З метою подальшого розвитку лікарсько-фізкультурної служби в Україні

1. Затвердити:

1.1. Положення про лікарсько-фізкультурну службу (надалі - Служба) (додається).

1.2. Положення про головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров'я України із спортивної медицини і лікувальної фізкультури (додається).

1.3. Примірне положення про лікарсько-фізкультурний диспансер (центр спортивної медицини) (додається).

1.4. Примірне положення про відділення (кабінет) лікувальної фізкультури (додається).

1.5. Примірне положення про відділення (кабінет) спортивної медицини (додається).

1.6. Примірну посадову інструкцію лікаря із спортивної медицини (додається).

1.7. Примірну посадову інструкцію лікаря з лікувальної фізкультури (додається).

1.8. Примірну посадову інструкцію медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури (додається).

1.9. Примірну посадову інструкцію медичної сестри з масажу (додається).

1.10. Кваліфікаційну характеристику лікаря із спеціальності "лікувальна фізкультура" (додається).

1.11. Кваліфікаційну характеристику лікаря із спеціальності "спортивна медицина" (додається).

1.12. Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем із спортивної медицини (на одну особу) (додається).

1.13. Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем та медичною сестрою (інструктором) з лікувальної фізкультури (час на одне відвідування і кількість умовних одиниць на 1 процедуру дорослим і дітям) (додається).

1.14. Розрахункові норми витрати часу на виконання процедур масажу (кількість умовних одиниць на 1 процедуру масажу дорослим і дітям) (додається).

1.15. Положення про медичне забезпечення спортсменів - членів збірних команд України та резерву (додається).

1.16. Положення про медичне забезпечення учнів спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл та училищ (ліцеїв), спортсменів збірних команд міст та районів (додається).

1.17. Положення про медичне забезпечення спортивно-масових заходів (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам обласних - Головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської та Луганської областей, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської областей, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та Севастопольської управління охорони здоров'я міських державних адміністрацій забезпечити:

2.1. Умови для збереження та належного функціонування і розвитку мережі закладів Служби.

2.2. Виконання Постанови Верховної Ради України від 3 серпня 2006 року N 66-V "Про недопущення закриття та перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувально-фізкультурних закладів".

2.3. Організацію чіткої системи взаємодії між спеціалізованими закладами та установами із спортивної медицини та лікувальної фізкультури і іншими лікувально-профілактичними закладами всіх рівнів для надання медичної допомоги особам, які займаються фізкультурою та спортом.

2.4. Затвердження положень про головних позаштатних спеціалістів із спортивної медицини та лікувальної фізкультури.

2.5. Введення посад "лікар з лікувальної фізкультури та спортивної медицини" замість посади "лікар з лікувальної фізкультури" до штатного розкладу центральних районних лікарень та поліклінік сільських районів, лікарень і поліклінік (амбулаторій) міст і селищ міського типу з населенням до 25 тисяч осіб.

3. Директору Департаменту кадрової політики, освіти та науки М.В. Банчуку, ректорам вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації:

3.1. Розробити та затвердити оновлені навчальні програми первинної підготовки та удосконалення лікарів з лікувальної фізкультури і спортивної медицини, збільшити кількість учбових годин з цих дисциплін.

3.2. Включити в навчальні програми інтернатури та спеціалізації з терапії, педіатрії, сімейної медицини розділ з профілактики захворювань засобами фізичної культури, питання лікувальної фізкультури та лікарського контролю за особами, які займаються фізкультурою та спортом.

4. Директору Українського центру спортивної медицини МОЗ України, головному позаштатному спеціалісту МОЗ України із спортивної медицини та лікувальної фізкультури Ю.П. Дехтярьову:

4.1. Забезпечити системний підхід та ефективність роботи Служби щодо здійснення медичного контролю в спорті вищих досягнень, масового спорту і фізичної культури, медичного забезпечення школярів, учнів та студентів, вдосконалення методик лікувальної фізичної культури в лікуванні та реабілітації хворих, інвалідів.

4.2. Координувати роботу з реалізації рішень Всеукраїнських з'їздів, нарад, науково-практичних конференцій фахівців зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури за участю інших головних позаштатних спеціалістів МОЗ України, керівників профільних кафедр вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

4.3. Переглянути та внести, у разі потреби, протягом 2008-2009 років пропозиції до МОЗ України з удосконалення змісту таких медичних облікових форм звітності:

- лікарсько-контрольної картки фізкультурника (ф. 061/о);

- картки диспансерного спостереження спортсмена (ф. 062/о);

- картки хворого, який лікується в кабінеті лікувальної фізкультури (ф. 042/о);

- звіт про медичні кадри (ф. N 17);

- звіт лікувально-профілактичного закладу (ф. N 20).

4.4. Активізувати пропаганду здорового способу життя із залученням засобів масової інформації.

4.5. Розробити рекомендації з нормативно-правового забезпечення, організації і впровадження госпрозрахункової діяльності, платних послуг та послуг в сфері медичного страхування в закладах Служби, вивчати і розповсюджувати передовий досвід.

5. Вважати такими, що втратили чинність:

- наказ МОЗ України від 31.12.1992 р. N 211 "Про удосконалення лікарсько-фізкультурної служби";

- наказ МОЗ України від 20.09.1993 р. N 208 "Про затвердження тимчасових кваліфікаційних характеристик з лікарських спеціальностей у частині кваліфікаційної характеристики фахівця зі спеціальності "спортивна медицина" та кваліфікаційної характеристики фахівця зі спеціальності "лікувальна фізкультура".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Юрченка В.Д.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" лікарсько-фізкультурна служба (далі - Служба) є системою медичного контролю за всіма категоріями осіб, які займаються фізичною культурою та спортом. Залишаючись невід'ємною складовою частиною системи охорони здоров'я. Служба ставить метою визначення стану здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, а також здійснення профілактики і діагностики захворювань, організацію та проведення відновлювального лікування (реабілітації) після травм, операцій, захворювань спортсменів, осіб, які займаються фізкультурою, та інших верств населення методами лікувальної фізкультури, терапії, хірургії тощо.

Служба вирішує задачі не тільки медичного, а й соціального значення - забезпечення оздоровлення нації та формування засад щодо здорового способу життя засобами фізичної культури, прикладом досягнень українських спортсменів.

Служба функціонує під організаційно-методичним, науковим та адміністративним керівництвом Міністерства охорони здоров'я України. Заклади Служби знаходяться у державній і комунальній власності місцевих органів самоврядування та власності інших центральних органів виконавчої влади України.

Штатне забезпечення Служби визначене штатними нормативами, затвердженими наказом МОЗ України від 23.02.2000 р. N 33 "Про штатні нормативи і типові штати закладів охорони здоров'я", і включає посади: "лікар із спортивної медицини", "лікар з лікувальної фізкультури, "лікар з лікувальної фізкультури та спортивної медицини", "завідувач відділенням (кабінетом)", "медична сестра (інструктор) з лікувальної фізкультури" (додаток N 20).

