1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
05.09.2008 N 513
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 173 від 17.03.2009 )
Про затвердження Формулярного довідника з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
На виконання Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2003 року N 1162, з метою створення державної системи неупередженої, об'єктивної та доказової інформації про лікарські засоби, розробки, запровадження та подальшого супроводу комплексу заходів щодо найбільш раціональних, високоефективних та економічно доцільних методів фармакотерапії на принципах доказової медицини і відповідних стандартів лікування, забезпечення оптимального використання наявних ресурсів для досягнення високої якості медичної допомоги та на виконання наказу МОЗ України від 18.04.2008 р. N 216 "Про створення Центрального формулярного комітету"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Формулярний довідник з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів (додається).
2. Директору Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" МОЗ України (Чумаку В.Т.) забезпечити публікацію формулярного довідника, зазначеному в п.1 цього наказу в складі Формулярного керівництва з використання лікарських засобів.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бідного В.Г.
Міністр В.М.Князевич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
05.09.2008 N 513
ФОРМУЛЯРНИЙ ДОВІДНИК
з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
Пульмонологія.
Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
1. Бронходилятатори
1.1. Адреностимулятори
1.1.1. Селективні (бета)2-агоністи (короткої та пролонгованої дії)
1.1.1.1. (бета)2-агоністи короткої дії
1.1.1.2. (бета)2-агоністи пролонгованої дії
1.1.2 Неселективні (бета)-агоністи
1.2. М-холінолитики (короткої та пролонгованої дії)
1.2.1. М-холіноблокатори пролонгованої дії
1.2.2. М-холіноблокатори короткої дії
1.2.3. Комбіновані препарати
1.3. Ксантини
1.3.1. Теофілін
1.3.2. Комбіновані препарати
1.3.3. Доксофілін
2. Глюкокортикостероїди
2.1. Інгаляційні глюкокотикостероїди
2.2. Системні глюкокортикостероїди
2.3. Комбіновані препарати (ІКС + пролонговані (бета)2-агоністи)
3. Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
4. Стабілізатори мембран гладких клітин та блокатори лейкотриєнових рецепторів
4.1. Стабілізатори мембран гладких клітин
4.1.1. Кромони
4.1.2. Кетитифен
4.2. Антагоністи лейкотриєнових рецепторів
5. Стимулятори дихання
5.1. Дихальні аналептики
6. Муколітичні засоби
6.1. Муколітики прямої дії
6.1.1. Неферментні
6.1.2. Ферментні муколітики
6.2. Муколітики непрямої дії
6.2.1. Секретолітики
6.2.2. Мукорегулятори
6.2.3. Стимулятори сурфактанту
6.3. Легеневі сурфактанти
6.4. Експекторанти
6.4.1. Експекторанти рефлекторної дії
6.4.2. Мукокінетики
6.4.3. Мукогідратанти
6.4.4. Стимулятори бронхіальних залоз
6.5. Комбіновані препарати та інші
7. Протикашльові препарати
7.1. Наркотичні протикашльові засоби
7.2. Ненаркотичні протикашльові засоби
7.3. Комбіновані протикашльові засоби
ОСНОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
(використані у розділі "Пульмонологія. Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів")
антиIgE - антиімуноглобулін Е
AUC - площа на графіку під кривою "концентрація - час"
(альфа) - альфа
(бета) - бета
- максимальна концентрація в плазмі
pH - водневий показник
T - період напівіснування
1/2
t - температура
а/б - антибіотик
АБЗ - антибактеріальний засіб
АГ - артеріальна гіпертензія
АДФ - аденозиндифосфат
АКТГ - адренокортикотропний гормон
АЛТ - аланінамінотрансфераза
амп. - ампула
АР - алергічні реакції
АСТ - аспартатамінотрансфераза
АТФ - аденозинтрифосфат
АТ - артеріальний тиск
БА - бронхіальна астма
в/в - внутрішньовенне введення
ВДШ - верхні дихальні шляхи
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини
в/м - внутрішньом'язеве введення
С - максимальна концентрація в плазмі
макс
ГКС - глюкокортикостероїд
г. - гострий
год - година
грам (+) - грампозитивний
грам (-) - грамнегативний
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
ІКС - інгаляційний кортикостероїд
ІХС - ішемічна хвороба серця
КА - карбоангідраза
капс. - капсули
крап. - краплі
ЛДГ - лактатдегідрогеназа
ЛЗ - лікарський засіб
ЛФ - лужна фосфатаза
МО - міжнародні одиниці
м/о - мікроорганізм
МПД - максимально переносима доза
НДШ - нижні дихальні шляхи
НІЗТ - нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
ННІЗТ - ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
НПЗЗ - нестероїдні протизапальні засоби
ОКС - оральні глюкокортикотероїди
ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за першу секунду
ПОШвид - пікова об'ємна швидкість видиху
ПРВЗ - протиретровірусні засоби
п/ш - підшкірне введення
р/добу - кількість разів на добу
РНК - рибонуклеїнова кислота
р-н - розчин
СКС - системні глюкокортикостероїди
с-м - синдром
СНІД - синдром набутого імунодефіциту
табл. - таблетки
ФЖЕЛ - форсована життєва ємкість легень
фл. - флакон
хв - хвилина
ХОЗЛ - хронічні обструктивні захворювання легенів
хр. - хронічний
ЦД - цукровий діабет
ЦМВ - цитомегаловірус
ЦНС - центральна нервова система
ЧМТ - черепно-мозкова травма
ШВЛ - штучна вентиляція легенів
ШКТ - шлунково-кишковий тракт
В даному розділі розміщено ЛЗ для етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування хворих із бронхообструктивними захворюваннями дихальних шляхів (БА, ХОЗЛ). БА та ХОЗЛ розвиваються внаслідок персистуючого запалення бронхів, супроводжуються зворотньою або фіксованою бронхообструкцією. Лікування необхідно включати патогенетичну базисну (протизапальну та бронхолітичну терапію - за допомогою, головним чином, ГКС, антиIgE, антагоністів лейкотриєнів, інших засобів для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, бронхолітиків пролонгованої дії) та симптоматичну (контроль симптомів за допомогою бронхолітиків короткої дії) терапію. При інфекційних загостреннях додаються а/б, за умови надлишковому продукування мокроти - відхаркуючі засоби (муколітики, мукокінетики). Шляхи введення ЛЗ, що застосовуються для лікування хворих із бронхообструктивними захворюваннями дихальних шляхів - інгаляційний, per os, парентеральний. Якщо існує інгаляційна форма ЛЗ, перевага віддається інгаляційному шляху введення (через дозовані аерозольні інгалятори, інгалятори сухого порошку, при загостреннях БА та ХОЗЛ - застосування через небулайзери. Інгаляційний шлях - найбільш фізіологічний шлях при захворюваннях дихальних шляхів, який дозволяє створити місцево високу концентрацію ЛЗ в бронхіальному дереві, підвищує ефективність, зменшує кількість і тяжкість системних ефектів, зменшує вірогідність взаємодій ЛЗ, тощо)
1. Бронходилятатори
Бронходилятатори застосовуються в лікуванні бронхообструктивних захворювань як для симптоматичного лікування (зняття або зменшення г. симптомів) так і з метою досягнення та підтримки тривалої бронходилятації в базисній терапії в якості контролюючих медикаментів. До бронходилятаторів відносяться:
- адреностимулятори (селективні (бета)2-агоністи короткої та пролонгованої дії та неселективні (бета)-агоністи),
- М-холінолітики (короткої та пролонгованої дії),
- ксантини (теофілін, доксофілін, амінофілін),
- комбіновані препарати (селективні (бета)2-агоністи короткої дії + М-холінолітик короткої дії).
Вибір між інгаляційними бронхолітиками залежить від клінічної форми бронхообструктивного захворювання, ступеня тяжкості перебігу захворювання, індивідуальної відповіді на них щодо зменшення симптомів, супутньої патології, виникнення побічних ефектів.
Якщо немає протипоказань в якості симптоматичної терапії перевагу мають селективні (бета)2-агоністи короткої дії (сальбутамол, фенотерол): вони мають швидкий початок бронхолітичного ефекту (через 5-7 хв), який є дозозалежним і триває на протязі 4-6 год. Застосування неселективного (бета)-адреностимулятору, орципреналіну, по можливості, краще уникати, зважаючи на наявність виражених побічних проявів. Адреналін, стимулятор (альфа)- і (бета)-адренорецепторів, використовують для невідкладної терапії АР негайного типу.
Інший бронхолітик короткої дії - інгаляційний М-холінолітик іпратропію бромід - викликає дещо меншу бронходилятацію, характеризується дозозалежним ефектом з більш повільним початком і дещо більшою тривалістю дії, ніж (бета)2-агоністи короткої дії.
Комбінація бронхолітичних засобів короткої дії з різними механізмами дії (бета)2-агоністів і холінолітиків) дає можливість збільшити ступінь бронходилятації, отримати більш виражене і більш тривале покращення ОФВ1 та зменшення гіперінфляції легень, ніж при застосуванні кожного з бронхолітиків окремо. При цьому зменшується вірогідність розвитку побічних ефектів, тахіфілаксії при довготривалому лікуванні (бета)2-агоністами.
Бронхолітики пролонгованої дії застосовуються в базисній терапії БА та ХОЗЛ, при БА - лише в комплексі із ІКС, при ХОЗЛ - можливо в монотерапії. Пролонгованої дії інгаляційні (бета)2-агоністи (сальметерол, формотерол) спричиняють більш сильний і стійкий бронхолітичний ефект, мають деяку протизапальну дію; тривалість їх дії - 12 год і більше (початок дії формотеролу такий же швидкий, як у бронхолітиків короткої дії).
Пролонгованої дії холінолітик (тіотропіум) діє протягом 24 год і більше, спричиняє стабільний, значно сильніший ефект ніж іпратропіум, має протизапальну дію, характеризується високою безпечністю та хорошою переносимістю хворими.
Теофіліни є бронхолітиками другого вибору. Вони мають менше виражену бронхолітичну дію, потенційно токсичні, характеризуються варіабельним метаболізмом при певних станах, супутніх захворюваннях і одночасному призначенні разом з іншими медикаментами. З метою підвищення ефективності лікування ці ЛЗ можуть додаватись до попередньо призначених бронхолітиків першого вибору (бета)2-агоністів і/або холінолітиків) при тяжкому перебігу БА та ХОЗЛ, або призначатись у якості альтернативи при неможливості проведення інгаляційної бронхолітичної терапії.
Пролонговані теофіліни в низьких дозах, що додаються до низьких доз ІКС (при середній тяжкості персистуючої БА), або до високих доз ІКС (при тяжкій персистуючій БА) можуть покращувати контроль над захворюванням.
Крім можливої додаткової бронходилятації, теофіліни мають деяку протизапальну дію при довготривалій терапії БА та ХОЗЛ низькими дозами, підвищують силу дихальних м'язів, відновлюють знижену чутливість хворих ХОЗЛ в умовах оксидантного стресу до ГКС.
1.1. Адреностимулятори
1.1.1. Селективні (бета)2-агоністи
Селективні (бета)2-агоністи (селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів, селективні (бета)2-стимулятори) поділяються на (бета)2-агоністи короткої та пролонгованої дії.
При БА (бета)2-агоністи короткої дії застосовуються при потребі, у разі необхідності (за наявності симптомів). При контрольованому перебігу БА не рекомендується їх застосування більше 8 вдохів на добу.
При легкій інтермітуючій БА рекомендується також профілактичний прийом інгаляційних (бета)2-агоністів короткої дії перед фізичним навантаженням або перед ймовірним впливом алергену (ступінь доказовості А). При загостреннях БА - легкому та середньої тяжкості на амбулаторному етапі (бета)2-агоністи короткої дії призначаються 2-4 інгаляції кожні 20 хв протягом першої години. Потім їх доза змінюється в залежності від тяжкості загострення. При легких загостреннях та добрій відповіді на початкову терапію - продовжити інгаляції 2-4 вдохи кожні 3-4 год протягом 24-48 год, при помірному загостренні, при неповній відповіді на початкову терапію - продовжити прийом - 6-10 вдохів кожні 1-2 год, додати препарати інших груп. При поганій відповіді - продовжити прийом - до 10 вдохів (краще через спейсер) або повну дозу через небулайзер з інтервалами менше 1 год.
