1. Суддями і народними засідателями є громадяни СРСР, обрані у встановленому законом порядку до Верховного Суду СРСР, Верховних Судів союзних республік, Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів, районних (міських) народних судів, а також військових трибуналів у Збройних Силах СРСР.

2. Судді і народні засідателі є відповідальними перед органами або виборцями, які їх обрали, і звітують перед ними.

3. Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Судді і народні засідателі повинні неухильно додержувати радянських законів, використовувати свої знання і досвід для виконання покладених на суди завдань, бути гідними свого високого звання.

1. Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

2. Незалежність суддів і народних засідателів забезпечується встановленими законом порядком їх обрання і звільнення, недоторканністю суддів і народних засідателів, строгою юридичною процедурою здійснення правосуддя, таємницею наради суддів при винесенні рішень і забороною вимагати її розголошення, відповідальністю за неповагу до суду або втручання у вирішення конкретних справ, створенням необхідних організаційно-технічних умов для діяльності судів, а також матеріальним і соціальним забезпеченням суддів, що відповідає їх високому статусу.

Прояв неповаги до суду з боку осіб або громадян, які беруть участь у справі і присутні в судовому засіданні, а так само вчинення будь-ким дій, що свідчать про явну зневагу до суду, тягнуть за собою відповідальність відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.

1. Втручання в діяльність суддів і народних засідателів по здійсненню правосуддя забороняється.

2. Вплив у будь-якій формі на суддів чи народних засідателів з метою перешкодити всебічному, повному і об'єктивному розгляду конкретної справи або добитися винесення незаконного судового рішення тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.

3. Засоби масової інформації не мають права вирішувати наперед у своїх повідомленнях результати судового розгляду в конкретній справі або іншим чином впливати на суд до набрання рішенням чи вироком законної сили.

1. Суддю, а також народного засідателя при виконанні ним обов'язків у суді не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або заарештовано без згоди:

Верховної Ради союзної республіки, а в період між сесіями - Президії Верховної Ради союзної республіки - щодо народних суддів, суддів крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, Верховних Судів автономних республік, Верховного Суду союзної республіки, а також народних засідателів цих судів;

Верховної Ради СРСР, а в період між сесіями - Президії Верховної Ради СРСР - щодо суддів і народних засідателів Верховного Суду СРСР і військових трибуналів.

2. Кримінальну справу щодо народного судді або народного засідателя районного (міського) народного суду може порушити тільки прокурор союзної республіки або Генеральний прокурор СРСР, а щодо суддів або народних засідателів інших судів союзних республік і судів Союзу РСР - тільки Генеральний прокурор СРСР. Порушення кримінальної справи щодо суддів і народних засідателів військових трибуналів допускається лише за згодою Президії Верховної Ради СРСР, щодо народних засідателів районних (міських) народних судів - за згодою президії вищестоящої Ради народних депутатів, щодо всіх інших суддів і народних засідателів - за згодою Ради народних депутатів, яка обрала їх, а в період між сесіями - за згодою президії відповідної Ради. Одночасно з цим вирішується питання про зупинення повноважень судді. Нагляд за розслідуванням здійснює прокурор, який порушив справу.

3. Кримінальні справи щодо народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів є підсудними Верховним Судам союзних республік, а щодо суддів і народних засідателів інших судів союзних республік і судів Союзу РСР - Верховному Суду СРСР.

4. Не допускається затримання, привід чи застосування заходів адміністративного стягнення щодо судді, а також народного засідателя при виконанні ним обов'язків у суді.

Увільнення народних засідателів у період їхніх повноважень з ініціативи адміністрації або їх переведення в порядку дисциплінарного стягнення на нижчеоплачувану роботу допускається, крім додержання загального порядку, тільки за згодою трудового колективу, який обрав народного засідателя.

1. Народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

2. Суддями вищестоящих судів можуть бути обрані громадяни СРСР, які мають вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п'яти років, у тому числі, як правило, не менше двох років як суддя.

3. Суддею військового трибуналу може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, перебуває на дійсній військовій службі, має вищу юридичну освіту і військове звання офіцерського складу. Особа, яку вперше обирають суддею військового трибуналу, повинна здати кваліфікаційний екзамен.

4. Народним засідателем може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, а народним засідателем військового трибуналу-громадянин СРСР, який перебуває на дійсній військовій службі.

1. Підбір кандидатів у судді здійснюють органи юстиції відповідно до вимог цього Закону на основі рекомендації і врахування думки трудових колективів, в яких працюють кандидати, що їх висувають, і висновку кваліфікаційної колегії суддів.

2. Особи, яких вперше рекомендують кандидатами в судді, проходять професійну підготовку у випадках і порядку, що визначаються Міністерством юстиції СРСР.

3. Представлення кандидатів у народні судді районних (міських) народних судів, судді крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів, Верховних Судів автономних республік провадиться спільно Міністерством юстиції і Верховним Судом союзної республіки. Кандидати в судді Верховних Судів союзних республік представляються в порядку, встановленому законодавством союзних республік, з урахуванням думки Верховного Суду СРСР і Міністерства юстиції СРСР.

1. Народні судді районних (міських) народних судів, судді крайових, обласних і міських судів обираються відповідними вищестоящими Радами народних депутатів.

2. Судді Верховного Суду СРСР, Верховних Судів союзних і автономних республік, судів автономних областей і автономних округів обираються відповідно Верховною Радою СРСР, Верховними Радами союзних і автономних республік, Радами народних депутатів автономних областей і автономних округів.

3. Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах громадян за місцем їх проживання або роботи відкритим голосуванням, а народні засідателі вищестоящих судів - відповідними Радами народних депутатів.

4. Судді військових трибуналів обираються Президією Верховної Ради СРСР, а народні засідателі - зборами військовослужбовців відкритим голосуванням.

5. Судді всіх судів обираються строком на десять років. Народні засідателі всіх судів обираються строком на п'ять років.

6. Якщо строк повноважень суддів і народних засідателів закінчується в період розгляду ними судової справи, то їхні повноваження зберігаються до закінчення розгляду цієї справи.

7. Народні засідателі закликаються до виконання своїх обов'язків в судах порядку черговості не більш як на два тижні на рік, крім випадків, коли продовження цього строку обумовлюється необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їхньою участю.

1. Вперше обрані судді і народні засідателі приносять присягу.

2. Текст присяги судді і народного засідателя, а також порядок її принесення для суддів судів Союзу РСР визначається Верховною Радою СРСР, а для суддів судів союзних республік - Верховними Радами союзних республік.

1. Судді і народні засідателі мають владні повноваження, необхідні для здійснення правосуддя. Ці повноваження визначаються законодавством Союзу РСР і союзних республік.

2. Суддя також має право:

вимагати від службових осіб і громадян виконання своїх розпоряджень, пов'язаних із здійсненням покладених на нього законом обов'язків;

вносити подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону або причин і умов, які сприяли вчиненню правопорушень;

запитувати інформацію від державних і громадських органів, наукових установ та інформаційних центрів.

3. Державні органи, громадські організації і службові особи зобов'язані виконувати вимоги і розпорядження суддів, пов'язані із провадженням судової діяльності, своєчасно відповідати на їх подання і запити.