З додержанням вимог вищезазначеного наказу у відділення і кабінети лікувальної фізкультури можуть вводитись посади спеціаліста з фізичної реабілітації, на які призначаються випускники вищих навчальних закладів фізичної культури III-IV рівня акредитації за спеціальністю "Фізична реабілітація".

Організаційно-методичним центром Служби є Український центр спортивної медицини МОЗ України.

Науково-методичними центрами з питань спортивної медицини та лікувальної фізкультури на додипломному та післядипломному рівнях є кафедра спортивної медицини, лікувальної фізкультури, фізичного виховання і валеології Дніпропетровської державної медичної академії та кафедра спортивної медицини та валеології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Діяльність Служби регламентується чинним законодавством України і даним Положенням.

Зміст та організація роботи зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури диференційовані відповідно до спеціальностей "Спортивна медицина, "Лікувальна фізкультура", "Лікувальна фізкультура і спортивна медицина".

1.1. Визначення стану здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму спортсменів та осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою.

1.2. Здійснення профілактики, діагностики і лікування захворювань та пошкоджень, пов'язаних із заняттями фізкультурою і спортом.

1.3. Надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги особам, які займаються спортом у випадках виявлення відхилень у стані їх здоров'я.

1.4. Участь в управлінні тренувальним процесом.

1.5. Медичне забезпечення спортивно-масових заходів та навчально-тренувальних зборів.

1.6. Організаційно-методичне забезпечення відділень і кабінетів зі спортивної медицини в лікувально-профілактичних та спортивно-оздоровчих закладах.

2.1. Систематичне диспансерне спостереження спортсменів.

2.2. Медичне забезпечення спортивно-масових заходів та навчально-тренувальних зборів.

2.3. Організація та проведення заходів по відновленню працездатності спортсменів після тренувальних навантажень і змагань та реабілітація спортсменів після травм і захворювань.

2.4. Лікарсько-педагогічний контроль в процесі:

- навчально-тренувальних занять спортсменів;

- навчально-тренувальних занять в групах фізкультури оздоровчого напрямку;

- занять з фізичного виховання за державними програмами в дитячих дошкільних установах та закладах освіти різного рівня.

2.5. Здійснення медичної практики. Консультативна робота.

2.6. Складання та проведення індивідуальних оздоровчих програм, аналіз їх ефективності.

2.7. Проведення наукових досліджень в сфері медичного забезпечення фізичної культури і спорту.

2.8. Пропаганда здорового способу життя, оздоровчого впливу фізичної культури серед населення, санітарно-просвітницька робота серед фізкультурників і спортсменів.

2.9. Консультаційно-методична допомога з питань спортивної медицини лікувально-профілактичним закладам.

2.10. Координація діяльності та наступності в роботі закладів охорони здоров'я з різними відомствами і організаціями (спорткомітети, спортивні товариства і клуби, профспілкові організації, фонди милосердя і здоров'я, асоціації та федерації з видів спорту та ін.).

2.11. Впровадження нових методів і методик для оцінки рівня здоров'я, функціонального та фізичного стану.

2.12. Підготовка інструктивних матеріалів по діяльності Служби.

2.13. Організація та проведення семінарів, конференцій, нарад з питань спортивної медицини та оздоровлення населення засобами фізичної культури.

3.1. Медичне забезпечення осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, їх реабілітація та оздоровлення здійснюється закладами та установами зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури і лікувально-профілактичними закладами охорони здоров'я.

3.2. До складу закладів і установ спортивної медицини та лікувальної фізкультури входять:

- Український центр спортивної медицини МОЗ України;

- Київський міський центр спортивної медицини;

- обласні, міські та лікарсько-фізкультурні диспансери та центри спортивної медицини;

- центри "Здоров'я";

- відділення спортивної медицини у складі обласних лікарень та центрів "Здоров'я";

- відділення (кабінети) спортивної медицини в лікувально-профілактичних закладах загальної мережі;

- Донецький, Запорізький обласні та Кримський республіканський лікарсько-фізкультурні диспансери, що підпорядковані Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту.

4.1. Впровадження і використання лікувальної фізкультури на всіх етапах лікування і реабілітації в лікувально-профілактичних закладах всіх рівнів системи охорони здоров'я.

4.2. Підвищення ефективності застосування лікувальної фізкультури шляхом поліпшення організації роботи, залучення до участі в цій роботі усіх ланок адміністративного та лікувального персоналу лікувально-профілактичних закладів, підвищення кваліфікації з питань лікувальної фізкультури лікарів та середнього медичного персоналу.

4.3. Вдосконалення комплексу методів лікування і медичної реабілітації за рахунок його раціональної побудови з використанням процедур лікувальної фізкультури.

4.4. Впровадження в лікувальний і реабілітаційний процес навчання та дотримання хворими засад здорового способу життя, оздоровчих систем і програм, лікувальної фізкультури та оздоровчого тренування в домашніх умовах.

4.5. Санітарно-просвітницька робота серед хворих, медичного персоналу і населення з питань здорового способу життя, лікувальної та оздоровчої ролі фізичних вправ і загартування, правил гігієни та самоконтролю при заняттях фізкультурою.

4.6. Відновлення фізичного здоров'я, повне або часткове відновлення працездатності, підготовка до соціально-трудової і соціально-побутової реабілітації.

5.1. Лікарське обстеження хворих та інвалідів, інших осіб, які мають потребу у лікуванні засобами лікувальної фізкультури та оздоровлення з визначенням показників фізичного стану, наданням висновку, призначень і рекомендацій з лікувальної фізкультури у комплексі з іншими лікувальними та реабілітаційними методиками на стаціонарному, поліклінічному і санаторному етапах і в домашніх умовах.

5.2. Лікарська консультація з питань застосування лікувальної фізкультури, фізичної реабілітації, оздоровчих програм і систем, та інше.

5.3. Проведення лікувальних процедур з лікувальної фізкультури.

5.4. Розробка і реалізація індивідуальних програм відновлювального лікування, що забезпечують безперервність та послідовність реабілітаційних заходів.

5.5. Проведення лікувальних процедур з лікувальної фізкультури в комбінації з природними факторами.

5.6. Проведення лікувальних процедур з лікувальної фізкультури в поєднанні з преформованими фізичними чинниками.

5.7. Застосування, при наявності у фахівця спеціальної підготовки, певних методів і методик медичної реабілітації.

5.8. Лікар з лікувальної фізкультури може бути залучений до роботи з медичного забезпечення фізичного виховання в навчальних закладах та закладах фізичної культури осіб старшого віку з метою:

5.8.1. Проведення лікарського обстеження осіб, які займаються за програмами фізичного виховання чи оздоровчим фізичним тренуванням, визначення допуску та медичної групи для занять.