Якщо у пацієнта ПОШвид збільшується до >= 80% від належних або індивідуально кращих, і утримується на такому рівні протягом 3-4 год, додаткове лікування непотрібне.
На госпітальному етапі - інгаляційні (бета)2-агоністи короткої дії застосовують постійно протягом 1 год (рекомендовано через небулайзер).
При ХОЗЛ (бета)2-агоністи короткої дії застосовуються як в якості симптоматичної терапії (ступінь доказовості А), так і призначаються регулярно у якості базисної терапії для попередження або зменшення персистуючих симптомів.
При загостренні в амбулаторних умовах - рекомендується збільшення дози (бета)2-агоністів короткої дії (ступінь доказовості А). При лікуванні загострення в умовах стаціонару (бета)2-агоністи короткої дії мають перевагу перед іншими бронхолітиками (ступінь доказовості А). Рекомендується збільшити дозу та/або частоту застосування, комбінувати (бета)2-агоністи короткої дії з холінолітиками, використовувати спейсери або небулайзери.
Інгаляційні (бета)2-агоністи пролонгованої дії застосовуються в базисній бронхолітичній та протизапальній терапії БА в комплексі з ІКС (але не замість них і не в монотерапії), починаючи із III ступеня (ступінь доказовості А), як в окремих пристроях доставки, так і в комбінаціях із ІКС в одному пристрої доставки.
При використанні (бета)2-агоністів пролонгованої дії необхідно притримувались наступних рекомендацій:
- (бета)2-агоністи пролонгованої дії призначаються у тих випадках, коли регулярне застосування ІКС в добових дозах, рекомендованих відповідно тяжкості перебігу БА (дивись п.2), недостатнє для адекватного контролю БА; перш ніж вирішувати питання щодо збільшення дози ІКС, рекомендовано до низьких доз ІКС додавати (бета)2-агоністи пролонгованої дії з подальшим моніторингом стану хворого;
- не розпочинати лікування (бета)2-агоністами пролонгованої дії при загостренні БА;
- припинити прийом (бета)2-агоністів пролонгованої дії, якщо немає покращення стану хворого;
- переглянути прийом (бета)2-агоністів пролонгованої дії при досягненні адекватного контролю БА.
Якщо контроль БА підтримується протягом >= 3 місяців при застосуванні комбінації низьких доз ІКС + (бета)2-агоніст пролонгованої дії, прийом (бета)2-агоністу пролонгованої дії можна відмінити (ступінь доказовості Д).
При ХОЗЛ (бета)2-агоністи пролонгованої дії застосовуються регулярно у якості базисної терапії (мають перевагу перед базисним застосуванням (бета)2-агоністів короткої дії) починаючи з II стадії.
(Бета)2-агоністи з обережністю застосовують при гіпертіреоїдизмі, подовженні QT-інтервалу на ЕКГ, АТГ. При вагітності, якщо є потреба в призначенні високих доз, застосовується лише інгаляційний шлях введення. Парентеральні (бета)2-агоністи можуть впливати на міометрій та можуть викликати кардіальні проблеми. При діабеті виникає ризик розвитку кетоацидозу (особливо при в/в введенні).
Побічні дія (бета)2-агоністів - тремор, знервованість, головний біль, судоми, серцебиття. Інші побічні явища - тахікардія, аритмії, периферична вазодилятація, ішемія міокарду, порушення сну. Є дані щодо виникнення парадоксального бронхоспазму, ангіоедеми, кропив'янки, гіпотензії, колапсу. Застосування високих доз може призвести до гіпокаліємії.
1.1.1.1. (бета)2-агоністи короткої дії
- Сальбутамол (Salbutamol)*
Фармакотерапевтична група: R03A C02 - протиастматичні препарати. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: у терапевтичних дозах діє на бета-2-адренорецептори
мускулатури бронхів з мінімальною або повною відсутністю дії на
бета-1-адренорецептори серця; викликає бронходилатацію у хворих з
оборотною обструкцією дихальних шляхів, що виникає внаслідок БА,
хр. бронхіту та емфіземи легенів; застосовують як для купірування
г. нападу бронхоспазму, так і для тривалого лікування з метою
профілактики астматичних нападів; після інгаляційного застосування
від 10% до 20% введеної дози досягає НДШ, решта - залишається
у системі доставки або у носоглотці, звідки всмоктується; частина
дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів
та потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях;
початок дії припадає на 4-5 хв після інгаляції, тривалість дії
становить 4-6 год; метаболізується у печінці та виділяється.
головним чином, нирками у незмінному стані та у вигляді
фенолсульфатного метаболіту; при введенні р-ну для ін'єкцій T
1/2
становить 3-8 год; початок дії припадає на 4-5-ту хв після
ін'єкції, тривалість дії становить 4-6 год; С настає через
макс
10 хв після введення і становить 18 нг/мл; при застосуванні
усередину добре абсорбується (приблизно на 85%); визначається в
сироватці в межах 30 хв; С спостерігаються через 2-3 год; T
макс 1/2
становить до 5 год; зв'язування з білками - приблизно 10%, об'єм
розподілу становить 3,4 +- 0,6 л/кг; основна частина виводиться
нирками; проходить через плацентарний бар'єр; у плода можуть мати
місце адреноміметичні ефекти; ймовірно, проникає в молоко матері.
Показання для застосування: лікування та профілактика нападу ядухи при БА; ХОЗЛ та емфіземі легень; профілактика нападу астми, пов'язаного з фізичним навантаженням або можливим контактом з алергенами; обструктивний с-м у дітей; бронхоспазм різного походження.
Спосіб застосування та дози: інгаляційній шлях - дозований аерозоль, 100 мкг/доза; дорослі і діти старше 4 років: при г. бронхоспазмі - 1-2 інгаляційні дози (наступний прийом - не раніше ніж через 4 год); профілактика нападів ядухи, зумовлених навантаженням, - 2 дози перед фізичним навантаженням; профілактика перед можливим контактом з передбачуваним алергеном - за 10-15 хв інгаляційно 1 доза; при тривалому застосуванні - 1-2 інгаляції 3-4 р/добу з інтервалом не менше 3 год (не рекомендується застосування більше 10 доз на добу); дітям старше 2 років - для лікування нападів ядухи - 1 інгаляція одноразово, для системної терапії - по 1 інгаляції 3-4 р/добу; парентерально - при г. станах, які супроводжуються бронхоспазмом (в т.ч. БА) в/м вводять по 500 мкг (0,5 мг) (8 мкг на 1 кг маси тіла) кожної четвертої години, в/в введення у вену протягом 2-5 хв - 250 мкг (0,25 мг) (4 мкг на 1 кг маси тіла), якщо необхідно, то повторюють через 15 хв; при в/в введенні починають з дози 5 мкг/хв, підвищуючи дозу до 10 мкг/хв, потім - до 20 мкг/хв з інтервалами 15-35 хв, за необхідності; добова доза при в/м введенні може становити до 2 мг/добу; при в/в введенні - до 1 мг/добу; перорально застосовують капсули з модифікованим вивільненням - дорослим і підліткам старше 12 років призначають по 1 капс. 2 р/добу (8 мг 2 р/добу); загальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг, застосування вищих доз зазвичай не дає додаткової терапевтичної користі, але може підвищувати ймовірність виникнення побічних ефектів; капс. з модифікованим вивільненням необхідно приймати до їди вранці і ввечері, не розжовуючи, з достатньою кількістю рідини; тривалість лікування залежить від особливостей і тяжкості захворювання.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: імунна система - реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс); метаболічні розлади - гіпокаліємія; нервова система - тремор, головний біль, гіперактивність; серцево-судинна система - тахікардія, порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію, периферична вазодилатація; дихальна система та органи грудної клітки - парадоксальний бронхоспазм; ШКТ - подразнення слизових оболонок рота та глотки; скелетно-м'язова система - м'язові судоми.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 100 мкг/дозу по 200 доз у балонах, р-н для інгаляцій по 2,5 мг/2,5 мл у небулах, р-н для ін'єкцій, 0,5 мг/мл по 1 мл в амп., капс. з модифікованим вивільненням по 8 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; контейнер знаходиться під тиском; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Сальбутамол-МФ, ТОВ "Мікрофарм"
II. Асталін, "Cipla", Індія
Вентилор, "Exir Pharmaceutical Co.", Іран
Вентолін(ТМ), Евохалер(ТМ)" GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Польща/Великобританія
Вентолін(ТМ), "GlaxoWellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Німеччина/Великобританія
Саламол-Еко, Саламол-Еко Легке Дихання, "Norton Waterford T/A IVAX Pharmaceuticals"; "IVAX Pharmaceuticals s.r.o." для "Norton Healthcare Ltd", Ірландія/Чеська Республіка/Великобританія
Сальбугексал, "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG"; "HEXAL POLSKA Sp. z.o.o." підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина/Польща/Німеччина,
Сальбутамол, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Польща/Великобританія.
- Фенотерол (Fenoterol)*
Фармакотерапевтична група: R03AC04 - засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів..
Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: симпатоміметичний засіб, який в терапевтичній дозі
вибірково стимулює (бета)2-адренорецептори; при використанні більш
високих доз стимулює (бета)1-адренорецептори; розслабляє гладку
мускулатуру бронхів і судин та запобігає розвитку бронхоспастичних
реакцій, зумовлених впливом гістаміну, метахоліну, холодного
повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу);
зразу після застосування блокує вивільнення медіаторів запалення і
бронхообструкції з опасистих клітин; після застосування у більш
високих дозах відмічалося посилення мукоциліарного кліренсу; при
високій концентрації у плазмі, яка частіше досягається при
пероральному або в/в способі введення, відмічається зниження
скоротливої активності матки; (бета)-адренергічний вплив на
серцеву діяльність, такий як збільшення частоти і сили серцевих
скорочень, зумовлений судинною дією, стимуляцією
(бета)2-адренорецепторів, а при застосуванні доз, що перевищують
терапевтичні, - стимуляцією серцевих (бета)1-адренорецепторів; на
відміну від впливу на гладку мускулатуру бронхів, системна дія
(бета)-агоністів є приводом для розвитку толерантності;
терапевтичний ефект чиниться шляхом місцевого впливу на дихальні
шляхи; фармакодинамічні властивості бронходилатації не належать до
фармакокінетики діючої речовини; тетрафторетанвмісна і фреонвмісна
форми можуть вважатися еквівалентними; після інгалювання при
обструктивних захворюваннях легенів протягом декількох хв виникає
бронходилатація; бронходилататорний ефект триває 3-5 год; після
інгаляції, залежно від методу інгалювання та системи, яка
використовується, близько 10-30% діючої речовини, що вивільняється
із аерозольного препарату, досягає НДШ; після інгалювання однієї
дози дозованого аерозолю встановлений рівень всмоктування - 17%;
всмоктування потім проходить двофазним шляхом - 30% швидко
абсорбується з T 11 хв, а 70% - повільно абсорбується з T
1/2 1/2
120 хв; немає кореляції між концентрацією у плазмі та
фармакодинамічною кривою часу відповіді після інгаляції; різниця
тривалості бронходилятаторної дії після інгаляції, порівняно з в/в
введенням, не підтверджується системними рівнями у плазмі; після
орального введення абсорбується приблизно 60%; частина, що
всмокталася, піддається одностадійному метаболізму, внаслідок чого
оральна біодоступність знижується приблизно до 1,5%, ось чому
проковтнута порція активного інгредієнта практично нічого не
вносить у системний рівень у плазмі після інгалювання; при
систематичному введенні елімінується за 3-камерною моделлю
з T = 0,42 хв, T = 14,3 хв, T = 3,2 год; метаболічна
1/2a 1/2в 1/2g
трансформація у людини відбувається майже повністю шляхом
сульфатації, в основному в інтестинальній стінці; у
неметаболізованому стані може проходити крізь плаценту та
потрапляти у материнське молоко; щодо впливу на метаболічні стани
при діабеті даних недостатньо.
