Відповідно до повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, та з метою поліпшення роботи з питань підготовки нормативно-правових актів, їх затвердження, обліку, зберігання та приведення у відповідність з Конституцією України, законами України, іншими актами законодавства,

1. Затвердити Положення про порядок підготовки, затвердження та обліку нормативних актів Національної служби посередництва і примирення (додається).

2. Відділу правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення, відділам і відділенням Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення про порядок підготовки, затвердження та обліку нормативних актів Національної служби посередництва і примирення в процесі підготовки, затвердження, обліку, зберігання та приведення у відповідність з Конституцією України, законами України, іншими актами законодавства нормативних актів Національної служби посередництва і примирення і її відділень в Автономній Республіці Крим та областях.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Положення розроблене відповідно до вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, Інструкції з діловодства Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП), затвердженої наказом НСПП від 17 вересня 2002 року N 295, та з метою поліпшення організації роботи з питань підготовки нормативно-правових актів, їх затвердження, а також обліку, зберігання та приведення у відповідність з Конституцією та законами України, іншими актами законодавства.

1.1. До нормативних актів НСПП, що підлягають затвердженню, відносяться акти НСПП, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях - це накази, розпорядження, рішення, положення, інструкції тощо, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

1.2. Це Положення застосовується при підготовці нормативних актів, які:

стосуються діяльності НСПП та здійснення примирних процедур, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для сторін соціально-трудових відносин, а також підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, в питаннях сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і здійснення посередництва при їх вирішенні.

1.3. Управлінська діяльність здійснюється шляхом видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, розпорядження, рішення) визначається Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.

Розпорядчий документ - це акт, що видається НСПП або відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях (далі - відділення НСПП) у процесі здійснення ними виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на них завдань відповідно до наданої компетенції.

1.4. Підставами для прийняття розпорядчих документів є:

Конституція і закони України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

провадження діяльності з метою виконання НСПП або відділенням НСПП, що видають нормативні акти, покладених на них завдань і функцій.

1.5. Нормативні акти (положення, інструкції, правила тощо) НСПП затверджуються наказом НСПП.

Нормативні акти відділення НСПП затверджуються наказом відділення НСПП.

1.6. Положення - це нормативно-правовий акт, що встановлює структуру і функції будь-якого органу, або визначає порядок будь-якої діяльності.

1.7. Інструкція - це нормативно-правовий акт, який встановлює порядок застосування актів законодавства або власних актів, а також порядок здійснення будь-якої діяльності.

1.8. Правила - це звід правових норм, що регламентують окремий вид діяльності.

1.9. Нормативно-правовий акт, що готується, повинен відповідати Конституції та Законам України, іншим актам законодавства України, а також узгоджуватися з раніше прийнятими актами з питань, що регламентуються актом, і викладатися згідно з правописом.

2.1. Підготовка проекту нормативно-правового акта НСПП покладається на один або декілька структурних підрозділів НСПП, з урахуванням їх компетенції.

До розробки проекту визначається коло посадових осіб, відповідальних за його підготовку, та структурні підрозділи НСПП або інші організації, які залучаються до цієї роботи.

Для підготовки найбільш важливих та складних проектів створюється комісія (робоча група).

У разі необхідності до розробки проекту залучаються вчені та кваліфіковані спеціалісти-практики.

Відділ правового забезпечення НСПП надає необхідну допомогу структурним підрозділам НСПП з правових питань, що виникають при підготовці проекту, а за дорученням керівництва НСПП бере участь у розробці питань, що входять до його компетенції.

2.2. Якщо підготовку нормативного акта доручено декільком структурним підрозділам НСПП, то роботу над проектом організовує той з них, якому доручено скликання комісії або який у дорученні записаний першим.

2.3. Посадова особа, яка очолює розробку проекту, за участю відповідних спеціалістів готує пропозиції щодо порядку його розробки та складає план роботи.

У плані роботи з підготовки проекту передбачається:

- вивчення матеріалів, необхідних для розробки проекту;

- розробка пропозицій по суті питань, які складають зміст проекту;

- обговорення підготовлених пропозицій та складання проекту;

- підготовка переліку актів, які втратять чинність, або в які будуть внесені відповідні зміни у зв'язку з прийняттям підготовленого акта;

- направлення проекту на відгук відповідним органам та організаціям;

- розгляд одержаних зауважень та пропозицій, уточнення проекту;

- підписання нормативного акта.

У плані зазначаються строки виконання передбачених заходів та особи, відповідальні за їх виконання.

До плану роботи з підготовки проекту після обговорення його на організаційній нараді вносяться уточнення, він затверджується керівництвом НСПП. Затверджений план надсилається всім структурним підрозділам, зазначеним в дорученні про підготовку нормативного акта.