5.8.2. Визначення організаційно-методичних підходів до:

- фізичного виховання школярів, учнів, студентів з відхиленнями в стані здоров'я та фізичного розвитку;

- програм оздоровчого фізичного тренування і контролю під час виконання фізичних навантажень у осіб різного віку.

6.1. В організації роботи з лікувальної фізкультури повинні брати участь усі ланки адміністративного і лікувального персоналу закладу охорони здоров'я: головний лікар, заступник головного лікаря з лікувальної роботи, завідувач відділенням, лікуючий лікар, старша медична сестра.

6.2. Підрозділом для роботи є відділення з лікувальної фізкультури чи кабінет - самостійний або в складі відділення відновлювального лікування лікувально-профілактичних закладів.

6.3. Лікар з лікувальної фізкультури може бути завідувачем відділенням відновлювального лікування, робити призначення з лікувального масажу та керувати роботою медичних сестер з масажу.

1. Головним позаштатним спеціалістом із лікувальної фізкультури та спортивної медицини МОЗ України (далі - Головний спеціаліст) призначається висококваліфікований лікар з питань спортивної медицини та лікувальної фізкультури з числа наукових, науково-педагогічних працівників, керівників закладів або підрозділів закладів охорони здоров'я.

Головний спеціаліст повинен мати вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямком підготовки "Медицина" та відповідною спеціальністю і спеціалізацією за фахом, вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності "Лікувальна фізкультура та спортивна медицина" чи "Спортивна медицина" або "Організація та управління охороною здоров'я", стаж роботи за фахом понад 10 років, науковий ступінь доктора або кандидата медичних наук та досвід роботи щодо організації управління закладом охорони здоров'я, фахівцями тощо.

2. Покладання обов'язків та звільнення від виконання обов'язків Головного спеціаліста здійснюється наказом Міністерства охорони здоров'я України.

3. Головний спеціаліст повинен знати та керуватись у своїй роботі Конституцією України, актами законодавства, що стосуються сфери охорони здоров'я, Указами Президента України, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують розвиток лікарсько-фізкультурної служби (далі - Служби).

Головний спеціаліст також повинен знати порядок підготовки та внесення проектів законодавчих та нормативних актів, основи державного управління, економіки, фінансів, форми та методи роботи з засобами масової інформації, правила ділового етикету, мову ділового спілкування, вільно володіти українською мовою.

4. Основні завдання Головного спеціаліста:

4.1. Вивчення і аналіз стану здоров'я спортсменів та осіб, які займаються фізичною культурою та спортом.

4.2. Розробка і сприяння впровадженню на всіх рівнях управління заходів розвитку і вдосконалення Служби щодо:

- профілактики, своєчасної діагностики і лікування захворювань, пов'язаних із заняттями фізкультурою і спортом;

- медичного забезпечення спортивно-масових заходів та навчально-тренувальних зборів;

- зниження захворюваності, інвалідності та смертності серед спортсменів вищих досягнень, учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

- впровадження і широке використання лікувальної фізкультури в лікуванні і медичній реабілітації хворих.

4.3. Аналіз діяльності закладів та установ із спортивної медицини та лікувальної фізкультури в цілому в Україні, внесення пропозицій щодо їх удосконалення і розвитку, вивчення та аналіз стану ефективності кадрового та матеріально-технічного забезпечення Служби та надання пропозиції щодо її поліпшення, ефективного використання.

4.4. Участь в плануванні підготовки і удосконалення медичних кадрів із спортивної медицини та лікувальної фізкультури.

4.5. Координація роботи з організаційно-методичного та науково-методичного забезпечення Служби в Україні, визначення її пріоритетних напрямків розвитку.

5. Відповідно до основних завдань Головний спеціаліст

5.1. Бере участь у:

5.1.1. Реалізації державної політики стосовно діяльності і розвитку спортивної медицини та лікувальної фізкультури, виконання законодавчих і нормативних актів, розпоряджень і наказів МОЗ України.

5.1.2. Розробці плану організаційних заходів МОЗ України.

5.1.3. Розробці проектів законодавчих і нормативних актів, державних програм, перспективних планів розвитку Служби, звітує про їх виконання перед МОЗ України.

5.1.4. Складанні планів підготовки і удосконалення лікарів зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури, проведенні атестації лікарів за спеціальностями "Лікувальна фізкультура і спортивна медицина", "Спортивна медицина", "Лікувальна фізкультура".

5.1.5. Розгляді звернень громадян, громадянських об'єднань, державних і недержавних підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування з питань, які стосуються лікувальної фізкультури та спортивної медицини.

5.1.6. Формуванні замовлень на наукові дослідження щодо найбільш важливих проблем, пов'язаних з організацією медичної допомоги відповідного напрямку.

5.1.7. Організації і проведенні з'їздів, конгресів, конференцій і нарад з проблем і питань Служби.

5.2. Здійснює:

5.2.1. Методичне керівництво Службою та роботою головних позаштатних спеціалістів зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури МОЗ, АР Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.

5.2.2. Розробку пропозицій щодо удосконалення організації та підвищення якості роботи Служби, враховуючи світовий передовий досвід та сучасні методичні підходи використання спортивної медицини та лікувальної фізкультури в лікувальному процесі і комплексі медичної реабілітації.

5.2.3. Вивчення потреб та координацію фінансового забезпечення Служби, вносить пропозиції щодо поліпшення матеріально-технічного оснащення профільних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я.

5.2.4. Вивчення, обґрунтування та визначення пріоритетних напрямків розвитку наукових досліджень в сфері спортивної медицини та лікувальної фізкультури з урахуванням вимог практичної охорони здоров'я.

5.2.5. Ефективну взаємодію МОЗ України з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади, науковими організаціями при розв'язанні питань, що стосуються діяльності лікувальної фізкультури та спортивної медицини.

5.3. Проводить аналіз:

5.3.1. Діяльності Служби в Україні за певні періоди.

5.3.2. Стану виконання державних програм та надає пропозиції щодо усунення недоліків і закріплення позитивних тенденцій.

6. Головний спеціаліст має право:

6.1. За дорученням представляти МОЗ України з питань спортивної медицини та лікувальної фізкультури, що належать до його компетенції.

6.2. Вносити запити керівництву МОЗ України у встановленому порядку на отримання від органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань необхідних статистичних та оперативних даних для складання звітів з питань, що стосуються діяльності спортивної медицини та лікувальної фізкультури.

6.3. Вносити пропозиції щодо вдосконалення напрямків розвитку спортивної медицини та лікувальної фізкультури, її місцю в комплексі медичної реабілітації, вдосконаленні додипломної та післядипломної підготовки лікарів зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури.

6.4. Брати участь у листуванні з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціям з питань, що стосуються діяльності Служби.

6.5. Здійснювати перевірку закладів охорони здоров'я згідно з законодавством у межах наданих повноважень.

7. Головний спеціаліст атестується в Центральній атестаційній комісії МОЗ України, систематично удосконалює свої знання, форми і методи роботи, бере участь у розповсюдженні нових знань і досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і практики з проблем спортивної медицини та лікувальної фізкультури.

