З метою удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню України, в тому числі під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного характеру, терористичних актів

1. Затвердити:

1.1. Примірне положення про пункт постійного базування екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.2. Примірне положення про головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.3. Примірне положення про заступника головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з медичної роботи (додається).

1.4. Опис зовнішнього вигляду обмундирування працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.5. Примірне положення про заступника головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з організаційно-методичної роботи (додається).

1.6. Примірне положення про заступника головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з технічних питань (додається).

1.7. Примірне положення про головного фельдшера станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (додається).

1.8. Примірне положення про підстанцію (відділення) екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.9. Примірне положення про завідувача підстанції (відділення) екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.10. Примірне положення про старшого фельдшера (сестру медичну) підстанції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги (додається).

1.11. Примірне положення про лікаря станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги (додається).

1.12. Примірне положення про фельдшера (сестру медичну) станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги (додається).

1.13. Примірне положення про водія виїзної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.14. Примірний перелік оснащення відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (додається).

1.15. Примірне положення про старшого чергового медичного працівника станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.16. Примірне положення про фельдшера (сестру медичну) по прийому викликів і передачі їх виїзним бригадам станції екстреної (швидкої) медичної допомоги диспетчера (додається).

1.17. Примірне положення про старшого лікаря станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги (додається).

1.18. Примірне положення про відділ госпіталізації станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.19. Примірні штатні нормативи відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (додається).

1.20. Примірне положення про пункт поповнення виїзних бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.21. Примірне положення про пункт тимчасового базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.22. Примірне положення про інформаційно-аналітичний відділ станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.23. Примірне положення про автоматизовану інформаційно-диспетчерську службу "Екстрена (швидка) медична допомога - 103" як складову Державної служби порятунку (112) - (АСУ АІДС ШМД - 103) та (ДСП - 112) (додається).

1.24. Примірне положення про відділ експлуатації автоматизованої системи управління станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.25. Примірне положення про начальника відділу експлуатації автоматизованої системи управління станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.26. Примірне положення про аптечне відділення станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.27. Примірне положення про централізоване стерилізаційне відділення станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.28. Примірне положення про дезінфектора станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.29. Примірне положення про відділ зв'язку станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.30. Примірне положення про консультативний телеметричний центр станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (додається).

1.31. Примірний табель обмундирування працівників швидкої та невідкладної медичної допомоги (додається).

1.32. Примірне положення про пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.33. Примірне положення про завідувача пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.34. Примірне положення про сестру медичну старшу пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.35. Примірне положення про фельдшера (сестру медичну) - диспетчера пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.36. Примірне положення про лікаря пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого населення (додається).

1.37. Примірне положення про лікаря-педіатра пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дитячого населення (додається).

1.38. Примірне положення про сестру медичну (фельдшера) пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.39. Примірне положення про молодшу медичну сестру пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.40. Примірний перелік оснащення пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.41. Примірний перелік оснащення бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого населення (додається).

1.42. Примірний перелік оснащення бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дитячого населення (додається).

1.43. Форма журналу запису звертань по невідкладну медичну допомогу (додається).

1.44. Перелік форм первинної облікової та іншої документації пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (додається).

1.45. Примірний зразок бланку направлення/ордер на екстрену/планову госпіталізацію пацієнтів для амбулаторно-поліклінічних закладів (додається).

1.46. Примірне положення про оперативно-диспетчерську службу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (додається).

1.47. Норматив навантаження диспетчерів оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги з розрахунку 1 цілодобовий пост в оперативно-диспетчерській службі екстреної медичної допомоги на 30 тисяч звернень на рік.

2. Директору Департаменту організації медичної допомоги МОЗ України Ждановій М.П. переглядати стандарти (протоколи) надання екстреної медичної допомоги населенню з урахуванням нових технологій та медикаментів.

3. Директору Департаменту кадрової політики, освіти і науки Банчуку М.В.:

3.1. До 01.01.2010 року у вищих навчальних закладах 1, 2 рівня акредитації ввести програму підготовки молодших спеціалістів з медичною освітою за спеціальністю "медицина невідкладних станів".

3.2. Підготувати обґрунтування та внести пропозиції щодо створення протягом 2009-2010 років кафедр медицини невідкладних станів і кафедр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в закладах післядипломної освіти лікарів.

4. Директору Департаменту організації медичної допомоги (Жданова М.П.), директорам: Центру медичної статистики МОЗ України (Голубчиков М.В.), Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Рощін Г.Г.), Українського інституту стратегічних досліджень (Слабкий Г.О.) до 01.12.2009 р. внести до Держкомстату України пропозиції щодо змін до Державної статистичної звітності "Звіт станції (відділення) швидкої медичної допомоги" (форма N 22.

5. Державному Українському об'єднанню "Політехмед" (Девко В.Ф.) підготувати за затвердити до 31.12.2010 р. в установленому порядку Національний стандарт України на спеціальні та спеціалізовані санітарні автомобілі.

6. Визначити головною установою - Національним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф України - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, поклавши на нього функції наукового, аналітичного, організаційно-методичного забезпечення служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

7. Директору Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України (Рощін Г.Г.):

7.1. Розробити та затвердити до 01.06.2009 року державний стандарт на робочий та формений одяг та обмундирування для всіх категорій працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги та Державної служби медицини катастроф.

7.2. З урахуванням роботи працівників служби екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф в умовах надзвичайних ситуацій, дефіциту кадрів до 01.09.2008 року надати пропозиції щодо підвищення посадових окладів Державної тарифної сітки оплати праці з 01.01.2009 року.

8. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А.М.) розробити та затвердити в установленому порядку до 01.01.2009 року санітарно-гігієнічні вимоги для служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

9. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам Головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Харківської та Львівської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрації:

9.1. Розглянути питання та надати пропозиції до 01.01.2010 року щодо виведення станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги із структури лікарень екстреної (швидкої) медичної допомоги, надавши їм статус юридичної особи.

9.2. Залишити до 01.01.2013 року в структурі станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги функціонуючі, на час видання цього наказу, спеціалізовані бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та атестаційним комісіям до 01.01.2013 року провести позачергову атестацію лікарів, які пройшли первинну спеціалізацію за спеціальністю "Медицина невідкладних станів", мають сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності та зараховані на посади лікарів станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги, на кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Медицина невідкладних станів" аналогічну кваліфікаційним категоріям, які вони мають за спеціальностями "Анестезіологія", "Кардіологія", "Неврологія", "Педіатрія", без проходження передатестаційного циклу та без запрошення на засідання комісії.

Позачерговій атестації підлягають лікарі, в яких не прострочений термін дії категорії з вищезазначених спеціальностей і категорія за спеціальністю "Медицина невідкладних станів" присвоюється на термін дії категорії з названих спеціальностей.

9.3. Розглянути питання та надати пропозиції до 01.01.2010 року щодо створення при управліннях охорони здоров'я автотранспортних підприємств зі статусом юридичної особи для утримання та технічного обслуговування спеціального та спеціалізованого санітарного транспорту для закладів охорони здоров'я.

10. Вважати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 30.07.1999 р. N 190 "Про внесення змін та доповнень до додатків, затверджених наказами МОЗ України від 19.06.1996 N 175 "Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги".

11. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я Юрченка В.Д.

1.1. Станція екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станція) є закладом охорони здоров'я, що надає цілодобову екстрену медичну допомогу дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі при невідкладних станах які викликані нещасними випадками, раптовими захворюваннями, ускладненнями вагітності тощо.

1.2. Станція є юридичною особою, користується правом оперативного управління щодо закріпленого майна, має штамп, печатку, товарний знак, статут і паспорт, які затверджуються згідно з чинним законодавством, розрахунковий та інші рахунки в банках, здійснює бухгалтерський і первинний медичний облік, веде статистичну звітність у встановленому законодавством порядку.

1.3. Станцію очолює головний лікар, який несе персональну відповідальність за всі види її діяльності.

1.4. Станція підпорядковується органу управління охорони здоров'я адміністративної території.

1.5. Станція функціонує у режимі цілодобового чергування і готовності до надання екстреної медичної допомоги населенню за адміністративно-територіальним принципом, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - і за межами її території. В таких випадках виїзні бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги направляються тільки за наказом місцевого органу управління охорони здоров'я, якому вони підпорядковані.

1.6. Станція у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих Органів управління охорони здоров'я, головного лікаря Станції, цим Положенням, Статутом Станції та іншими нормативними документами.

1.7. Планування діяльності Станції, визначення штатів, фінансування, забезпечення санітарним і господарським автотранспортом, технічними засобами, устаткуванням, майном, виробами медичного призначення, медикаментами тощо здійснюється за діючими нормативами згідно з чинним законодавством.

1.8. Станція є функціональною складовою частиною єдиної системи екстреної медичної допомоги. Організація її діяльності повинна забезпечувати можливість її функціонування у надзвичайних ситуаціях.

1.9. Станція повинна мати місячний запас медикаментів, перев'язувального матеріалу, виробів медичного призначення (який своєчасно поновлюється), аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів, затверджений місцевим органом охорони здоров'я.

1.10. Станція повинна мати стабілізоване та автономне енергоживлення, безперебійний провідний і радіотелефонний оперативний зв'язок.

1.11. Станція не видає листків непрацездатності; не виписує рецептів на медикаменти; не вирішує питання тимчасової або довгострокової непрацездатності пацієнтів; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп'яніння, судово-медичних експертиз і не дає з цього приводу висновків та письмових довідок; не видає усних та письмових довідок про стан здоров'я та діагноз пацієнтів без офіційного запиту юридичної особи; не виконує призначень медичних працівників інших лікувальних закладів; не виконує консультативних обстежень та не дає рекомендацій щодо подальшого лікування; не проводить перевезення пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги; без супроводу працівників правоохоронних органів не здійснює перевезення затриманих осіб в лікувальні заклади; не виконує перевезення трупів.

Основними завданнями Станції є:

2.1. Надання в максимально короткі строки, після отримання виклику, екстреної медичної допомоги пацієнтам визначеної території обслуговування на догоспітальному етапі.

2.2. Транспортування в лікувально-профілактичні заклади хворих, потерпілих, породіль та новонароджених, які потребують екстреної медичної допомоги.

2.3. Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

2.4. Розвиток та удосконалення організаційних форм та методів надання екстреної медичної допомоги населенню, впровадження сучасних медичних технологій, підвищення якості роботи медичного персоналу.

У своїй діяльності Станція виконує такі функції:

3.1. Прийом від населення звернень за екстреною медичною допомогою згідно з затвердженими Правилами виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Профільними для бригад станції екстреної (швидкої) медичної допомоги вважаються:

- Виклики на вулицю, у громадські місця, на виробництво, в установи, заклади, організації незалежно від вставленого діагнозу та стану пацієнта.

- Виклики з приводу травм та отруєнь незалежно від місця виклику.

- Виклики з приводу пологів, ускладнення вагітності.

- Виклики від медичних працівників з приводу перевезення пацієнтів за направленнями до лікувальних установ, якщо вони потребують надання екстреної медичної допомоги під час транспортування.

3.2. Надання екстреної медичної допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі та безпосередньо при їх зверненні на станцію, підстанцію (відділення) екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.3. Госпіталізація в лікувально-профілактичні установи хворих, потерпілих, породіль, новонароджених, які потребують екстреної стаціонарної медичної допомоги.

3.4. Підготовка та направлення виїзних бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги поза межі території обслуговування для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

3.5. Ведення обліку вільних ліжок у лікувально-профілактичних закладах та визначення місць екстреної госпіталізації пацієнтів для бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.6. Надання населенню консультативно-інформаційної допомоги по телефону.

3.7. Придбання, використання та оновлення запасів медикаментів, перев'язувального матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

3.8. Оперативне інформування органів управління охорони здоров'я та інших зацікавлених організацій про нещасні випадки, катастрофи, надзвичайні та інші ситуації.

3.9. Забезпечення взаємодії в роботі з іншими медичними закладами, правоохоронними органами, пожежними частинами, службою екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та іншими рятувальними і оперативно-ремонтними службами.

3.10. Впровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці.

3.11. Забезпечення відповідної підготовки та підвищення кваліфікації працівників Станції.

3.12. Ведення облікової документації, складання звітів та їх подання у встановленому порядку.

3.13. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів на Станції та дотримання правил техніки безпеки.

3.14. Забезпечення спадкоємності та взаємозв'язку з лікувально-профілактичними закладами при наданні екстреної медичної допомоги.

3.15. Облік та контроль за раціональним використанням спеціального та спеціалізованого санітарного автотранспорту.

4.1. Станції створюються в містах та сільських адміністративних районах. У залежності від кількості населення, що проживає на території обслуговування, станції поділяються на категорії:

- 5 категорія - станції, що обслуговують до 50 тис. населення;

- 4 категорія - станції, що обслуговують від 51 до 200 тис. населення;

- 3 категорія - станції, що обслуговують від 201 до 500 тис. населення;

- 2 категорія - станції, що обслуговують від 501 тис. до 1 млн. населення;

- 1 категорія - станції, що обслуговують від 1 млн. до 2 млн. населення;

- некатегорійні - станції, що обслуговують понад 2 млн. населення

Станції обласних центрів та м. Севастополя є організаційно-методичними закладами служб екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідних адміністративних територій.

Категорійність станції, яка є організаційно-методичним центром служби екстреної (швидкої) медичної допомоги підвищується на 1 категорію.

4.2. Для забезпечення встановлених термінів прибуття виїзних бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до місць виклику у складі Станції створюються підстанції (відділення) екстреної (швидкої) медичної допомоги на правах структурних підрозділів.

Кількість підстанцій (відділень), а також зона їх обслуговування визначається і затверджується органами управління охорони здоров'я адміністративної території.

Критеріями визначення меж зони обслуговування підстанцій (відділень) є довжина найдовшого маршруту (радіусу), що орієнтовно становить 8-10 км та забезпечує 15-ти хвилинну транспортну доступність.

Зона обслуговування Станції не обов'язково може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом. Рішення з цього питання виноситься органом державної виконавчої влади.

4.3. Загальна кількість бригад визначається, виходячи з потреб, але не менше ніж 1,0 бригада на 10 тис. міського населення та 0,75 бригади на 10 тис. сільського населення.

У структурі Станції виділяють 2 види бригад - лікарські і фельдшерські. Кількість лікарських та фельдшерських бригад визначається головним лікарем станції в залежності від умов та нагальних потреб.

Лікарська бригада працює в складі лікаря, фельдшера, медичної сестри, водія, її очолює лікар зі спеціалізацією "медицина невідкладних станів". Фельдшерська бригада працює в складі фельдшера, медичної сестри, водія, її очолює - фельдшер.

4.4. Спеціалізовані психіатричні бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги функціонують у складі Станції або спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу (диспансер, психіатрична лікарня).

4.5. Бригади Станції є бригадами постійної готовності першої черги медичних формувань Державної служби медицини катастроф.

4.6. Особовий склад виїзних бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги повинен мати відповідний рівень професійної та фізичної підготовки для надання екстреної медичної допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі і бути здатним працювати в екстремальних умовах.

4.7. Для виконання основних завдань та функцій у складі Станції створюються:

4.7.1. Оперативний відділ (диспетчерська) по прийому звернень по екстрену (швидку) медичну допомогу та передачі викликів виїзним бригадам екстреної (швидкої) медичної допомоги для виконання.

4.7.2. Підрозділ обліку вільних ліжок у лікувально-профілактичних закладах та регулювання потоку екстреної госпіталізації пацієнтів (відділ госпіталізації).

4.7.3. Відділ експлуатації автоматизованої системи управління.

4.7.4. Консультативно-інформаційна служба для консультування населення з невідкладних медичних питань.

4.7.5. Інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики.

4.7.6. Підрозділ спеціального та спеціалізованого санітарного автотранспорту з парком санітарних та інших автомашин в залежності від місцевих умов.

4.7.7. Апарат управління та допоміжні обслуговуючі служби згідно з діючими нормативами та обсягами роботи.

4.7.8. Аптечне відділення (пункт).

4.7.9. Пункт (комора) для поповнення виїзних бригад.

4.7.10. Пост дезінфектора.

4.7.11. Централізоване стерилізаційне відділення.

4.8. Для забезпечення систематичної підготовки медичних працівників та водіїв санітарного автотранспорту з питань надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі Станція організовує спеціальні навчальні класи.

4.9. Для виконання контрольних та господарських функцій на Станції виділяється автотранспорт без спеціального пофарбування і обладнання із розрахунку: 1 автомашина відповідно кількості викликів до 75 тис. на рік, на станціях з числом виїздів від 75 до 500 тис. на рік виділяються 2 автомашини. У подальшому на кожні 250 тис. викликів на рік передбачається виділення 1 автомашини.

Станція має право:

5.1. Відмовляти населенню у викликах, які за суттю є необгрунтованими для станції екстреної (швидкої) медичної допомоги згідно з її профільністю та передавати, при потребі, ці виклики в амбулаторно-поліклінічні заклади.

5.1. Направляти виїзні бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги тільки до меж вогнища ураження, яке становить загрозу для життя або здоров'я членів бригад. Пацієнтів з цих вогнищ зобов'язані доставляти до місця знаходження бригад спеціальні рятувальні служби.

5.2. Госпіталізувати пацієнтів у разі загрози їх життю у найближчий лікувально-профілактичний заклад, незалежно від наявності вільних ліжок, підпорядкованості та форм власності.

5.3. Вимагати від лікувально-профілактичних закладів надавати інформацію про ліжковий фонд.

5.4. У разі виникнення надзвичайних ситуацій із загрозою життю чи здоров'ю людей мобілізувати та направляти, в тому числі в інші регіони України, своїх працівників для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків.

5.5. Проводити роботу і взаємодіяти з державними і недержавними установами для планування і проведення заходів щодо подання екстреної медичної допомоги.

5.6. Здійснювати будь-які види господарської діяльності, що не суперечать чинному законодавству і не позначаються негативно на виконанні її основних завдань.

6.1. Основним джерелом фінансування Станції є місцевий бюджет.

6.2. Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

6.2.1. Кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб за надання платних послуг.

6.2.2. Кошти, отримані у результаті господарської діяльності Станції, що передбачені даним Положенням та не суперечать чинному законодавству.

6.2.3. Кошти, отримані від продажу спрацьованого, застарілого і невикористаного майна та іншої госпрозрахункової діяльності Станції яка не суперечить чинному законодавству України.

6.2.4. Кошти, отримані від приватних осіб, благодійницьких фондів і організацій тощо.

6.2.5. Додаткове бюджетне фінансування, що виділяється для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

7.1. Відповідальність за своєчасність і якість виконання Станцією визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на головного лікаря Станції.

7.2. Ступінь відповідальності інших працівників Станції визначається посадовими інструкціями.

Примітка. Такий самий набір медикаментів має знаходитись на пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги для дитячого та дорослого населення.

Керівництво лікувального закладу може додатково, враховуючи місцеві умови та фінансування, доповнювати типи діагностичної та лікувальної апаратури, замінювати на аналоги або розширювати асортимент і кількість медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та виробів медичного призначення, які зареєстровані та дозволені до застосування в Україні.

Примітка. Такий самий набір медикаментів має знаходитись на пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги для дитячого та дорослого населення.

Керівництво лікувального закладу може додатково, враховуючи місцеві умови та фінансування, доповнювати типи діагностичної та лікувальної апаратури, замінювати на аналоги або розширювати асортимент і кількість медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та виробів медичного призначення, які зареєстровані та дозволені до застосування в Україні.

Примітка. Набір медикаментів та витратних матеріалів на пункті ідентичний такому, що є на оснащенні виїзної бригади невідкладної медичної допомоги та кількісно розрахований на триденне безперебійне функціонування пункту (відділення).

Керівництво лікувального закладу може додатково, враховуючи місцеві умови та фінансування, доповнювати типи діагностичної та лікувальної апаратури, замінювати на аналоги або розширювати асортимент і кількість медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та виробів медичного призначення, які зареєстровані та дозволені до застосування в Україні.

1.1. Молодша медична сестра пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги (далі - Молодша медсестра) - є молодшим медичним працівником, який проводить необхідні санітарно-гігієнічні заходи у приміщеннях пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та в салоні санітарного автомобіля.

1.2. На посаду Молодшої медсестри призначається особа, яка за станом здоров'я може виконувати фізичну роботу, ознайомлена та дотримується вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

1.3. Молодша медсестра призначається на посаду і звільняється з неї керівником установи у встановленому порядку згідно з чинним законодавством.

1.4. Молодша медсестра підпорядковується завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги, сестрі медичній старшій та черговому медичному персоналу пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

1.5. Молодша медсестра працює без права сну за затвердженим графіком. При потребі може бути направлена на виклик разом з лікарем або сестрою медичною (фельдшером).

1.6. У своїй роботі молодша медична сестра керується положенням про пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними актами і інструкціями.

Основними завданнями Молодшої медсестри є:

2.1. Утримання приміщень пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та салонів санітарних автомобілів невідкладної медичної допомоги відповідному санітарно-гігієнічному стані.

2.2. Допомога сестрі медичній (фельдшеру) та черговому лікарю пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги при наданні пацієнтам невідкладної медичної допомоги.

Функціями Молодшої медсестри є:

3.1. Утримання в чистоті всіх приміщень пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.2. Проведення своєчасної заміни забрудненої білизни, халатів, рушників тощо.

3.3. Утримання в чистоті посуду, раковин, унітазів тощо.

3.4. Проведення провітрювання, вологого прибирання приміщень і всього твердого інвентарю пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, а також обробка їх дезрозчинами (які вона готує згідно з інструкціями).

3.5. Проведення вологого прибирання та дезобробки в салонах санітарних автомобілів.

3.6. Завантаження та розвантаження працюючих санітарних автомобілів пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги необхідним медичним майном та апаратурою.

3.8. Прийом на початку та здача при закінченні зміни санітарного майна, м'якого інвентарю (перевірка його наявності, цілості, комплектності, придатності до роботи) згідно з описом.

3.9. Перевірка санітарного стану салонів працюючих у пункті (відділенні) автомобілів, проведення, при необхідності, їх прибирання.

3.10. Забезпечення збереження матеріальних цінностей пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, їх раціонального використання, своєчасного поповнення та обміну.

3.11. Виїзд, при потребі, на виклик разом з лікарем чи фельдшером (медсестрою).

3.12. Участь, при необхідності, в наданні невідкладної медичної допомоги пацієнтам разом з фельдшером чи лікарем.

3.13. Одягання та роздягання пацієнтів, перенесення і перевезення їх, виконання інших доручень.

3.14. Виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки, дотримання правил етики та деонтології, форми одягу, належного зовнішнього вигляду.

У процесі своєї роботи Молодша медсестра взаємодіє:

4.1. Із завідувачем пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги з питань графіка роботи та відпусток, заробітної плати, інших соціальних питань; забезпечення пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги необхідним санітарним майном; виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, правил техніки безпеки, протипожежної безпеки.

4.2. З лікарем, фельдшером (сестрою медичною) - диспетчером та сестрою медичною (фельдшером) пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань виконання санітарно-гігієнічних вимог, участі при наданні медичної допомоги пацієнтам.

Молодша медсестра має право:

5.1. Вимагати від молодшої медичної сестри, яка здає зміну, передачі санітарного майна пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги в належному санітарному та робочому стані.

5.2. Вимагати від керівництва установи забезпечення належних умов праці.

5.3. Звертатись до керівництва установи за поясненнями у незрозумілих ситуаціях і стосовно вирішення питань, які виникають у процесі роботи.

6.1. Молодша медсестра відповідає за якість і своєчасність виконання посадових та функціональних обов'язків, покладених на неї цим Положенням згідно з чинним законодавством.

1.1. Сестра медична (фельдшер) пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги (далі - Сестра медична) є медичним працівником з медичною освітою, який виконує всі необхідні процедури та маніпуляції пацієнтам як на пункті (у відділенні) невідкладної медичної допомоги, так і в помешканнях при захворюваннях, які потребують невідкладної медичної допомоги, амбулаторного лікування чи активного медичного нагляду.

1.2. На посаду Сестри медичної призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який знає і володіє методиками проведення медичних маніпуляцій та процедур, інструментальних методів обстеження пацієнтів, знає фармакодинаміку лікувальних препаратів, їх сумісність, вміє користуватись медичною апаратурою.

1.3. Сестра медична підпорядковується завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги, сестрі медичній старшій пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, лікарю бригади невідкладної медичної допомоги, в оперативній роботі - фельдшеру (сестрі медичній) - диспетчеру пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

Сестрі медичній підпорядковується молодша медична сестра пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань додержання всіх санітарно-гігієнічних вимог у салоні санітарного автомобіля.

1.4. Сестра медична призначається та звільняється з посади керівником установи і допускається до роботи після проходження відповідного стажування.

1.5. У своїй роботі Сестра медична керується наказами та розпорядженнями головного лікаря, завідувача пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними і методичними документами.

1.6. Сестра медична працює позмінно за затвердженим графіком без права сну. При потребі може бути переміщена в інші зміни, а також затримана після закінчення зміни для продовження роботи у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

1.7. Сестра медична виїжджає на виклики разом з лікарем, а також самостійно для надання невідкладної медичної допомоги в межах своїх повноважень.

1.8. При надходженні виклику про надання медичної допомоги Сестра медична, якщо вона знаходиться на пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги, зобов'язана одразу виїхати для його виконання. Після закінчення виконання виклику - одразу ж повідомити фельдшера (сестру медичну) - диспетчера пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги по телефону чи радіозв'язку і діяти за його вказівками.

1.9. Сестра медична, при відсутності фельдшера (сестри медичної) - диспетчера пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, може виконувати його функції.

1.10. При відсутності викликів Сестра медична знаходиться в приміщенні пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги без права відлучатись з нього, виконує всі необхідні процедури та маніпуляції пацієнтам, які самостійно звертаються за медичною допомогою; перевіряє готовність до роботи апаратури та наявність необхідних ліків, медичного інструментарію, виробів медичного призначення, під час чергування несе матеріальну відповідальність за майно бригади (в разі підписання договору про повну матеріальну відповідальність), знайомиться з інструкціями, методичними рекомендаціями, сучасною медичною літературою.