Спосіб застосування та дози: дозований аерозоль для інгаляцій, 100 мкг, 200 мкг/доза, призначається, 1-2 інгаляційних дози по потребі; у більшості випадків для швидкого полегшення симптомів нападу БА достатньо 1 дози, якщо через 5 хв дихання полегшується незначно, можна повторити інгаляцію; якщо напад не знімається 2 дозами та виникає потреба у подальшій інгаляції, хворий повинен негайно звернутися за невідкладною допомогою; профілактика астми, індукованої фізичним навантаженням - 1-2 інгаляції на один прийом, максимум до 8 доз на день; БА та інші стани із зворотним звуженням дихальних шляхів - 1-2 інгаляції на один прийом, якщо необхідні повторні інгаляції, то не більше 8 інгаляцій на день.
Показання для застосування: симптоматичне лікування г. астматичних нападів; профілактика проявів, що індукують астму; симптоматичне лікування БА та інших станів з оборотним звуженням дихальних шляхів, наприклад ХОЗЛ.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: тремор скелетних м'язів, знервованість, головний біль, запаморочення, тахікардія та серцебиття; гіпокаліємія; кашель, місцеве подразнення, зрідка - про парадоксальну бронхоконстрикцію; нудота, блювання, підвищена пітливість, слабкість, міальгія, м'язові судоми; після застосування високих доз - зниження діастолічного АТ, підвищення систолічного АТ, аритмія; шкірні АР; в окремих випадках - психічне збудження.
Противопоказання до застосування ЛЗ: гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія; вагітність (I триместр), годування груддю; гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 100 мкг/дозу по 10 мл, по 15 мл (300 доз [0,03 г]) у балонах, 200 мкг/дозу по 15 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Беровент-МФ, ТОВ "Мікрофарм"
II. Беротек Н, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co KG" підрозділ "Boehringer Ingelheim International GmbH", Німеччина.
1.1.1.2. (бета)2-агоністи пролонгованої дії
- Сальметерол (Salmeterol)*
Фармакотерапевтична група: R03A C12 - протиастматичні засоби. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: частковий агоніст (бета)2-адренорецепторів пролонгованої дії; призначають для підтримуючої терапії й з метою профілактики бронхоспазма; ефективний для попередження нічних нападів ядухи, а також попереджує бронхоспазм, викликаний фізичним навантаженням.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: селективний агоніст (бета)2-адренорецепторів
пролонгованої дії (12 год); є більш ефективним засобом для
попередження гістамініндукованого бронхоспазму та викликає більш
тривалу (не менше 12 год) бронходилатацію, ніж агоністи
(бета)2-адренорецепторів короткої дії; сильний і довготривалий
інгібітор звільнення з опасистих клітин гістаміну, лейкотрієнів та
простагландину D2; пригнічує ранню та пізню стадію АР; після
введення однієї дози пригнічення пізньої стадії триває до 30 год,
коли бронходилатаційний ефект вже відсутній; одноразове
застосування зменшує гіперреактивність бронхів; має додаткову, не
бронходилатаційну активність, однак повне клінічне значення цього
не до кінця вивчене; механізм цієї активності відмінний від
протизапального ефекту ГК, застосування яких не слід припиняти або
зменшувати дозу при застосуванні сальметеролу; при введенні в дозі
50 мкг 2 р/добу С становить 200 пг/мл, після чого швидко
макс
зменшується; основний шлях виведення - через ШКТ; екскретується
головним чином у вигляді гідроксильного метаболіту.
Показання для застосування: профілактика нападів усіх видів БА (у тому числі нічної та астми фізичного навантаження), лікування хр. обструктивного бронхіту та інших захворювань, які супроводжуються оборотною обструкцією бронхів; не відноситься до засобів невідкладної допомоги і не повинен використовуватися для лікування нападів БА.
Спосіб застосування та дози: для досягнення повного терапевтичного ефекту при лікуванні оборотної обструкції дихальних шляхів необхідно регулярне застосування препарату; початок бронходилатації після інгаляції настає через 10-20 хв і триває 12 год, що особливо важливо для хворих з нічними нападами БА, ХОЗЛ і хр. бронхіту та для хворих з нападами, що провокуються фізичним навантаженням; у зв'язку з можливістю розвитку побічної дії, пов'язаної з передозуванням цієї групи ліків, збільшення дози та частоти застосування повинно проводитися лише лікарем; пацієнтам, яким тяжко застосовувати інгалятор, рекомендується використовувати спеціальну насадку-спейсер; рекомендовано дорослим 2 інгаляції (2 х 25 мкг) 2 р/добу, при тяжкій обструкції дихальних шляхів дозу можна збільшити до 4 інгаляцій (4 х 25 мкг) 2 р/добу; дітям старше 4 років - 2 інгаляції (2 х 25 мкг) 2 р/добу; недостатність клінічних даних застосування для лікування дітей до 4 років не дозволяє призначати препарат хворим цієї вікової групи.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: імунна система - висип, анафілактична реакція, включаючи набряк та ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок; метаболічні розлади - гіперглікемія; нервова система - тремор, головний біль; серцево-судинна система - тахікардія (виникає частіше при застосуванні доз вище за 50 мкг 2 р/добу), порушення серцевого ритму, включаючи передсердну фібриляцію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію; дихальна система та органи грудної порожнини - подразнення ротоглотки та парадоксальний бронхоспазм; скелетно-м'язова система та сполучні тканини - судоми м'язів, артралгія.
Протиопоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 25 мкг/дозу по 120 доз (3 мг).
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Сальметер, "Dr. Reddy's Laboratories Limited", Індія,
Серевент(ТМ), Евохалер(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "GlaxoWellcome Productions"; "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A.", Великобританія/Франція/Польща,
Серобід, "Cipla Ltd", Індія.
- Формотерол (Formoterol)*
Фармакотерапевтична група: R03 AC13 - адренергічні препарати для місцевого застосування. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: агоніст (бета)2-адренорецепторів пролонгованої дії; призначають для підтримуючої терапії БА в поєднанні з протизапальними засобами (ІКС), а не в монотерапії з метою профілактики бронхоспазма; ефективний для попередження нічних нападів ядухи, а також попереджує бронхоспазм, викликаний фізичним навантаженням; не застосовують для клікування загостреннь БА; при його призначенні дозу ГК не знижують.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: селективний агоніст (бета)2-адренорецепторів; справляє
бронхорозширюючу дію у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних
шляхів; діє швидко (початок дії в межах 1-3 хв), і його ефект
зберігається протягом 12 год після інгаляції; при застосуванні
в терапевтичних дозах вплив на серцево-судинну систему є
мінімальним і спостерігається лише в окремих випадках; гальмує
вивільнення гістаміну і лейкотрієнів з пасивно сенсибілізованих
легенів людини; ефективно попереджує бронхоспазм, спричинений
алергенами, фізичним навантаженням, холодним повітрям, гістаміном
чи метахоліном, оскільки бронхорозширюючий ефект препарату є
вираженим протягом 12 год після інгаляції, підтримуюча терапія
дозволяє у більшості випадків забезпечити необхідний контроль
бронхоспазму при хр. захворюваннях легенів як протягом дня, так і
вночі; у хворих на ХОЗЛ стабільного перебігу у дозах по 12 або
24 мкг 2 р/добу викликає швидке настання бронхорозширюючого
ефекту, що триває не менше 12 год і супроводжується суб'єктивним
покращанням з точки зору параметрів якості життя; близько 90%
проковтується та потім адсорбується з ШКТ, при інгаляції швидко
всмоктується; після інгаляції в терапевтичних дозах концентрація
в плазмі крові нижче за межі визначення; при застосуванні в дозі,
що перевищує терапевтичну (разова доза 120 мкг), С 266 пмоль/л
макс
спостерігалась через 5 хв після інгаляції; у хворих на ХОЗЛ, що
отримували у дозі 12 або 24 мкг 2 р/добу протягом 12 тижнів,
концентрації в плазмі, що вимірювались через 10 хв, 2 год і 6 год
після інгаляції, знаходились у діапазонах 11,5-25,7 пмоль/л і
23,3-50,3 пмоль/л відповідно; після інгаляції в дозах 12-96 мкг
максимальна швидкість екскреції досягається в межах 1-2 год;
визначення сумарної екскреції із сечею після його застосування
у вигляді порошку для інгаляцій (12-24 мкг) і у вигляді аерозолю
(12-96 мкг) показало, що кількість в кровотоці збільшується
пропорційно об'єму дози; зв'язування з білками плазми крові
становить 61-64% (в першу чергу, зв'язування відбувається з
альбуміном - 34%); основним шляхом метаболізму є пряма
глюкуронізація, інший шлях метаболізму - о-деметилювання з
подальшою глюкуронізацією; T становить 2-3 год; кінцевий час
1/2
T - близько 5 год; активна речовина та її метаболіти повністю
1/2
елімінуються з організму; близько 2/3 від дози, застосованої
внутрішньо, виводиться із сечею, а 1/3 - з калом; після інгаляції
у середньому близько 6-9% дози виводиться із сечею в незміненому
вигляді; нирковий кліренс становить 150 мл/хв.
Спосіб застосування та дози: при БА для регулярної підтримуючої терапії (в комбінації із ІКС) доза становить 12-24 мкг 2 р/добу; за необхідності додатково можна застосувати 12-24 мкг/добу; з метою профілактики бронхоспазму, що спричинений фізичним навантаженням або невідворотною дією відомого алергену, за 15 хв до передбачуваного контакту з алергеном або до навантаження слід інгалювати вміст 1 капс. (12 мкг); хворим на БА тяжкого перебігу може знадобитися разова доза 24 мкг; для дітей 5 років і старше при БА або іншому захворюванні з оборотною обструкцією дихальних шляхів доза для регулярної підтримуючої терапії становить 12 мкг 2 р/добу.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кістково-м'язова система - тремор, судоми, міалгії; серцево-судинна система - відчуття серцебиття, тахікардія; ЦНС - головний біль, збудження, запаморочення, відчуття тривоги, нервозність, безсоння; дихальна система - посилення бронхоспазму, місцеві реакції, подразнення глотки; інші - реакції гіперчутливості (тяжка артеріальна гіпотензія, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, екзантема); периферичні набряки, зміна смакових відчуттів, нудота.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компенентів препарату; вагітність, період годування груддю; вік до 5 років.
Форми випуску ЛЗ: капс., що містять порошок для інгаляцій, по 12 мкг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Зафірон, "Adamed" Sp. z.o.o, Польща.
1.1.2. Неселективні (бета)2-агоністи
Орципреналін (Orciprenaline)
Фармакотерапевтична група: R03A B03 - протиастматичний засіб для інгаляційного застосування. Неселективний агоніст (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: адреностимулятор в основному непрямої дії, що володіє деякою вибірковістю у відношенні (бета)2-адренорецепторів, як бронходилататор менш безпечний в порівнянні із селективними (бета)2-агоністами короткої і пролонгованої дії, тому що частіше викликає аритмії й інші побічні ефекти.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: справляє значний бронхолітичний ефект, лікує та
запобігає розвитку бронхоспазму, стимулюючи
(бета)2-адренорецептори; після інгаляції ефект розвивається через
10-15 хв, досягаючи максимуму через 1-1,5 год, і продовжується
3-6 год; T становить 2,5 год; виводиться головним чином нирками
1/2
у сполуці із сірчаною кислотою.
Показання для застосування: лікування нападів задишки, спричиненої скороченням гладкої мускулатури бронхів при БА та ХОЗЛ.