2.4. Проект, який передбачено затвердити за узгодженням з іншими органами, після його підготовки надсилається на офіційне узгодження їх керівництву.

3.1. Складання проекту починається з визначення кола питань, які слід вирішити у новому акті. До нього включаються правові норми, які відносяться до одного чи декількох питань, безпосередньо пов'язаних між собою змістом. Необхідно також визначити вид акта (наказ, положення, інструкція тощо).

3.2. З початку роботи над проектом вивчаються законодавчі акти України, які відносяться до його теми, практику застосування цих актів для виявлення оптимальних напрямів їх вдосконалення, уточнюється, які з них зберігають чинність, встановлюються прогалини, протиріччя та інші недоліки нормативних актів, визначаються проблеми, що можуть виникнути на практиці у зв'язку з прийняттям нового акта, з врахуванням їх при підготовці проекту.

3.3. Структура проекту повинна забезпечити послідовний розвиток теми правового регулювання, а також правильне розуміння та застосування нормативного акта, що складається.

Текст нормативно-правового акта повинен містити аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження.

3.4. Проект повинен мати відповідну його змісту коротку назву.

Якщо є потреба у роз'ясненні мети та мотивів прийняття акта, у проекті подається вступна частина. Положення, що мають нормативний характер, до вступної частини не включаються.

Залежно від змісту та обсягу проект може складатися з розділів та підрозділів, які, як правило, мають заголовки.

Розділи і підрозділи нумеруються відповідно однією чи двома арабськими цифрами та складаються із пунктів, які нумеруються у розділах двома, а у підрозділах трьома цифрами. Пункти можуть поділятися на абзаци. При визначенні порядкового номера абзацу враховується кожна правова норма, яка написана з абзацу.

3.5. Текст проекту викладається державною мовою, однозначною, чіткою та зрозумілою термінологією. Коли якийсь термін має різні значення, то з тексту повинно бути зрозуміло, в якому з них застосовується він у даному акті.

3.6. Посилання на інші пункти проекту, а також на раніше видані відомчі акти, робиться лише у тих випадках, коли необхідно показати їх взаємний зв'язок або уникнути повторнення. Посилання на раніше виданий акт повинно містити його найменування, дату та номер акта, назву органу, що видав акт.

3.7. Кожний пункт проекту повинен містити, як правило, одну правову норму.

Декілька пов'язаних між собою правових норм доцільно вміщувати до одного пункту в тих випадках, коли це необхідно для їх правильності розуміння та застосування. Кожний самостійний пункт акта повинен мати повний та закінчений зміст.

Викладання правових норм у зносках не допускається.

3.8. Якщо у проекті необхідно навести переліки (осіб, органів, робіт тощо), таблиці, графіки, карти, зразки документів, бланків, схем, вони як правило, містяться у додатку. У відповідних пунктах проекту нормативного акта на додатки даються посилання.

3.9. Найменування організацій та інших об'єктів вказуються у проекті у точній відповідності з їх офіційним найменуванням, передбаченим статутами та положеннями про їх правовий статус, рішеннями про їх утворення та іншими актами.

Використання їх скорочених найменувань допускається у тих випадках, коли вони є офіційними (передбачені відповідними актами).

3.10. У випадках, коли при підготовці нового акта необхідно внести зміни до раніше прийнятого акта, доцільно дати нову редакцію відповідних пунктів чинного акта. Якщо пункти, які потребують зміни, немає необхідності повністю викладати в новій редакції, до їх тексту вносяться уточнення (зокрема, шляхом виключення, доповнення або заміни окремих слів, речень). Можуть бути також викладені у новій редакції окремі частини пунктів, абзаців.

Доповнення, що містять нові правові норми, оформляються, як правило, у вигляді окремих пунктів та абзаців.

У проекті нового акта не передбачаються правові норми із зазначенням про те, що вони приймаються "на зміну", "у часткову зміну", "на додаток" відповідного пункту чинного акта.

3.11. Якщо є значна кількість актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, або до яких необхідно внести зміни чи доповнення (більше трьох), їх переліки доцільно викладати у додатку.

3.12. При підготовці пропозицій про визнання актів такими, що втратили чинність, або про зміни чи доповнення раніше прийнятих актів та їх частин, встановлюється, чи поширювалася їх дія наступними актами на інші організації, категорії працівників, ці обставини врахувуються для того, щоб скасувати також акти про їх поширення.

3.13. Нормативні акти, видані спільно чи за узгодженням з іншими органами, змінюються, доповнюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за узгодженням з відповідними органами.

3.14. Нормативно-правовий акт затверджується розпорядчим документом та розміщується на чистих аркушах паперу, без титульного аркуша.

3.15. Під час затвердження нормативного акта розпорядчим документом на акті зазначається гриф за такою формою: