Ураховуючи звернення банків, з метою забезпечення їх стабільної діяльності та створення сприятливих умов для виконання позичальниками зобов'язань за кредитами, своєчасного виконання банками зобов'язань перед вкладниками і кредиторами, уникнення небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених банкам, а також беручи до уваги найкращу банківську практику та світовий досвід у цій сфері, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7, 15 та 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 66 та 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України

1. У тих випадках, коли банки за узгодженням з позичальниками (крім банків) приймають рішення про реструктуризацію їх кредитної заборгованості та/або зміну валюти виконання їх зобов'язання за кредитами, наданими в іноземній валюті, на національну валюту (далі - реструктуризація/зміна валюти зобов'язання), рекомендувати банкам здійснювати ці операції з дотриманням таких принципів:

а) під час прийняття рішення про доцільність проведення реструктуризації/зміни валюти зобов'язання виходити з необхідності забезпечення мінімізації збитків шляхом зіставлення можливих збитків банку від припинення дії кредитного договору та потенційної платоспроможності позичальника, досягнутої внаслідок реструктуризації/зміни валюти зобов'язання;

б) реструктуризації підлягає заборгованість в національній та іноземній валютах за кредитами, виданими до 01.10.2008 позичальникам, фінансовий стан яких на дату реструктуризації класифіковано банком не нижче класу "В" та стан обслуговування ними боргу визначено як "добрий" або "слабкий";

в) реструктуризації підлягає заборгованість, щодо якої банк має підтверджені достовірними документами (фінансова звітність, довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивні та беззаперечні докази того, що позичальник не в змозі забезпечувати виконання умов первинного кредитного договору;

г) реструктуризація/зміна валюти зобов'язання за кредитною операцією не є підставою для підвищення категорії заборгованості порівняно з категорією, яка була визначена до початку реструктуризації/зміни валюти зобов'язання;

ґ) реструктуризація/зміна валюти зобов'язання, беручи до уваги обмеженість ресурсів банку, здійснюється в такій черговості за видами кредитів:

перша черга:

іпотечні кредити, які надані фізичним особам, якщо предметом іпотеки є житлова нерухомість загальною площею до 110 м.кв., де зареєстровані та проживають позичальник та члени його сім'ї, за умови, що їм не належить на праві власності інше нерухоме майно, що підтверджено відповідною довідкою бюро технічної інвентаризації, та щомісячні платежі за таким кредитом перевищують 30% місячного доходу позичальника, підтвердженого достовірними документами, виданими третьою особою;

кредити, що надані товаровиробникам - суб'єктам господарювання, які здійснюють види економічної діяльності, що класифікуються за секціями "A" - "F" КВЕД, та у яких валовий дохід (для фізичних осіб - підприємців - обсяг виручки), отриманий від операцій з реалізації продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний період (періоди), визначений з урахуванням циклічності виробництва, перевищує 75 процентів загальної суми валового доходу (обсягу виручки) за умови використання у виробничому процесі виробничих потужностей (приміщення, устаткування, обладнання) [для сільськогосподарських товаровиробників - сільськогосподарських угідь та/або поголів'я сільськогосподарських тварин], сировини, матеріалів, робочої сили, технологічних процесів тощо, що підтверджується податковою та/або фінансовою звітністю суб'єктів господарювання;

друга черга - кредити, які надані фізичним особам на лікування, навчання, завершення будівництва тощо, заборгованість за якими не перевищує 200 тис. грн. та щомісячні сукупні платежі за якими перевищують 30% місячного доходу позичальника, підтвердженого достовірними документами, виданими третьою особою;

третя черга - інші кредити;

д) не застосовувати для кредитів, які були надані в національній валюті, гірші умови реструктуризації порівняно з умовами для кредитів, наданих в іноземній валюті;

е) реструктуризація/зміна валюти зобов'язання здійснюється на підставі внесених за згодою сторін відповідних змін до кредитних договорів;

є) під час визначення умов погашення кредитів виходити з фінансових можливостей позичальника щодо забезпечення своєчасного і повного виконання ним узятих на себе зобов'язань;

ж) розподіл ризиків та витрат під час реструктуризації/зміни валюти зобов'язання здійснюється за домовленістю між банком та позичальником, виходячи з фінансових можливостей позичальника;

з) реструктуризацію/зміну валюти зобов'язання здійснювати без стягнення плати з позичальника;

и) продовжувати первинний строк дії кредитного договору в разі реструктуризації кредитної заборгованості не більше ніж на два роки;

і) установлювати, виходячи з необхідності забезпечення належного рівня ліквідності банку, періодичність платежів за основним боргом та/або процентами/комісіями за ним не рідше одного разу на місяць, а також не допускати відстрочення платежів за основним боргом на строк більше одного року;

ї) не стягувати нараховані та не сплачені позичальником на час прийняття рішення про реструктуризацію/зміну валюти зобов'язання фінансові санкції (штрафи, пені, неустойки тощо) за кредитною заборгованістю;

й) забезпечувати рівні права щодо доступу до реструктуризації/зміни валюти зобов'язання всіх позичальників з визначеної банком для реструктуризації/зміни валюти зобов'язання категорії кредитів;

к) доводити письмово в доступній формі до відома кожного позичальника з визначеної банком для реструктуризації/зміни валюти зобов'язання категорії кредитів повну інформацію про можливі умови (варіанти) реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, переваги та недоліки для позичальника в результаті здійснення кожного із запропонованих варіантів реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, порядок звернення позичальників (адреса банку (його відділення), типова форма звернення та інше) тощо;