- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
Про затвердження Методичних рекомендацій із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства
N 425 від 30.08.2013 )
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002
N 160 "Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України" та з метою належної організації діяльності у сфері інженерного захисту територій, зокрема ефективного відведення поверхневих вод, що сприятиме попередженню підтоплення територій населених пунктів,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод, що додаються.
2. Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту (Ігнатенко О.П.) надіслати цей наказ до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання у роботі та подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Шаповаленка В.Г.
Перший заступник Міністра, голова комісії з проведення реорганізації Міністерства | Г.М.Семчука |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства з питань
житлово-комунального
господарства України
23.12.2010 N 470
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод
I. Загальні положення
1. Методичні рекомендації із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою організації діяльності у сфері інженерного захисту територій, в тому числі - для очищення зливових стоків від завислих речовин, нафтопродуктів, неорганічних сполук, органічних речовин і інших складників, концентрація яких перевищує максимально допустиму відповідно до діючих нормативів.
2. У кожному населеному пункті рекомендується забезпечити довгострокові систематичні спостереження за станом водовідведення поверхневих вод підтоплюваних територій, з метою прогнозування його змін та планування заходів із ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ.
( Пункт 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
N 425 від 30.08.2013 )
II. Системи відведення міських зливових стоків
1. Споруди поверхневого водовідведення, що використовуються для відведення дощових і талих вод з поверхні дахів будівель, доріг та інших територій, рекомендується влаштовувати з урахуванням типу каналізаційної мережі та відстані від місця збирання зливових вод до місця їх випускання.
2. В містах, як правило, передбачається дощова каналізація закритого типу. Застосування відкритих пристроїв водовідведення допускається в районах одно-, двоповерхової забудови, в сільських населених пунктах і на території паркових масивів.
3. Збирання поверхневих стічних вод та їх скидання до мережі дощової каналізації рекомендується виконувати за допомогою систем лінійного та точкового поверхневого водовідведення.
Системи лінійного поверхневого водовідведення призначені для збирання і відведення в дощову водовідвідну мережу поверхневого стоку з великих за площею урбанізованих басейнів стоку. Ці системи складаються з лотків з дощоприймальними решітками та пісковловлювачів.
Системи точкового поверхневого водовідведення використовуються для локального збирання поверхневого стоку з невеликих площ. Воно здійснюється за допомогою точкових дощоприймачів, які призначені для локального точкового водовідведення з поверхні, а також з дахів будинків у випадку приєднання водостічних труб.
Найраціональнішим є поєднання лінійних та точкових систем. Це дозволяє зменшити протяжність мереж дощового водовідведення та об'єми земляних робіт при їх улаштуванні.
( Розділ II доповнено новим пунктом 3 згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
N 425 від 30.08.2013 )
4. В мережу дощової каналізації рекомендується спускати тільки наступні категорії вод: дощові і талі, дренажні, від поливу і миття дорожніх покриттів, від мийки автомобілів після проходження води через грязевідстійники і маслоуловлювачі, виробничих стоків, які не мають органічних забруднювачів чи слабозабруднені неорганічними домішками.
Агресивність виробничих стоків не повинна перевищувати гранично допустимі концентрації.
5. Дощові і талі води з територій виробничих підприємств, якщо вони містять специфічні забруднення чи підвищену, в порівнянні зі стоками із міських проїздів, концентрацію нафтопродуктів, перед випуском в міську дощову каналізацію рекомендується піддавати очистці, яку проводять підприємства за власний рахунок.
6. Для зменшення виносу забруднень поверхневим стоком рекомендується передбачати здійснення наступних заходів:
недопущення скидання в дощову каналізацію відпрацьованих речовин, в тому числі нафтопродуктів;
огородження зон озеленення бордюрами, які попереджують змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття;
огородження будівельних майданчиків з упорядкуванням відведення поверхневого стоку тимчасовою системою відкритих каналів і відстоюванням його в земляних відстійниках;
локалізацію ділянок території, де неминучі аварійні просипи і проливи сировини і проміжних продуктів;
упорядкування складування і транспортування сипучих і рідких речовин;
організацію регулярного прибирання територій міст і селищ з максимальною механізацією прибиральних робіт;
проведення своєчасного ремонту дорожніх покриттів.
7. Розрахунок кількісних та якісних характеристик зливових стоків.