1. Лікарсько-фізкультурний диспансер (центр спортивної медицини) (далі - Диспансер, Центр) є лікувально-профілактичним закладом, який призначено для проведення медичного забезпечення спортсменів-членів збірних команд України та їх резерву, учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих спортивних інтернатів, спеціалізованих закладів освіти з фізичної культури та спорту різного рівня, осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою, а також надає лікувально-консультативну допомогу зазначеному вище контингенту та іншим верствам населення для відновлення здоров'я та працездатності засобами лікувальної фізкультури та здійснює організаційно-методичне керівництво лікувально-фізкультурною службою (далі - Службою) в регіоні (області, місті, районі).

2. Диспансер (Центр) проводить свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Статуту.

3. Диспансер (Центр) очолює головний лікар, який призначається та звільняється з посади в установленому порядку.

4. Диспансер (Центр) є юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки, обумовлені його діяльністю, має печатку та штамп із своїм найменуванням, бланки, емблему.

5. Штатний розпис Диспансеру (Центру) встановлюється за штатними нормативами Міністерства охорони здоров'я України.

6. Фінансування Диспансеру (Центру) здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету, передбачених на охорону здоров'я, а також з інших джерел не заборонених чинним законодавством України.

Іншими джерелами фінансування можуть бути кошти, отримані від:

- реалізації у встановленому законодавством порядку медичних послуг за угодами з підприємствами, закладами та установами, організаціями, в тому числі спортивними, різних форм власності;

- благодійних внесків та добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб;

- інших джерел, згідно з чинним законодавством.

7. Майно Диспансеру (Центру) становить основні фонди, оборотні кошти та інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно є державною власністю і закріплене за Диспансером (Центром) на правах оперативного управління. Цим майном Диспансер (Центр) керується і розпоряджається в межах, визначених чинним законодавством України.

8. Диспансер (Центр) може використовуватися як клінічна база підготовки та перепідготовки лікарів та середнього медичного персоналу.

9. Диспансер (Центр) проводить свою діяльність в контакті з лікувально-профілактичними закладами, науково-дослідними інститутами, спортивними організаціями, асоціаціями та федераціями з видів спорту, комплексними науковими групами, кафедрами спортивної медицини та лікувальної фізкультури, фізичного виховання, валеології, вищих навчальних закладів додипломної та післядипломної освіти.

10. Диспансер (Центр) в залежності від потужності на підставі наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. N 33 "Про штатні нормативи і типові штати закладів охорони здоров'я" може мати у своєму складі наступні підрозділи:

- відділення (кабінет) спортивної медицини з медичного забезпечення збірних команд та їх резерву (країни, області, міста) з олімпійських, не олімпійських та параолімпійських видів спорту;

- відділення (кабінет) спортивної медицини з медичного забезпечення осіб, які займаються масовими формами фізкультури та спорту (у тому числі за державними програмами, дитячо-юнацьким спортом та спортом ветеранів);

- відділення діагностики та тестування, включаючи кабінет, функціональної діагностики, рентген, УЗ-кабінети та інші;

- клініко-діагностична лабораторія;

- стаціонарне відділення;

- відділення лікувальної фізкультури (реабілітації), включаючи зал ЛФК, тренажерні зали, кабінети фізіотерапії, масажу, мануальної терапії, лазеротерапії, водолікування та інші;

- організаційно-методичний відділ (кабінет), до складу якого може входити відділ статистичної звітності;

- інші медичні та адміністративно-господарчі підрозділи.

11. Основними напрямами діяльності Диспансеру (Центру) є:

- забезпечення диспансерного спостереження за особами, які займаються фізичною культурою та спортом;

- здійснення комплексу профілактичних, діагностичних, лікувальних заходів спортсменам і особам, які займаються фізичною культурою, особливо тим, кого віднесено до спеціальної медичної групи,

- організація та проведення відновлювального лікування (реабілітації) після захворювань, травм, операцій спортсменам і особам, які займаються фізичною культурою, та інших верст населення;

- організація та забезпечення медичного обслуговування спортивно-масових заходів та змагань, із залученням до цієї роботи в установленому порядку інших лікувально-профілактичних закладів;

- аналіз причин спортивного травматизму та відхилень у стані здоров'я спортсменів, розробка заходів щодо їх профілактики;

- визначення впливу фізичного виховання на стан та фізичний розвиток дітей у дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, середніх спеціалізованих та вищих закладах освіти;

- проведення діагностики, прогнозування стану здоров'я, визначення рівня та резерву здоров'я, адаптаційного потенціалу;

- здійснення медичної практики; консультативна робота;

- вивчення, узагальнення та поширення передових методів роботи із спортивної медицини, лікувальної фізкультури та масажу серед відповідних спеціалістів;

- навчання, підвищення кваліфікації та атестація середнього медичного персоналу за спеціальностями медсестра (інструктор) з лікувальної фізкультури та медична сестра з масажу;

- здійснення організаційно-методичного керівництва і розробка заходів з розвитку спортивної медицини та лікувальної фізкультури в регіоні, підвищення ефективності та якості роботи Служби;

- узагальнення досвіду своєї роботи за окремими розділами та проведення конференції, наради, семінару, курсів тощо;

- ведення облікової та звітної документації за напрямками роботи та своєчасне її подання в установленому порядку до органу, у сфері якого він перебуває;

- пропаганда здорового способу життя серед населення, оздоровчого впливу фізичної культури та спорту, санітарно-просвітницька робота серед спортсменів, осіб, які займаються фізичною культурою, інших верств населення.

12. Відділення (кабінет) спортивної медицини є структурним підрозділом Диспансеру (Центру) або інших лікувально-профілактичних закладів.

12.1. Керівництво відділенням (кабінетом) спортивної медицини здійснює завідувач, який призначається і звільняється в установленому порядку керівником Диспансеру (Центру) чи лікувально-профілактичного закладу.

12.2. Штати відділення (кабінету) спортивної медицини встановлюються у відповідності з діючими штатними нормативами і з урахуванням потреб у наданні спеціалізованої допомоги.

12.3. Діяльність відділення (кабінету) спортивної медицини регламентується відповідними нормативними документами і даним Положенням.

12.4. Основними напрямами діяльності відділення (кабінету) спортивної медицини є:

- організація медичного забезпечення осіб, які займаються фізичною культурою і спортом;

- здійснення диспансерного спостереження за особами, які займаються фізичною культурою і спортом;

- організація і здійснення лікарсько-педагогічного та санітарно-гігієнічного контролю у процесі учбово-тренувальних занять, зборів, змагань;

- організація медичного забезпечення спортивно-масових заходів, учбово-тренувальних зборів і спортивних заходів певного регіону;

- профілактика спортивного травматизму;

- організація і проведення заходів по відновленню спортивної працездатності і реабілітації після перенесених травм і захворювань;

- організація навчання медичного персоналу з питань спортивної медицини щодо осіб, які займаються фізичною культурою і спортом;

- вивчення та проведення аналізу ефективності форм фізичної культури та спорту;

- проведення активної пропаганди засобів і методів фізичної культури і спорту з метою формування здоров'я у різних груп населення у сфері своєї основної діяльності.

