Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання

1. Затвердити схвалені комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Держкомстату Методологічні положення щодо ретроспективного перегляду рахунків виробництва й утворення доходу у зв'язку із запровадженням класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010 (далі - Методологічні положення), що додаються.

2. Департаменту макроекономічної статистики (Нікітіна І.М.) здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці Методологічних положень, затверджених цим наказом.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Піщейка В.О.

Методологічні положення щодо ретроспективного перегляду рахунків виробництва й утворення доходу у зв'язку із запровадженням класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010 розроблені на виконання заходів Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року № 475.

Метою розроблення цих положень є здійснення ретроспективного перегляду існуючих часових рядів національних рахунків України, зокрема показників рахунків виробництва й утворення доходу в розрізі видів економічної діяльності за період, починаючи з 2001 року, відповідно до КВЕД-2010. Основними завданнями цих положень є документування методологічних підходів до здійснення розрахунків та інформування користувачів статистичної інформації.

Класифікацію видів економічної діяльності Європейського Союзу (NACE) та Центральну класифікацію продукції за видами діяльності Європейського Союзу (CPA), які є складовою частиною міжнародної інтегрованої системи статистичних класифікацій, використовують у рамках Європейського статистичного простору з 1993 року.

Національні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції, товарів створені на основі європейських класифікацій. Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009-96) , побудовану на базі NACE (Rev.1), використовували у статистичній діяльності з січня 2001 року. З 2006 року набула чинності друга редакція КВЕД (ДК 009:2005 ), побудована на базі NACE (Rev.1.1). На сьогодні у статистичну діяльність країн світу запроваджується нова КВЕД-2010 [2], розроблена на основі NACE (Rev.2), прийнята 20 грудня 2006 року Регламентом ЄС № 1893/2006 Європейського парламенту та Ради [1].

Упровадження сучасних статистичних класифікацій дає можливість підняти на якісно новий рівень статистичний аналіз стану національної економіки і прогнозування її розвитку, вивчення міжгалузевих проблем. Проте через істотну відмінність КВЕД-2010 від попередніх її версій, упровадження цієї класифікації потребує перерахунку всіх динамічних рядів [3]. У сфері національних рахунків це стосується показників, відображених у рахунках виробництва й утворення доходу у фактичних та постійних цінах. Це зумовлено потребою в довгих динамічних рядах показників зазначених рахунків для використання при визначенні структури сезонних коригувань або розроблення прогнозних моделей.

Відновлення існуючих статистичних часових рядів відповідно до нової класифікації має назву "ретроспективний аналіз" [4]. Зазвичай його здійснюють на підставі "подвійного кодування" статистичних одиниць у статистичному реєстрі підприємств (СРП) за певний період часу.

Для більшості держав - членів ЄС перехід до нової NACE Rev.2 відбувся на підставі даних за 2008 рік. Відповідно до Плану заходів з реалізації у 2010 - 2012 рр. календарного плану виконання робіт за Проектом "Координація робіт щодо запровадження у державну статистичну діяльність Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)", затвердженого 19.08.2010, у національну статистичну діяльність КВЕД-2010 буде запроваджено, починаючи з 2012 року. На основі одержаних статистичних даних заплановано у 2013 році започаткувати складання національних рахунків згідно з цією класифікацією видів економічної діяльності. При цьому перерахунком будуть охоплені часові ряди показників випуску; проміжного споживання; валової доданої вартості; оплати праці найманих працівників; інших податків та інших субсидій, пов'язаних із виробництвом; валового прибутку, змішаного доходу; споживання основного капіталу за період, починаючи з 2001 року, у фактичних цінах, цінах попереднього року та постійних цінах відповідного базового року.

2.1. Принципи здійснення ретроспективного перерахунку

У статистичній практиці застосовують дві основні групи методів здійснення ретроспективного перерахунку динамічних рядів даних відповідно до нової версії класифікації.