7.1. Загальний об'єм дощових вод, що стікають з території
водозбірних басейнів (W ), рекомендується визначати за формулою:
g
W = 0,1 h YF, (1)
g g
де W - загальний об'єм дощових вод, куб.м;
g
Y - коефіцієнт стоку;
F - площа басейну водозбору, га;
h - середньорічний шар опадів за теплий період року (дані
g
найближчого метеопункту), мм.
Для орієнтовного розрахунку h рекомендується приймати від
g
500 до 600 мм;
Коефіцієнт стоку Y дорівнює середньому значенню коефіцієнтів,
визначених для поверхонь різних видів чи населених пунктів у
цілому.
Значення Y для водозабірного басейну рекомендується визначати
як середньозважене для всієї площі за формулою:
Y = (Y F + Y F + Y F ) / F, (2)
1 1 2 2 3 3
де F - площа водонепроникних поверхонь;
1
F - площа ґрунтових поверхонь;
2
F - площа газонів;
3
Y - середні значення коефіцієнтів стоку поверхонь різних
і
видів, які становлять: Y = 0,6 - 0,8;
1
Y = 0,2;
2
Y = 0,1.
3
При орієнтовних розрахунках значення Y для селищ та міст з
чисельністю населення до 50 тисяч рекомендується приймати у межах
від 0,3 до 0,4.
7.2. Загальний об'єм снігових вод, що стікають із забудованих
територій (W ), рекомендується обчислювати за формулою:
c
W = 0,1h YF, (3)
c c
де W - загальний об'єм снігових вод, куб.м;
c
h - середньорічний шар опадів в холодний період року
c
(відповідно до даних найближчого метеопункту), мм;
Y - коефіцієнт стоку, який, як правило, становить від 0,5 до
0,7;
F - площа басейну водозбору, га.
7.3. Розрахункову кількість речовин, що виноситься з дощовими
та сніговими стічними водами, рекомендується визначати на підставі
характеристики території водозбору, даних про опади та усереднених
даних про склад стічних вод.
8. Гідравлічні розрахунки каналізаційних мереж для відведення зливових стоків.
8.1. При значних заглибленнях початкових ділянок колекторів дощової каналізації рекомендується враховувати збільшення їх пропускної здатності за рахунок напору, що створюється шляхом підйому рівня води в колодязях.
8.2. При розрахунках стоку з басейнів площею понад 50 га з різними ухилами поверхні землі та характером забудови рекомендується виконувати перевірочні визначення витрат дощових вод з різних частин басейну і найбільшу із отриманих витрат приймати за розрахункову.
При цьому, якщо розрахункова витрата дощових вод із даної частини басейну виявиться меншою від витрат, на які розраховано колектор дільниці, що знаходиться вище, рекомендується розрахункову витрату для цієї дільниці колектора приймати рівною витратам на дільниці, що знаходиться вище.
8.3. Величина діаметрів труб дощової каналізації залежить від місцевих умов і, але, як правило, не рекомендується застосовувати труби діаметром меншим, ніж 200 мм.
8.4. Величину мінімальної швидкості течії дощових вод при
повному наповненні (v ) рекомендується визначати в залежності
min
від величини діаметру труби за таблицею 1.
Таблиця 1. Швидкості течії дощових вод.
------------------------------------------------------------------
| Діаметр труби, мм | Швидкість течії, v , м/с |
| | min |
|---------------------------+------------------------------------|
| 1 | 2 |
|---------------------------+------------------------------------|
| 200-250 | 0,70 |
|---------------------------+------------------------------------|
| 300-400 | 0,80 |
|---------------------------+------------------------------------|
| 500 | 0,90 |
|---------------------------+------------------------------------|
| 600-800 | 1,00 |
|---------------------------+------------------------------------|
| 900-1200 | 1,15 |
|---------------------------+------------------------------------|
| 1300-1500 | 1,30 |
|---------------------------+------------------------------------|
| Понад 1500 | 1,50 |
------------------------------------------------------------------
8.5. Величину максимальної швидкості течії (v )
max
рекомендується приймати:
для неметалевих труб - 7,0 м/с;
для металевих труб - 10,0 м/с.
8.6. Величину найбільшої швидкості руху дощових і виробничих стічних вод в каналах, які допускаються до спуску у водойми, рекомендується визначати за таблицею 2.
Таблиця 2. Швидкості руху дощових
і виробничих стічних вод.
