На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 "До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року N 1-1/252" щодо прискорення розроблення і запровадження протоколів лікування

1. Затвердити протоколи надання медичної допомоги хворим на:

1.1. гострі отруєння антибіотиками системної дії. Гострі отруєння іншими протиінфекційними та протипаразитарними засобами системної дії. Гострі отруєння гормонами та їх синтетичними замінниками і антагоністами, не класифікованими в інших рубриках. Гострі отруєння анестезуючими та терапевтичними газами. Гострі отруєння переважно системними та гематологічними препаратами, не класифікованими в інших рубриках. Гострі отруєння препаратами, які діють переважно на органи травлення. Гострі отруєння діуретиками, іншими та неуточненими лікарськими засобами, медикаментами та біологічними субстанціями (додається);

1.2. гострі отруєння антимікобактеріальними ліками (додається);

1.3. гострі отруєння інсуліном та пероральними гіпоглекімічними (протидіабетичними) препаратами (додається);

1.4. гострі отруєння наркотичними речовинами і психодислептиками (галюциногенами) (додається);

1.5. гострі отруєння неопіоїдними аналгезивними, жарознижувальними і нестероїдними протиревматичними засобами (додається);

1.6. гострі отруєння препаратами, які діють переважно на вегетативну нервову систему (додається);

1.7. гострі отруєння препаратами, які діють переважно на серцево-судинну систему (додається);

1.8. гострі отруєння протисудомними, седативними, снодійними і протипаркінсоничними препаратами. Гострі отруєння психотропними препаратами, не класифікованими в інших рубриках (додається);

1.9. гострі отруєння внаслідок токсичної дії алкоголю (додається);

1.10. гострі отруєння внаслідок токсичної дії галогенопохідних аліфатичних та ароматичних вуглеводнів (додається);

1.11. гострі отруєння внаслідок токсичної дії металів. Гострі отруєння внаслідок токсичної дії миш'яку та його сполук (додається);

1.12. гострі отруєння внаслідок токсичної дії мила і дезінфікуючих засобів. Гострі отруєння внаслідок токсичної дії інших неуточнених речовин (додається);

1.13. гострі отруєння внаслідок токсичної дії оксиду вуглецю. Гострі отруєння внаслідок токсичної дії інших газів, димів та випарів (додається);

1.14. гострі отруєння внаслідок токсичної дії органічних розчинників (додається);

1.15. гострі отруєння внаслідок токсичної дії отруйних речовин, які містяться у харчових продуктах моря. Гострі отруєння внаслідок токсичної дії інших отруйних речовин, що містяться у спожитих продуктах харчування (додається);

1.16. гострі отруєння внаслідок токсичної дії інших отруйних речовин, що містяться у спожитих продуктах харчування (додається);

1.17. гострі отруєння внаслідок токсичної дії пестицидів (додається);

1.18. гострі отруєння внаслідок токсичної дії роз'їдаючих речовин (додається);

1.19. гострі отруєння внаслідок токсичної дії, спричиненої контактом з отруйними тваринами (додається).

2. Затвердити заходи щодо:

2.1. виведення токсинів, які не всмокталися в шлунково-кишковому тракті (додається);

2.2. видалення з організму токсинів, які всмокталися в шлунково-кишковому тракті (додається);

2.3. проведення ситуаційної та коригувальної терапії (додається).

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій. Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити запровадження протоколів надання медичної допомоги, затверджених пунктом 1 цього наказу, та проведення заходів, затверджених пунктом 2 цього наказу, в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Гайдаєва Ю.О.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від 1,5 год. до 2-3 діб;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функції органу (або виникнення системних реакцій) в залежності від системно-органної тропності та властивостей речовини, яка викликала отруєння.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів у БАК;

- підвищення рівню а-амілази крові у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 5-7 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від 1,5 год. до 2-3 діб;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функції органу (або виникнення системних реакцій) в залежності від системно-органної тропності та властивостей речовини, яка викликала отруєння.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів у БАК;

- підвищення рівню а-амілази крові у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія: Піридоксину гідрохлорид в дозі 1,0 г в/в; при необхідності - повторне введення.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 3-8 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох хв. до 24 годин;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функції органу (або виникнення системних реакцій) в залежності від системно-органної тропності та властивостей речовини, яка викликала отруєння.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- зниження рівню цукру у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикадій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія: Глюкоза 40% 20-60 мл (у залежності від віку хворого) в/в, струйно. Повторне введення під контролем рівню цукру в крові.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 2-6 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важності):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох хв. до декількох годин;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функції органу (або виникнення системних реакцій) в залежності від системно-органної тропності та властивостей речовини, яка викликала отруєння.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- Визначення наявності наркотичної речовини у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія:

- при отруєння опіоїдами - Налоксон 0,4-2,0 мг; при необхідності - повторне введення (до 10 мг);

- при отруєнні ЛСД та іншими галюциногенами - Діазепам в дозі 10-20 мг.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 1-3 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Отруєння жарознижувальними засобами.

2. Отруєння нестероїдними протизапальними засобами.

Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ

Класифікація жарознижувальних препаратів:

1. Похідні піразолона - анальгін, бутадіон, антипірін, реопірин.

2. Похідні аніліна - парацетамол (ацетомінофен, панадол), тайленол, дристан, вікоділ.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Середнього ступеню важкості - загальна слабість, запаморочення, порушення слуху, нудота, блювота, зниження температури тіла, біль у епігастрії, задишка, посилене серцебиття.

1.2. Важкого ступеню - гіпотермія, ціаноз слизуватих оболонок, порушення свідомості, мідріаз, клоніко-тонічні судоми, тахікардія, пульс слабкого наповнення, артеріальна гіпотензія, набряк легень.

1.3. Можливий розвиток периферичних набряків, геморагічної висипки, шлункової кровотечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ЦНС (гіпотермія, запаморочення, судоми);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 6 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, гранулоцитопенія або агранулоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- позитивний аналіз калу на зміст доміси крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у гастро-інтестінальному періоді:

- Ацетілцистеїн у насичуючий дозі 140 мг/кг маси тіла усередину, потім 70 мг/кг маси тіла через кожні 4 години протягом 3 діб;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії у віковій дозі;

- при наявності метгемоглобіну в крові - Метиленовий синій 1% розчину в дозі 1-2 мг/кг в/в; при необхідності ін'єкції повторюють кожні 4 години. У грудних дітей добова доза не повинна перевищувати 4 мг/кг на добу.

- Тіосульфат натрію в дозі 25 мг/кг в/в.

4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту, токсичного нефриту:

- Ацетілцистеїн у насичуючий дозі 140 мг/кг маси тіла усередину, потім 70 мг/кг маси тіла через кожні 4 години протягом 3 діб;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- інфузійна терапія з метою парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Глутаргін - 2-8 г на добу, в/в крап;

- препарати гемостатичної дії у вікових дозах;

- інфузія свіжозамороженої плазми в дозі 10-20 мл/кг на добу;

- коферментні форми вітамінів групи B, C в/в (у вікових дозах);

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії - гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії.

5. Критерії ефективності: припинення проявів печінково-ниркової недостатності (геморагічного синдрому, жовтяниці, зниження неврологічних порушень, периферичних набряків) протягом 3-8 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

Класифікація нестероїдних протизапальних засобів:

1. Похідні саліцилової кислоти: саліцилат натрію, ацетілсаліцилова кислота (аспірин), саліциламід, алкозельцер, анацін, діфлунізал, екседрин, аскофен, цитрамон та ін.

2. Похідні оцтової кислоти (індола): індометацин (метіндол), діклофенак натрія, діклофенак калія (вольтарен), етодолак, суліндак, толметін та ін.

3. Похідні пропіонової кислоти: адвіл, ібупрофен, нурофен, фенбуфен, кетопрофен, напроксен, набуметон та ін.

