Державна податкова адміністрація України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.05.2002 р. N 5347/96 розглянула питання, порушене на пленумі ЦК профспілок вугільної промисловості щодо нарахування податку на додану вартість на кошти державної підтримки, і доповідає.

Порядок обкладення податком на додану вартість, визначений Державною податковою адміністрацією України в діючому полі податкового законодавства, поширюється на суму коштів, які спрямовуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1733 на покриття витрат із собівартості вугільної продукції, і ніяким чином не поширюється на будь-які інші видатки, пов'язані з покриттям витрат на виплату заборгованості шахтарям з регресних позовів та одноразової допомоги.

Оскільки обсяги державної підтримки є бюджетними коштами, які мають цільовий характер і надходять як компенсація збитків від випуску вугільної продукції з метою збереження діяльності збиткових вугільних підприємств, то такі кошти до законодавчого врегулювання цього питання, на думку Державної податкової адміністрації України, можуть вважатися "соціальною підтримкою" і не підлягатимуть обкладенню податком на додану вартість у разі наявності підтвердження їх цільового надходження, забезпечення спеціального режиму їх використання та ведення відокремленого обліку від загальних доходів господарської діяльності (про зазначене підготовлені відповідні вказівки податковим органам на місцях).

У той же час залишається невизначеним питання компенсації сум податку на додану вартість у випадках, коли вугільні підприємства придбають матеріально-технічні ресурси за вартістю з урахуванням податку на додану вартість за рахунок коштів державної підтримки. При цьому в подальшому суми податку на додану вартість такими підприємствами, незважаючи на уже отримане спеціальне джерело фінансування таких затрат, відносяться до складу податкового кредиту і заявляються до бюджетного відшкодування.