1.11. При виникненні надзвичайних чи позаштатних ситуацій Сестра медична діє відповідно до затверджених інструкцій та розпоряджень відповідального чергового лікаря пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

1.12. Під час роботи Сестра медична зобов'язана носити на видному місці бейдж з назвою медичної установи, особистою фотографією та написом її посади, прізвища, імені та по батькові. На прохання (вимогу) пацієнтів чи оточуючих повинна назвати своє прізвище, ім'я та по-батькові, посаду і місце роботи.

1.13. У випадках виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги Сестра медична зобов'язана дочекатись її прибуття, надаючи при цьому необхідну медичну допомогу пацієнту.

1.14. Якщо під час руху бригаду зупинили для надання екстреної допомоги хворому (потерпілому), Сестра медична зобов'язана оглянути пацієнта, надати медичну допомогу, повідомити про це диспетчера та викликати, при потребі, бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2.1. Основними завданнями Сестри медичної є виконання необхідних лікувальних процедур і маніпуляцій пацієнтам, які звернулись за медичною допомогою безпосередньо на пункт (у відділення) невідкладної медичної допомоги, а також при виконанні викликів у помешканнях у будь-які години доби.

Основними функціями Сестри медичної є:

3.1. Виконання необхідних процедур і маніпуляцій пацієнтам згідно з призначеннями лікаря бригади невідкладної медичної допомоги.

3.2. Нагляд за пацієнтами, які знаходяться у пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги.

3.3. Перебування в постійній готовності до роботи та своєчасного виїзду на виклики разом з лікарем чи самостійно.

3.4. Знання вмісту виїзної скриньки-укладки, фармакодинаміки медичних препаратів, їх сумісності.

3.5. Суворе додержання правил асептики і антисептики, всіх інструкцій з профілактики постін'єкційних ускладнень, анафілактичного шоку. Перевірка напису назви, дози, строків зберігання медикаментів перед їх введенням.

3.6. Використання на викликах необхідної медичної апаратури, медикаментів, виробів медичного призначення.

3.7. Поповнення виїзної скриньки-укладки медикаментами, інструментами, перев'язним матеріалом, шприцами тощо.

3.8. Виписування вимог для поповнення медикаментів, шприців, інструментарію, перев'язного матеріалу та отримання їх згідно з вимогами.

3.9. Забезпечення обліку і збереження медикаментів групи А і Б у спеціальних шафах.

3.10. Заміна газових балонів в медичній апаратурі.

3.11. Приймання від медичного працівника, що здає зміну і перевірка наявності, складу, придатності, справності медичної апаратури, виробів медичного призначення, медикаментів, перев'язного матеріалу, санітарного майна тощо.

3.12. Передача наступній черговій зміні бригади невідкладної медичної допомоги оснащення, майна, медичної апаратури, медикаментів, перев'язного матеріалу.

3.13. Допомога водію у пошуку адреси виклику, підписування подорожнього листа водія після виконання кожного маршруту при самостійних виїздах.

3.14. Ознайомлення з новими наказами, вказівками та методичними інструкціями по роботі.

3.15. Додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, правил техніки безпеки і протипожежної безпеки.

3.16. Своєчасне ознайомлення з графіком роботи, складом працюючої зміни і санітарним автотранспортом.

3.17. Забезпечення збереження матеріальних цінностей, їх раціонального використання, своєчасного поповнення та обліку.

3.18. Постійне підвищення своєї професіональної майстерності та кваліфікації, участь у медичних конференціях, кваліфікаційних заліках, навчанні.

3.19. Ведення обліково-звітної документації та своєчасне її подання у встановленому порядку.

3.20. Забезпечення необхідного санітарно-гігієнічного стану як на пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги так і в салоні санітарного автомобіля.

3.21. Надання долікарської медичної допомоги пацієнтам при відсутності лікаря.

3.22. Додержання правил етики і деонтології та збереження медичної таємниці.

У процесі своєї роботи Сестра медична взаємодіє:

4.1. Із завідувачем пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги з питань виконання своїх посадових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, складання графіків чергувань та відпусток, охорони праці та техніки безпеки, впровадження нових методик лікування, підвищення своєї кваліфікації та атестації.

4.2. 3 черговими працівниками пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань виконання своїх посадових обов'язків, додержання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, виконання правил трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, вимог етики, деонтології та збереження лікарської таємниці.

4.3. 3 головною сестрою медичною лікувального закладу, в структурі якого знаходиться пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги, з питань забезпечення майном, апаратурою, медикаментами, виробами медичного призначення, інструментарієм, лікувальними газами для заправки апаратури; з питань звіту про використані медикаменти, перев'язний матеріал, шприци, майно, медичну апаратуру.

Сестра медична має право:

5.1. Госпіталізувати при потребі пацієнта силами бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги в лікувальний заклад, де буде надана необхідна екстрена медична допомога.

5.2. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта, стан якого потребує надання інтенсивної терапії, реанімації та екстреної госпіталізації.

5.3. Подавати завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги та керівництву поліклініки пропозиції щодо покращення організації роботи пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги; про притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги при порушенні ними правил внутрішнього трудового розпорядку та своїх посадових обов'язків, правил етики та деонтології.

5.4. Вимагати від керівництва направлення в установлені строки на підвищення своєї кваліфікації та атестацію.

5.5. Вимагати від Сестри медичної, яка здає зміну, передачі оснащення та цінностей згідно з описом.

5.6. Вимагати від працівників інших закладів та установ, яким передається установлена інформація, прізвище, ім'я, по батькові та посаду тих, хто приймає інформацію, та реєстраційний номер її обліку.

6.1. Сестра медична несе відповідальність згідно з чинним законодавством за виконання завдань і функцій, покладених на неї цим Положенням.

1.1. Лікар-педіатр пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дитячого населення (далі - Педіатр) є медичний працівник з вищою освітою, який надає невідкладну медичну допомогу хворим дітям в помешканнях або при безпосередньому зверненні на пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги.

1.2. На посаду Педіатра призначається спеціаліст, який має вищу медичну освіту, право займатися лікувальною справою, підготовлений за фахом "педіатрія".

Педіатр повинен знати та володіти методиками диференціальної діагностики ургентних станів дітей та їх терапії на догоспітальному етапі, вміти оцінювати дані лабораторних та інструментальних методів дослідження, обґрунтування з клінічного і фармакологічного погляду доцільність та кількість застосування різних медичних препаратів в залежності від віку дітей, володіти сучасними методиками інтенсивної терапії і реанімації на догоспітальному етапі.

Призначається на посаду та звільняється з посади керівником установи відповідно до чинного законодавства.

1.3. Педіатр підпорядковується завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги для дитячого населення, а в оперативній роботі фельдшеру (сестрі медичній) - диспетчеру. Йому підпорядковуються чергові працівники бригади: сестра медична (фельдшер), молодший медичний працівник та водій, за організацію роботи яких Педіатр несе персональну відповідальність.

1.4. У своїй роботі Педіатр керується чинним законодавством, директивними, нормативними і методичними документами Міністерства охорони здоров'я України, рішеннями та розпорядженнями місцевих органів управління охорони здоров'я, наказами головного лікаря, спеціальними інструкціями, положенням про пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги, цим Положенням, посадовою інструкцією та іншими нормативними актами та інструкціями.

1.5. Педіатр працює позмінне за затвердженим графіком без права сну. При потребі може бути переміщений в інші зміни, а також затриманий після закінчення зміни для продовження роботи у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

1.6. При надходженні виклику про надання медичної допомоги Педіатр, якщо він знаходиться на пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги, зобов'язаний одразу виїхати для його виконання. Після закінчення виконання виклику Педіатр одразу з місця виклику зобов'язаний повідомити про це диспетчера пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги по телефонному чи радіозв'язку і далі діяти за його подальшими розпорядженнями.

1.7. При відсутності викликів Педіатр знаходиться в приміщенні пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги без права відлучатись з нього і займається прийомом пацієнтів, які самостійно звертаються за медичною допомогою, перевіряє роботу підлеглих працівників, заповнює затверджену документацію, перевіряє готовність до роботи медичної апаратури та наявність необхідних ліків, інструментарію і виробів медичного призначення.

1.8. При виникненні надзвичайних ситуацій чи конфліктів, Педіатр діє згідно із затвердженими інструкціями та розпорядженнями відповідального чергового медичного працівника місцевого органу управління охорони здоров'я.

1.9. Під час роботи Педіатр зобов'язаний носити на видному місці бейдж з назвою медичної установи, особистою фотографією та написом його посади, прізвища, імені та по батькові. На прохання (вимогу) батьків дитини чи оточуючих осіб - назвати своє прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи.

1.10. У випадках виклику в допомогу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, Педіатр зобов'язаний дочекатись її прибуття, надаючи при цьому необхідну медичну допомогу хворій дитині.

1.11. У випадках особистого звертання пацієнтів, в тому числі й дорослого населення та при зупиненні бригади невідкладної медичної допомоги на вулиці, Педіатр зобов'язаний оглянути пацієнта і надати йому необхідну медичну допомогу, організувати, при потребі, виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2.1. Основним завданням Педіатра є забезпечення надання невідкладної медичної допомоги у визначених обсягах хворим дітям вдома або при безпосередньому зверненні їх до пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги в будь-яку годину доби і за будь-яких обставин.

Основними функціями Педіатра є:

3.1. Безвідмовний виїзд на виклик для надання невідкладної медичної допомоги хворим дітям.

3.2. Обстеження хворих дітей та надання їм необхідної медичної допомоги.

3.3. Нагляд за хворими дітьми, які знаходяться вдома, стан яких вимагає активного нагляду та лікування.

3.4. Амбулаторний прийом хворих дітей, які доставлені на пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги і які потребують надання термінової медичної допомоги.

3.5. Консультація батьків з питань догляду немовлят, їх годування тощо.

3.6. Передача інформації дільничним педіатрам про стан хворих дітей, яким була надана невідкладна медична допомога.

3.7. Направлення на госпіталізацію хворих дітей, яким необхідна екстрена стаціонарна медична допомога. При відмові батьків від госпіталізації - організація активного нагляду за станом здоров'я хворих дітей.

3.8. Виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до хворих дітей, стан яких вимагає екстреної стаціонарної медичної допомоги.

3.9. Забір визначених матеріалів (крові, блювотних мас, промивних вод, сечі, слизу, плівок поверхні глотки тощо) у хворих дітей та направлення їх для проведення лабораторних досліджень.

3.10. Інформування диспетчера пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги про закінчення виконання виклику та отримання адреси іншого виклику.

3.11. Доведення до відома водія адреси виклику.

3.12. Організація, керування та контроль за роботою працівників бригади невідкладної медичної допомоги.

3.13. Підтримання постійного телефонного чи радіозв'язку з диспетчером пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.14. Забезпечення послідовності у наданні медичної допомоги з дільничними педіатрами та станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.15. Інформування працівників санітарно-епідеміологічних станцій та визначених осіб поліклініки про виявлені випадки інфекційних захворювань.

3.16. Виписування рецептів для придбання в аптеках необхідних ліків.

3.17. Активне відвідування вдома хворих дітей та немовлят, які передані для нагляду дільничними педіатрами та бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.18. Виклик до хворих дітей дільничних педіатрів для подальшого їх лікування.

3.19. Ведення затвердженої медичної та іншої документації, підготовка та своєчасне здавання затверджених звітів.

3.20. Перевірка комплектності медичної скриньки-укладки.

3.21. Контроль роботи санітарного автомобіля бригади невідкладної медичної допомоги.

3.22. Прийом від попередньої чергової зміни та передача наступній черговій зміні оснащення бригади невідкладної медичної допомоги.

3.23. Передача наступній черговій зміні інформації про стан хворих дітей, які потребують активного нагляду чи невідкладної медичної допомоги.

3.24. Систематичне підвищення своєї кваліфікації та удосконалення професійної майстерності.

3.25. Участь у санітарно-просвітній роботі серед населення, направленої на зниження захворюваності, смертності дітей, малюків та пропаганда здорового способу життя.

3.26. Ознайомлення з наказами, вказівками, іншими директивними та методичними документами.

3.27. Виконання особисто та забезпечення виконання черговими працівниками бригади невідкладної медичної допомоги правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, дотримання правил етики, деонтології і збереження медичної таємниці.

3.28. Забезпечення збереження матеріальних цінностей пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, раціонального їх використання, своєчасного поповнення та оновлення і звітування про їх використання.

3.29. Підписання шляхового листа водія санітарного автомобіля бригади невідкладної медичної допомоги після кожного виконаного маршруту з відміткою кількості пройдених кілометрів.

3.30. Видача у вихідні та святкові дні довідок про смерть дітей.

3.31. Інформування органів міліції про виявлені кримінальні випадки травмування, раптової смерті та суїцидальні випадки дітей.

У процесі своєї роботи Педіатр взаємодіє:

4.1. Із завідувачем пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги з питань: складання графіків чергувань та відпусток, забезпечення санітарним автотранспортом, майном, апаратурою, медикаментами, виробами медичного призначення, інструментарієм, лікувальними газами; охорони праці та техніки безпеки; впровадження нових методів та методик діагностики і лікування, наукової організації праці, підвищення своєї кваліфікації і атестації; заохочення або притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.2. З черговими працівниками пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань виконання ними своїх посадових обов'язків та методичних інструкцій, додержання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, виконання правил трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, дотримання етики, деонтології та збереження медичної таємниці.