12.5. У відділенні (кабінеті) спортивної медицини ведеться обліково-звітна документація за затвердженими формами.

13. Організаційно-методичний відділ (далі - Відділ) є підрозділом Диспансеру (Центру), діяльність якого спрямована на поліпшення організаційно-методичного та інформаційного забезпечення профільних закладів відповідної адміністративної території, Диспансеру (Центру);

13.1. Відділ підпорядкований керівникові лікувально-профілактичного закладу, а в організаційно-методичному плані - відповідному регіональному організаційно-методичному відділу, науковому інформаційно-аналітичному центру;

13.2. Відділ очолює завідувач, який призначається керівником Диспансеру (Центру) або головним лікарем лікувально-профілактичного закладу, з числа кваліфікованих лікарів;

13.3. У своїй роботі Відділ керується Конституцією України, актами законодавства, що стосуються сфери охорони здоров'я, Указами Президента України, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України та іншими нормативно-правовими актами.

13.4. Основними напрямами діяльності Відділу є:

- здійснення організаційно-методичного керівництва і розробка заходів з розвитку спортивної медицини та лікувальної фізкультури в регіоні, підвищення ефективності та якості роботи Служби;

- забезпечення керівника та завідуючих відділень Диспансеру (Центру) інформацією про стан здоров'я закріпленого за Диспансером (Центром) контингенту спортсменів та фізкультурників;

- збір інформації, складання статистичної звітності та її надання до відповідних наукових інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики;

- пошук, обробка сучасної та ретроспективної науково-методичної інформації для забезпечення в ній потреб керівництва та співробітників Диспансеру (Центру);

- організаційно-методичне забезпечення роботи з впровадження в роботу Диспансеру (Центру) інноваційної, винахідницької та раціоналізаторської роботи та методик їх застосування.

13.5. Робота Відділу регламентується цим Положенням, нормативно-правовою базою в сфері охорони здоров'я, наказами МОЗ України та наукового інформаційного центру медичної статистики, керівника закладу.

13.6. Відділ для отримання необхідних інформаційних матеріалів співпрацює з статистичними управліннями, іншими установами та організаціями.

1. Відділення (кабінет) лікувальної фізкультури є структурним підрозділом, самостійним або у складі відділення відновлювального лікування (медичної реабілітації) лікувально-профілактичних закладів: лікарень, поліклінік, санаторіїв, диспансерів, Центрів, центрів "Здоров'я", центрів реабілітації, клінічних науково-дослідних установ та медико-санітарних частин.

2. Керівництво відділенням (кабінетом) лікувальної фізкультури здійснює завідувач, який призначається в установленому порядку керівником закладу в залежності від кількості посад лікарів за штатними нормативами. При кількості посад лікарів від 3 до 7 завідувач призначається замість однієї посади лікаря та виконує повне навантаження лікаря. При кількості посад лікарів понад 7,5 завідувач призначається замість 0,5 посади лікаря та виконує 0,5 навантаження лікаря. Завідувач повинен мати вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямком підготовки "Медицина", проходження інтернатури з наступною спеціалізацією - сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальностями "Лікувальна фізкультура і спортивна медицина" чи "Лікувальна фізкультура" (відповідно до профілю структурного підрозділу), стаж роботи за фахом не менше 5 років.

3. Штати відділення (кабінету) лікувальної фізкультури встановлюються у відповідності з діючими типовими штатними нормативами, виходячи з обсягів роботи та норм навантаження лікарів і медичних сестер (інструкторів) з лікувальної фізкультури та лікувального масажу.

4. У забезпеченні роботи з лікувальної фізкультури беруть участь всі ланки адміністративного та медичного персоналу.

4.1. Завідуючий відділенням (кабінетом) лікар лікувальної фізкультури:

- забезпечує організацію роботи із застосування лікувальної фізкультури в підвідомчому відділенні;

- забезпечує роботу з лікувальної фізкультури, підбираючи необхідні кадри, матеріально-технічні засоби, керує їх раціональним використанням, контролює використання лікувальної фізкультури як складової частини комплексного лікування та реабілітації хворих;

- забезпечує належні умови для проведення роботи з лікувальної фізкультури, впровадження лікувальної фізкультури в практику лікування хворих, під час обходів перевіряє своєчасність призначення та правильність використання ЛФК, контролює якість проведення процедур лікувальної хворих, під час обходів перевіряє своєчасність призначення та правильність використання ЛФК, контролює якість проведення процедур лікувальної гімнастики та лікувального масажу, проводячи лікарсько-педагогічні спостереження;

- узагальнює результати використання методів ЛФК в комплексному лікуванні та реабілітації, доповідає на медичних нарадах, семінарах, конференціях і публікує у наукових виданнях;

- бере участь та організовує розгляд нагальних проблем з лікувальної фізкультури на медичних нарадах, конференціях, семінарах і керує підвищенням кваліфікації медичного персоналу з цих питань.

4.2. Завідувач відділенням багатопрофільного закладу:

- забезпечує організацію та впровадження лікувальної фізкультури в підвідомчому відділенні;

- разом з лікарем з лікувальної фізкультури допомагає медичному персоналу відділення оволодіти знаннями та навичками з питань застосування лікувальної фізкультури в комплексному лікуванні і реабілітації хворих за профілем відділення.

4.3. Лікуючий лікар:

- визначає для терапевтичних хворих відповідний режим рухової активності, для хірургічних та ортопедично-травматологічних - період застосування лікувальної фізкультури;

- призначає, за показаннями, хворим заняття лікувальною фізкультурою, роз'яснює її значення для відновлення здоров'я;

- встановлює наступність проведення різних засобів лікування і реабілітації, форм лікувальної фізкультури;

- в умовах амбулаторного прийому хворому призначає режим рухової активності, засоби і форми фізичної культури, в т.ч. елементи видів спорту;

- при необхідності консультується з питань використання ЛФК з лікарем лікувальної фізкультури.

4.4. Медична сестра:

- веде спостереження за виконанням призначень з лікувальної фізкультури, в т.ч. самостійних занять за індивідуальним завданням;

- проводить (після спеціального навчання) процедури гігієнічної, а за призначенням лікуючого лікаря лікувальної та дихальної гімнастики, підтримання і зміни спеціальних положень тулуба, кінцівок.

4.5. Посадові обов'язки лікаря і медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури та лікувального масажу визначені функціональними обов'язками.