Спосіб застосування та дози: дорослі та діти старше 12 років - 1-2 дози при потребі; за необхідності повторні дози застосовуються не раніше, ніж через 20-30 хв після першої; застосовувати препарат у наступний раз можна через 4 год; не слід застосовувати більше 12 доз/добу; препарат у разовій дозі можна застосовувати також дітям старше 3 років.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: відчуття тривоги та втоми; ШКТ - нудота, блювання, відчуття неприємного смаку; головний біль та запаморочення, підвищення АТ, гіпергідроз, тремтіння та скорочення м'язів, тахікардія та інші види порушень серцевого ритму, періодичне посилене серцебиття, гіпокаліємія; місцеве подразнення, АР; кашель, парадоксальний бронхоспазм і посилення задишки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, тахікардія та інші види аритмій, період лактації.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль дозований для інгаляцій 750 мкг/доза
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Астмовент-МФ, ТОВ "Мікрофарм"
II. Астмопент, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Польща/Великобританія
1.2. М-холіноблокатори
Бронхолітичний ефект іпраторопію броміду менш виражений, ніж у (бета)2-агоністів, початок дії більш повільний, дія більш тривала (бронхолітичний ефект триває до 8 год) (ступінь доказовості А). Тривалість дії пролонгованого М-холінолітика тіотропіуму броміду - більше 24 год (ступінь доказовості А).
Чутливість М-холінорецепторів бронхів не зменшується з віком, що дозволяє застосовувати М-холіноблокатори у хворих ХОЗЛ літнього й старечого віку. У М-холіноблокаторів відсутня кардіотоксична дія, що уможливлює їхнє застосування в пацієнтів з порушеннями діяльності серцево-судинної системи. На відміну від (бета)2-агоністів, холіноблокатори не викликають вазодилятації й зниження pO2. М-холіноблокатори зменшують секрецію залоз слизової оболонки носа й бронхіальних залоз, однак мукоциліарий кліренс не пригнічується інгаляційними М-холіноблокаторами. До М-холіноблокаторів не виникає тахифілаксії при повторному застосуванні, їх можна застосовувати тривалий термін без зменшення ефективності. Холінолітики короткої дії при БА на всіх ступенях застосовується в якості симптоматичної терапії при потребі при неможливості або неефективності застосування (бета)2-агоністів. При середньої тяжкості і тяжких загостреннях БА додаються до (бета)2-агоністів і спричиняють додатковий бронхолітичний ефект, призначати краще через спейсер великого об'єму або небулайзер.
М-холінолітики - основні ліки в лікуванні ХОЗЛ. Інгаляційне призначення М-холіноблокаторів рекомендується при всіх ступенях тяжкості ХОЗЛ. При легкому ХОЗЛ застосовуються М-холіноблокатори короткої дії при потребі, при ХОЗЛ середньої тяжкості та тяжкому М-холіноблокатори застосовують постійно; при цьому можливо збільшення дози препаратів короткої дії, застосування їх при потребі та планово в базисній терапії, починаючи із II стадії.
Застосування М-холіноблокаторів тривалої дії (тіотропію бромід) показане починаючи із II стадії захворювання. Постійний прийом М-холіноблокаторів тривалої дії поліпшує функцію легенів, зменшує задишку, поліпшує якість життя, знижує частоту й тривалість загострень ХОЗЛ.
Тривале застосування М-холіноблокаторів поліпшує якість сну у хворих ХОЗЛ і зменшує кількість загострень захворювання.
1.2.1. М-холіноблокатори короткої дії
- Іпратропію бромід (Ipratropium bromide)*
Фармакотерапевтична група: R03 BB01 - протиастматичні препарати для інгаляційного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: неселективний
М-холіноблокатор; блокує різні підтипи (М , М ) М-холінорецепторів
1 3
у дихальних шляхах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: активною речовиною є іпратропію бромід - конкурентний
антагоніст нейромедіатору ацетилхоліну; блокує мускаринові
рецептори гладкої мускулатури трахеобронхіального дерева і
пригнічує рефлекторну бронхоконстрикцію; запобігає опосередкованій
ацетилхоліном стимуляції чуттєвих волокон блукаючого нерва при
впливі різних факторів; чинить як виражений бронхолітичний, так і
профілактичний ефект; викликає зменшення секреції залоз слизової
носа і бронхіальних залоз; бронхолітичний ефект настає через
5-10 хв після інгаляції, досягає максимуму до кінця першої години
і зберігається в середньому протягом 5-6 год після інгаляції;
характерна вкрай низька абсорбція зі слизових оболонок дихальних
шляхів; концентрація у плазмі міститься на нижній межі визначення,
і вимірити її можливо лише при застосуванні високих доз активної
речовини (що відповідають 28 дозам аерозолю), а також шляхом
використання специфічних методів збагачення; при інгаляційному
застосуванні терапевтичних доз значущі концентрації препарату в
плазмі були в 1000 разів нижче, ніж після перорального і в/в
введення; виділення відбувається переважно через кишечник; близько
25% виділяється в незмінній формі, інша частина - у вигляді
численних метаболітів; T 3-4 год; кумуляції активної речовини
1/2
не виявлено; не проникає крізь гемато-енцефалічний бар'єр.
Показання для застосування: для базисної терапії хворих ХОЗЛ; для профілактики бронхоспазмів при БА в комбінації з (бета)-адреноміметиками або як монотерапію за наявності протипоказань або чутливості до останніх.
Спосіб застосування та дози: для лікування дорослих і дітей старше 12 років - 40 мкг 3-4 р/добу; в особливих випадках для досягнення максимального ефекту на ранніх стадіях лікування для дорослих початкова доза може бути збільшена до 80 мкг 3-4 р/добу; для дітей віком від 6 до 12 років терапевтична доза становить 40 мкг 2-3 р/добу; термін лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається індивідуально.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: сухість у роті, біль у горлі; при потраплянні препарату до очей зрідка можуть спостерігатися легкі оборотні порушення акомодації; дихальна система - кашель, парадоксальний бронхоспазм; АР - кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: I триместр вагітності; гіперчутливість до атропіноподібних речовин і до неактивних компонентів препарату, закрито кутова глаукома; дозування препарату 40 мкг/дозу не рекомендується застосовувати у дітей молодше 6 років.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль дозований для інгаляцій, 40 мкг/доза, капсули з порошком для інгаляцій.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II: Іправент, "Cipla Ltd", Індія.
1.2.2. М-холіноблокатори пролонгованої дії
- Тіотропію бромід (Tiotropium bromide)*
Фармакотерапевтична група: R03B B04 - протиастматичний засіб, що застосовується інгаляційно.
Основна фармакотерапевтична дія: переважний блокатор
М -холінорецепторів у дихальних шляхах (блокує також
3
М -холінорецептори); у порівнянні з іпратропія бромідом більш
1
активний і діє триваліше, але дія розвивається повільніше.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: є специфічним антихолінергічним агентом тривалої дії;
має подібну спорідненість з підтипами мускаринових рецепторів М
1
до М ; у дихальних шляхах інгібіція М -рецепторів приводить до
5 3
розслаблення гладкої мускулатури; конкурентний та зворотний
антагонізм був продемонстрований на рецепторах людського та
тваринного походження; у доклінічних дослідженнях in vitro та in
vivo бронхопротективний ефект був дозозалежний та тривав більше
24 год; тривалість ефекту, певно, зумовлена дуже повільним
вивільненням із М -рецепторів, що проявляє T , і є значно
3 1/2
довшим, ніж спостерігався з іпратропіумом; як N - четвертинний
антихолінергик, є місцево (бронхо-) селективним при інгаляційному
застосуванні, він демонструє прийнятний терапевтичний діапазон до
виявлення системних антихолінергічних ефектів; дисоціація із
M -рецепторів є швидшою, ніж M в функціональному дослідженні in
2 3
vitro; М - більше прийнятний (кінетично контрольований) рецептор
3
підтипу селективності, ніж М ; висока ефективність та повільна
2
дисоціація з рецепторами клінічно корелює зі значною та тривалою
бронходилатацією в пацієнтів з ХОЗЛ; бронходилатація після
інгаляції є в першу чергу місцевим ефектом на дихальні шляхи, що
не є системним; після застосування 1 р/добу відзначено значне
покращання функції легень (збільшення ОФВ1 та ФЖЕЛ) протягом 30 хв
після першої дози, ефект тривав 24 год; фармакодинамічний
стабільний стан досягається протягом одного тижня; згідно з
щоденним вимірюванням значно покращує ранкову та вечірню
максимальну швидкість видиху; покращання функції легень
зберігається без ознак толерантності; бронходилатація триває
протягом 24-годинного інтервалу дозування порівняно з плацебо; при
інгаляційному способі застосування більша частина дози, що
вивільняється, осідає в ШКТ та в меншому об'ємі - у легенях; після
інгаляції сухого порошку абсолютна біодоступність становить 19,5%,
бо фракція, що досягає легені, є високобіодоступною; одночасне
вживання їжі не впливає на абсорбцію; абсолютна біодоступність
розчину для перорального застосування становить 2-3%; а С
макс
спостерігається через 5 хв після інгаляції; 72% зв'язується з
білками плазми; демонструє об'єм розподілу 32 л/кг; при
стабільному стані С у пацієнтів з ХОЗЛ становив 17-19 пг/мл
макс
при визначенні через 5 хв після інгаляції дози 18 мкг і швидко
знижується багатостадійним чином; усталений стан концентрації в
плазмі становить 3-4 пг/мл; не проникає крізь гематоенцефалічний
бар'єр в значному об'ємі; кінцевий елімінаційний T відбувається
1/2
на 5-6 день після інгаляції; після інгаляції сухим порошком
виділення з сечею становить 14% дози, залишок не абсорбується
кишечником і виводиться з калом; ренальний кліренс перевищує
кліренс креатиніну, що вказує на виділення в сечу; після постійної
щоденної інгаляції в пацієнтів із ХОЗЛ фармакокінетичний усталений
стан досягався через 2-3 тижні без наступної кумуляції.
Показання для застосування: підтримуюча терапія при ХОЗЛ; профілактика загострення захворювання.
Спосіб застосування та дози: рекомендована доза 1 інгаляція вмісту 1 капс. на день за допомогою інгаляційного пристрою; інгаляцію слід робити в один і той же час доби.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - сухість у роті, запор; дихальна система - кашель, місцеве подразнення гортані; хрипота, носова кровотеча; серцево-судинна система - тахікардія; суправентрикулярна тахікардія, фібриляція передсердя, відчуття серцебиття; сечостатева система - утруднене сечовипускання і затримка сечі (у схильних до цього чоловіків); нервова система - запаморочення; АР - висипання, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, інші реакції гіперчутливості; нечіткість зору, г. глаукома; бронхоспазм, викликаний інгаляцією.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: капс. з порошком для інгаляцій, 18 мкг/доза.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; Термін придатності - 2 роки; після першого розкриття смуги (стріпа) блістера використати протягом 9 днів.
Торгова назва:
II. Спіріва, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG" підрозділ "Boehringer Ingelheim International GmbH", Німеччина, ТІОВА, "Cipla Ltd", Індія.
Комбіновані препарати
Використання (бета)-адреностимуляторів (сальбутамолу та фенотеролу) у комбінації з М-холіноблокаторами короткої дії (іпратропію броміду) дозволяє підсилити бронхорозширюючу дію й істотно зменшити сумарну дозу (бета)-адреностимуляторів і тим самим знизити ризик побічної дії останніх. Переваги цієї комбінації: вплив на дві патогенетичні ланки бронхообструкції й швидка бронхолитична дія. Для цієї мети існують зручні комбінації препаратів в одному інгаляторі.
При БА застосовується при неможливості застосування або неефективності (бета)2-агоністів.
При с-мі стомлення дихальної мускулатури найкращий ефект досягається при використанні небулайзерів.
При стабільному ХОЗЛ приводить до більш вираженого й тривалого збільшення ОФВ1, ніж при використанні кожного препарату окремо, і не викликає ознак тахифілаксії протягом лікування 90 днів і більше.
- Іпратропія бромід + фенотерол (Ipratropii bromidi + fenoterol)*
II. Беродуал(R) Н, аерозоль дозований по 10 мл (200 доз) у металевих балончиках з дозованим клапаном, 1 доза містить іпратропію броміду 21 мкг; фенотеролу гідроброміду 50 мкг, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG" підрозділ "Boehringer Ingelheim International GmbH"
- Іпратропія бромід + сальбутамол (Ipratropii bromidi + salbutamol)*
II. Дуолін, аерозоль дозований для інгаляцій,1 доза аерозолю містить сальбутамолу - 100,0 мкг, іпратропію броміду - 20,0 мкг, "Cipla Ltd", Індія.