4.3. З дільничними педіатрами та лікарями-спеціалістами поліклініки з питань обстеження та лікування хворих дітей, яким надавалась невідкладна чи екстрена (швидка) медична допомога, про виявлені реакції на щеплення та медикаменти, інфекційних хворих дітей, про ургентно госпіталізованих хворих дітей, виконання пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги призначених процедур, лікування хворих дітей вдома та нагляду за їх станом і перебігом хвороби.

4.4. З диспетчерами та старшими черговими медичними працівниками станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з питань: направлення до хворих дітей бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та, при потребі, їх госпіталізації; нагляду Педіатра за хворими дітьми, яким була надана екстрена (швидка) медична допомога і які потребують нагляду; інформування дільничних педіатрів про хворих дітей, які обслуговувались бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги; виконання Педіатром викликів, які є непрофільними для екстреної (швидкої) медичної допомоги.

4.5. З працівниками правоохоронних органів з питань інформування їх про випадки раптової смерті, про виявлені випадки кримінальних і дорожньо-транспортних травм та суїцидальних випадків дітей.

4.6. З районною санітарно-епідеміологічною станцією про виявлені випадки інфекційних захворювань дітей.

Педіатр пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги має право:

5.1. Госпіталізувати при потребі дитину силами бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги в лікувальний заклад, де буде надана необхідна екстрена медична допомога.

5.2. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до хворої дитини, стан якої потребує надання інтенсивної терапії, реанімації та екстреної госпіталізації.

5.3. Відмовити в амбулаторному прийомі пацієнтам, що звернулись на пункт невідкладної медичної допомоги в години роботи поліклініки і які не потребують надання невідкладної медичної допомоги.

5.4. Відмовити у виконанні виклику пацієнтам у разі загрози життю та здоров'ю працівників бригади (протиправні дії батьків, оточуючих осіб, знаходження в квартирі агресивних тварин тощо), повідомити про це диспетчера пункту невідкладної медичної допомоги, викликати на себе наряд міліції.

5.5. Вимагати від чергових працівників бригади невідкладної медичної допомоги виконання своїх посадових обов'язків.

5.6. Подавати завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги та керівництву поліклініки пропозиції щодо покращення організації роботи пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги; про заохочення або притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

5.7. Вимагати направлення в установлені строки на підвищення своєї кваліфікації та атестації.

5.8. Вимагати від Педіатра, який здає зміну, передачі оснащення та матеріальних цінностей згідно з описом.

5.9. Вимагати від працівників інших закладів та установ, яким передається установлена інформація, прізвище, ім'я та по-батькові тих, хто приймає таку інформацію та реєстраційний номер її обліку.

5.10. Не проводити систематичного лікування, експертизи алкогольного чи наркотичного сп'яніння, судово-медичних експертиз та не видавати з цього приводу ніяких довідок.

6.1. Педіатр несе відповідальність згідно з чинним законодавством за виконання завдань і функцій, покладених на нього цим Положенням.

1.1. Лікар пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги (далі - Лікар) є медичний працівник з вищою освітою, який надає невідкладну медичну допомогу дорослому населенню в помешканнях або при безпосередньому зверненні на пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги.

1.2. На посаду Лікаря призначається фахівець, який має вищу медичну освіту, право займатися лікувальною справою, підготовку за спеціальністю "Медицина невідкладних станів".

Лікар повинен знати та володіти методиками диференціальної діагностики ургентних станів та їх терапії на догоспітальному етапі, вміти оцінювати дані лабораторних та інструментальних методів дослідження пацієнтів, обґрунтовувати клінічну і фармакологічну доцільність застосування різних медичних препаратів і апаратури, проводити електрокардіографічне обстеження пацієнтів та володіти сучасними методиками інтенсивної терапії і реанімації на догоспітальному етапі.

Лікар призначається та звільняється з посади керівником установи відповідно до чинного законодавства.

1.3. Лікар, підпорядковується завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги, а в оперативній роботі - фельдшеру (сестрі медичній) - диспетчеру пункту. Йому підпорядковуються чергові працівники бригади невідкладної медичної допомоги: виїзний фельдшер (сестра медична) та водій бригади, за організацію роботи яких Лікар несе персональну відповідальність.

1.4. У своїй роботі Лікар керується чинним законодавством, директивними, нормативними і методичними документами Міністерства охорони здоров'я України, рішеннями та розпорядженнями місцевих органів управління охорони здоров'я, управління охорони здоров'я, наказами головного лікаря, спеціальними інструкціями, положенням про пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги, цим Положенням, посадовою інструкцією та іншими нормативними актами та інструкціями.

1.5. Лікар працює позмінно за затвердженим графіком без права сну. В разі необхідності може бути переміщений в інші зміни, а також затриманий після закінчення зміни або залучений для продовження роботи у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

1.6. При надходженні виклику про надання медичної допомоги Лікар, якщо він знаходиться на пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги, зобов'язаний одразу виїхати для його виконання. Після закінчення виконання виклику Лікар одразу з місця виклику зобов'язаний повідомити про це диспетчера пункту (відділення) по телефонному чи радіозв'язку і далі діяти за його розпорядженнями.

1.7. При відсутності викликів Лікар знаходиться в приміщенні пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги без права відлучатись з нього і займається прийомом пацієнтів, які самостійно звертаються за медичною допомогою, перевіряє роботу підлеглих працівників, заповнює затверджену документацію, перевіряє готовність до роботи апаратури та наявність необхідних ліків, інструментарію, виробів медичного призначення.

1.8. При виникненні надзвичайних ситуацій чи конфліктів, Лікар діє згідно з затвердженими інструкціями та розпорядженнями відповідального чергового медичного працівника місцевого органу управління охорони здоров'я.

1.9. Під час роботи Лікар зобов'язаний носити на видному місці бейдж з назвою медичної установи, особистою фотографією та написом його посади, прізвища, імені та по батькові. На прохання (вимогу) пацієнтів чи оточуючих повинен назвати своє прізвище, ім'я та по батькові, посаду і місце роботи.

1.10. У випадках виклику в допомогу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, Лікар зобов'язаний дочекатись прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, надаючи при цьому необхідну медичну допомогу пацієнту.

1.11. У випадках особистого звертання пацієнтів (в тому числі дітей) та при зупиненні бригади невідкладної медичної допомоги на вулиці, Лікар зобов'язаний оглянути пацієнта і надати йому необхідну медичну допомогу, організувати (при потребі) виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2.1. Основним завданням Лікаря є надання невідкладної медичної допомоги у визначених обсягах пацієнтам вдома або при безпосередньому зверненні їх до пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги в будь-яку годину доби.

Основними функціями Лікаря є:

3.1. Безвідмовний виїзд на виклик для надання невідкладної медичної допомоги.

3.2. Обстеження пацієнтів та надання їм необхідної медичної допомоги.

3.3. Нагляд за пацієнтами, які знаходяться вдома і стан яких вимагає активного нагляду та лікування.

3.4. Амбулаторний прийом пацієнтів, що звернулись самостійно і яким необхідна термінова медична допомога.

3.5. Передача інформації дільничним лікарям про стан здоров'я пацієнтів, яким була надана невідкладна медична допомога протягом доби.

3.6. Направлення на госпіталізацію пацієнтів, яким необхідна екстрена стаціонарна медична допомога.

3.7. Виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнтів, стан яких потребує надання екстреної стаціонарної медичної допомоги.

3.8. Забір у пацієнтів визначених матеріалів (крові, блювотних мас, промивних вод, сечі, слизу, плівок поверхні глотки тощо) та направлення їх для проведення лабораторних досліджень.

3.9. Інформування диспетчера пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги про закінчення виконання виклику та отримання адреси іншого виклику.

3.10. Доведення до відома водія адреси виклику.

3.11. Організація, керування та контроль за роботою працівників бригади невідкладної медичної допомоги.

3.12. Підтримання постійного телефонного або радіозв'язку з диспетчером пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.13. Забезпечення послідовності у наданні медичної допомоги з дільничними лікарями та станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.14. Інформування працівників санітарно-епідеміологічних станцій та визначених осіб про виявлені випадки інфекційних захворювань.

3.15. Виписування рецептів для придбання в аптеках необхідних пацієнтам ліків.

3.16. Активне відвідування вдома пацієнтів, які передані для нагляду дільничними лікарями та бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.17. Видача пацієнтам листків тимчасової непрацездатності строком до трьох днів.

3.18. Видача у вихідні та святкові дні довідок про смерть пацієнтів.

3.19. Виклик до пацієнтів додому дільничних лікарів та лікарів-спеціалістів поліклініки для консультації, активного нагляду та подальшого їх лікування.

3.20. Ведення затвердженої медичної та іншої документації, підготовка та своєчасне здавання затверджених звітів.

3.21. Перевірка комплектності медичної скриньки-укладки.

3.22. Контроль роботи санітарного автомобіля бригади невідкладної медичної допомоги.

3.23. Прийом від попередньої чергової зміни та передача наступній черговій зміні оснащення бригади невідкладної медичної допомоги.

3.24. Передача наступній зміні інформації про стан пацієнтів, які потребують активного нагляду та невідкладної медичної допомоги.

3.25. Систематичне підвищення своєї кваліфікації та удосконалення професійної майстерності.

3.26. Участь у санітарно-просвітній роботі серед населення, направленої на зниження захворюваності та пропаганда здорового способу життя.

3.27. Ознайомлення з наказами, вказівками, іншими директивними та методичними документами.

3.28. Виконання особисто та забезпечення виконання черговими працівниками бригади невідкладної медичної допомоги правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, правил етики, деонтології і збереження медичної таємниці.

3.29. Забезпечення збереження матеріальних цінностей пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, раціонального їх використання, своєчасного поповнення та оновлення і звітування про їх використання.

3.30. Підписання подорожнього листа водія санітарного автомобіля бригади невідкладної медичної допомоги після кожного виконаного маршруту з відміткою кількості пройдених кілометрів.

3.31. Інформування органів міліції про виявлені кримінальні випадки травмування людей, раптової смерті та суїцидальні випадки.

У процесі своєї роботи Лікар взаємодіє:

4.1. Із завідувачем пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги для дорослого населення з питань складання графіків чергувань та відпусток, забезпечення санітарним автотранспортом, майном, апаратурою, медикаментами, виробами медичного призначення, інструментарієм, лікувальними газами, з питань охорони праці та техніки безпеки, впровадження нових методів та методик діагностики і лікування, наукової організації праці, підвищення своєї кваліфікації і атестації, заохочення або притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.2. З черговими працівниками пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань виконання ними своїх посадових обов'язків та методичних інструкцій, додержання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, вимог етики, деонтології та збереження медичної таємниці.

4.3. З дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами поліклініки з питань обстеження та лікування пацієнтів, яким надавалась невідкладна чи екстрена (швидка) медична допомога, про виявлення інфекційних хворих, про ургентно-госпіталізованих пацієнтів, виконання пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги призначених процедур, лікування та нагляду за станом здоров'я пацієнтів вдома.

4.4. З диспетчерами по прийому викликів та старшими черговими медичними працівниками станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з питань: направлення до пацієнтів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та, при потребі, їх госпіталізації, нагляду Лікаря за хворими, яким була надана екстрена (швидка) медична допомога, інформування дільничних лікарів про хворих, які обслуговувались бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги, виконання Лікарем викликів, які є непрофільними для екстреної (швидкої) медичної допомоги.

4.5. З працівниками правоохоронних органів з питань інформування їх про випадки раптової смерті пацієнтів, про виявлені випадки кримінальних і дорожньо-транспортних травм та суїцидальних спроб.

4.6. З районною санітарно-епідеміологічною станцією про виявлені випадки інфекційних захворювань.

Лікар пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги має право:

5.1. Госпіталізувати при потребі пацієнта силами бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги в лікувальний заклад, де буде надана необхідна екстрена медична допомога.

5.2. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта, стан якого потребує надання інтенсивної терапії, реанімації та екстреної госпіталізації.

5.3. Відмовити в амбулаторному прийомі пацієнтам, що звернулись на пункт невідкладної медичної допомоги в години роботи поліклініки і які не потребують надання невідкладної медичної допомоги.

5.4. Відмовити у виконанні виклику пацієнтам у разі загрози життю та здоров'ю працівників бригади (протиправні дії пацієнта, знаходження в квартирі агресивних тварин тощо), повідомити про це диспетчера пункту невідкладної медичної допомоги, викликати на себе наряд міліції.

5.5. Вимагати від чергових працівників бригади невідкладної медичної допомоги виконання своїх посадових обов'язків.

5.6. Подавати завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги та керівництву поліклініки пропозиції щодо покращення організації роботи пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги; про заохочення або притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

5.7. Вимагати направлення в установлені строки на підвищення своєї кваліфікації та атестації.

5.8. Вимагати від лікаря, який здає зміну, передачі оснащення та матеріальних цінностей бригади невідкладної медичної допомоги згідно з описом.