4. Бутазони: азапропазон, оксіфенбутазон, фенілбутазон та ін.

5. Похідні єнолової кислоти (оксиками): піроксикам, теноксикам та ін.

6. Похідні сульфонанілідів: німесулід та ін.

7. Похідні фенілатранілової кислоти (фенамати): мефенамова кислота, меклофенамат.

1. Клінічні періоди отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1-2 до 6 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів та подразнення дихальних центрів ЦНС триває від 2 до 12 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) та ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 12 годин від моменту вживання препарату до 24-36 годин.

1.4. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату і триває до кількох тижнів.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 2 годин;

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, іноді з кров'ю, кривавий пронос);

- симптоми подразнення діяльності ЦНС (загальне занепокоєння, запаморочення, шум у вухах, світлобоязнь, розлади зору, ейфорія, тахіпное, посилене виділення поту, гіпертермія);

- тривалість гастро-інтестінального періоду та подразнення діяльності ЦНС становить від 2 до 12 годин в середньому;

- порушення функції печінки (збільшення і хворобливість печінки, жовтяниця, геморагії на шкірі, носові чи маткові кровотечі) після закінчення гастро-інтестінального синдрому;

- порушення функції ЦНС (порушення свідомості, гіперрефлексія, судоми, міоз, ністагм);

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів та подразнення дихальних центрів ЦНС, період токсичного гепатиту, токсичної енцефалопатії).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- позитивна реакція сечі з розчином хлориду окісного заліза;

- еритроцитурія, протеїнурія, глюкозурія та циліндрурія в ЗАС;

- зниження рівня глюкози у аналізі крові;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, а-амілази, сечовини, креатиніну та кетонових тіл у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- порушення кислотно-лужного та газового стану крові;

- зміст і концентрація саліцилатів в крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Профілактичне лікування постраждалих у латентному періоді (проведення диференціальної діагностики):

- рясне лужне питво або розчин гідрокарбонату натрію 1-2% в дозі 2-4 ммоль/кг маси в/в кожні 4-6 годин під контролем pH крові чи сечі;

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню.

4.5. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів та подразнення ЦНС:

- розчин гідрокарбонату натрію в/в під контролем pH крові чи сечі;

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії у вікових дозах;

- інфузії свіжозамороженої плазми в дозі 10-20 мл/кг на добу;

- коферментні форми вітамінів групи В в/в (у вікових дозах);

- інгібітори протеолізу.

4.6. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту, токсичної енцефалопатії:

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- препарати гемостатичної дії: Вікасол, Дицинон або Етамзилат в/в або в/м (у вікових дозах);

- інфузії свіжозамороженої плазми в дозі 10-20 мл/кг на добу;

- коферментні форми вітамінів групи B, C в/в (у вікових дозах);

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- при судомах: бензодіазепіни (Діазепам, Седуксен, Сібазон та ін.) в дозі 0,2-0,5 мг/кг маси в/в;

- методи еферентної терапії - гемодіаліз;

- дієта - повне голодування (до припинення зростання рівню трансаміназ у крові).

4.7. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

5. Критерії ефективності: припинення проявів печінкової та мозкової недостатності (геморагічного синдрому, жовтяниці, зниження неврологічних порушень) протягом 3-8 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Ускладнення із сторони ШКТ - нудота і біль в області живота, анорексія, діарея.

1.2. Ускладнення із сторони ЦНС - гостра біль в області чола, запаморочення, галюцинації, порушення свідомості.

1.3. Ускладнення з сторони системи кровотворення - шлунково-кишкові кровотечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (нудота і біль в області живота, анорексія, діарея);

- порушення діяльності ЦНС (гостра біль в області чола, запаморочення, галюцинації, порушення свідомості);

- порушення функції системи кровотворення (утворення шлунково-кишкових виразок, кривавий пронос).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- нейтропенія, тромбоцитопенія в ЗАК;

- апластична анемія;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів та порушенні діяльності ЦНС:

- ввести в шлунок обволікальні препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або ін.);

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії;

- методи еферентної терапії - гемосорбція.