------------------------------------------------------------------
| Ґрунт або тип кріплення | Найбільша швидкість руху |
| | в каналах при глибині потоку |
| | від 0,4 до 1,0 м, м/с |
|----------------------------+-----------------------------------|
| 1 | 2 |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Кріплення бетонними плитами | 4 |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Вапняки, піщаники середні | 4 |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Обдернування: | |
|----------------------------+-----------------------------------|
|- навзнаки | 1 |
|----------------------------+-----------------------------------|
|- в стінку | 1,6 |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Мощення: | |
|----------------------------+-----------------------------------|
|- одинарне | 2 |
|----------------------------+-----------------------------------|
|- подвійне | 3,0-3,5 |
------------------------------------------------------------------
8.7. Довжину ділянки вулиці від водорозподілу до першого дощоприймача (довжину вільного пробігу води) рекомендується приймати в межах від 150 до 300 м в залежності від ухилу вулиці, інтенсивності дощів, характерних для даної місцевості, щільності забудови.
На перехрестях вулиць рекомендується встановлювати дощоприймачі з боку стоку води перед смугою переходу вулиці пішоходами.
Решітки дощоприймачів рекомендується встановлювати, як правило, на одному рівні з поверхнею лотка проїжджої частини вулиці.
8.8. Відстань між колодязями на з'єднаннях дощоприймачів рекомендується приймати на вуличних мережах не більше 20 м і на внутрішньоквартальних мережах не більше 10 м.
Ухил з'єднання від дощоприймачів рекомендовано приймати не менше 0,02.
9. Рекомендований розрахунок пропускної спроможності систем поверхневого водовідведення.
9.1. Для систем лінійного водовідведення розрахунок максимальної витрати дощового стоку з прямокутних у плані басейнів стоку з перехоплювальним водозбірним лотком, розташованим у нижній частині басейна, рекомендується виконувати за допомогою вирішення системи рівнянь:
Q(x) = псі g L x, (4)
mid д con
_____
2/3 |
Q(x) = R омега \ |i / n , (5)
can can \| can can
де Q(x) - витрата дощового стоку у довільному перерізі лотка
з координатою x;
псі - коефіцієнт зливового стоку псі;
mid
q - розрахункова інтенсивність дощу тривалістю t при
д д
періоді одноразового перевищення P, куб.м/(кв.м · с);
L - довжина шляху концентрації стоку, м;
con
R , омега - відповідно гідравлічний радіус (м) та площа
can can
живого перерізу (кв.м ) потоку в лотку;
i - поздовжній похил лотка;
can
n - коефіцієнт шорсткості стінок лотка.
can
Прирівнявши вирази (4) і (5), пропонується визначати
наповнення лотка h(x) і швидкість потоку V (x) у довільному
can
перерізі з координатою x.
Час течії стічних вод по водозбірному лотку дорівнює:
L
can dx
t = Інтеграл --------, c. (6)
can 0 V (x)
can
Час концентрації дощового стоку з басейну стоку з водозбірним
лотком у нижній частині:
t = t + t , c, (7)
r con can
де час поверхневої концентрації t рекомендується визначати
con
за формулою
0,6
5(L n )
con 1
t = -----------------------, (8)
con, пін 0,4 0,3
3(псі g ) i
mid д o
Уточнене значення інтенсивності випадання дощу, яке
відповідає тривалості дощу t :
r
n
q = q (1200/t ) , куб.м/(кв.м · с). (9)
д 20 r
Для розрахунку водозбірний лоток рекомендується розбивати по
довжині на декілька відрізків однакової довжини. Для середини
кожного відрізка рекомендується вирішувати систему
рівнянь (4) - (5), після чого виконується чисельне інтегрування
виразу (6). У першому наближенні приймається g = q . Цикл
д 20
обчислень за формулами (4) - (9) продовжується доти, доки відносна
різниця між попереднім і наступним значеннями розрахункової
інтенсивності дощу не буде меншою за 0,01%.
0,2 0,1
Чисельні значення псі (псі = z g t ), а
mid mid mid mid д
також q та n визначаються згідно з ДБН В.2.5-75.
20
9.2. Для систем точкового водовідведення розрахунок часу поверхневої концентрації з лінійних та радіальних у плані однорідних урбанізованих басейнів стоку рекомендується визначати відповідно за формулами:
- - 1
| 0,6 |-----
| 1,67 · (L · n ) |1-0,4n
| con 1 |
t = |---------------------------| , c, (10)
con, пін | n 0,4 0,3|
| (1200 псі g ) i |
| mid 20 o |
- -
- - 1
................Перейти до повного тексту