Перша група ґрунтується на "принципі мікроданих". Відповідно до цього принципу перегляд динамічних рядів здійснюють на основі безпосереднього використання даних статистичних спостережень, унесених до СРП або бази даних. Використання цієї групи методів передбачає заміну коду виду економічної діяльності суб'єкта згідно з попередньою класифікацією на відповідний код за новою класифікацією. Перерахунок динамічних рядів даних здійснюють на основі перегрупування первинних даних одиниць статистичного спостереження за новими кодами видів економічної діяльності.

Друга група методів заснована на "пропорційному принципі" та використовує "перехідні матриці", які дозволяють трансформувати агреговані дані за попередньою класифікацією в показники відповідно до нової версії класифікації на підставі пропорцій, розрахованих згідно з інформацією, зібраною за той самий період як за старою, так і за новою класифікаціями.

Можливим також є поєднання цих двох підходів шляхом подвійного кодування одиниць протягом періоду, що перевищує один рік, і використання інтерполяції між двома періодами "подвійного кодування".

Для показників національного рахівництва, які є агрегованими даними, використовують макрометоди, які ґрунтуються на "пропорційному принципі". Такий підхід до ретроспективного розрахунку потребує даних, які протягом перехідного періоду збирають паралельно за старою і за новою класифікаціями. На основі отриманих показників розробляють конверсійну таблицю між угрупованнями, сформованими за обома класифікаціями. Для реконструкції історичного ряду в новій класифікації до часових рядів у старій класифікації застосовують правило пропорції, інакше кажучи, набір так званих "перехідних коефіцієнтів". Результати, отримані шляхом такого підходу, можуть бути вдосконалені шляхом їхнього коригування для окремих років на підставі експертного висновку або за допомогою непрямих методів оцінювання.

2.2. Етапи здійснення ретроспективного перерахунку на основі макрометодів

Першим етапом застосування цього методу є побудова конверсійної таблиці для встановлення зв'язку між показниками за старою і за новою класифікаціями та розрахунку перехідних коефіцієнтів. Розрахунок перехідних коефіцієнтів доцільно здійснити за декілька періодів, що дозволить підвищити їхню надійність. Тому з метою нормалізації нової класифікації період подвійного кодування одиниць у СРП доцільно проводити за два або більше років.

Для оцінки перехідних коефіцієнтів визначають відсоткове співвідношення загального обсягу групи i (у старій класифікації), перерахованої у групу j (нової класифікації).

При здійсненні практичних розрахунків коефіцієнти, які мають значення менше за 0,3 %, не використовують, що дозволяє суттєво (у 4 та більше разів) скоротити кількість показників перерахунку.

Ряди даних, отримані на основі перехідних коефіцієнтів, аналізують за допомогою графічних методів з метою визначення розходжень, сезонних відхилень, екстремальних значень тощо.

Зазвичай для здійснення ретроспективного перерахунку приймають середні значення перехідних коефіцієнтів, отримані за декілька періодів.

Отримані коефіцієнти коригують з метою отримання повного охоплення (100 % значень) для кожної комбінації року та групи видів діяльності старої класифікації.

Приклад розрахунку перехідних коефіцієнтів:

Загальний обсяг виробництва класу економічної діяльності старої класифікації включає виробництво двох класів відповідно до нової класифікації. Тому при формуванні виробництва класів економічної діяльності нової класифікації виробництво класу старої класифікації потрібно розподіляти між двома класами нової класифікації за такою схемою:

У результаті загальний обсяг виробництва вартістю 1583437 од. Класу 1 старої класифікації був перерозподілений між видами економічної діяльності нової класифікації.

На другому етапі оцінки за старою класифікацією сполучають з перехідними коефіцієнтами. Дані за видами економічної діяльності відповідно до нової класифікації визначають на основі даних за старою класифікацією, зважених за допомогою перехідних коефіцієнтів. Так, наприклад, вид діяльності у новій класифікації може складатися із двох різних видів діяльності старої класифікації.

Зіставність оцінок за старою і новою класифікаціями досягається для кожного показника за видом діяльності з використанням лінійної комбінації всього значення відповідного показника у старій класифікації. Тобто загальне значення показника за видом діяльності в новій класифікації за кожен рік розраховують так:

де:

Xj(a) - показник за видом діяльності j у новій класифікації за рік a;

Xi(a) - показник за видом діяльності i у старій класифікації за рік a;

alpha ij(a) - перехідний коефіцієнт i-того виду діяльності старої класифікації до j-того виду діяльності нової класифікації за рік a.