5. Критерії ефективності:

припинення проявів шлунково-кишкових та неврологічних розладів протягом 3-8 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1 до 2 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів триває від 1 до 3-4 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період порушень діяльності ЦНС починається через 3-4 години від моменту вживання препарату до 14-16 годин.

1.4. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату і триває до кількох діб.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 1 години;

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, іноді з кров'ю, кривавий пронос);

- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 1 до 3-4 годин;

- порушення функції ЦНС (гостра головна біль, шум у вухах, занепокоєння, порушення зору, ністагм);

- тривалість періоду порушення діяльності ЦНС становить від 3-4 до 14-16 годин;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів та період порушення діяльності ЦНС).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- агранулоцитоз в ЗАК;

- еритроцитурія в ЗАС;

- підвищення рівню сечовини, креатиніну та кетонових тіл у БАК;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- порушення кислотно-лужного та газового стану крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів та порушенні діяльності ЦНС:

- ввести в шлунок обволікальні препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або ін.);

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретика в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- методи еферентної терапії - гемосорбція.

5. Критерії ефективності:

припинення проявів шлунково-кишкових та неврологічних розладів протягом 3-8 діб.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних / інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1 до 2 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів триває від 1 до 3-4 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період порушень діяльності ЦНС починається через 3-4 години від моменту вживання препарату до 14-16 годин.

1.4. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату і триває до кількох діб.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 1 години;

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, іноді з кров'ю, кривавий пронос);

- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 1 до 3-4 годин;

- порушення функції ЦНС (гостра головна біль, шум у вухах, занепокоєння, порушення зору, ністагм);

- тривалість періоду порушення діяльності ЦНС становить від 3-4 до 14-16 годин;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів та період порушення діяльності ЦНС).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- агранулоцитоз;

- еритроцитурія в ЗАС;

- підвищення рівню сечовини, креатиніну та кетонових тіл у БАК;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- порушення кислотно-лужного та газового стану крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів та порушенні діяльності ЦНС:

- ввести в шлунок обволікальні препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або ін.);

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретика в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- методи еферентної терапії - гемосорбція.

5. Критерії ефективності: припинення проявів шлунково-кишкових та неврологічних розладів протягом 3-8 діб.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1 до 2 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів триває від 1 до 12-24 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату і триває до кількох діб.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 1 години;

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, іноді з кров'ю, кривавий пронос);

- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 1 до 12-24 годин;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- вільний гемоглобін в крові;

- гемолітична анемія;

- еритроцитація в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну у БАК;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- порушення кислотно-лужного та газового стану крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів:

- ввести в шлунок обволікальні препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або ін. в дозі 2-3 мл/кг маси тіла);

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретика в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- методи еферентної терапії - гемосорбція.

5. Критерії ефективності: припинення проявів шлунково-кишкових розладів протягом 3-8 діб.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох хв. до декількох годин;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функцій ВНС.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- визначення наявності наркотичної речовини у БАК;

- можливі зміни в ЕКГ.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія:

- при отруєнні холінолітичними препаратами, антидот - Аміностігмін* 2 мг в/в, при необхідності - повторне введення;

- при отруєнні блокаторами бета-адренергічних рецепторів, антидот Глюкагон (при контролі рівня калію та глюкози крові), Епінефрін 1-4 мг/хв., в/в, титруючи препарат до отримання позитивного клінічного ефекту, бікарбонат натрію 1-2 мЕкв/кг маси тіла;

- при отруєнні стимуляторами бета-2-адренергічних рецепторів, антидот - Пропранолол 0,01-0,02 мг/кг маси тіла, в/в.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 5-8 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох хв. до декількох годин;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функцій ССС.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- визначення наявності кардіотропної речовини у БАК;

- можливі зміни в ЕКГ;

