Відповідно до статті 17 Закону України "Про офіційну статистику" та пунктів 4, 9 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481 (зі змінами), з метою вдосконалення державних статистичних спостережень НАКАЗУЮ:

1. Затвердити схвалену Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Державної служби статистики України Номенклатуру продукції будівництва (далі - НПБ), що додається.

2. Увести в дію НПБ, затверджену цим наказом, з 01 липня 2018 року для проведення державних статистичних спостережень щодо будівництва.

3. Департаменту статистики виробництва (Петренко І.С.):

1) направити до 01 липня 2018 року електронну версію НПБ, затверджену цим наказом, головним управлінням статистики в областях та м. Києві;

2) здійснювати методологічне й організаційне керівництво щодо використання НПБ, затвердженої цим наказом, при проведенні державних статистичних спостережень щодо будівництва;

3) надати протягом трьох робочих днів департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О.А.) електронну версію НПБ, затверджену цим наказом, для оприлюднення на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.

4. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О.А.) забезпечити оприлюднення на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України електронної версії НПБ, затвердженої цим наказом.

5. Визнати таким, що втратив чинність, з 01 липня 2018 року наказ Державного комітету статистики України від 30 серпня 2002 року № 321 "Про затвердження Номенклатури продукції будівництва".

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Жук І.М.

1. РОЗРОБЛЕНО: департамент статистики виробництва Державної служби статистики України.

2. РОЗРОБНИКИ: Г. Оверченко, Л. Жданова, Л. Нагнибіда, І. Петренко (керівник розробки).

3. ЗАТВЕРДЖЕНО: наказ Держстату від 29.12.2017 № 356, дата введення в дію 01 липня 2018 року.

Ця Номенклатура продукції будівництва схвалена на засіданні Комісії з питань удосконалення методології та звітної документації Державної служби статистики України (протокол від 28.12.2017 № 26).

Номенклатура продукції будівництва (НПБ, номенклатура) розроблена на основі Статистичної класифікації типів споруд Європейського Союзу (Classification of Types of Constructions - CC 1998), яка у свою чергу створена на основі Центральної класифікації продукції (СРС).

НПБ зіставна зі Статистичною класифікацією продукції (СКП), що є аналогом Класифікації продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (Statistical Classification of Products according to their Activities of the European Community - СРА). Ступінь відповідності з СРА - ідентична на рівні підкатегорій. Також НПБ є зіставною з Державним класифікатором будівель та споруд (ДК БС) на рівні класу.

НПБ розроблена з метою систематизації та представлення у стандартному вигляді статистичної інформації щодо будівель та інженерних споруд і призначена переважно для потреб короткострокової статистики будівництва (діяльності будівельних підприємств і дозволів на будівництво). Також НПБ використовують для цілей національних рахунків, статистики цін, житлового фонду та ін.

Будь-яке використання НПБ не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) можуть здійснювати самі користувачі за власним бажанням, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Підставами для внесення змін до НПБ є відповідні зміни в СС, а також зміни в СКП (СРА).

Ведення НПБ здійснює департамент статистики виробництва Держстату.

Структурно НПБ побудована за ієрархічною системою кодування із застосуванням чотиризначного цифрового коду.

Загальна структура кодового позначення НПБ має такий вигляд:

де Х - цифрове значення.

Ступінь відповідності Статистичній класифікації типів споруд Європейського Союзу (СС, 1998) - ідентичність на рівні класу (ХХХХ) НПБ.

НПБ складається із трьох розділів:

I. Вступ

II. Структура

III. Пояснення

Об'єктом у НПБ є окремі споруди.

У цій номенклатурі споруди розподілені між двома основними групами - "Будівлі" та "Інженерні споруди". Усередині цих груп НПБ поділяється у відповідності до технічних характеристик і сфери застосування споруди (наприклад: будівлі офісні, транспортні споруди, гідротехнічні споруди, трубопроводи), також, зокрема для будівель, розподіл здійснюється за основним їх призначенням (наприклад, житлова, нежитлова). Місце розташування споруди, її форма власності, установа, якій вона підпорядкована, зазвичай не є важливими критеріями і не враховуються, за винятком окремих випадків.

Інженерні споруди розподілені головним чином відповідно до їх технічної конструкції, яка визначена призначенням споруди.

Для цілей цієї номенклатури визначення вживаються у значеннях, що відповідають рекомендаціям ООН для статистики житла та будівництва (Статистичні стандарти та дослідження, № 43, Організація Об'єднаних Націй, Нью-Йорк, 1994).