5.9. Вимагати від працівників інших закладів та установ, яким передається установлена інформація, прізвище, ім'я та по батькові тих, хто приймає таку інформацію та реєстраційний номер її обліку.

5.10. Не проводити систематичного лікування, експертизи алкогольного чи наркотичного сп'яніння, судово-медичних експертиз та не видавати з цього приводу ніяких довідок.

6.1. Лікар несе відповідальність згідно з чинним законодавством за виконання завдань і функцій, покладених на нього цим Положенням.

1.1. Фельдшер (сестра медична) - диспетчер пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги (далі - Диспетчер) є молодшим медичним працівником з медичною освітою, який здійснює прийом викликів до пацієнтів для надання їм в помешканнях невідкладної медичної допомоги, забезпечує своєчасне направлення на виклики бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та здійснює контроль етапності виконання викликів.

1.2. Призначається на посаду та звільняється з посади керівником установи відповідно до чинного законодавства. Допускається до роботи після обов'язкового стажування.

1.3. Диспетчер підпорядковується завідувачу, сестрі медичній старшій пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, а в оперативній роботі - старшому черговому медичному працівнику станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Диспетчеру в оперативній роботі підпорядковуються чергові працівники пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги: лікар, сестра медична (фельдшер), молодша медична сестра та водій санітарного автомобіля.

1.4. У своїй роботі Диспетчер керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, головного лікаря, завідувача пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними і методичними документами.

1.5. Диспетчер працює позмінне за затвердженим графіком без права сну. При потребі може бути переміщений в інші зміни, а також затриманий після закінчення зміни для продовження роботи у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

1.6. При надходженні виклику для надання медичної допомоги Диспетчер зобов'язаний направити виїзну бригаду не пізніше двох хвилин від часу надходження звернення (якщо бригада знаходиться на пункті (у відділенні) невідкладної медичної допомоги).

1.7. При відсутності викликів Диспетчер зобов'язаний знаходитися в приміщенні пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги без права відлучатися з нього, оформляти затверджену документацію, перевіряти роботу підлеглих працівників, наявність необхідних ліків, інструментарію і виробів медичного призначення, готовність до роботи апаратури, підвищувати свою професійну кваліфікацію шляхом ознайомлення з медичною літературою тощо.

1.8. При виникненні надзвичайних ситуацій Диспетчер діє відповідно до затверджених інструкцій пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

1.9. Під час роботи Диспетчер зобов'язаний носити зліва на грудях посвідчення з написом своєї посади, прізвища, імені та по батькові та повідомляти ці дані одразу ж за вимогою (проханням) пацієнтів та оточуючих.

1.10. У випадках безпосереднього звертання громадян до пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, при відсутності на пункті персоналу виїзної бригади, Диспетчер зобов'язаний особисто оглянути та надати необхідну медичну допомогу пацієнту.

1.11. Диспетчер не проводить експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння, судово-медичних експертиз та не видає з цих приводів ніяких довідок.

Основними завданнями Диспетчера є:

2.1. Забезпечення прийому викликів для надання медичної допомоги пацієнтам в помешканнях: від населення району обслуговування за телефоном чи при безпосередньому звертанні пацієнтів в пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги, від станції екстреної (швидкої) медичної допомоги за міськими телефонами та спеціальними лініями безпосереднього зв'язку.

2.2. Забезпечення організації виконання викликів, що надійшли в пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги.

2.3. Організація надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам при їх безпосередньому звертанні на пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги.

У своїй діяльності Диспетчер зобов'язаний виконувати такі функції:

3.1. Приймання викликів від населення по телефону чи при безпосередньому звертанні відповідно до правил прийому виклику невідкладної медичної допомоги і затверджених алгоритмів опитування, та реєстрація всіх звертань по невідкладну медичну допомогу дорослим чи дітям.

3.2. Приймання від станції екстреної (швидкої) медичної допомоги за міськими та спеціальними лініями безпосереднього зв'язку викликів до пацієнтів в помешканнях району обслуговування.

3.3. Приймання від станції екстреної (швидкої) медичної допомоги інформації про активний нагляд лікарем пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, дільничним терапевтом чи лікарями-спеціалістами поліклініки за пацієнтами, яким надавалась допомога бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.4. Сортування прийнятих викликів за територіальністю та черговістю виконання і направлення виїзних бригад пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для їх виконання.

3.5. Контроль за поетапним часом роботи виїзних бригад пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.6. Підтримка оперативного радіозв'язку з виїзними бригадами пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.7. Передача інформації в оперативний відділ (диспетчерську) станції екстреної (швидкої) медичної допомоги про етапність виконання викликів, які надійшли зі станції (одразу ж після виконання чи за запитом).

3.8. Обов'язкова реєстрація відмов в прийнятті викликів при необґрунтованих звертаннях і надання конкретної поради громадянам про їх подальші дії з цього приводу.

3.9. Оформлення подорожніх листків водіям бригад пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.10. Переміщення, при потребі, медичного персоналу між бригадами пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, а також між додатково створеними бригадами у випадках виникнення надзвичайних ситуацій для їх рівномірного укомплектування.

3.11. Вжиття дієвих заходів для своєчасного надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам.

3.12. Надання населенню затвердженої інформації.

3.13. Ведення затвердженої обліково-звітної документації та своєчасне її подання у встановленому порядку.

3.14. Підготовка та подання визначеним чином оперативної щодобової інформації про діяльність пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.15. Приймання оформлених облікових та затверджених звітних статистичних форм від працівників виїзних бригад пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та перевірка її достовірності та повноти заповнення.

3.16. Приймання від працівників виїзних бригад пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги інформації про випадки виявлених вогнищ з великою кількістю пацієнтів, дорожньо-транспортних пригод, кримінальні та суїцидальні випадки; про виявлених інфекційних хворих, особливо з підозрою на карантинні інфекції, контагіозні вірусні пропасниці, СПІД, лептоспіроз, дифтерію, венеричні захворювання, хронічний алкоголізм, наркоманію, токсикоманію, психічні захворювання, про випадки смерті людей, позалікарняні пологи, виявлені помилки в діагностиці та лікуванні; про неупорядкованість території, що заважає бригаді в оперативній роботі, та виявлені фактори, які шкідливо впливають на здоров'я людей або призвели чи можуть призвести їх до смерті, каліцтва тощо, про неможливість виконання бригадою виклику; про порушення працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових чи методичних інструкцій тощо; обробка цієї інформації і своєчасна передача її визначеним чином керівнику пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.17. Виклик за проханням лікаря виїзної бригади невідкладної медичної допомоги працівників міліції, ДАІ, пожежної охорони та інших оперативно-рятувальних служб.

3.18. Забезпечення, при відсутності керівника пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, контролю збереження матеріально-технічної бази та інших матеріальних цінностей пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, додержання санітарно-гігієнічного, протиепідемічного, охоронного та протипожежного режимів.

3.19. Організація та керівництво оперативними ремонтними роботами при виникненні на пункті (у відділенні) невідкладної медичної допомоги аварійних ситуацій при відсутності керівника до прибуття відповідальних осіб.

3.20. Передача інформації про оперативну обстановку Диспетчеру, який прийшов на зміну.

3.21. У разі відмови в отриманні виклику від станції екстреної (швидкої) медичної допомоги диспетчер пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги реєструє обґрунтовану причину відмови у журналі прийому викликів з відміткою дати та часу відмови.

У процесі своєї роботи Диспетчер взаємодіє:

4.1. Із завідувачем пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги з питань складання графіків чергувань та відпусток, забезпечення санітарними автомобілями, майном, апаратурою, інструментарієм, виробами медичного призначення, лікувальними газами; наукової організації праці, підвищення своєї кваліфікації та атестації; заохочення або притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.2. З черговими працівниками пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань виконання ними своїх посадових обов'язків та методичних інструкцій, підтримування санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної.безпеки, вимог етики, деонтології та збереження медичної таємниці.

4.3. З медичними реєстраторами поліклінік, дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами з питань інформації про обстеження та лікування пацієнтів їх дільниці, яким надавалась невідкладна медична допомога, про виявлених інфекційних хворих, про пацієнтів, госпіталізованих в ургентному порядку, про лікування вдома та нагляду за станом здоров'я пацієнтів.

4.4. З диспетчерами та старшим черговим медичним працівником станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з питань направлення бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнтів та, при потребі, їх госпіталізації; про етапність виконання лікарями пункту (відділення) викликів, які були передані зі станції екстреної (швидкої) медичної допомоги; про виникнення позаштатних ситуацій та про участь в медичному забезпеченні масових культурно-видовищних та спортивних заходів.

З керівниками виїзних бригад станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з питань щодо подальшого нагляду лікаря пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги за пацієнтами, яким була надана медична допомога, але які не були госпіталізовані, інформування дільничних лікарів про таких пацієнтів; про передачу інформації про виявлених інфекційних хворих.

4.5. З працівниками правоохоронних органів з питань інформування їх про виявлені випадки раптової смерті пацієнтів, кримінальних та суїцидальних випадків, дорожньо-транспортних пригод тощо.

4.6. З черговим диспетчером підприємства санітарного автотранспорту з питань подачі, роботи та заміни (при виході з робочого стану) санітарного автомобіля.

Диспетчер пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги має право:

5.1. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта, стан якого потребує проведення реанімаційних та екстреної госпіталізації.

5.2. Відмовити в прийомі виклику пацієнтам, які не потребують невідкладної медичної допомоги, в години роботи поліклініки і процедурних кабінетів.

5.3. Вимагати від чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги виконання своїх посадових обов'язків.

5.4. Подавати завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги та керівництву поліклінікою пропозиції щодо покращення організації роботи пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, про заохочення або притягнення до відповідальності чергових працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

5.5. Вимагати направлення в установлені строки на підвищення своєї кваліфікації та атестацію.

5.6. Вимагати від диспетчера, який здає зміну, передачі оснащення та матеріальних цінностей згідно з описом.

5.7. Вимагати від працівників інших закладів та установ, яким передається визначена інформація, прізвище, ім'я та по батькові тих, хто приймає інформацію, а також реєстраційний номер її обліку.

6.1. Диспетчер відповідає за якість і своєчасність виконання покладених на нього цим Положенням обов'язків згідно з чинним законодавством.

1.1. Сестра медична старша пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги (далі - Сестра медична старша) здійснює управління та організацію роботи молодших спеціалістів з медичною освітою та молодшого медичного персоналу пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги і контролює виконання ними своїх функцій.

1.2. Сестра медична старша призначається з числа найбільш досвідчених і добре підготовлених молодших спеціалістів з медичною освітою і має організаційні здібності та стаж роботи у пункті (відділенні) невідкладної медичної допомоги не менше трьох років.

Призначається на посаду та звільняється з посади керівником установи відповідно до чинного законодавства.

1.3. Сестра медична старша підпорядковується завідувачу відділенням та головній медичній сестрі установи.

1.4. Сестрі медичній старшій підпорядкований всі молодші спеціалісти з медичною освітою та молодший медичний персонал пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

1.5. У своїй роботі Сестра медична старша керується чинним законодавством України, наказами, рішеннями та розпорядженнями місцевих органів управління охорони здоров'я, головного лікаря, завідувача пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними і методичними документами.

Основними завданнями Сестри медичної старшої пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги є:

2.1. Організація роботи молодших спеціалістів з медичною освітою та молодшого медичного персоналу в забезпеченні надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам.

2.2. Забезпечення раціонального використання сил та засобів пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

У своїй діяльності Сестра медична старша виконує такі функції:

3.1. Повсякденне управління діяльністю молодших спеціалістів з медичною освітою та молодшого медичного персоналу пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.2. Планування діяльності пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги: складання графіків чергувань співробітників, ведення журналу обліку виходу на роботу.

3.3. Складання планів підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною освітою.

3.4. Складання планів-заявок на медикаменти, твердий та м'який інвентар та інше.

3.5. Складання координаційних планів зв'язків з іншими структурними підрозділами.

3.6. Здійснення контролю за виконанням молодшими спеціалістами з медичною освітою та молодшим медичним персоналом пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги своїх посадових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

3.7. Здійснення контролю за станом і оснащенням пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

3.8. Забезпечення своєчасної підміни відсутніх на роботі молодших спеціалістів з медичною освітою та молодших медичних працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги персоналом, вільним від чергувань.

3.9. Забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану приміщення пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, контроль за виконанням персоналом пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, посадових і методичних інструкцій.

3.10. Систематичне підвищення свого професійного рівня та кваліфікації.

Сестра медична старша має право:

4.1. Перевіряти діяльність молодших спеціалістів з медичною освітою та молодшого медичного персоналу пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.2. Вимагати від медичного персоналу пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, правил медичної етики і деонтології, посадових і методичних інструкцій, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

4.3. Вносити свої пропозиції завідувачу пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги щодо покращення надання невідкладної медичної допомоги бригадами пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, заохочення або притягнення до відповідальності працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

5.1. Сестра медична старша несе відповідальність за діяльність пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням згідно з чинним законодавством.

1.1. Завідувач пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги (далі - Завідувач) - керівник, що здійснює управління діяльністю пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги (далі - Пункт).

1.2. Завідувач призначається з числа кваліфікованих лікарів, які мають практичний досвід роботи в лікувальних установах та організаторські здібності.