- можливі зміни електролітного балансу у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток З):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія:

- при отруєнні серцевими глікозидами, антидот - Fab фрагменти (Дигибайнд)*, якщо доза глікозидів невідома, препарат вводять в емпіричній дозі 0,2-0,4 г, в/в болюсно;

- при отруєнні блокаторами кальцієвих каналів, антидот - Кальцію хлорид 10% (у максимальній віковій дозі) або Кальцію глюконат 10% (у максимальній віковій дозі), вводять кожні 5-10 хв. до появи клінічного ефекту; Глюкагон 5-10 мг, в/в болюсно;

- при отруєнні Клофеліном, антидот - Налоксон, вводять в дозі 0,4-2,0 мг, в/в.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 5-7 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ

Класифікація протиепілептичних препаратів:

1. Похідні гексагідропіримідина - гексамідин.

2. Похідні барбітурової кислоти - бензонал.

3. Похідні гідантоїна - дифенін, мезантоін, фенідантін.

4. Похідні бензодіазепіна - карбамазепін (тегретол, фінлепсин), клоназепам.

5. Похідні іміда янтарної кислоти - етосуксимід, пуфемід, морфолеп.

6. Похідні вальпроєвої кислоти - депакін (конвулекс).

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1,5 г від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, запаморочення, атаксія, тремор, дизартрія, психічні розлади, нудота, зниження зору, ністагм.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, клонікотонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, дизартрія, мідріаз, зниження зору, ністагм);

- порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагії на шкірі, носові чи маткові кровотечі, затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

4.5. Лікування постравдалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії у вікових дозах;

- відновлююча терапія.

4.7. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.8. Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

- Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл. 0,9% NaCl. При необхідності можна повторювати в такій самій дозі.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період (інтервал часу від моменту потрапляння отрути в організм людини до виникнення перших клінічних симптомів отруєння) триває, в середньому, 1-1,5 г від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, запаморочення, атаксія, тремор, дизартрія, психічні розлади, нудота, зниження зору, ністагм.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, клонікотонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, дизартрія, мідріаз, зниження зору, ністагм);

- порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагії на шкірі, носові чи маткові кровотечі, затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.2. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- Берлітіон в/в в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

4.3. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Берлітіон в/в в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.4. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

4.5. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.6. Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл 0,9% NaCl. При необхідності можна повторювати в тієї дозі.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 0,5-1 г від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - збудження, запаморочення, підвищення температури тіла, нудота, блювота, атаксія, тремор, гіперплазія ясен, лімфаденопатія.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, утруднення дихання, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, сверблячка шкіри, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ШКТ (гіперплазія ясен, нудота, блювота);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість або збудження, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, мідріаз, гіпертермія, утруднення дихання);

- порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагії на шкірі, сверблячка шкіри, затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи В в/в (у вікових дозах);

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу: Контрикал в дозі 1 тис. од./кг на добу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 0,5-1 годину від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - сонливість, дезорієнтація, збудження, запаморочення, головна біль, гіперрефлексія, порушення зору, дизартрія, сухість у роті (у дітей грудного віку - посилене слиновиділення), нудота, блювота, посилена бронхіальна секреція, тахікардія, артеріальна гіпотензія іноді гіпертензія, знижений діурез.

1.3. Важкого ступеня - галюцинації, атаксія, порушення свідомості, коматозний стан, мідріаз, гіпорефлексія, клоніко-тонічні судоми, гіпотермія, утруднення дихання, набряк легень, зупинка серця, затримка сечі, периферійні набряки.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ШКТ (посилене або знижене слиновиділення, нудота, блювота);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість або збудження, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, мідріаз, клоніко-тонічні судоми, гіпотермія, утруднення дихання);

- порушення функції серцево-судинної системи (тахікардія, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, набряк легень, зупинка серця);

- порушення діяльності нирок (затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівня креатінфосфокінази у БАК;

- підвищений рівень глюкози крові;

- гіпонатріємія у БАК;

- знижений лужний баланс крові - метаболічний ацидоз;

- порушення провідності з розширенням комплексу QRS.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середньої ваги тяжкості:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові (у вікових дозах);

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах).

4.5. Лікування постраждалих при отруєнні тяжкої ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

- Лактулоза (у віковій дозі);

- Вітамін E (у віковій дозі);

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу: відновлююча терапія курсом до 2-3 тижнів.

4.7. Антидотна терапія: призначення Флюмазенілу* 0,1-0,2 мг.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності серцево-судинної системи та нирок протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1,5 години від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, головна біль, запаморочення, нудота, блювота.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ШКТ (нудота, блювота);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість, головна біль, запаморочення, порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми);

- порушення функції печінки та нирок (блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 3-5 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середньої ваги тяжкості:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- Вітамін E (у віковій дозі).

4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія курсом до 1 місяця.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1,5 години від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, головна біль, запаморочення, біль у шлунку, нудота, блювота.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ШКТ (нудота, блювота);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість, головна біль, запаморочення, порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми);

- порушення функції печінки та нирок (блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 3-5 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- препарати гемостатичної дії: Вікасол, Дицинон або Етамзилат (ін'єкційна форма, у вікових дозах);

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середньої ваги тяжкості:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- Інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- Вітамін E (у віковій дозі).

4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Отруєння похідними фенотіазіну - седативними нейролептиками.

2. Отруєння антипсихотичними нейролептиками.

3. Отруєння барбітуратами.

4. Отруєння снодійними ліками (ноксирон, метаквалон, бромкарбамід, бензодіазепінами).

Класифікація седативних нейролептиків:

Похідні фенотіазіну - аміназин, етаперазин, левомепразин (тізерцин), мажептил (тіопроперазин), мепазин, неулептил, пропазин, тріфтазин (стелазин), тіорідазин, тіетілперазин, френолон, фторфеназин.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).

1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:

I стадія (засипання) - сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія.

II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.

III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадикардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.

IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність, можливі явища паркінсонізму.

1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).

1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;

- порушення функції шлунка;

- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;

- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:

- I стадія (засипання)

- II стадія (поверхнева кома)

- III стадія (глибока кома)

- IV стадія (пробудження);

- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;

- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту);

- можливі зміни на ЕКГ - подовження QT, зміни зубця T, аритмія.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкопенія, агранулоцитоз в ЗАК;

- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові;

- зміна кольору сечі при реакції з концентрованою сарною кислотою і розчином хлориду окісного заліза.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.

4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту:

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія курсом до 1 місяця.

5. Критерії ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ АНТИПСИХОТИЧНИМИ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ

Класифікація антипсихотичних нейролептиків:

1. Похідні тіоксантена - хлорпротиксен (труксал)

2. Похідні бутірофенона і діфенілбутілпіперидина - дроперідол, галоперідол, трифлуперідол (триседил), меторин, пімозид, пенфлюридол.

3. Похідні індола - карбідин.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).

1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:

I стадія (засипання) - сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія.

II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.

III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.

IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність.

1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).

1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;

- порушення функції шлунка;

- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;

- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:

- I стадія (засипання)

- II стадія (поверхнева кома)

- III стадія (глибока кома)

- IV стадія (пробудження);

- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;

- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту);

- можливі зміни на ЕКГ - подовження QT, зміни зубця T, аритмія.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкопенія в ЗАК;

- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.

4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту:

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

5. Критерії ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).

1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:

I стадія (засипання) - збудження або сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія або акатизія.

II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.

III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.

IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність.

1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).

1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;

- порушення функції шлунка;

- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;

- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:

- I стадія (засипання)

- II стадія (поверхнева кома)

- III стадія (глибока кома)

- IV стадія (пробудження);

- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;

- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкопенія в ЗАК;

- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів - інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.

4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту:

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія курсом до 1 місяця.

5. Критерії ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);