5. Відділення (кабінет) лікувальної фізкультури в своєму складі може мати:

5.1. Зали для групових і індивідуальних занять лікувальною гімнастикою та самостійних занять за індивідуальним завданням загальною площею від 30 кв.м (із розрахунку 4 кв.м на одного хворого при груповому занятті) з натуральним килимовим покриттям, дзеркальною стіною, достатніми природною та примусовою вентиляцією, освітленням, забезпеченням оптимальної температури та належним набором обладнання, снарядів, приладів.

5.2. Зали або кабінети механотерапії, працетерапії, побутової реабілітації, тренажерний зал, басейн для гімнастики у воді та лікувального плавання, кабінети лікарів, медичних сестер (інструкторів), кабінети лікувального масажу та приміщення для переодягання, очікування і відпочинку хворих.

5.3. На території лікувально-профілактичних закладів та поза нею доріжки для лікувальної ходьби, теренкуру, прогулянок, ігрові майданчики, тренажери, природні чи штучні відкриті басейни для лікувального плавання, веслування.

6. Завдання та зміст роботи відділення (кабінету) лікувальної фізкультури:

6.1. Забезпечення процесу надання кваліфікованої медичної допомоги методом лікувальної фізкультури на етапах відновлювального лікування та реабілітації.

6.2. Здійснення заходів з підвищення ефективності застосування лікувальної фізкультури шляхом забезпечення максимального охоплення заняттями хворих, додержання послідовності в реалізації засобів, форм і методичних прийомів лікувальної фізкультури на етапах лікування і реабілітації, вдосконалення комплексу лікування і медичної реабілітації за рахунок визначення належного місця процедур лікувальної фізкультури та масажу.

6.3. Підвищення кваліфікації лікарів, середнього медичного персоналу закладів охорони здоров'я з метою поліпшення організації роботи з лікувальної фізкультури та масажу, якості комплексного лікування і реабілітації.

6.4. Впровадження в лікувальний та реабілітаційний процес навчання хворих засадам здорового способу життя, ознайомлення з оздоровчими системами та програмами, лікувальною фізкультурою та масовими формами оздоровчої фізичної культури тренування, в позалікарняних умовах.

6.5. Проведення санітарно-просвітницької роботи серед хворих, медичного персоналу та населення з питань здорового способу життя, лікувальної та оздоровчої ролі різновидів фізичних вправ та загартування, правил гігієни при заняттях фізкультурою.

6.6. Використання лікувальної фізкультури в комплексі медичної реабілітації для створення фізичної основи для наступної соціально-трудової і соціально-побутової реабілітації.

6.7. Вивчення передового досвіду організації роботи з лікувальної фізкультури, розробка, апробація та впровадження нових методик ЛФК і обладнання для занять.

7. Ведення обліково-звітної документації, аналіз показників діяльності відділення і кабінетів ЛФК та масажу.

8. Робота відділень (кабінетів) лікувальної фізкультури лікувально-профілактичних закладів здійснюється під організаційно-методичним керівництвом та за практичною допомогою диспансерів, центрів (обласних, міських) або відділень лікувальної фізкультури обласних чи центральних міських лікарень (поліклінік) та головного позаштатного спеціаліста відповідного регіону.

1. Відділення (кабінет) спортивної медицини є структурним підрозділом лікарсько-фізкультурного диспансеру (центру спортивної медицини) і інших лікувально-профілактичних закладів.

2. Керівництво відділенням (кабінетом) спортивної медицини здійснює завідувач, який призначається і звільняється в установленому порядку керівником закладу охорони здоров'я.

3. Штати відділення (кабінету) спортивної медицини встановлюються відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 N 33.

4. Діяльність відділення (кабінету) спортивної медицини регламентується чинними нормативно-правовими актами і здійснюється у контакті з іншими лікувально-профілактичними закладами, органами управління фізичної культури та спортом різного підпорядкування, спортивними організаціями, асоціаціями та федераціями за видами спорту, профільними науковими та науково-педагогічними кафедрами вищих навчальних закладів України.

5. Основними завданнями відділення (кабінету) спортивної медицини є:

5.1. Організація медичного забезпечення осіб, які займаються фізичною культурою та спортом.

5.2. Здійснення диспансеризації і динамічного спостереження за особами, які займаються фізичною культурою і спортом.

5.3. Забезпечення лікарсько-педагогічного і санітарно-гігієнічного контролю у процесі учбово-тренувальних занять, зборів, змагань.

5.4. Організація та медичне забезпечення спортивно-масових заходів, учбово-тренувальних зборів і змагань певного регіону.

5.5. Профілактика спортивного травматизму.

5.6. Організація і проведення заходів по відновленню спортивної працездатності і реабілітації після перенесених травм і захворювань.

5.7. Організація навчання медичного персоналу з питань лікарського контролю за особами, які займаються фізичною культурою і спортом; організація та проведення семінарів, конференцій, нарад з питань спортивної медицини, реабілітації та оздоровлення населення.

5.8. Вивчення передового досвіду організації роботи зі спортивної медицини, впровадження нових методик в практичну діяльність відділень (кабінетів).

5.9. Проведення активної пропаганди засобів і методів фізичної культури і спорту в цілях формування здоров'я у різноманітних груп населення у сфері своєї основної діяльності.

6. Завідувач відділення підпорядковується керівництву закладу, лікар, середній та молодший медичний персонал підпорядковується завідувачу відділення.

7. У відділенні (кабінеті) спортивної медицини ведеться обліково-звітна документація за затвердженими формами, проводиться аналіз діяльності.

8. Робота персоналу відділення здійснюється у відповідності з планом роботи, правилами трудового розпорядку для працівників, затверджених керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом.

1. На посаду лікаря зі спортивної медицини призначається лікарем, який закінчив медичний факультет вищого медичного навчального закладу III-IV рівня акредитації за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа", пройшов навчання в інтернатурі або магістратурі за спеціальністю "Лікувальна фізкультура і спортивна медицина" з наступною спеціалізацією зі "Спортивної медицини".

Для лікаря-спеціаліста за фахом після навчання в інтернатурі або магістратурі, вимоги до стажу роботи не пред'являються.

Для лікаря, що має стаж роботи за фахом, обов'язкове підвищення або підтвердження кваліфікації через періодичну атестацію на відповідність вимогам кваліфікаційних категорій або вимогам до звання лікаря-спеціаліста, проходження курсів удосконалення, стажування, передатестаційних циклів тощо.

2. Призначення та звільнення лікаря зі спортивної медицини здійснюється в установленому порядку головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

3. Лікар зі спортивної медицини в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення (кабінету) спортивної медицини, а у випадку його відсутності - головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Навантаження лікаря із спортивної медицини визначається штатними нормативами та тимчасовими нормами для виконання обстежень, консультацій та проведення проб спортивної медицини та інше.

5. Лікар із спортивної медицини, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію спортивної медицини для надання кваліфікованої лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності "Спортивна медицина" виконує такі обов'язки:

5.1. Виявляє передпатологічні та патологічні стани, надає кваліфіковану медичну допомогу особам, які займаються фізичною культурою і спортом, в умовах лікувально-профілактичного закладу та в місцях проведення тренувань і змагань, вирішує питання щодо допуску до тренувань та змагань.