Призначається на посаду та звільняється з посади головним лікарем амбулаторно-поліклінічної установи.

У своїх функціональних обов'язках та оплаті праці прирівнюється до завідувача терапевтичним відділенням амбулаторно-поліклінічного установи. Крім організаційної роботи надає лікувально-консультативну допомогу амбулаторним пацієнтам та пацієнтам вдома.

1.3. Завідувач підпорядковується головному лікареві та його заступнику з медичної роботи.

Завідувачу підпорядковуються всі працівники Пункту.

1.4. У своїй діяльності Завідувач керується чинним законодавством, посадовими інструкціями, директивними, нормативними і методичними документами Міністерства охорони здоров'я України, місцевого органу управління охорони здоров'я, наказами головного лікаря амбулаторно-поліклінічного установи та цим Положенням.

1.5. Завідувач виконує свою роботу за особистим планом, який складається щорічно і щомісячно та посадовою інструкцією, яка затверджується головним лікарем.

Основними завданнями Завідувача пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги є:

2.1. Організація надання Пунктом своєчасного надання населенню території обслуговування кваліфікованої невідкладної медичної допомоги вдома та амбулаторне у всі дні тижня цілодобово.

2.2. Забезпечення постійного удосконалення надання пунктом (відділенням) невідкладної медичної допомоги з урахуванням сучасних досягнень науки та передового досвіду.

2.3. Забезпечення раціонального використання сил та засобів пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

У своїй діяльності Завідувач виконує такі функції:

3.1. Управління діяльністю Пункту.

3.2. Визначення завдань щодо забезпечення населення території обслуговування невідкладною медичною допомогою та розробка планів їх виконання.

3.3. Організація контролю за цілодобовим функціонуванням Пункту, своєчасністю та якістю надання персоналом невідкладної медичної допомоги, за виконанням ними покладених на них завдань та функцій, наказів, правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, вимог правил етики та деонтології, ощадливого ставлення та правильного зберігання і використання техніки, апаратури, майна, санітарного автотранспорту, медикаментів, перев'язного матеріалу, виробів медичного призначення та інших матеріальних цінностей.

3.4. Участь у підборі, призначенні, підготовці та атестації персоналу Пункту. Клопотання перед головним лікарем про заохочення працівників та притягнення їх до відповідальності.

3.5. Організація підвищення кваліфікації медичних працівників Пункту.

3.6. Облік робочого часу працівників Пункту, подання відповідних документів для нарахування їм заробітної плати.

3.7. Забезпечення бригад невідкладної медичної допомоги необхідними засобами та створення належних умов роботи працівників.

3.8. Визначення потреб Пункту в матеріалах, технічних засобах, ресурсах, медикаментах, тощо та вирішення цих питань з керівництвом поліклініки.

3.9. Забезпечення обліку та звітності про роботу Пункту.

3.10. Розподіл завдань, функцій, повноважень та відповідальності між працівниками Пункту.

3.11. Аналіз скарг, заяв та пропозицій громадян з приводу роботи Пункту та вжиття необхідних заходів щодо усунення причин, які їх викликають.

3.12. Розробка та аналіз показників діяльності Пункту і вжиття заходів щодо їх покращення.

3.13. Забезпечення контролю за обліком, збереженням та використанням наркотичних, психотропних засобів та звіт про їх використання.

3.14. Доведення до працівників наказів, директивних та методичних документів та контроль за їх виконанням.

3.15. Розслідування нещасних випадків, які трапляються з працівниками Пункту під час їхньої роботи; вивчення захворюваності працівників Пункту та розробка заходів щодо її зменшення.

3.16. Контроль та облік роботи санітарного автотранспорту.

Завідувач має право:

4.1. Діяти від імені амбулаторно-поліклінічної установи та представляти її в інших закладах, установах, організаціях з питань, що делеговані йому головним лікарем і належать до його компетенції.

4.2. Перевіряти діяльність усіх працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.3. Вимагати від працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових і методичних інструкцій, правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

4.4. Вимагати від працівників раціонального використання та збереження матеріальних цінностей.

4.5. Приймати звіти від працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги з питань виконання поставлених завдань.

4.6. Проводити наради з працівниками пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.7. Подавати керівництву амбулаторно-поліклінічної установи пропозиції з питань покращення організації роботи пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги і його взаємодії з дільничними лікарями, лікарями-спеціалістами, станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги та іншими установами, закладами, організаціями.

4.8. Зупиняти та попереджувати дії працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги, якщо вони суперечать чинному законодавству чи завдають шкоди роботі пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.9. Вимагати від керівництва поліклініки забезпечення пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги і його працівників усім необхідним для виконання завдань та функцій, покладених на пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги.

4.10. Подавати головному лікареві пропозиції щодо заохочення або притягнення до відповідальності працівників пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги.

5.1. Завідувач несе відповідальність за діяльність пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

1.1. Пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (далі - Пункт) є структурним підрозділом територіальної поліклініки або амбулаторії сімейного лікаря, який надає невідкладну медичну допомогу пацієнтам у помешканнях та при безпосередньому зверненні, незалежно від місця проживання та реєстрації.

1.2. Пункт створюється і функціонує з метою ефективного використання ресурсів поліклінік у наданні невідкладної медичної допомоги населенню території, що обслуговується однією чи кількома поліклініками.

1.3. Організація, реорганізація і ліквідація Пункту та визначення зони його діяльності здійснюються за наказами місцевого органу управління охорони здоров'я з урахуванням чисельності, густоти, вікового складу населення, особливостей забудови, стану транспортних шляхів та інтенсивності руху на них.

1.4. З метою своєчасного забезпечення кваліфікованою медичною допомогою, в оперативній та організаційно-методичній роботах Пункт може бути об'єднаний та функціонально підпорядкований одному (визначеному) Пункту згідно з наказом місцевого органу управління охорони здоров'я.

Контроль за роботою Пункту покладається на заступника головного лікаря з медичної роботи.

1.5. Керівництво Пунктом здійснює завідувач, який несе повну відповідальність за всі види діяльності Пункту.

1.6. За віковим контингентом населення Пункти розподіляються: для дорослого населення (віком з 18 років та старші) та для дитячого населення (до 18 років).

1.7. Штати лікарів Пункту формуються з розрахунку цілодобового функціонування у всі дні тижня та відповідно до чисельності мешканців, що обслуговуються.

Для дорослого населення - один цілодобовий лікарський пост (4,75 ст. лікаря медицини невідкладних станів) на 30 тисяч дорослих мешканців.

Для дитячого населення - один цілодобовий лікарський пост (4,75 ст. лікаря-педіатра) на 20 тисяч дітей віком до 18 років.

Штат Пункту, з урахуванням цілодобового функціонування у всі дні тижня, повинен передбачати посади: фельдшер (медсестра) - диспетчер - 5,25 ст., виїзний фельдшер (медсестра) - відповідно до кількості лікарських ставок, молодша медична сестра (4,5 ст.).

Посада завідуючого Пунктом встановлюється при наявності 1,0 і більше добових бригад.

1.8. Режим роботи та кількість працюючих лікарів у Пункті в різні періоди доби встановлюється з розрахунку загальної чисельності штатних лікарських посад, погодинних обсягів роботи та вимог щодо забезпечення своєчасності надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам вдома.

У випадках відсутності лікарів чи санітарного автотранспорту на одному з Пунктів, обслуговування населення його території розподіляється між іншими Пунктами, відповідно до рішення місцевого органу управління охорони здоров'я.

1.9. Пункт надає необхідну невідкладну медичну допомогу, згідно з затвердженими стандартами (протоколами) надання невідкладної медичної допомоги, дорослим та дітям як вдома так і при безпосередньому зверненні, незалежно від місця їх проживання, реєстрації, громадянства, віросповідання, національного, соціального, матеріального та іншого статусу пацієнтів.

У випадках безпосереднього звернення пацієнтів. Пункт зобов'язаний організувати та надати їм необхідну медичну допомогу.

1.10. Профільними для Пункту є виклики до пацієнтів, які знаходяться в помешканнях у випадках:

1.10.1. Виникнення гострих захворювань.

1.10.2. Загострення хронічних захворювань.

1.10.3. Погіршення стану пацієнтів, лікування яких проводиться в домашніх умовах (стаціонар вдома), а також для активного нагляду за їх станом у вечірньо-нічний час.

1.10.4. Передачі з Станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф викликів для виконання чи активного нагляду за пацієнтами, які після надання екстреної медичної допомоги залишені вдома або відмовились від госпіталізації.

1.10.5. Викликів від дільничних лікарів поліклінік про активний нагляд за пацієнтами, стан яких потребує цього.

1.11. Пункт не проводить систематичного лікування; не проводить вдома та амбулаторне планових процедур лікування і амбулаторного прийому пацієнтів, які не потребують невідкладної допомоги; не виконує онкопризначення, не проводить експертизи алкогольного і наркотичного сп'яніння, судово-медичних експертиз та не робить з цих приводів різних висновків і не видає довідок.

1.12. Пункт забезпечується санітарним автотранспортом в залежності від потреби та режиму роботи.

Санітарні автомобілі повинні бути обладнані засобами зв'язку та мати надписи "Невідкладна медична допомога".

1.13. Пункт у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами місцевих органів охорони здоров'я, наказами головного лікаря медичного закладу підрозділом якого є Пункт, цим Положенням та іншими нормативними і директивними документами.

1.14. Пункт повинен мати у своєму розпорядженні приміщення: диспетчерську, кабінет завідувача, старшої медичної сестри, кабінет для амбулаторного прийому пацієнтів, обладнану процедурну для проведення інтенсивної терапії та реанімації, кімнату для зберігання медикаментів, перев'язного матеріалу та для поповнення бригад, спеціально обладнане приміщення для зберігання наркотичних та сильнодіючих засобів, кімнати відпочинку персоналу та водіїв, приміщення для вживання їжі, кімнату для зберігання майна, санвузол.

1.15. Працівники Пункту повинні бути забезпечені спеціальним робочим одягом.

1.16. Над входом у Пункт з вулиці повинно бути розміщене яскраве табло "Невідкладна медична допомога", освітлюване з середини в нічний час, дзвінок для виклику.

1.17. Пункт повинен бути забезпечений міським телефонним зв'язком, засобами зв'язку з санітарним автотранспортом Пункту, безпосереднім (прямим) телефонним зв'язком з центральною диспетчерською станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, зв'язком з реєстратурою та з керівництвом поліклініки.

1.18. Пункт повинен бути обладнаний згідно табелю оснащення. Оснащення Пункту повинно передбачати можливість проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії як дорослим, так і дітям, незалежно від того, які вікові контингенти обслуговує Пункт.

1.19. На випадок відключення електроструму у Пункті повинні бути передбачені засоби аварійного освітлення.

1.20. Пункт повинен мати план (схему) зон його діяльності з чітким позначенням вулиць, номерів будинків, медичних установ, аптек, відділень міліції тощо, визначенням їх відстані від Пункту, а також відповідні інструктивно-методичні й інформаційні матеріали щодо діяльності Пункту.

1.21. При виникненні надзвичайних ситуацій персонал Пункту залучається для ліквідації медичних наслідків у складі бригад першої черги територіальної служби медицини катастроф. Для цього Пункт повинен мати тижневий запас медикаментів та перев'язного матеріалу, який постійно оновлюється.

2.1. Основним завданням Пункту є надання своєчасної кваліфікованої невідкладної медичної допомоги населенню в помешканнях та при безпосередньому зверненні на Пункт у всі дні тижня цілодобово.

Основними функціями Пункту є:

3.1. Прийом і реєстрація викликів по телефону та при безпосередньому зверненні на Пункт з приводу надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам у помешканнях та прийом і реєстрація викликів від станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.2. Своєчасне направлення на виклики бригади Пункту для надання невідкладної медичної допомоги чи проведення визначених процедур лікування.

3.3. Обстеження та надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам згідно з затвердженими протоколами (стандартами).

3.4. Активне відвідування вдома пацієнтів за викликами лікарів поліклінік та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.5. Надання медичної допомоги пацієнтам, які самостійно звертаються у Пункт і потребують термінової допомоги (в тому числі проведення реанімаційних заходів), незалежно від їх віку.

3.6. Направлення пацієнтів на госпіталізацію, які потребують стаціонарної медичної допомоги.

3.7. Виклик бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для транспортування пацієнтів, які потребують негайної стаціонарної медичної допомоги з помешкання в лікувальні заклади і супроводу медичного персоналу з використанням носилкового транспорту (окрім планової госпіталізації).

3.8. Виклик дільничних лікарів та лікарів-спеціалістів поліклінік до пацієнтів, яким надавалась невідкладна медична допомога бригадами Пункту для вирішення питань щодо подальшого лікування та нагляду за станом їх здоров'я.

3.9. Забезпечення послідовності в наданні невідкладної медичної допомоги та планового амбулаторного лікування пацієнтів і нагляду за станом їх здоров'я.

3.10. Інформування працівників санітарно-епідеміологічних станцій та визначених осіб про виявлені випадки інфекційних захворювань.

3.11. Ведення затвердженої медичної документації.

3.12. Ведення медичного статистичного обліку та подання звітів.

3.13. Забезпечення взаємодії зі станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги шляхом інформування її про діяльність Пункту.