1.3. Ксантини
1.3.1. Теофілін
Препарати теофіліну застосовуються при БА як бронхолітики другого вибору в якості симптоматичної тарапії (короткої дії), пролонгованої дії теофіліни в комбінації із ІКС - в якості базисної терапії на III-IV ступенях БА (при неможливості або неефективності пролонгованої дії (бета)2-агоністів), при тяжких загостреннях БА в умовах стаціонару показано парентеральне введення.
При ХОЗЛ теофіліни призначаються при недостатній ефективності холінолітиків і (бета)-адреностимуляторів. Хоча вони виявляють менш виражену бронходилатуючу дію, але їх прийом може призводити до зменшення легеневої гіпертензії, підвищення діурезу, стимуляція ЦНС, посилення роботи дихальних м'язів, що може бути корисними у деяких хворих. Можуть спричиняти додатковий ефект при призначенні з малими дозами (бета)2-агоністів, але при такій комбінації зростає ризик побічних ефектів, зокрема гіпокаліємії.
При використанні препаратів теофіліну (короткої й пролонгованої дії) рекомендоване визначення концентрації теофіліна в крові на початку лікування, кожні 6-12 міс, а також після зміни доз і препаратів.
Метаболізм у пацієнтів, які палять, більш інтенсивний, ніж у
пацієнтів, які не палять, що проявляється у зменшенні T до
1/2
4-5 год і потребує призначення препарату в більш високих дозах.
- Теофілін (Theophylline)*
Фармакотерапевтична група: R03DA04 - протиастматичні засоби для системного застосування. Теофілін.
Основна фармакотерапевтична дія: бронхорозширювальна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: алкалоїд; механізм дії зумовлений переважно блокуванням
аденозинових рецепторів, пригніченням фосфодіестераз, підвищенням
вмісту внутрішньоклітинного цАМФ, зниженням внутрішньоклітинної
концентрації іонів кальцію; внаслідок чого розслаблюється
гладенька мускулатура бронхів, ШКТ, жовчновивідних шляхів, матки,
коронарних, церебральних і легеневих судин, зменшується
периферичний судинний опір; підвищує тонус дихальної мускулатури
(міжреберних м'язів та діафрагми), знижує опір легеневих судин і
поліпшує оксигенацію крові, активує дихальний центр довгастого
мозку, підвищує його чутливість до вуглекислого газу, поліпшує
альвеолярну вентиляцію, що призводить до зниження тяжкості та
частоти епізодів апное; усуває ангіоспазм, підвищує колатеральний
кровотік та насичення крові киснем, зменшує перифокальний і
загальний набряк мозку, знижує лікворний і, відповідно,
внутрішньочерепний тиск; поліпшує реологічні властивості крові,
зменшує тромбоутворення, гальмує агрегацію тромбоцитів
(пригнічуючи фактор активації тромбоцитів і простагландин
F2альфа), нормалізує мікроциркуляцію; виявляє протиалергічний
ефект, пригнічуючи дегрануляцію опасистих клітин і знижуючи рівень
медіаторів алергії (серотоніну, гістаміну, лейкотрієнів); підсилює
нирковий кровоток, виявляє діуретичну дію, зумовлену зниженням
канальцевої реабсорбції, збільшує виведення води, іонів хлору,
натрію; ефект повністю розвивається через 3-4 дні від початку
лікування; при внутрішньому прийомі повністю всмоктується у ШКТ,
біодоступність становить близько 90%; при прийомі у вигляді табл.
пролонгованої дії С досягається через 6 год; зв'язування
макс
з білками плазми крові становить: у здорових дорослих - близько
60%, у хворих на цироз печінки - 35%; проникає крізь
гістогематологічні бар'єри, розподіляючись у тканини; близько 90%
теофіліну метаболізується в печінці за участі декількох
ізоферментів цитохрому P450 до неактивних метаболітів -
1,3-диметилсечової кислоти, 1-метилсечової кислоти та
3-метилксантину; екскретується в основному нирками у вигляді
метаболітів; у незмінному вигляді виводиться у дорослих до 13%, у
дітей - до 50% препарату; частково виділяється з грудним молоком;
T залежить від віку та наявності супутніх захворювань і
1/2
становить: у дорослих пацієнтів, хворих на БА - 6-12 год, у дітей
старше 6 місяців - 3-4 год, у осіб, що палять - 4-5 год, у осіб
похилого віку і при серцевій недостатності, порушенні функції
печінки, набряку легенів, ХОЗЛ і бронхіті - понад 24 год, що
потребує відповідної корекції інтервалу між введеннями препарату;
терапевтичні концентрації в крові становлять: для досягнення
бронхолітичного ефекту - 10-20 мкг/мл, для збуджуючого ефекту,
а у людей з порушенням функції печінки і із серцевою
недостатністю - збільшується; при парентеральному застосуванні
біодоступність становить 80-100%; зв'язок з білками плазми -
близько 60%; проникає крізь плацентарний бар'єр, виявляється в
грудному молоці; метаболізується в печінці (90%); метаболіти
виводяться нирками; близько 7-13% введеної дози виводиться в
незміненому вигляді (у дітей - 50%); у немовлят значна частина
виводиться у вигляді кофеїну (через незрілість шляхів його
подальшого метаболізму).
Показання для застосування: різні форми бронхоспазму, зокрема при БА, хр. обструктивному бронхіті, емфіземі легенів.
Спосіб застосування та дози: дозу препарату підбирають індивідуально залежно від тяжкості захворювання, маси тіла пацієнта, віку, особливостей метаболізму у осіб, що палять; при пероральному застосуванні у дорослих початкова доза звичайно становить 0,3 г 1 р/добу, через 3 доби за відсутності серйозних побічних ефектів дозу можна підвищити до підтримуючої - 0,6 г (по 0,3 г 2 р/добу), у випадку переважно нічних та ранкових нападів - 0,6 г одноразово ввечері; підвищення доз можливе тільки за умови доброї переносимості; у пацієнтів, що палять, початкова доза становить 0,3 г 1 р/добу, яку при добрій переносимості поступово збільшують кожні 2 дні на 0,3 г до підтримуючої - 0,9-1,2 г (0,6 г ввечері, 0,3-0,6 г вранці); у осіб з масою тіла менше 60 кг добова доза становить 0,3 г (1 р/добу або розподіляючи дозу: 0,2 г ввечері, 0,1 г вранці); при масі тіла менше 40 кг початкова доза становить 0,2 г 1 р/добу, підтримуюча - 0,4 г (по 0,2 г 2 р/добу); у дітей 12-16 років (при масі тіла 40-60 кг) початкова доза становить 0,3 г 1 р/добу, через 3 доби при добрій переносимості дозу можна збільшити до підтримуючої - 0,6 г (по 0,3 г 2 р/добу); у дітей 6-12 років (при масі тіла 20-40 кг) початкова доза становить 0,2 г 1 р/добу, через 3 доби при добрій переносимості дозу можна збільшити до підтримуючої - 0,4 г (по 0,2 г 2 р/добу); у дітей 3-6 років (при масі тіла до 20 кг) початкова доза становить 0,1 г 1 р/добу, через 3 доби при добрій переносимості дозу можна збільшити до підтримуючої - 0,2 г (по 0,1 г 2 р/добу); при парентеральному застосуванні препарат вводять в/в повільно, попередньо розводять у 10-20 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду; при появі прискорення серцебиття, запаморочення, нудоти швидкість введення знижують або переходять на крапельне введення (вводять зі швидкістю 30-50 крап./хв.); дорослим препарат призначають по 10 мг/кг маси тіла, у середньому, від 600-800 мг/добу, розподілених на 1-3 введення; пацієнтам з низькою масою тіла дозу препарату зменшують до 400-500 мг/добу, при цьому в перше введення - не більше 200-250 мг; дітям 6-17 років препарат призначають у дозі 13 мг/кг маси тіла, дітям молодше 6 років - 16 мг/кг/добу в 1-3 введення; тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання, чутливості до препарату та може становити від декількох днів до двох тижнів.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, головний біль, тахікардія, занепокоєння, порушення сну, анорексія, нудота, блювання, біль в ділянці шлунка.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, гіперфункція щитовидної залози, г. інфаркт міокарда, субаортальний стеноз, екстрасистолія, епілепсія та інші судомні стани, вагітність та період лактації; з обережністю слід призначати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки; протипоказаний дітям до 14 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,3 г, табл. пролонгованої дії по 100 мг, капс. пролонгованої дії по 200 мг, 350 мг, р-н для ін'єкцій 2% по 5 мл або по 10 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін зберігання - 4 роки.
Торгова назва:
I. Еуфілін-Дарниця, Неофілін, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця",
Еуфілін-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я",
Еуфілін-НЕО, ВАТ "Фармак"
Теопек, ЗАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
II. Теотард, "KRKA", Unifarm, Словенія,
Теофілін-200, -300, "Advance Remedies Pvt Ltd" для "ТОВ АРВІН ГРУП", Індія/Латвія
Комбіновані препарати
- Теофілін + ефедрин (Theophylline + Ephedrin)
I. Трифедрин ІС, табл., 1 табл. теофіліну безводного 100 мг, ефедрину гідрохлориду 12 мг, бафеталу (фенобарбіталу) 10 мг, ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство "ІнтерХім"
1.3.2. Доксофілін
- Доксофілін (Doxofilline)*
Фармакотерапевтична група: R03D A11 - похідне ксантину, протиастматичний засіб. Спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, а також бронхів та інших внутрішніх органів.
Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: діє виключно на гладенькі м'язи бронхів та легеневих
судин, що призводить до бронходилятації; не має стимулюючої дії на
ЦНС та не впливає на роботу серця, судин та нирок; біологічний
T становить понад 6 год, тому дозволяється триразове
1/2
застосування препарату на добу, що забезпечує постійний та
ефективний рівень в плазмі; після прийому лікарської форми у
вигляді табл. С досягається через 60 хв; абсолютна
макс
біодоступність для перорального застосування становить близько
62,6%; при рівні pH 7,4 кількість препарату, що вступає у зв'язок
з протеїнами в плазмі, становить близько 48%; при пероральному
прийомі менше 4% виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Показання для застосування ЛЗ: лікування та профілактика бронхообструктивного с-му при БА, ХОЗЛ, емфіземі легень.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози встановлюються індивідуально залежно від віку, ваги та особливостей метаболізму хворого; середня добова доза для дорослих становить 800-1200 мг (1 табл. 2-3 р/добу); дітям шкільного віку (6-12 років) по 1/2 табл. 2-3 р/добу (12-18 мг/кг на добу).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, дратівливість, головний біль, безсоння, екстрасистолія, тахипное; у поодиноких випадках - гіперглікемія, альбумінурія; в разі передозування існує ймовірність виникнення тяжкої серцевої аритмії і судомних нападів (тонічних, клонічних). Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату або до інших похідних ксантину; г. інфаркт міокарду; знижений АТ; дитячий вік до 6 років; період годування грудьми.
Форми випуску ЛЗ: табл. 400 мг
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при кімнатній t; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Аерофілін, "Ей.Би.Си. Фармасьютици АТ" Турин-Італія, ексклюзивний дистрибютор в Україні: Тов. МЕГАКОМ
2. Глюкокортикостероїди
ГКС застосовуються як в якості базисної протизапальної терапії бронхообструктивних захворювань, так і в якості симптоматичного лікування при загостреннях (парентеральні ГКС). В лікуванні бронхообструктивних захворювань застосовуються місцево (ІКС) і системно (див. розділ "Ендокринологія. Лікарські засоби"). Перевагу мають інгаляційні форми завдяки високому терапевтичному індексу - ефективність/безпечність, показані як протизапальні контролюючі засоби у хворих персистуючою БА всіх ступенів тяжкості.
