020 року у справі № 800/331/16 позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення ВРЮ від 17 грудня 2015 року № 1192/0/15-15.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 квітня 2021 року у справі № 800/331/16 задовольнила апеляційну скаргу ВРП.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року скасувала та ухвалила нове, яким відмовила ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення ВРЮ від 17 грудня 2015 року № 1192/0/15-15 "Про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_2 з посади за порушення присяги".

У травні 2021 року ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду клопотання про поновлення провадження у справі.

22 червня 2021 року Колегією суддів задоволено клопотання ОСОБА_2 та поновлено провадження у цій справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні колегією суддів вирішено питання заміни Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) на її правонаступника ВРП.

У судовому засіданні сторони підтримали свої доводи та аргументи, висловлені в заявах по суті справи.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ У СПРАВІ ОБСТАВИНИ

Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 "Про призначення суддів" ОСОБА_2 призначено строком на п'ять років на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. 7 листопада 2005 року він склав присягу судді.

Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2760-VІ "Про обрання суддів", зокрема, ОСОБА_2 призначено на посаду судді цього ж суду безстроково.

Указом Президента України від 15 червня 2012 року № 395/2012 ОСОБА_2 переведено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва. З 2 липня 2012 року виконував повноваження голови цього ж суду.

17 липня 2014 року до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшла скарга ОСОБА_5 від 14 липня 2014 року про порушення суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_2 норм законодавства України під час ухвалення рішення про обрання щодо нього запобіжного заходу.

За результатами перевірки ТСК склала висновок від 24 жовтня 2014 року № 5/02-14, у якому зазначила про наявність ознак порушення присяги судді та направила його до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.

Ухвалою від 10 вересня 2015 року ВРЮ відкрила дисциплінарну справу відносно ОСОБА_2 за вказаним висновком ТСК.

3 листопада 2015 року Дисциплінарна секція ВРЮ склала висновок, яким рекомендувала ВРЮ ухвалити рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за порушення присяги.

За висновком ВРЮ, допущені суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_2 порушення закону порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності та неупередженості, сумлінності виконання ним своїх обов'язків та принижують авторитет судової влади.

17 грудня 2015 року ВРЮ ухвалила рішення № 1192/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_2 з посади за порушення присяги".

Зазначене рішення ухвалено за участі 15 членів ВРЮ, 13 з яких проголосували "за" його ухвалення, 2 - "проти".

Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв'язку із порушенням присяги судді.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й ОЦІНКА СУДУ

Предметом спору у цій справі є правомірність винесення спірної постанови відповідача про звільнення позивача з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура розгляду парламентом питання про звільнення позивача з посади судді відбувалася відповідно до Конституції України, Закону № 2453-VI та Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі - Регламент Верховної Ради України), на підставі внесеного ВРЮ відповідного подання.

Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 27 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (який був чинний на час виникнення спірних відносин) Вища рада юстиції приймає такі акти як подання про звільнення суддів з посади.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Закону № 2453-VI порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Згідно з частинами п'ятою і дев'ятою статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 88 Конституції України Голова Верховної Ради України організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів.

За частиною першою статті 216 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України звільняє з посад суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою, та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п'ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" та Закону № 2453-VI.

За змістом пункту 2 частини першої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України відповідно до статті 126 Конституції України, Закону № 2453-VI Верховна Рада звільняє суддів, обраних Верховною Радою безстроково.

Відповідно до частини третьої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою України безстроково, вноситься до Верховної Ради України Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 11 Регламенту Верховної Ради України позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України відповідно до частини другої статті 83 Конституції України .

Згідно з частиною восьмою статті 19 Регламенту Верховної Ради України у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради України на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради України, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статті 73 цього Регламенту ) Голова Верховної Ради України не пізніш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засідання Верховної Ради України. До порядку денного такого засідання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

За змістом пункту 4 частини першої статті 20 Регламенту Верховної Ради України до порядку денного сесії Верховної Ради України включаються позачергово без голосування питання, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України та законами України, зокрема, про звільнення з посад.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 3 Регламенту Верховної Ради України засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради України забезпечується шляхом, зокрема, розміщення інформації на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 3 Положення "Про веб-ресурси Верховної Ради України" , затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 19 травня 2015 року № 699, веб-ресурси Верховної Ради України є офіційним джерелом інформації Верховної Ради України, що забезпечують висвітлення діяльності Верховної Ради України, парламентських органів та Апарату Верховної Ради України, сприяють обміну інформацією з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інформаційній взаємодії з урядовими і неурядовими організаціями інших країн, із громадськістю.