5.2. Проводить поглиблене медичне обстеження, поточні та етапні медичні обстеження спортсменів - членів збірних команд України та їх резерву, медичні обстеження осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, визначає можливість їх допуску до занять, тренувань та змагань.

5.3. Вивчає та аналізує відхилення у стані здоров'я, загальну та спортивну працездатність спортсменів, причини захворюваності та спортивного травматизму серед осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, здійснює лікувально-профілактичні заходи для їх профілактики та лікування.

5.4. Проводить лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи після перенесених захворювань та травм з відновлення і підвищення загальної та спортивної працездатності, надає консультацію з питань спортивної медицини.

5.5. Здійснює медичне забезпечення учбово-тренувальних зборів та змагань, спортивно-масових заходів, бере активну участь у пропаганді здорового способу життя.

5.6. Проводить періодичні лікарські спостереження на тренуваннях, учбово-тренувальних зборах та змаганнях, своєчасно інформує тренерів про виявлені відхилення у стані здоров'я спортсменів, вносить відповідні корективи щодо їх тренувальних планів.

5.7. Проводить експертний огляд осіб різних вікових груп населення, які займаються фізичною культурою та спортом з метою ранньої діагностики захворювань, оцінки рівня їх фізичного розвитку та функціонального стану, надає рекомендації щодо занять з адекватним фізичним навантаженням.

5.8. Веде поточний нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних норм місць тренувань та змагань та систематично проводить санітарно-просвітницьку роботу серед спортсменів та тренерів.

5.9. Бере участь в проведенні семінарських занять, курсів інформації та стажування медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів зі спортивної медицини.

5.9. Складає план роботи та працює за ним відповідно до посадових інструкцій, забезпечує ведення необхідної медичної документації (поточної, звітної), робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід, звітує перед завідувачем відділення (кабінету) чи головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

5.10. Згідно з вимогами до другої, першої та вищої кваліфікаційних категорій повинен мати додаткові знання та володіти уміннями з комплексу методів фізичної реабілітації, лікувальної фізкультури, постійно удосконалювати свій професійний рівень, працювати у тісному контакті з лікарями інших спеціальностей, проводити консультації з актуальних питань фізкультури та спорту.

5.11. Повинен знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, закладів фізичної культури та спорту, основи права в медицині, організацію спортивної медицини, права, обов'язки та відповідальність лікаря із спортивної медицини, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення;

- клініку, сучасні методи діагностики та лікування основних захворювань органів та систем людини;

- методи інтенсивної терапії та реанімації, що застосовуються на дошпитальному етапі при різних критичних станах, зумовленими гострими захворюваннями, травмами та нещасними випадками;

- систему диспансеризації спортсменів, методи профілактики, діагностики і лікування патологічних станів, пов'язаних із нераціональним зайняттям спортом, критерії допуску до занять фізичною культурою і спортом усіх вікових груп, механізми дії фізичного виховання на організм;

- організацію антидопінгового та секс-контролю, лікарського контролю за тими, хто займається фізкультурою та спортом, загальні і спеціальні методи тестування в спортивній медицині;

- психологічні, фізіотерапевтичні та фармакологічні методи відновлення стану спортсменів в умовах фізичного навантаження в процесі тренування і спортивних змагань, методи відновлювального масажу, основи раціонального харчування.

6. Лікар із спортивної медицини зобов'язаний дотримуватися морально-етичних норм у своїй діяльності в стосунках з колегами, тренерами та спортсменами.

7. Лікар із спортивної медицини має право вносити пропозиції керівництву установи щодо удосконалення та поліпшення роботи.

8. Лікар із спортивної медицини працює в тісному контакті з керівництвом організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, санітарно-епідемічною службою та іншими зацікавленими установами, що мають відношення до медичного забезпечення спортсменів.

1. На посаду лікаря з лікувальної фізкультури призначається лікар, який закінчив медичний факультет вищого медичного навчального закладу III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа", пройшов навчання в інтернатурі або магістратурі за спеціальністю "Лікувальна фізкультура і спортивна медицина" з наступною спеціалізацією з "Лікувальної фізкультури".

Для лікаря-спеціаліста за фахом після навчання в інтернатурі або магістратурі, вимоги до стажу роботи не пред'являються.

Для лікаря, що має стаж роботи за фахом, обов'язкове підвищення або підтвердження кваліфікації через періодичну атестацію на відповідність вимогам кваліфікаційних категорій або вимогам до звання лікаря-спеціаліста, проходження курсів удосконалення, стажування, передатестаційних циклів тощо.

2. Призначення та звільнення лікаря з лікувальної фізкультури здійснюється в установленому порядку головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

3. Лікар з лікувальної фізкультури безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення (кабінету) лікувальної фізкультури чи відділення відновного лікування, а у випадку його відсутності заступнику головного лікаря з медичної роботи та головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Лікар з лікувальної фізкультури повинен разом з керівництвом лікувально-профілактичного закладу та відділення (кабінету) організувати і забезпечити застосування лікувальної фізкультури в установі, а саме:

- штатне та матеріально-технічне забезпечення;

- задовільний санітарно-гігієнічний стан приміщень для занять;

- участь у роботі різних ланок медичного персоналу, що здійснює лікувальний та реабілітаційний процес;

- кваліфіковану методику застосування всіх форм лікувальної фізкультури.

5. Навантаження лікаря з лікувальної фізкультури визначається штатними нормативами та тимчасовими нормами для виконання обстежень, консультацій та проведення процедур лікувальної фізкультури та інше.

6. Лікар з лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лікувальної фізкультури для надання кваліфікованої лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності "Лікувальна фізкультура" має такі завдання та виконує такі обов'язки:

6.1. Проводить спеціальні дослідження хворих, яким лікуючими лікарями призначена лікувальна фізкультура, з метою визначення комплексу лікувальної фізкультури, методик процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень.

6.2. Проводить періодично (вибірково) лікарські обходи і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

6.3. Керує і контролює роботу медичних сестер (інструкторів) з лікувальної фізкультури (в т.ч. складання ними комплексів фізичних вправ для лікувальної гімнастики та самостійних занять хворих) та медичних сестер, які проводять процедури лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики.

6.4. Проводить роботу з підвищення кваліфікації з питань лікувальної фізкультури медичних сестер (інструкторів) з лікувальної фізкультури, а також лікарського та середнього медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу.

6.5. Впроваджує нові ефективні методики лікувальної фізкультури, визначає раціональні поєднання курсу і окремих процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (сумісність, послідовність, тимчасові інтервали).

6.6. Проводить процедури лікувальної гімнастики та інші форми лікувальної фізкультури з окремими хворими чи групами.

6.7. Складає рекомендації з оздоровчих систем та програм з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

6.8. Складає план роботи, забезпечує ведення необхідної медичної документації (поточної, звітної), робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід.

