- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 366 від 14.12.2001
Про виробництво вітчизняних засобів захисту тварин за сучасними технологіями
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Державного департаменту ветеринарної медицини Вербицького П.І. про стан виробництва вітчизняних засобів захисту тварин, колегія Міністерства аграрної політики відмічає, що в державі забезпеченням потреб ветеринарної медицини в біологічних засобах захисту тварин займаються 4 державні біофабрики (Сумська, Херсонська, Дніпропетровська, Новогалещинська); 4 державні науково-дослідні установи Української академії аграрних наук (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Інститут ветеринарної медицини, Інститут епізоотології, Інститут птахівництва), а також 3 підприємства на основі приватної власності.
Вказаними підприємствами виробляється 125 видів біологічної продукції. Державним департаментом ветеринарної медицини проведена певна робота щодо організації виробництва необхідних засобів захисту тварин. За останні 2 роки розпочато і налагоджено серійне виробництво стратегічно важливих біологічних препаратів: вакцин проти сибірки, сказу, класичної чуми свиней, некробактеріозу; діагностикумів - туберкуліну, лейкозного антигену, для виявлення трихінельозу та інших.
Разом з тим сучасний стан ветеринарної біологічної галузі не забезпечує в повній мірі потребу ветеринарної медицини у високоякісних препаратах. Так, із необхідних майже 300 біологічних засобів в Україні виробляється тільки 125 (41,7%) препаратів. Для виробництва недостатньо запропоновано профілактичних препаратів та тест-систем з використанням сучасних наукових розробок та технологій (ІФА, ПЛР, генноінженерні вакцини та інше). Назріла необхідність стабільного фінансування пріоритетних науково-пошукових та дослідно-конструкторських розробок в галузі виробництва засобів захисту тварин.
Потребує оновлення банк штамів мікроорганізмів, оскільки виробництво значної кількості імунобіологічних препаратів проводиться з використанням штамів, виділених 25 - 40 років тому назад, що негативно впливає на їх ефективність.
Технологічне обладнання застаріле, на 60-90% фізично і морально зношене. За останні 15 років жодна державна біологічна фабрика та науково-дослідна установа не отримувала державних інвестицій на оновлення та модернізацію технологічного обладнання і інших основних засобів виробництва. Суттєво впливає на економічний стан підприємств та обсяг їх обігових коштів несвоєчасні розрахунки та заборгованість держави за ті засоби захисту тварин, які вироблені по державному замовленню (на окремих підприємствах заборгованість сягає 0,8 - 1,1 млн. грн.).
Необхідне пряме державне керівництво та координація галузі виробництва, яка має стратегічне значення для країни, оскільки забезпечує епізоотичну та значною мірою епідеміологічну стабільність. Останні 10 років розвитком ветеринарної біотехнологічної галузі в Україні опікується асоціація "Украгробіовет", яка не є державною структурою і ініціативи та розпорядження якої носять характер рекомендацій та пропозицій.
Враховуючи складну ситуацію щодо розповсюдження небезпечних заразних хвороб в країнах Європи (ящур, губчастоподібна енцефалопатія, чума свиней та інші), активізацію проявів міжнародного тероризму та загрозу застосування біологічної зброї, на виконання Указу Президента України від 22 березня 2001 р.
N 192/2001 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні" Державним департаментом ветеринарної медицини розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 року
N 948 "Програма розвитку виробництва засобів захисту тварин на основі сучасних технологій на 2001-2005 роки". Програмою передбачається технічне переоснащення підприємств біологічної промисловості, розробка та впровадження нових ефективних препаратів на основі сучасних технологій; головною її метою є максимально повне забезпечення потреб країни у вітчизняних засобах захисту тварин, які відповідають вимогам міжнародних стандартів і забезпечують надійний контроль епізоотичної та епідеміологічної ситуації. Виконання вимог Програми має стратегічне, економічне та соціальне значення.
................Перейти до повного тексту