На третьому етапі проводять гармонізацію оцінок із трьох відрізків часу, які включають: дані для попереднього періоду в старій класифікації; перехідний період, для якого наявна інформація у двох класифікаціях; останній період, для якого наявна інформація у новій класифікації. Метою гармонізації є приведення першого з періодів у відповідність до нової класифікації на основі перехідних коефіцієнтів, розроблених для другого періоду.

Безперервність отриманих динамічних рядів показників забезпечують шляхом застосування відповідних методів для кожної з трьох частин ряду показників.

Першу частину ряду визначають за даними у старій класифікації, перерахованими у відповідність до нової класифікації за допомогою перехідних коефіцієнтів.

Друга частина ряду містить дані періоду, для якого проводилося обстеження за двома класифікаціями. Тому перехідні коефіцієнти для цього відрізку часу отримують на основі прямих спостережень.

Третю частину ряду починають під час запровадження нового спостереження.

Четвертий етап полягає у проведенні остаточних коригувань з метою забезпечення сумісності рядів даних. Це пов'язано з необхідністю досягнення адитивності отриманого безперервного динамічного ряду у фактичних цінах.

Унаслідок зміни класифікацій, а також через інші зміни методологічного характеру може виникнути певний розрив рядів даних. Тому з метою приведення історичних рядів даних до рівнів, які відповідатимуть новому спостереженню, потрібно використати результати цього періоду для здійснення коригувань рівнів модернізованих рядів шляхом застосування постійних мультиплікативних коригувань.

3.1. Мета й очікувані результати ретроспективного перерахунку

Завданням ретроспективного перегляду є здійснення перерахунку за період з 2000 р. часових рядів показників рахунків виробництва й утворення доходу, розрахованих згідно з класифікацією КВЕД-2005 , відповідно до класифікації КВЕД-2010 . Мають бути перераховані показники щодо випуску; проміжного споживання; валової доданої вартості; оплати праці найманих працівників; інших податків та субсидій, пов'язаних із виробництвом; валового прибутку, змішаного доходу; споживання основного капіталу (додаток, табл. 3). За результатами розрахунку необхідно отримати показники національних рахунків України за період з 2001 р. по 2012 р. згідно із класифікацією КВЕД-2010 на рівні секцій у поточних та постійних цінах базового року.

3.2. Вхідна інформація

Для здійснення ретроспективного перегляду будуть використані такі основні показники:

- дані рахунку виробництва (випуск та проміжне споживання) у фактичних цінах та цінах попереднього року за інституційними секторами економіки;

- дані рахунку утворення доходу (оплата праці найманих працівників; інші податки та інші субсидії, пов'язані з виробництвом; споживання основного капіталу) у фактичних цінах за інституційними секторами економіки;

- інформація за формами № 1-підприємництво (річна) , № 1-підприємництво (коротка) (річна) за перехідні роки ;

- матеріали спеціального опитування підприємств у СРП для цілей ручного перекодування основного виду економічної діяльності;

- конверсійна матриця за показником обороту (реалізації) на рівні класу (4 знаку КВЕД);

- дані звітів про виконання державного та місцевих бюджетів України;

- дані ДПА про діяльність фізичних осіб - підприємців;

- дані ф. № 1-ГО;

- інформація галузевих департаментів Держкомстату щодо переходу на КВЕД-2010 відповідних видів економічної діяльності.

3.3. Побудова конверсійних матриць для інституційних секторів економіки

Конверсійні матриці розробляють для встановлення зв'язку між показниками національних рахунків у класифікаціях КВЕД-2005 і КВЕД-2010.

Загальним принципом побудови конверсійних матриць є застосування "шахового" підходу, відповідно до якого таблиця містить коди однієї класифікації за рядками, а за колонами - іншої. Спочатку таблицю заповнюють показниками, які виступають у вигляді індикаторів.

На основі заповненої таблиці визначають перехідні коефіцієнти, які дозволяють розподіляти показники однієї класифікації за кодами іншої.

"Шаховий" формат таблиць дозволяє уникнути розходжень при розподілі показників і досягти повної тотожності між їхніми підсумками в обох класифікаціях.

Для сектору нефінансових корпорацій конверсійні матриці будують за показником обороту (реалізації) на рівні класу (4 знака КВЕД). Ураховуючи те, що показник обороту (реалізації) не в повній мірі відповідає показникам національних рахунків, а також через відмінність структури витрат різних видів діяльності, конверсійні матриці мають бути побудовані для кожного з показників національних рахунків на основі перехідних таблиць для відповідних індикаторів на рівні класу КВЕД.

Індикаторами для показників інституційного сектору нефінансових корпорацій національних рахунків є інформація форм № 1-підприємництво (річна), № 1-підприємництво (коротка) (річна) та розрахункові дані (додаток, табл. 2).

Отримані таблиці на рівні класу КВЕД агрегують до рівня класифікації національних рахунків і використовують для побудови конверсійних матриць для кожного з показників (додаток, табл. 1).

Решту показників для нефінансових корпорацій визначають розрахунковим шляхом, а саме:

- валову додану вартість визначають як різницю між випуском і проміжним споживанням;

- інші податки та інші субсидії, пов'язані з виробництвом, розподіляють пропорційно до бази оподаткування або надання субсидій;

- валовий прибуток визначають як різницю між валовою доданою вартістю та оплатою праці найманих працівників, іншими податками, за винятком інших субсидій, пов'язаних із виробництвом (додаток, табл. 3).

Отримані перехідні таблиці та конверсійні матриці остаточно ув'язують з показниками, отриманими на основі даних ф. № 1-підприємництво.

До сектору фінансових корпорацій уключають інформацію щодо діяльності холдингових компаній, які не залучені до управління підприємствами (з коду КВЕД-2005 74.15.0 Управління підприємствами).

Для сектору загального державного управління перехід до нової класифікації здійснюють із використанням даних звітів про виконання державного та місцевих бюджетів. Конверсійну матрицю будують на основі кодів програмної та функціональної класифікацій, а показники визначають із застосуванням кодів економічної класифікації (додаток, табл. 4).

Для сектору некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства, конверсійну матрицю розраховують за даними ф. № 1-ГО (додаток, табл. 5).

Для сектору домашніх господарств перехідну таблицю формують на підставі даних ДПА про діяльність фізичних осіб - підприємців (додаток, табл. 6).

Конверсійні матриці розраховують на основі даних щодо випуску, проміжного споживання, оплати праці найманих працівників; інших податків та субсидій, пов'язаних із виробництвом; споживання основного капіталу для кожного інституційного сектору економіки для показників.

3.4. Ретроспективний розрахунок показників національних рахунків за класифікацією КВЕД-2010

Ретроспективний розрахунок показників національних рахунків у фактичних цінах та цінах попереднього року за період з 2001 р. здійснюють у такій послідовності:

1. На основі отриманих конверсійних матриць за інституційними секторами економіки проводять перерахунок відповідно до нової класифікації показників випуску; проміжного споживання; оплати праці найманих працівників; інших податків та інших субсидій, пов'язаних із виробництвом; споживання основного капіталу.

2. Валова додана вартість та валовий прибуток, змішаний дохід у фактичних цінах та цінах попереднього року визначають сальдовим шляхом (додаток, табл. 3).

3. Показники національних рахунків у постійних цінах базового року визначають на основі даних у фактичних цінах та цінах попереднього року за формулою:

де:

QtPb - показник за рік t у цінах базового року b;

Qt+1Pb - показник за рік t+1 у цінах базового року b;

QtPt - показник за рік t у фактичних цінах року t;

Qt+1Pt - показник за рік t+1 у цінах попереднього року t.

Через застосування різних вагових структур показники національних рахунків у постійних цінах базового року є неадитивними, тому для визначення валової доданої вартості та валового прибутку, змішаного доходу сальдовий підхід не застосовують.