Споруди є конструкціями, виробленими із будівельних матеріалів та компонентів, що контактують із землею, і/або для спорудження яких здійснюються будівельні роботи. Ураховуючи це, підготовка ґрунту, посадка або посів для сільськогосподарських цілей не вважаються будівельною діяльністю.

Будівлі є критими спорудами, що можуть бути використані окремо, побудовані для постійних цілей, до яких можуть заходити люди, та придатні або призначені для захисту людей і тварин.

Будівлі необов'язково потребують наявності стін. Для них є важливим наявність даху, але в такому випадку має бути розмежування, яке враховує індивідуальний характер будівлі, що може використовуватись окремо.

Окрема будівля - це будівля, розташована в будь-якому місці; у випадку взаємопов'язаних між собою будівель (наприклад, двоквартирних або зблокованих будинків) будь-який блок, відділений від інших за допомогою протипожежної стінки, що проходить від даху до підвалу, вважається індивідуальним будинком. Якщо ж між будівлями немає розмежування за допомогою протипожежної стінки, вони вважаються окремими будівлями за умови наявності власного виходу (входу), власних комунікацій, а також самостійного функціонування.

З певних підстав до будівель відносяться підземні споруди, призначені для перебування людей і які також можуть бути використані для захисту людей, тварин (наприклад: підземні сховища, підземні лікарні, підземні торгові центри і майстерні, підземні гаражі).

Будівлі розподіляються на житлові та нежитлові.

Житлові будівлі - це споруди, більша половина площі яких використовується для житлових цілей. Якщо для житлових цілей використовується менше половини загальної площі будівлі, то будівля належить до нежитлової відповідно до її цільового призначення.

Нежитлові будівлі - це споруди, які здебільшого використовуються або призначені для нежитлових цілей. Якщо принаймні половина загальної площі будівлі використовується як житло, то будівля належить до житлової.

Загальна площа будівлі не включає:

конструктивні елементи для будівництва (наприклад, опори, колони, стовпи, димоходи);

функціональні зони для допоміжного використання (наприклад, зони для устаткування, опалення та кондиціонування повітря або генераторів);

вертикальні комунікації (наприклад, площа сходових кліток, ліфти, ескалатори).

Інженерні споруди - це споруди, що не віднесені до будівель: залізниці, мости, дороги, злітно-посадкові смуги, греблі і т. ін.

Систематизації підлягають окремі споруди (наприклад, будівлі, дороги, трубопроводи тощо). У певних випадках потрібно визначати як окрему одиницю майно (нерухомість) у цілому.

Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля повинна бути визначена як самостійна одиниця. Якщо, наприклад, школа складається зі шкільної будівлі та будівлі гуртожитку, то шкільна будівля буде віднесена до класу 1263, у той же час будівлю гуртожитку буде віднесено до класу 1130. Хоча якщо додаткової інформації немає, то вся ця комплексна будівля буде віднесена до класу 1263.

Споруди, як зазначено у пункті 3, визначають відповідно до їх використання (призначення).

Будівлі, що використовуються або призначені для багатьох цілей (наприклад, комбінована будівля: житло, готель та офіси) мають бути віднесені до одного з угруповань відповідно до основного використання в такий спосіб:

обчислюються частки загальної площі за кожною складовою відповідно до цільового використання/призначення;

для споруд використовується метод "top-down": спочатку визначається секція, 1-й знак (будівля чи інженерна споруда); наступний крок - 2-й знак (житлова будівля, нежитлова будівля, транспортна споруда тощо) із найбільшою часткою загальної площі в розділі; на наступному етапі здійснюється визначення 3-го знака, з найбільшою часткою у групі; нарешті визначається 4-й знак з найбільшою часткою загальної площі в межах класу.

Це правило може бути проілюстроване на такому теоретичному прикладі:

Загальна площа будівлі розподілена так:

У цьому випадку будівля визначається так:

на 2 знаках (розділ) - 12 "Будівлі нежитлові", тому що повністю покриває загальну корисну площу (100 %);

на 3 знаках (група) - 126 "Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення", тому що покриває основну частку (60 %) розділу 12 (включає бібліотеку та стоматологічний кабінет);

нарешті на 4 знаках (клас) 1262 "Музеї та бібліотеки", тому що цей клас охоплює основну частку (50 %) у групі 126.