6.9. Згідно з вимогами до другої, першої та вищої кваліфікаційних категорій повинен мати додаткові знання та володіти уміннями з комплексу методів фізичної реабілітації, спортивної медицини, інше.

6.10. Повинен знати:

- чинне законодавство України про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, основи права в медицині, організацію спортивної медицини і лікувальної фізкультури, права, обов'язки та відповідальність лікаря з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення;

- клінічну симптоматику основних захворювань, при яких застосовують лікувальну фізкультуру та інші методи відновного лікування, показники функціонального і фізичного стану організму в нормі та при перебігу патологічного процесу;

- вплив фізичних навантажень на основні системи життєзабезпечення у віковому аспекті;

- критерії допуску (медичні показання та протипоказання) до занять фізичною культурою усіх вікових груп, інтенсивності фізичних навантажень, принципи розподілу осіб на медичні групи в залежності від стану здоров'я;

- сучасні методи лікувальної фізкультури, лікувального масажу, основи мануальної терапії та акупунктури, східні оздоровчі системи, механізм дії цих методів на організм людини і перебіг патологічного процесу;

- показники функціонального і фізичного стану організму в нормі та при основних захворюваннях людини, основні механізми дії фізичного тренування на організм, особливості спортивного відбору, загальні та спеціальні методи тестування в спортивній практиці;

- форми і методи роботи серед населення з пропаганди фізичної культури та спорту;

- основи лікувального харчування, питання боротьби з застосуванням допінгу;

- методи інтенсивної терапії та реанімації, що застосовуються на дошпитальному етапі при різних критичних станах, зумовленими гострими захворюваннями, травмами та нещасними випадками, першу допомогу при інших невідкладних станах.

7. Лікар з лікувальної фізкультури організовує свою роботу у відповідності до завдань і умов лікувально-профілактичного закладу, змісту комплексу лікування та медичної реабілітації.

8. Лікар з лікувальної фізкультури може бути залучений до роботи з медичного контролю за фізичним вихованням в навчальних закладах та за оздоровчим фізичним тренуванням осіб різних вікових груп, які займаються самостійно або організовано.

9. Лікарі з лікувальної фізкультури дорослих та дитячих туберкульозних санаторно-курортних закладів, крім основної роботи, ведуть 50% хворих до встановлених норм навантаження на лікаря санаторно-курортного закладу.

10. Лікар з лікувальної фізкультури Диспансеру, Центру разом з головним лікарем Диспансеру, директором Центру здійснює організаційно-методичне керівництво Службою з питань лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах та території діяльності Диспансеру, Центру.

11. Лікар з лікувальної фізкультури працює за планом та згідно з посадовими інструкціями, звітує перед завідувачем відділення (кабінету) чи головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

1. На посаду медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури призначаються фахівці, які мають неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа", спеціалізацію за фахом "Лікувальна фізкультура".

На посаду інструктора з лікувальної фізкультури також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту за спеціалізацією "фізична реабілітація". Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувальної фізкультури.

Для медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури після навчання вимоги до стажу роботи не пред'являються.

Для медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури, що має стаж роботи за фахом, обов'язкове підвищення або підтвердження кваліфікації через періодичну атестацію на відповідність вимогам кваліфікаційних категорій або вимогам до спеціальності.

2. Призначення та звільнення медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури здійснюється в установленому порядку головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

3. Медична сестра (інструктор) з лікувальної фізкультури працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури чи керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше).

4. Медична сестра (інструктор) з лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри (інструктор) з лікувальної фізкультури:

4.1. Має такі завдання та виконує такі обов'язки:

4.1.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань людини методами комплексної гімнастики, корекції режиму рухової активності.

4.1.2. Кваліфіковано проводить індивідуальні та групові зайняття з лікувальної фізкультури.

4.1.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір комплексів фізичних вправ для самостійних занять, лікувальної фізкультури, методику процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.1.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.1.5. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.1.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу, життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм, з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

4.1.7. Веде медичну документацію встановленого зразка, дотримується принципів медичної етики та деонтології.

4.1.8. Бере участь у поширенні медичних знань серед населення.

4.1.9. Робить аналіз роботи.

4.1.10. Вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.1.11. Систематично підвищує свою професійну підготовку - проходить курси удосконалення, при наявності відповідного стажу - атестація за фахом.

4.2. Повинна (повинен) знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи з лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах, права, обов'язки та відповідальність медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом;

- методики та прийоми проведення лікувальної фізкультури та масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих і інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувальної фізкультури;

- організацію роботи з лікувальної фізкультури, обґрунтування використання рухової діяльності і фізичних вправ в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань при яких застосовується лікувальна фізкультура;

- методики складання призначень з лікувальної фізкультури при різних формах, патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режими руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації та інше.

1. На посаду медичної сестри з масажу призначаються фахівці, які мають неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа", спеціалізацію за фахом "Лікувальний масаж".

На посаду медичної сестри з масажу також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту за спеціалізацією "фізична реабілітація". Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувального масажу та лікувальної фізкультури.

Для медичної сестри з масажу після навчання вимоги до стажу роботи не пред'являються.

Для медичної сестри з масажу, що має стаж роботи за фахом, обов'язкове підвищення або підтвердження кваліфікації через періодичну атестацію на відповідність вимогам кваліфікаційних категорій або вимогам до спеціальності.

2. Призначення та звільнення медичної сестри з масажу здійснюється в установленому порядку головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

3. Медична сестра з масажу працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури чи керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше).

4. Медична сестра з масажу, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри з масажу має такі завдання та виконує такі обов'язки:

4.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань людини методами точкового, гігієнічного та лікувального масажу, в режимі рухової активності.

4.2. Кваліфіковано проводить процедури лікувального масажу.

4.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір схем самомасажу для самостійних занять, в комплексі з лікувальною фізкультурою, в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності процедур масажу, в залежності від чого змінює або доповнює методику масажу, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.5. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм, з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах, включаючи схеми точкового та класичного самомасажу.

4.7. Веде медичну документацію, дотримується принципів медичної етики та деонтології, бере участь у поширенні медичних знань серед населення, робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.8. Систематично підвищує свою професійну підготовку - проходить курси удосконалення.

5. Повинна (повинен) знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи з лікувальної фізкультури та масажу в лікувально-профілактичних закладах, права, обов'язки та відповідальність медичної сестри з масажу, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом.

- методики та техніки проведення процедур лікувального масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих і інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур масажу з лікувальною фізкультурою та іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувального масажу.

- організацію роботи з лікувальної фізкультури та масажу обґрунтування використання рухової діяльності, фізичних вправ і масажу в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань при яких застосовується лікувальна фізкультура та масаж.

- методики та схеми призначень з лікувального масажу при різних формах патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режими руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації та інше.