Інгаляційні глюкокотикостероїди
ІКС пригнічують запалення дихальних шляхів, знижують підвищену бронхіальну гіперреактивність, покращують легеневу функцію, упереджують, контролюють симптоми, зменшують частоту і тяжкість загострень, покращують якість життя хворих БА, знижують смертність при БА. ІКС показані для базисного лікування БА, якщо: потреба в бета-адреностимуляторах короткої дії виникає частіше 2-х разів на тиждень; є нічні пробудження із-за БА частіше 1 разу на тиждень; за останні 2 роки було >= 2 загострень БА, що потребували введення системних ГКС або бронхолітиків через небулайзер. Регулярне застосування ІКС зменшує ризик виникнення загострень.
При регулярному для досягнення найкращого ефекту, симптоми БА звичайно стають менш вираженими до 3-7 дня лікування. Планове застосування ІКС на протязі місяця або дещо довше значно зменшує запалення дихальних шляхів (бронхіальна гіперреактивність знижується значно повільніше). При палінні (в даний час або в анамнезі) ефективність ІКС знижується (необхідно призначати більш високі дози).
Встановлені приблизно рівні по силі дії дози різних ІКС, що застосовуються за допомогою різних інгаляційних систем доставки. Легенева депозиція (ефективність, безпечність) ІКС залежать не тільки від хімічної речовини (спорідненості з ГК рецепторами, ліпофільності, коньюгації з протеїнами, тощо), але і від інгаляційної системи доставки. ІКС у безфреонових аерозольних інгаляторах (HFA), в яких діюча речовина знаходится в формі р-ну (беклазон еко), майже вдвічі більш потужні, ніж ті, що містять суспензію. ІКС у вигляді сухого порошку також мають більш високу легеневу депозицію, ніж звичайні фреонвмістні дозовані інгалятори, а застосування препаратів у формі порошку із засобами доставки, що активуються вдихом, особливо зручно, якщо пацієнт не може використовувати аерозольні інгалятори (якщо є проблеми з координацією рухів, патологія суглобів, тощо).
ІКС призначають при персистуючій БА усіх ступенів тяжкості. При легкій БА призначають низькі добові дози ІКС (200-500 мкг беклометазону, 200-400 мкг будесоніду, 100-250 мкг флютиказону, 200-400 мкг мометазону фуроату), при середньої тяжкості БА - низькі дози ІКС в комбінації з інгаляційними (бета)2-агоністами пролонгованої дії, як в окремих доставкових пристроях, так і в фіксованій комбінації, або середні (> 500-1000 мкг беклометазону, > 400-800 мкг будесоніду, > 250-500 мкг флютиказону, > 400-800 мкг мометазону фуроату) - високі (> 1000-2000 мкг беклометазону, > 800-1600 мкг будесоніду, > 500-1000 мкг флютиказону, > 800-1200 мкг мометазону фуроату) добові дози ІКС, при тяжкому перебігу - ІКС у середніх - високих добових дозах в комбінації з інгаляційними (бета)2-агоністами пролонгованої дії, можливо в одній лікарській формі (дивись табл. 1).
Високі дози ІКС призначають при недостатній ефективності стандартної інгаляційної терапії та тривале їх застосування рекомендується, якщо є достовірна перевага над більш низькими дозами. Не рекомендується перебільшувати рекомендовані високі дози. Якщо є потреба в призначенні ще більших доз, це треба робити під пильним наглядом спеціаліста. Застосування високих доз може мінімізувати потребу в оральних ГКС. Однак слід пам'ятати, що в цьому випадку можливе пригнічення функцій кори надниркової залоз, збільшується ризик розвитку побічних проявів.
При тривалому застосуванні ІКС у високих дозах можливий розвиток глаукоми й катаракти. Враховуючи можливість побічних ефектів, ІКС потрібно застосовувати в мінімальних ефективних дозах.
Якщо симптоми БА контрольовані протягом 3 місяців, дозу ІКС поступово знижують: якщо БА контролюється середніми-високими дозами ІКС - 50% зниження дози з 3-х місячним інтервалом (ступінь доказовості В), при контролі БА на низьких дозах - перейти на однократне добове дозування (ступінь доказовості А), попередивши пацієнта, що при загостренні або зниженні ПОШвид потрібно повернутися до колишньої дози.
Інгаляцію ІКС, особливо великих доз, краще проводити з аерозольних інгаляторів з використанням спейсерів великого об'єму, що значно збільшує легеневу депозицію, зменшує орофарингеальну, чим зменшується кількість і вираженість побічних проявів (орофарингеального кандидозу, тощо).
Побічні прояви терапії ІКС: високі дози, при довготривалому застосуванні можуть викликать адренальну супресію, такі пацієнти потребують "прикриття стероїдами" в стресових ситуаціях (напр., оперативне втручання). У дітей високі дози можуть викликати адреналові кризи. Застосування надмірних доз треба уникати.
Застосування високих доз ІКС асоціюється із інфекціями НДШ, в тому числі і пневмонією, у хворих ХОЗЛ похилого віку.
При тривалому застосуванні високих доз ризик розвитку глаукоми, катаракти; осиплість голосу, орофарингеальний кандидоз. Вкрай рідко - висипання, ангіоедема, парадоксальний бронхоспазм, депресія, порушення сну, зміни поведінки (гіперактивність, роздратованість).
Ризик розвитку орофарингеального кандидозу можна зменшити, застосовуючи спейсер, після кожної інгаляції рекомендовано полоскати ротову порожнину, при розвитку кандидозу - антифунгінальні засоби (див. розділ "Антимікробні та антигельмінтні засоби") на тлі продовження терапії ІКС.
ГК системної дії (орально) можуть призначатися при загостреннях БА коротким курсом, починаючи з високих доз (40-50 мг/добу) декілька днів. Пацієнти, в кого погіршення наступило швидко, зазвичай швидко відповідають на таку терапію. При легких загострення прийом СКС може бути різко припинений, але в кого контроль БА поза загостренням був частковий, неповний, зменшення дози має бути поступовим.
ГК можуть застосовуватися в якості базисної контролюючої терапії у деяких хворих тяжкою БА, яка не контролюється іншими терапевтичними опціями, однак їх використання має бути обмеженим вважаючи на ризик розвитку значних побічних ефектів такої терапії.
З метою досягнення астма-контролю бажане використання мінімальних ефективних доз системних глюкокортикостероїдів, а при можливості рекомендується зменшити їх дозу чи цілком припинити їх прийом, перейшовши на високі дози інгаляційних глюкокортикостероїдів (2000 мкг/добу), комбінацію останніх і пролонгованої дії бронхолітиків.
Переключення пацієнта після тривалого лікування системними ГК на ІКС необхідно робити в період ремісії, поступово знижуючи дозу.
При ХОЗЛ при проведенні базисної терапії перевага віддається ІКС, а не пероральним формам ГК. ІКС показані хворим із середньою тяжкістю та тяжким перебігом захворювання (ОФВ1 < 50% повинних), < 1,5 л ОФВ1 після проби з бронхолітиком та відповіддю на бронхолітик в пробі з 400 мл, але не у хворих ХОЗЛ із легким перебігом; при анамнезі частих захворювань. Ефективні та безпечні дози - флютиказона пропіонат 500 мкг 2 р/день, але будесонід, беклометазона діпропіонат у еквівалентних дозах.
Довготривале призначення ОКС в базисній терапії ХОЗЛ не рекомендується, зважаючи на відсутність наявної вигоди, небажані системні наслідки і побічну дію такої терапії (стероїдна міопатія, м'язева слабкість, зниження функціональних можливостей, легенева недостатність).
Однак, інгаляційні ГКС призначаються в довготривалій базисній терапії ХОЗЛ (у хворих III, IV стадій захворювання, при ОФВ1 < 50% належних, частих (3 та більше за останні три роки) загостреннях). При цьому зменшується частота тяжких загострень, кількість госпіталізацій, покращується загальний стан здоров'я та якість життя хворих, знижується смертність обумовлена всіма причинами при ХОЗЛ.
2.1. Інгаляційні глюкокотикостероїди
- Беклометазон (Beclometasonum dipropionatum)*
Фармакотерапевтична група: R03B A01 - протиастматичні засоби. Глюкокортикоїди.
Основна фармакотерапевтична дія: місцева протизапальна та антипроліферативна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів:
ІКС зі значною місцевою протизапальною та антипроліферативною дією;
звужує судини та пригнічує пізню стадію АР; у рекомендованих дозах не
призводить до серйозних негативних ускладнень терапії, які можуть
з'явитися після застосування системних ГК; механізм дії ще достатньо не
вивчений; ефект розвивається поступово протягом одного тижня, тому не
застосовується для лікування г. астматичного нападу; при застосуванні у
вигляді аерозольної суспензії відкладається у роті і носових ходах,
трахеї, бронхах і легенях; значна частина застосованої дози
проковтується; у легенях виявляється майже 25% застосованої дози;
абсорбція препарату з дихального та травного трактів здійснюється дуже
швидко; метаболізується з утворенням менш ефективних метаболітів;
основним шляхом виведення (незалежно від способу застосування) та його
метаболітів є випорожнення; з сечею у вигляді кон'югатів з організму
людини виводиться 12-15% препарату, який потрапив до ШКТ;
T становить близько 15 год.
1/2
Показання для застосування: БА, головним чином у випадках, коли неефективні звичайні бронходілататори і кромолін-натрій; є одним з основних компонентів базисного профілактичного лікування БА.
Спосіб застосування та дози: початкова доза повинна відповідати тяжкості захворювання; якщо застосовується фреонвміщуючий інгалятор, для пацієнтів, які потребують високої дози ІКС, початкова доза повинна становити 1000 мкг/добу; дозу препарату потім можна скоригувати до досягнення контролю над симптомами астми або зменшити до мінімально ефективної залежно від індивідуальної реакції хворого; дорослим рекомендовано (в тому числі похилого віку) 1000 мкг/добу; доза може бути збільшена до 2000 мкг/добу; після стабілізації стану пацієнта дозу можна зменшити; загальна добова доза може призначатися за два, три або чотири прийоми; для отримання оптимального результату беклометазон повинен застосовуватися регулярно, навіть у період відсутності симптомів; дітям застосовувати не рекомендується.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз (кандидозний стоматит) порожнини рота та горла (частота цього ускладнення підвищується при дозах беклометазону дипропіонату, що перевищують 400 мкг/добу); подразнення горла - охриплість або відчуття, що у горлі дере; головний біль, нудота, неприємні смакові відчуття, жовтяниця; парадоксальний бронхоспазм.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; туберкульоз легень; вагітність, період лактації (рекомендується лише в обгрунтованих випадках).
Форми випуску ЛЗ: аерозоль дозований для інгаляцій, 1 доза містить 50 мкг, 100 мкг, 250 мкг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II: Альдецин, "Schering-Plough Labo N.V." власна філія "Schering-Plough Corporation" для "Schering-Plough Central East AG", Бельгія/США/Швейцарія
Беклазон-Еко, "Norton Waterford T/A IVAX Pharmaceuticals"; "IVAX Pharmaceuticals s.r.o." для "Norton Healthcare Ltd", Ірландія/Чеська Республіка/Великобританія
Беклат, "Cipla Ltd", Індія
Беклофорт Евохалер, Бекотид Евохалер, "Chiesi Farmaceutici S.p.A." та "GlaxoWellcome Productoin" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Італія/Франція/Великобританія
Кленіл, Кленіл Джет. "Chiesi Farmaceutici S.p.A." та "GlaxoWellcome Productoin" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Італія/Франція/Великобританія
- Будесонид (Budesonide)*
Фармакотерапевтична група: R03 BA02 - препарати для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Глюкокортикоїди.
