З метою забезпечення однозначного тлумачення окремих положень податкового законодавства, керуючись статтею 2 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", підпунктом 4.2.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядком надання податкових роз'яснень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 року N 494 "Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень", а також виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування",

1. Затвердити податкове роз'яснення щодо застосування пункту 12.2 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР) щодо формування банківськими установами страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат.

У підпункті 12.2.3 пункту 12.2 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон) визначено наступне:

Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати:

для комерційних банків - 10 відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду.

1. При визначенні граничного розміру страхового резерву, що створюється за рахунок валових витрат в звітному кварталі, слід керуватись наступним:

1.1. Визначається сума боргових вимог на останній робочий день звітного періоду - Б.

1.2. Згідно з підпунктом 12.2.3 пункту 12.2 статті 12 Закону визначається обмеження на суму страхового резерву (Г), як сума боргових вимог на останній робочий день звітного періоду, помножена на 10 відсотків: