Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та з метою надання відповідної методичної допомоги з проведення громадських слухань для доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення громадських слухань для доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, що додається.

2. Департаменту стратегічного розвитку та житлової політики (Ю.Д.Судникова) забезпечити розміщення цього наказу на Інтернет-сторінці Міністерства та довести наказ до відома Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра І.В.Запатріну.

1.1. Відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. При цьому статтею 369 Кодексу визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень. Разом з цим статтею 322 Кодексу власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

1.2. Нині законодавство не містить норм, які звільняли співвласників багатоквартирного будинку власника від обов'язку його утримувати. На виконання зазначених норм Кодексу власник житла може укласти відповідний договір із виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Такі відносини відповідатимуть нормам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).

1.3. Статтею 7 Закону до повноважень органів місцевого самоврядування зокрема віднесено:

встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги;

забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;

інформування населення відповідно до законодавства щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;

здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.

1.4. Стаття 11 Закону у частині здійснення громадського контролю у сфері житлово-комунальних послуг передбачає проведення громадських слухань у визначеному статутом територіальної громади порядку. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

1.5. Стаття 20 Закону передбачає право споживача одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Статтею 21 визначено обов'язок виконавця послуг надавати споживачеві зазначену інформацію.

Відповідно до зазначених норм законодавства споживач послуг має не лише обов'язок сплачувати за спожиті послуги, а й право знати які саме послуги та якої якості будуть надані за рахунок сплачених коштів. Скористатися таким правом споживач може ще на етапі розрахунку виконавцем розміру тарифу під час проведення відповідних громадських слухань, що є формою безпосередньої участі співвласників багатоквартирного житлового будинку (або гуртожитків після приватизації житлових приміщень у них) у вирішенні питань його утримання.

1.6. Відповідно до статті 31 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - порядок формування тарифів). Передбачена порядком формування тарифів норма, що зобов'язує проводити громадські слухання по кожному будинку окремо із співвласниками будинку спрямована на стимулювання їх до більш свідомої участі в утриманні свого багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території.

Цим же Законом визначено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець відповідає за зниження якості послуг чи їх не надання у порядку, визначеному договором і законодавством.

Таким чином виконавці зазначених послуг (відповідно до порядку формування тарифів) здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому порядку.

1.7. Після затвердження тарифу органом місцевого самоврядування відповідний виконавець послуг має укласти із споживачами договори на надання послуг із умовою дотримання запланованих під час розрахунку розміру тарифів періодичності, строків їх надання та структури тарифу.

Невід'ємною частиною договору має бути копія рішення органу місцевою самоврядування про затвердження тарифів на послуги та про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, відповідно до вимог якого виконавець надає відповідні послуги.

1.8. Норми законодавства не визначають єдиного підходу та правил щодо безпосереднього проведення громадських слухань з питання погодження зі споживачем розміру тарифу на зазначені послуги, його структури періодичності та строків надання послуг.

Слід зауважити, що громадські слухання мають проводитися у порядку, що визначається статутом відповідної територіальної громади. Натомість не всі територіальні громади передбачили у своїх статутах відповідні розділи. Питання проведення громадських слухань щодо визначення по кожному будинку окремо розміру тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій залишається неврегульованим. Підходи, що мають бути єдиними для всієї країни при вирішення цього питання відсутні.