З метою забезпечення однозначного тлумачення окремих норм статті 5 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", керуючись статтею 2 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 року N 494 "Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень",

1. Затвердити податкове роз'яснення щодо окремих питань застосування абзацу п'ятого підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (додається).

<...>

З метою забезпечення однозначного розуміння абзацу п'ятого підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) в частині зазначених у абзаці "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону випадків самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платників податків слід керуватися наступним.

Згідно з абзацом п'ятим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону встановлено, що якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу замість десятиденного терміну, визначеного в абзаці першому цього підпункту.