Основна фармакотерапевтична дія: місцева протизапальна та антипроліферативна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: ГКС з сильною місцевою протизапальною дією;
спорідненність з ГКС рецепторами є приблизно в 15 разів більша ніж
у преднізолону; протизапальна дія зумовлює зменшення бронхіальної
обструкції як на ранньому, так і на пізньому етапі АР; знижує
активність гістаміну та метахоліну; після інгаляційного
застосування швидко абсорбується; пікова концентрація у плазмі
досягається в межах 60 хв після початку розпилення та становить
приблизно 4 нмоль/л після застосування дози 2 мг; у дорослих
легеневе розподілення будесоніду, що застосовується через
небулайзер, становить приблизно 15% від номінальної дози; системна
доступність після застосування через струменевий небулайзер також
становить приблизно 15% від номінальної дози, невелика частина
цієї кількості зумовленна всмоктуванням препарату, що був
проковтнутий; зв'язування з протеїнами плазми становить приблизно
90%; об'єм розподілення становить приблизно 3 л/кг; піддається
значному (приблизно 90%) метаболізму першого проходження у печінці
до метаболітів з низькою ГКС активністю; виводиться шляхом
метаболізму, який зумовленний, головним чином, ензимом CYP3A4;
метаболіти виводяться з сечею у незміненій або кон'югованій формі;
фармакокінетичні показники є пропорційними дозі при клінічно
значимих дозах; діти - у дітей віком 4-6 років С досягається в
макс
межах 20 хв після початку розпилення та становить приблизно
2,4 нмоль/л після прийому дози 1 мг; у віці 4-6 років легеневе
розподілення при застосуванні через небулайзер становить 6% від
номінальної дози, а системна доступність після інгаляції через
струменевий небулайзер становить приблизно 6% від номінальної
дози; у віці 4-6 років системний кліренс становить приблизно
0,5 л/хв; діти (на 1 кг маси тіла) мають кліренс, що приблизно на
50% перевищує кліренс у дорослих; кінцевий T будесоніду після
1/2
інгаляції становить приблизно 2 год; приблизно таким же він є і у
здорових людей; С та AUC після застосування одноразової дози
макс
1 мг шляхом розпилення у дітей віком 4-6 років є порівняними
з цим; вплив може бути підвищений у пацієнтів із захворюванням
печінки.
Показання для застосування: базисна протизапальна терапія і лікування загострень БА, ХОЗЛ, для лікування саркоїдозу, поліпозу носа (перед і після оперативного лікування), у випадках підвищеної резистентності до (бета)-агоністів і у випадках загрози набряку легенів, спричиненого токсичною дією хлору, фосгену та інших отруйних речовин.
Спосіб застосування та дози: дозування є індивідуальним; якщо добова доза не перевищує 1 мг, всю дозу можна застосовувати одноразово; якщо потребуються вищі добові дози, дозу слід розділити на 2 застосування на добу; початкова доза має становити - діти старше 6 місяців 0,25-0,5 мг/добу (дозу можна підвищити до 1 мг/добу); дорослі 1-2 мг/добу; для підтримуючого лікування - діти старше 6 місяців 0,25-2 мг/добу; дорослі 0,5-4 мг/добу (у дуже тяжких випадках дозу можна підвищити ще більше); після застосування одноразової дози ефекту слід очікувати через кілька год - повний терапевтичний ефект досягається лише через декілька тижнів лікування; підтримуюча доза має бути якомога нижчою; для пацієнтів, які застосовують пероральні стероїди, на початку переходу з пероральних стероїдів пацієнт має бути у відносно стабільному стані, протягом 10 днів застосовують високу дозу у комбінації з дозою перорального ГК, яку застосовували раніше; після цього пероральну дозу слід поступово зменшувати до найменшого можливого рівня, наприклад, на 2,5 мг преднізолону або еквівалента на місяць; у дітей, які не можуть вдихати через насадку, можна застосовувати дихальну маску.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: захриплість голосу, відчуття сухості в горлі; при довготривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток мікозу глотки і гортані.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; I триместр вагітності.
Форми випуску ЛЗ: суспензія для інгаляцій, 0,25 мг/мл, 0,5 мг/мл по 2,0 мл, порошок для інгаляцій, 100, 200, 400 мкг/дозу, аерозоль дозований для інгаляцій 1 вдох - 200 мкг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 30 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Будекорт, "Cipla Ltd", Індія,
Пульмікорт, "AstraZeneca AB", Швеція,
Пульмакс, "Norton Waterford T/A IVAX Pharmaceuticals"; "IVAX Pharmaceuticals" s.r.o., Ірландія/Чеська Республіка
- Флутиказон (Fluticasone)*
Фармакотерапевтична група: R03B A05 - протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Глюкокортикостероїди.
Основна фармакотерапевтична дія: місцева протизапальна та антипроліферативна дія
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: при інгаляційному введенні має виражену глюкокортикоїдну
протизапальну дію на легені, що виявляється у зменшенні
симптоматики та частоти нападів астми, зменшенні симптоматики ХОЗЛ
і покращанні функції легенів незалежно від віку, статі, функції
легенів, наявності в анамнезі паління та алергологічного статусу;
абсолютна біодоступність знаходиться в межах 10-30% номінальної
дози залежно від інгаляційного пристрою, що застосовується;
системна абсорбція здійснюється головним чином через дихальну
систему, спочатку швидко, потім протягом тривалого часу; залишок
інгаляційної дози проковтується з мінімальним системним впливом у
зв'язку з низькою розчинністю у воді та системним метаболізмом, як
результат цього пероральна біодоступність менша за 1%;
спостерігається лінійне зростання системної дії при збільшенні
інгаляційної дози; харатеризується високим плазмовим кліренсом
(1150 мл/хв), великим об'ємом розподілу (приблизно 300 л) та
кінцевим T приблизно 8 год; рівень зв'язування з білками
1/2
помірно високий (91%); швидко елімінується з системного кровотоку,
головним чином шляхом метаболізму до неактивного метаболіту за
допомогою ферменту цитохрому P450 CYP3A4; нирковий кліренс дуже
незначний (менше 0,2%), з них менше 5% - у вигляді метаболітів;
слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні
інгібіторів CYP3A4 у зв'язку з потенційним підвищенням системного
впливу; токсикологічні дослідження показали наявність лише типових
для сильних кортикостероїдів ефектів, але в дозах, що в багато
разів перевищують ті, що показані для терапевтичного застосування.
Показання для застосування: БА - профілактичне лікування, легкий перебіг астми (пацієнти, що потребують періодичного симптоматичного лікування бронходилятаторами на регулярній основі); помірний перебіг астми (пацієнти, що потребують регулярного протиастматичного лікування, та пацієнти з нестабільною астмою або з погіршенням стану на фоні існуючої профілактичної терапії або терапії одними бронходилятаторами); тяжкий перебіг астми (пацієнти з тяжкою хр. астмою); хр. обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ).
Спосіб застосування та дози: застосовується тільки інгаляційно; дозу слід підбирати індивідуально, залежно від клінічного ефекту; початкова доза залежить від тяжкості захворювання; БА - застосовується для профілактики захворювання і тому повинен застосовуватися регулярно, навіть у період відсутності нападів астми; початок терапевтичної дії спостерігається через 4-7 днів, хоча деяке покращання настає вже через 24 год, особливо у пацієнтів, які раніше не отримували інгаляційні стероїди; дорослі та діти віком від 16 років: 100-1 000 мкг 2 р/добу; легка астма - по 100-250 мкг 2 р/добу; помірна астма - по 250-500 мкг 2 р/добу; тяжка астма - по 500-1000 мкг 2 р/добу; дозу препарату потім можна відкоригувати для досягнення контролю за симптомами астми або зменшити до мінімально ефективної залежно від індивідуальної реакції хворого; початкову дозу можна розрахувати як половину добової дози беклометазону дипропіонату або його еквівалента, які пацієнт застосовував у вигляді дозованого інгалятора; діти віком від 4 до 16 років: 50-200 мкг 2 р/добу (застосовувати аерозоль, що містить 50 мкг препарату на дозу; у багатьох дітей астма добре контролюється при застосуванні доз по 50-100 мкг 2 р/добу; у тих пацієнтів, для яких ця доза є недостатньою, покращання може бути досягнуто шляхом збільшення дози до 200 мкг 2 р/добу; діти від 1 до 4 років: оптимальною дозою для досягнення контролю над симптомами астми є 100 мкг 2 р/добу; ХОЗЛ: доза для дорослих: по 500 мкг 2 р/добу; покращання звичайно спостерігається через 3-6 місяців (якщо через 3-6 місяців покращання не настає, необхідно переглянути режим лікування пацієнта.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз порожнини рота та глотки; шкірні реакції гіперчутливості; ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоголотки), респіраторні симптоми (задишка та/або бронхоспазм), анафілактична реакція; с-м Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримка осту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракта, глаукома; відчуття неспокою, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудженість, охриплість голосу; парадоксальний бронхоспазм; з особливою обережністю слід призначати хворим на активний туберкульоз легенів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 50 мкг/дозу по 120 доз, 250 мкг/дозу по 120 доз, 125 мкг/дозу по 60 доз або по 120 доз, по 250 мкг/дозу по 60 доз; суспензія для інгаляцій, 2 мг/2 мл по 2 мл, 0,5 мг/2 мл по 2 мл у небулах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t, що не перевищує 30 град.С; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Фліксотид, Фліксотид Дискус, Фліксотид Евохалер, Фліксотид Небули, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A."; "GlaxoWellcome Production" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Польща/Франція/Великобританія
Флохал, "Cipla Ltd", Індія
- Мометазон (Mometasone)*
Фармакотерапевтична група. R03BA - протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Глюкокортикостероїди.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна терапія БА.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: має місцеву протизапальну дію; механізм протиалергічних
та протизапальних ефектів значною мірою полягає в його здатності
знижувати вивільнення медіаторів запалення; суттєво інгібірує
вивільнення лейкотрієнів з лейкоцитів у пацієнтів, що страждають
на алергію, інгібірує синтез та вивільнення інтерлейкінів 1, 5, 6,
а також фактора некрозу пухлини альфа (IL-1, IL-5, IL-6 та TNFa);
він є також сильним інгібітором продукування LT (лейкотрієнів), а
крім того - дуже сильним інгібітором продукування Th2-цитокінів,
інтерлейкінів 4, 5 (IL-4, IL-5) CD4+ Т-клітинами людини; в
дослідженнях in vitro продемонстрував спорідненість та здатність
до зв'язування з рецепторами ГК людини в 12 разів більшу за
дексаметазон, в 7 разів більшу за триамцинолон у ацетонід,
в 5 разів більшу за будесонід та в 1,5 рази більшу за флутиказо;
в дозах від 200 до 800 мкг/добу покращує функції зовнішнього
дихання за показниками пікової швидкості видиху та ОФВ1, знижує
потребу в застосуванні інгаляційних (бета)2-агоністів; покращання
функції дихання спостерігається вже через 24 год після початку
терапії, однак максимальний ефект досягається через 1-2 тижні; при
багаторазовому введенні - протягом 4 тижнів у дозах від 200 мкг
2 р/добу до 1200 мкг щодня не було виявлено ознак клінічно
значущого пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи
(HPA) при будь-якому рівні доз, а помітний рівень системної
активності спостерігався лише при дозі 1600 мкг/добу; при
використанні доз до 800 мкг/добу ознак пригнічення
гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи не виявлено; оскільки
при інгаляційному застосуванні препарат демонструє надзвичайно
низький рівень системної біодоступності (< 1%), фармакокінетика
препарату не досліджена; при застосуванні в рекомендованих дозах
концентрація препарату в плазмі знаходилась на рівні біля або
нижче порога визначення (50 пг/мл) - після інгаляції не можливо
було визначити ні T , ні об'єму розподілу; доведено, що частина
1/2
мометазону фуроату, що потрапляє в ШКТ в процесі інгаляції,
повністю метаболізується при першому проходженні через печінку.
Показання для застосування: БА будь-якого ступеня тяжкості, у тому числі гормонозалежна (пацієнти, що використовують системні чи інгаляційні кортикостероїди) та гормононезалежна (пацієнти, які не досягли достатнього контролю над хворобою, використовуючи інші схеми лікування без використання глюкокортикостероїдів); хр. обструктивні захворювання легенів середнього та тяжкого ступеня тяжкості.
Спосіб застосування та дози: призначається інгаляційно для систематичного лікування дорослих та дітей з 12 років; рекомендовані дози залежать від тяжкості захворюванн; БА легкого та середнього ступеня тяжкості - рекомендована початкова доза становить 400 мкг 1 р/добу (інгаляцію рекомендовано проводити ввечері); у деяких пацієнтів, що раніше отримували високі інгаляційні дози ГК, більш ефективний контроль захворювання досягається, коли добова доза 400 мкг поділена на 2 інгаляції (по 200 мкг 2 р/добу); ефективна підтримуюча доза може бути знижена до 200 мкг 1 р/добу з прийомом увечері; доза має визначатися індивідуально і поступово знижуватися до найменшої дози, що забезпечує адекватний контроль перебігу астми; тяжка форма БА - початкова рекомендована доза становить 400 мкг 2 р/добу, що є максимальною рекомендованою дозою, після досягнення ефективного контролю симптомів астми слід поступово знижувати дозу до мінімально ефективної; препарат продемонстрував поліпшення легеневої функції протягом 24 год після першої дози, однак у деяких пацієнтів максимальний позитивний ефект може бути досягнутий не раніше, як за 1-2 тижні чи пізніше; ХОЗЛ - рекомендована доза становить 800 мкг/добу (як правило, 1 р/добу ввечері); у деяких пацієнтів більш ефективний контроль захворювання досягається, коли добова доза 800 мкг поділена на два прийоми.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз порожнини рота, фарингіт, дисфонія та головний біль; поодинокі випадки глаукоми, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток катаракти; зберігається потенційна можливість АР (висипи, кропив'янка, свербіж та еритема, а також набряк повік, обличчя, губ та горла).
Протипоказання до застосування ЛЗ: Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: порошок для інгаляцій, дозований 200 мкг/дозу, 400 мкг/дозу по 30 або 60 доз в інгаляторі.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 2 роки; використати протягом 3 місяців після відкриття упаковки з фольги.
Торгова назва:
II. Асманекс, "Schering-Plough Ltd" та "Schering-Plough Labo N.V." для "Schering-Plough Central East AG" які є власними філіями "Schering-Plough Corporation", Сінгапур/Бельгія/Швейцарія/США
2.2. Системні глюкокортикостероїди
Глюкокортикостероїди оральних та парентеральних лікарських форм - див. розділ "Ендокринологія. Лікарські засоби"
Комбіновані препарати
Комбіновані препарати (ІКС + пролонгованої дії (бета)2-агоністи) застосовуються при БА починаючи з III ступеня. Переваги таких комбінацій - компліментарна дія на молекулярному рівні, більш легке та глибоке проникнення в дихальні шляхи, контроль БА досягається на більш низьких дозах ІКС, впевненість в тому, що пролонгованої дії (бета)2-агоністи не застосовуються в монотерапії, більш зручні в користуванні (один інгалятор, а не два, що значно підвищує комплаенс).
- Сальметерол + флютиказон (Salmeterol + Fluticasone)
II. Серетид Евохалер, аерозоль для інгаляцій, дозований, 25 мкг/50 мкг/доза, 25/125 мкг/доза, 25 мкг/250 мкг/доза по 120 доз у балонах, 1 доза містить 25 мкг сальметеролу та 50 мкг флутиказону, або 25 мкг сальметеролу та 125 мкг флутиказону, або 25 мкг сальметеролу та 250 мкг флутиказону, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A."; "GlaxoWellcome Production" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Польща/Франція/Великобританія
Серетид Дискус, "Glaxo Operations UK Limited" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Великобританія
Серофло, аерозоль для інгаляцій, дозований, 1 доза містить 25 мкг сальметеролу та 50, 125 або 250 мкг флутиказону, "Cipla Ltd", Індія.
- Будесонід + формотерол (Budesonid + Formoterol)*
II: Симбікорт Турбухалер, порошок для інгаляцій, дозований, 160 мкг/4,5 мкг/доза, 80 мкг/4,5 мкг/доза по 60 доз або 120 доз у турбухалерах, 320 мкг/9,0 мкг/доза по 60 доз у турбухалерах, аерозоль для інгаляцій, дозований по 120 доз (6 мкг/200 мкг/дозу), "AstraZeneca AB", Швеція
Форакорт, 1 доза містить 6 мкг формотеролу та 200 мкг будесоніду, "Cipla Ltd", Індія
3. Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
Фенспирид - препарат з протизапальною дією, ефективний при ХОЗЛ у випадках, коли є стероїдорезистентність. При його застосуванні відсутні побічні явища, ефективний при сполученні ХОЗЛ з вісцеральним кандидозом, туберкульозом, опортуністичними інфекціями. Застосовується при легких загостреннях та в курсах базисної терапії при ХОЗЛ I-II стадії. Зменшує продукцію слизу бронхіальними залозами, набряк слизової бронхів, покращує мукоциліарний кліренс, сприяє збільшенню ОФВ1, PaO2, зменшенню кашелю, об'єму та пірулентності мокроти.
- Фенспирид (Fenspiride)*
Фармакотерапевтична група: R03DX 03 - блокатори H1-рецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: має антибронхоконстрикторні та протизапальні
властивості, зумовлені складним механізмом дії препарату: блокуюча
H1-рецептори гістамінна дія, що обумовлює антигістамінну,
спазмолітичну дію на гладку мускулатуру бронхів та запобігає
розвитку набряку, зменшує виділення слизу з носа та кількість
бронхіального секрету; протизапальна дія, яка є результатом
гальмування утворення та секреції факторів запалення (цитокінів,
TNFa, похідних арахідонової кислоти, простагландинів,
лейкотрієнів, тромбоксану, вільних радикалів); інгібіція
(альфа)1-адренорецепторів, які стимулюють секрецію в'язкого слизу;
С досягається в середньому через 6 год після перорального
макс
застосування; T - 12 год; виводиться з організму з сечею.
1/2
Показання для застосування: лікування г. та хр. запальних процесів ЛОР-органів та дихальних шляхів (отит, синусит, риніт, ринофарингіт, трахеїт, ринотрахеобронхіт, бронхіт), ХОЗЛ з або без хр. дихальної недостатності, у складі комплексної терапії БА, сезонний та цілорічний алергічний риніт та інші прояви алергії з боку респіраторної системи та ЛОР-органів; респіраторні прояви кору, грипу; симптоматичне лікування коклюшу.
Спосіб застосування та дози: рекомендовано до перорального застосування дорослим та дітям з 14 років; звичайна рекомендована добова терапевтична доза для лікування хр. запальних процесів становить - 2 табл./на добу (вранці та ввечері); для посилення ефекту і/або у разі г. захворювань - 3 табл./добу (вранці, вдень і ввечері); тривалість лікування залежить від показання до застосування та перебігу захворювання; мінімальний курс лікування г. станів 7-10 днів, хр. станів - від 2 до 6 місяців.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: розлади травлення, нудота, біль у шлунку, сонливість; у поодиноких випадках - помірна синусова тахікардія, яка зменшується у разі зниження дози; еритема, фіксована пігментна еритема, висип, кропив'янка, набряк Квінке.
Протиопоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 80 мг, сироп по 150 мл (200 мг/100 мл) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 30 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II: Ереспал, "Laboratoires Servier Industrie" для "Laboratoires Servier"
4. Стабілізатори мембран гладких клітин та блокатори лейкотрієнових рецепторів
4.1. Стабілізатори мембран гладких клітин
Основним показанням до призначення стабілізаторів мембран гладких клітин (кромогліцієва кислота та її аналоги, кетотіфен) є попередження бронхообструкції, яка розвивається при БА, при цьому неефективні для зняття загострення БА. Стабілізатори мембран гладких клітин застосовують для попередження симптомів БА, викликаних фізичним навантаженням; інгаляцію проводять за 30 хв до передбачуваного навантаження. Стабілізатори мембран гладких клітин добре поєднуються з іншими препаратами, при регулярних інгаляціях знижують частоту загострень БА, а також дозволяють зменшити дози бронходилататорів і системних ГК. Стабілізатори мембран гладких клітин більш ефективні у дітей старше 4 років, ніж у дорослих. На початку лікування препарати звичайно застосовують 3-4 р/добу, при досягненні оптимального терапевтичного ефекту можливий перехід на підтримуючу дозу, що підбирається індивідуально. Якщо інгаляція порошку препарату викликає бронхоспазм, рекомендується профілактично (за кілька хв) зробити інгаляцію (бета)2-агоніста. Профілактичний ефект развивається поступово, напротязі 2-12 тижнів. Стабілизатори мембран гладких клітин перешкоджають відкриттю кальцієвих каналів та входу кальцію в гладких клітини. Вони пригнічують кальційзалежну дегрануляцію клітин і вихід із них гістаміна, фактора, активуючого тромбоцити, лейкотрієни, в т.ч. повільно реагируючу субстанцію анафілаксії, лімфокіни та інші біологічно активні речовини, які індукують запальні та АР. Стабілізація мембран гладких клітин обумовлена блокадою фосфодієстерази і накопиченням в них цАМФ. Важливим аспектом протиалергічного впливу стабілізаторів мембран гладких клітин являється підвищення чутливості адренорецепторів до катехоламінів. Окрім того, препарати блокують хлорні канали і попереджують, таким чином, деполяризацію парасимпатичних закінчень в бронхах. Вони перешкоджають клітинній інфільтрації слизової оболонки бронхів і гальмують развиток реакції гіперчутливості уповільненої дії. Деякі з препаратів цієї групи (кетотіфен та ін.) володіють здатністю блокувати H1-рецептори (антигістамінна дія). Стабілізатори мембран гладких клітин усувають набряк слизової оболонки бронхів і попереджують (але не знімають) підвищення тонусу гладких м'язів.
- Кромогліцієва кислота (Cromoglicic acid)*, **
Фармакотерапевтична група: R01AC01 - засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Препарати, які гальмують вивільнення та активність гістаміну та інших "медіаторів" алергії та запалення.
Основна фармакотерапевтична дія: мембраностабілізуюча, протиалергічна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: стабілізує мембрани сенсибілізорованих гладких клітин;
гальмує вхід іонів кальцію; дегрануляцію і вивільнення із них
гістаміна, брадикініна, лейкотрієнів, простагландинів та ін.
біологічно активних речовин; попереджує розвиток алергічних і
запальних реакцій; бронхоспазма; інгібує хемотаксис еозинофілів;
має властивість блокувати рецептори, специфічні для медіаторів
запалення; тривале використання зменшує частоту приступів БА та
полегшує її перебіг; знижує потребу в бронхолітичних препаратах і
глюкокортикоїдах; при інгаляційному введенні до 90% препарата
осідає в трахеї та великих бронхах; із легенів абсорбується 5-15%
дози (С спостерігається через 15-20 хв); незначна частина
макс
поступає в ШКТ, залишок видихається; всмоктування зі слизових
оболонок зменшується при збільшенні кількості секрету; зв'язування
з білками плазми крові - 65-75%; не метаболізується і виводиться
із організму в рівних кількостях з сечею і жовчю за 24 г.; T
1/2
складає 1-1,5 г.; в незначній кількості проникає в грудне молоко;
дія одноразової дози продовжується до 5 г.
Спосіб застосування та дози: всередину по 2 капс. (200 мг) 4 р/добу за 30 хв перед вживанням їжі і перед сном дорослим і дітям (старшим 12 років); дітям від 2 до 12 років - по 1 капс. (100 мг) 4 р/добу (до 40 мг/кг/добу); дорослим і дітям; інтраназально - по 1 аерозольній дозі в кожен носовий хід 3-4 р/добу; дозований аерозоль для інгаляцій по 1-2 дози 4-6 (до 8) р/добу дорослим і дітям понад 5 років на початку лікування бронхіальної астми; в тяжких випадках БА по 2 дози 6-8 р/добу, при клінічному поліпшенні - по 1 дозі 4 р/добу; для профілактики астми фізичного зусилля безпосередньо перед фізичною работою можна провести додаткове використання лікувального засобу.

................
Перейти до повного тексту