3.14. Ведення обліку роботи санітарного автотранспорту та контроль за раціональним його використанням.

3.15. Створення та оновлення запасів медикаментів, перев'язного матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо для роботи в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

3.16. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів у Пункті.

3.17. Видача у вихідні та святкові дні довідок про смерть пацієнтів.

3.18. Видача листків тимчасової непрацездатності строком до 3 днів, призначення амбулаторного лікування та виписування рецептів на медикаменти в нічний час, вихідні та святкові дні.

3.19. Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення району обслуговування.

3.20. Надання населенню по телефону медичних порад та рекомендацій.

3.21. Реєстрація викликів від бригад станції екстреної (швидкої) медичної допомоги для активного відвідування дільничними лікарями поліклініки пацієнтів, які залишені вдома.

У процесі своєї діяльності Пункт взаємодіє:

4.1. З керівництвом поліклініки з питань кадрового забезпечення Пункту, забезпечення санітарним автотранспортом, майном, апаратурою, медикаментами, перев'язним матеріалом, виробами медичного призначення, радіо- та телефонним зв'язком, відповідними бланками та обліковими первинними формами; визначення території обслуговування; виконання поставлених завдань та функцій; звіту про діяльність; інформування про випадки виявлення інфекційних захворювань, наркоманії і токсикоманії, психічних розладів та смерті пацієнтів; з питань усунення недоліків у лікуванні пацієнтів дільничними лікарями (шляхом проведення завідувачем Пункту експертних оцінок активних викликів з доведенням результатів до керівництва установи); підвищення кваліфікації та атестації працівників Пункту, їх заохочення або притягнення до відповідальності.

4.2. З дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами з питань виконання Пунктом активного нагляду за пацієнтами при погіршенні стану їх здоров'я, усунення виявлених недоліків амбулаторного лікування пацієнтів, направлення пацієнтів на стаціонарне лікування.

4.3. З реєстратурами поліклінік з питань виклику і направлень до пацієнтів дільничних лікарів та лікарів-спеціалістів; інформування дільничних лікарів про випадки звертань пацієнтів по невідкладну та екстрену (швидку) медичну допомогу.

4.4. Зі станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги з питань: виконання викликів, переданих для виконання бригадами Пункту; надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам вдома; активного нагляду за станом пацієнтів, які залишені вдома; реєстрації виявлених станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги інфекційних хворих, померлих, хворих, які після надання станцією термінової медичної допомоги, залишені вдома; направлення до пацієнтів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для їх термінової госпіталізації; участі Пункту в ліквідації медико-санітарних наслідків при надзвичайних ситуаціях.

4.5. З правоохоронними органами з питань: інформування їх про раптову смерть, про виявлені випадки кримінальних і дорожньо-транспортних травм та суїцидальних спроб; допомоги зі сторони працівників міліції при обслуговуванні пацієнтів з агресивними хуліганськими діями.

5.1. У випадках загрози життю пацієнтів. Пункт має право викликати собі на допомогу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. Медичні працівники, які викликали бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, зобов'язані дочекатись її прибуття та надавати до її приїзду необхідну медичну допомогу пацієнтам.

5.2. Пункт має право, в разі необхідності, госпіталізувати пацієнтів своїми силами і засобами до лікувального закладу.

6.1. Відповідальність за діяльність Пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням, несе завідувач згідно з чинним законодавством.

6.2. Відповідальність працівників Пункту визначається посадовими інструкціями.

Забезпечення обмундируванням працівників швидкої та невідкладної медичної допомоги призначається для їх захисту від несприятливих погодних умов, при роботі за умов надзвичайних ситуацій, в нічний час, на автошляхах, надає можливість розпізнавати працівників служби при скупченні людей, у громадських місцях, покращує організацію надання екстреної медичної допомоги.

Комплект повсякденної зимової форми для чоловіків та жінок:

1. Шапка плетена з трикотажного напіввовняного полотна.

2. Куртка тепла на підкладці з тканини типу фліс на сінтапоні, полегшений капюшон.

3. Брюки зимові утеплені, підкладка фліс, з високим поясом. Спереду, нижче колін три навкіс світло-відбивні стрічки.

4. Піджак чоловічий, жакет жіночий з синтетичної тканини, без підкладки на спинці, рукавах, однобортний, з відкладним коміром, із застібкою на три ґудзики.

5. Сорочка трикотажна: комірець фанговий, відкладний, на три пластмасові ґудзики, рукав довгий, на випуск, з двома боковими прорізами.

6. Кофта трикотажна.

7. Пасок для брюк, з натуральної шкіри, шириною 30 мм, з пряжкою.

8. Напівчоботи чоловічі, жіночі. Виготовлені з натуральної шкіри, клеєбортового методу кріплення з боковою прошивкою.

Комплект повсякденної літньої форми для чоловіків та жінок:

1. Піджак чоловічий, жакет жіночий - з комплекту для холодної пори року.

2. Теніска трикотажна з короткими рукавами.

3. Сорочка трикотажна (з комплекту для холодної пори року).

4. Штани чоловічі та жіночі з напіввовняної тканини вільного крою, для носіння під пасок.

5. Туфлі, верх з натуральної шкіри.

6. Пасок для брюк (з комплекту для холодної пори року).

В комплект для кожного працівника виїзної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги входять:

1. Сигнальний жилет з світло відбивної тканини, світло-жовтого кольору з написом на рівні лопаток "МЕДИЧНА ДОПОМОГА".

2. Білий халат медичний з бавовняної тканини (в укладці).

3. Каска захисна.

4. Плащ-накидка з прогумованої тканини, подовжена, із застібкою на ґудзики, без рукавів, з прорізами для рук, має відокремлену відлогу та напис на спині білого кольору "Медицина".

Нарукавна нашивка (шеврон) на комплекті літнього та зимового одягу розташована на лівому рукаві зовнішньої сторони плеча із зображенням символіки служби екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Нашивка нарукавна має форму круга діаметром 90 мм, внутрішній круг діаметром 65 мм.

Між зовнішнім і внутрішнім кругом на білому фоні шитво чорного кольору "ЕКСТЕНА (ШВИДКА) МЕДИЧНА ДОПОМОГА". На верхівці круга розташований малий герб України.

У внутрішньому колі на жовтому фоні шестипроменева зірка блакитного шитва (Зірка Життя). По центру Зірки горизонтально вишита металізованою ниткою срібного кольору схема нормальної кардіограми людини.

1.1. Телеметричний консультативний центр (далі - Центр) є структурним підрозділом станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станція), який надає консультативну допомогу медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги для вирішення термінових питань інтерпретації біомедичних сигналів (ЕКГ та інші типи сигналу), незалежно від місця їх знаходження.

1.2. Центр організується на Станціях 2, 1 категорій та некатегорійних. Всі центри працюють в єдиному комп'ютерному середовищі, знаходячись в стані постійної взаємодії. Головним є Центр Київської міської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

1.3. Організація, реорганізація і ліквідація Центрів та визначення зони їх діяльності здійснюються за наказами Міністерства охорони здоров'я України з урахуванням чисельності, густоти, вікового складу населення, особливостей забудови, досяжності засобів зв'язку.

1.4. Контроль за роботою Центру покладається на заступника головного лікаря Станції з медичної роботи.

1.5. Керівництво Центром здійснює завідувач, який несе повну відповідальність за всі види діяльності Центру.

1.6. Центр надає консультативну допомогу незалежно від віку пацієнтів.

1.7. Штати лікарів Центру формуються в межах фонду заробітної плати з розрахунку цілодобового функціонування у всі дні тижня та відповідно до чисельності мешканців, що обслуговуються: один цілодобовий лікарський пост на 500000 населення (4,75 ставки лікаря-кардіолога, який має практичний досвід лікування невідкладних станів в кардіології - стаж не менше ніж 5 років у відділені інтенсивної терапії кардіологічного профілю або у складі спеціалізованої кардіореанімаційної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги). Кількість цифрових каналів зв'язку - не менше, ніж 2 канали на одного чергового лікаря. Серед каналів мають обов'язково бути передбачені канали мобільного зв'язку, дротового зв'язку та електронна пошта.

Штат Центру, з урахуванням цілодобового функціонування у всі дні тижня, повинен передбачати посади: фельдшер-диспетчер по прийому біометричних сигналів, системних адміністраторів, прибиральниці.

Посада завідуючого Центром встановлюється при наявності 1,0 і більше цілодобових лікарських постів.

1.8. Режим роботи та кількість працюючих лікарів Центру в різні періоди доби встановлюється з розрахунку загальної чисельності штатних лікарських посад, погодинних обсягів роботи та вимог щодо забезпечення своєчасності надання консультативної медичної допомоги.

У випадках відсутності лікарів чи перевантаженні одного з Центрів, обслуговування населення його території автоматично розподіляється між іншими Центрами.

1.9. Центр надає необхідну телеметричну консультативну допомогу, лікарям незалежно від місця постійного проживання, реєстрації, громадянства, віросповідання, національного, соціального, матеріального та іншого статусу пацієнтів.

1.10. Всі Центри мають однаковий доступ до електронної бази даних біомедичних сигналів. Всі біомедичні сигнали після обробки всіма Центрами направляються в базу даних головного Центру в єдиному узгодженому форматі.

1.11. Центр не проводить консультування планових діагностичних досліджень, судово-медичних експертиз та не робить з цих приводів різних висновків і не видає довідок. Центр може надавати консультативну допомогу медичним працівникам, які не входять до системи надання екстреної медичної допомоги та пацієнтам згідно чинного законодавства України.

1.12. Центр у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами головного лікаря Станції, цим Положенням та іншими нормативними і директивними документами.

1.13. Центр повинен мати у своєму розпорядженні приміщення: окремі кабінети лікарів, кабінет завідувача, системного адміністратора, серверну, кімнати відпочинку персоналу, приміщення для вживання їжі, кімнату для зберігання майна, санвузол.

1.14. Працівники Центру повинні бути забезпечені спеціальним робочим одягом.

1.15. Центр повинен бути забезпечений міським телефонним зв'язком, засобами зв'язку зі старшими черговими лікарями станцій та лікарень екстреної (швидкої) медичної допомоги України, безпосереднім (прямим) телефонним зв'язком з центральною диспетчерською регіональної станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф.

1.16. Центр повинен бути обладнаний згідно табелю оснащення.

1.17. На випадок відключення електроструму у Центрі повинні бути передбачені засоби аварійного та автономного енергозабезпечення.

1.18. Центр повинен мати відповідні інструктивно-методичні й інформаційні матеріали щодо діяльності Центру.

2.1. Основним завданням Центру є надання термінової кваліфікованої консультативної допомоги медичним працівникам в Україні при виникненні у них труднощів в інтерпретації біомедичних сигналів (електрокардіограми, тощо) для вибору раціональної тактики лікування пацієнтів у всі дні тижня цілодобово.

Основними функціями Центру є:

3.1. Прийом біометричних сигналів по каналах зв'язку від медичних працівників та пацієнтів.

3.2. Обробка та інтерпретація сигналів, що отримані, обговорення з лікарем, який знаходиться поруч з пацієнтом отриманих результатів, допомога лікарю в прийнятті рішення по тактиці ведення пацієнта.

3.3. Направлення сигналу, що оброблений та інтерпретований на зберігання в електронний архів (базу даних) для можливого порівняння.

3.4. Координація дій догоспітального етапу та профільних стаціонарів в організації надання допомоги пацієнтам з гострою коронарною патологією.

3.5. Ведення затвердженої медичної документації.

3.6. Ведення медичного статистичного обліку та подання звітів.

3.7. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів у Центрі.

3.8. Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення регіону обслуговування.

У процесі своєї діяльності Центр взаємодіє:

4.1. З керівництвом Станції з питань кадрового забезпечення Центру, майном, апаратурою, засобами зв'язку, відповідними бланками та обліковими первинними формами; визначення території обслуговування; виконання поставлених завдань та функцій; звіту про діяльність.

4.2. З сімейними лікарями та лікарями-спеціалістами з питань виконання Центром консультацій.

4.3. З оперативними відділами Станцій щодо направлення до пацієнтів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для їх термінової госпіталізації.

4.4. З оперативними відділами Станцій щодо участі Центру в ліквідації медико-санітарних наслідків при надзвичайних ситуаціях.

5.1. У випадках діагностування патології, яка вимагає негайного надання допомоги та госпіталізації пацієнтів, черговий лікар-кардіолог Центру має право викликати спеціалізовану бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги найближчої Станції.

6.1. Відповідальність за діяльність Центру та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням, несе завідувач згідно з чинним законодавством.

6.2. Відповідальність працівників Пункту визначається посадовими інструкціями.

1.1. Відділ зв'язку є структурним підрозділом станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Відділ зв'язку), який цілодобово забезпечує безперебійну роботу радіостанції, комплексу телефонного зв'язку та системи реєстрації мовної інформації.

1.2. Відділ зв'язку очолює начальник, який має інженерно-технічну освіту і несе повну відповідальність за роботу відділу.

1.3. Відділ зв'язку підпорядковується безпосередньо заступнику головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станції) з технічних питань.

1.4. У своїй діяльності Відділ зв'язку керується чинними законодавчими актами України про зв'язок, охорону здоров'я, наказами місцевого органу управління охорони здоров'я, що відповідають рішенням та розпорядженням місцевого органу виконавчої влади, чинним нормативно-правовим актам, наказами та розпорядженнями головного лікаря Станції, заступника головного лікаря з технічних питань, технічною документацією на обладнання і апаратуру, посадовими інструкціями, інструкціями з охорони праці, пожежної безпеки та цим Положенням.

1.5. Відділ зв'язку здійснює свою роботу у взаємодії з відділ експлуатації автоматизованої системи управління, оперативним відділом, відділом госпіталізації, інформаційно-аналітичним відділом медичної статистики, підстанціями та енергослужбою Станції.

1.6. Структуру і штатний розпис Відділу зв'язку затверджує головний лікар Станції.

Основними завданнями Відділу зв'язку є:

2.1. Забезпечення безперебійної роботи комплексу засобів зв'язку, який забезпечує прийом екстрених викликів від населення, комутацію внутрішніх викликів і міських номерів.

2.2. Організація безперебійного радіозв'язку, апаратури звукопідсилення.

2.3. Запис викликів екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також службових телефонних розмов в систему реєстрації мовної інформації та їх архівація.

2.4. Вивчення потреб Станції в радіотелефонному зв'язку і їх забезпечення.

2.5. Вивчення і впровадження нових засобів зв'язку.

2.6. Дотримування встановлених норм і правил технічної експлуатації обладнання і приладів телефонного та радіозв'язку, інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки при виконанні робіт по технічному обслуговуванню і експлуатації обладнання.

У своїй діяльності Відділ зв'язку зобов'язаний здійснювати:

3.1. Цілодобове спостереження за роботою засобів зв'язку та системи реєстрації мовної інформації, їх негайне налагодження при неполадках.

3.2. Постійний технічний нагляд, профілактику і ремонт апаратури та обладнання комплексу телефонного зв'язку.

3.3. Постійний контроль за забезпеченням справними рухомими радіостанціями спеціальних санітарних автомобілів.

3.4. Вивчення навантажень на засоби зв'язку, розподільчу мережу, потреб у технічних засобах і розробку заходів щодо їх забезпечення.

3.5. Систематичне вивчення та впровадження нових технічних засобів телефонного і радіозв'язку, передового досвіду інших Станцій та оперативних служб.

3.6. Своєчасну подачу заявок на запасні частини, нові технічні засоби зв'язку, інструмент і матеріали.

3.7. Систематичне навчання медичного персоналу оперативного відділу, підстанцій і виїзного персоналу правилам роботи засобів зв'язку, розробку методичних інструкції, інструктаж з новими працівниками.

3.8. Участь в розробці посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації обладнання.

3.9. Організацію і проведення навчання співробітників Відділу зв'язку по підвищенню кваліфікації, дотримання вимог з правил охорони праці, технічної експлуатації, пожежної безпеки та електробезпеки.

3.10. Контроль за виконанням правил радіообміну і ведення телефонних розмов.

Працівники Відділу зв'язку мають право:

4.1. Вносити пропозиції, які сприяють поліпшенню та удосконаленню роботи відділу.

4.2. Отримувати документи, інструкції, технічну документацію, звіти та довідкові матеріали з питань, що належать до сфери діяльності Відділу зв'язку.

4.4. Начальник Відділу зв'язку має право подавати керівництву пропозиції з прийому та звільнення кадрового персоналу, по накладанню стягнень на осіб, що не забезпечують безперебійну і якісну роботу обладнання, допускають порушення правил технічної експлуатації, техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії і внутрішнього трудового розпорядку.

4.5. Надавати пропозиції про заохочення робітників відділу.

5.1. Відповідальність за діяльність Відділу зв'язку, виконання визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на начальника Відділу зв'язку.

5.2. Ступінь відповідальності інших працівників Відділу зв'язку визначається посадовими інструкціями.

1.1. Дезінфектор станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Дезінфектор) є співробітником станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станції), який організовує та здійснює заходи щодо дотримання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, дезінфекції та дезінсекції на території, в підрозділах Станції та в салонах санітарного автотранспорту.

1.2. Дезінфектор призначається з числа молодшого медичного персоналу, який пройшов попередню підготовку з питань дезінфекції та дезінсекції, придатний до роботи за станом здоров'я, пройшов інструктаж по техніці безпеки та охороні праці.

Дезінфектор призначається та звільняється з посади головним лікарем Станції у відповідності до трудового законодавства, підпорядковується безпосередньо завідувачу, старшому фельдшеру та сестрі-господині підстанції.

1.3. У своїй роботі Дезінфектор керується директивними документами головного лікаря Станції, головного фельдшера Станції та цим Положенням.

1.4. Дезінфектор виконує свою роботу згідно з графіком, який складається завідувачем підстанцією і затверджується головним лікарем станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2.1. Дезінфектор забезпечує виконання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, проведення дезінфекції та дезінсекції на території, в приміщеннях Станції та в салонах санітарного автотранспорту.

2.2. Дезінфектор забезпечує збереження майна та апаратури при проведенні дезінфекції, дезінсекції, раціональне використання дезінфекційних та дезінсекційних засобів.

У своїй роботі Дезінфектор зобов'язаний виконувати такі функції:

3.1. Своєчасно ознайомитись та працювати відповідно до складеного та затвердженого графіку роботи.

3.2. Вивчати потреби в деззасобах для проведення дезінфекції та дезінсекції на території, в приміщеннях Станції та в салонах санітарного автотранспорту.

3.3. У салонах санітарних автомобілів, якими транспортувались соматичні неінфекційні хворі, проводити профілактичну дезінфекцію в кінці робочої зміни.

3.4. У салонах санітарних автомобілів після перевезення інфекційних хворих, якщо не була проведена дезінфекція у лікувальному закладі, проводити дезінфекцію салону та його обладнання після кожного хворого по режимах, рекомендованих для конкретної інфекції.

3.5. Після перевезення хворих педикульозом проводити дезінсекцію салону санітарного автомобіля.

3.6. Якщо в процесі роботи виникає ситуація забруднення салону санітарного автомобіля або обладнання виділеннями (фекалії, сеча, блювотні маси) або забруднення кров'ю, терміново знезаражувати місця забруднення.

3.7. Проводити дезінфекцію поверхні салону санітарного автомобіля (стіни, підлога, двері і т.д.), обладнання, поверхні приладів, апаратів, нош та інше.

3.8. Дотримуватись правил техніки безпеки та протипожежної безпеки, вимог санітарно-гігієнічного режиму, особистої безпеки, профілактики заражень і уражень.

3.9. Приймати та передавати по зміні підзвітні матеріальні цінності.

3.10. Забезпечувати збереження підзвітних матеріальних цінностей та звітувати про їх використання.

Дезінфектор має право:

4.1. Подавати керівництву Станції пропозиції щодо покращення організації та умов роботи.

4.2. Вимагати від адміністрації Станції створення безпечних умов праці і забезпечення необхідними засобами для виконання поставлених завдань і функцій.

4.3. Звертатись до адміністрації Станції за поясненнями у незрозумілих ситуаціях і у вирішенні питань, які виникають у процесі роботи.

5.1. Дезінфектор несе відповідальність згідно з чинним законодавством за виконання завдань і функцій, передбачених цим Положенням.

1.1. Централізоване стерилізаційне відділення (далі - ЦСВ) є структурним спеціалізованим підрозділом станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станції), який забезпечує всі технологічні процеси приймання, сортування, очистки, упакування, стерилізації, зберігання та видачі виробів медичного призначення.

1.2. ЦСВ є самостійним підрозділом Станції, очолюється завідуючим і підпорядковується заступнику головного лікаря Станції з медичної роботи і головному фельдшеру Станції. Завідуючий ЦСВ несе повну відповідальність за діяльність підпорядкованих підрозділів, трудову та виробничу дисципліну його працівників.

1.3. Діяльність ЦСВ здійснюється на основі планів, затверджених головним лікарем Станції у відповідності із завданнями, покладеними положенням про ЦСВ і діючими наказами.

1.4. Створення ЦСВ передбачає впровадження в практику роботи Станції методики використання медичного інструментарію багаторазового використання, з наступною його централізованою передстерилізаційною обробкою і стерилізацією.

1.5. ЦСВ повинно бути забезпечене приміщеннями, які відповідають його структурі і штатам, спеціальним обладнанням, апаратурою, матеріалами і спецодягом для персоналу, відповідно до діючих норм та нормативів, необхідним комплектом прибирального інвентаря.

1.6. У своїй діяльності ЦСВ керується спеціальними положеннями і інструкціями (ОСТами), директивними документами, наказами і розпорядженнями головного лікаря, заступника головного лікаря з медичної роботи та головного фельдшера та цим Положенням.

Основними завданнями ЦСВ є:

2.1. Забезпечення високої якості передстерилізаційної очистки і стерилізації виробів медичного призначення.

2.2. Забезпечення структурних підрозділів Станції простерилізованими виробами медичного призначення.

2.3. Створення обігового фонду виробів медичного призначення, який забезпечує потребу в них Станції.

Для виконання основних завдань і функцій ЦСВ має функціональну структуру:

3.1. Приймальня.

3.1.1. У приймальній здійснюється: перевірка кількості та якості доставленого від підстанцій або аптеки Станції інструментарію. Інструментарій і матеріали доставляють із підстанцій у біксах і коробках, на яких вказується номер підстанції.

3.1.2. Проводиться сортування та реєстрація в журналі обліку відправлених на стерилізацію матеріалів та виробів медичного призначення.

3.1.3. Приймальня ЦСВ обладнується інвентарем: лотками, підносами, столами, стільцями.

3.2. Мийна.

3.2.1. У мийній проводять механічну очистку інструментарію. Передстерилізаційній очистці підлягають усі вироби медичного призначення перед їх стерилізацією з метою видалення з виробів медичного призначення білкових, жирових, механічних забруднень, залишків лікарських засобів. Передстерилізаційна очистка повинна здійснюватися ручним чи механічним способом у комплексних розчинах.

3.2.2. Інструментарій, вироби з гуми (катетери, зонди) після перевірки і сортування в приймальні занурюють у спеціальні ванни з миючим розчином. Роз'ємні вироби повинні підлягати Передстерилізаційній обробці в розібраному вигляді.

3.2.3. Мийна має таке обладнання: столи, ванни для миючих засобів, кип'ятильники, дистилятори, термометри, годинники.

3.3. Пакувальна.

3.3.1. У пакувальній проводять підсушку і упаковку інструментарію, упаковку виробів з гуми. Для підсушування використовують сушильно-стерилізаційні шафи. Перед упаковкою перевіряють якість інструментарію. Особливу увагу звертають на ріжучі, колючі поверхні.

Як матеріал для пакування використовують крафт-папір при стерилізації повітряним методом. При паровому методі стерилізації упакованим матеріалом служить стерилізаційні коробки (бікси) без фільтра або з фільтром.

На упаковці ставиться штамп "стерильне" та дата стерилізації. У бікси закладають тест-індикатори.

3.3.2. Пакувальну обладнують таким устаткуванням: сушильними шафами, столами для упаковки, стільцями, шафами для зберігання пакувального матеріалу, штампами, папером для упаковки.

3.3. Стерилізаційна.

3.3.1. Стерилізацію проводять різними методами: парою, сухим гарячим повітрям, розчинами хімічних речовин і газами в залежності від властивостей об'єкта, що стерилізується.

Стерильний матеріал у біксах, упакований в подвійний шар крафт-паперу, зберігають не більше 20 діб.

3.4. Експедиція.

3.4.1. В експедиції проводять:

3.4.1.1. Приймання стерильного інструментарію і матеріалів із стерилізаційного відділення ЦСВ.

3.4.1.2. Сортування та укомплектування інструментарію, згідно з заявками підстанцій.

3.4.1.3. Доставка стерильних матеріалів, інструментарію на підстанції здійснюється спеціальним автомобілем.

3.4.2. Стерильний матеріал надходить в експлуатацію в біксах. Весь стерильний матеріал упаковують у бікси, які пройшли дезобробку, пронумеровані бирками з номером підстанції, вкладають у спеціальні клейончасті та матерчаті мішки, розміщують на полицях спеціальних закритих шаф. На кожному мішку є бірка з вказаним номером підстанції.

3.4.3. Для зберігання резервних матеріалів у експедиції встановлюються стелажі, на яких розміщено резервний інструментарій у біксах, окремо по видах і номерах.

3.4.4. Обладнання експедиції: шафи для зберігання стерильного матеріалу, стелажі для зберігання стерильного матеріалу, пересувні столики, бікси, столи, стільці, шафи для документації.

3.5. Для отримання високої якості продукції та продуктивності праці всі приміщення діляться на дві ізольовані зони: стерильну та нестерильну. Розташування приміщень повинно передбачати поступовий перехід від більш забрудненої до більш чистої зони без повернення обробленого матеріалу в попереднє приміщення.

3.6. У нестерильній зоні повинні бути такі приміщення: для зберігання нестерильних матеріалів та білизни; для приймання, розбирання, мийки, сушки медичного інструментарію; для ремонту та заточки інструментів; для зберігання упаковочних матеріалів і тари; для зберігання предметів для прибирання; для підготовки перев'язного матеріалу; кабінет завідуючого ЦСВ; санітарний пропускник для персоналу.