Відповідно до статей 6, 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України" , статей 66, 67, 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України

1. Унести до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2015 року № 129 "Про деякі питання діяльності банків" такі зміни:

1) в абзаці першому пункту 5 слова "які не мають порушень, зазначених у пункті 2 цієї постанови" виключити;

2) пункт 7 викласти в такій редакції:

"7. Банкам, у діяльності яких є порушення, зазначені в пункті 2 цієї постанови:

1) забезпечити дотримання значень:

нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) банкам, які підлягають діагностичному обстеженню згідно з постановою Правління Національного банку України від 15 квітня 2015 року № 260 "Про здійснення діагностичного обстеження банків" (далі - Постанова № 260), - у строки, що визначені Постановою № 260, а іншим банкам - у строки згідно з додатком 1 до цієї постанови;

інших економічних нормативів залежно від розміру їх відхилень від нормативних значень - у строки згідно з додатком 2 до цієї постанови;

2) подати до Національного банку України детальні плани заходів щодо усунення цих порушень (далі - План заходів), розроблені згідно з додатком 3 до цієї постанови:

банкам, які підлягають діагностичному обстеженню згідно з Постановою № 260, у частині графіків приведення значень економічних нормативів до нормативних значень, розроблених з урахуванням вимог пункту 9 розділу II додатка 3 до цієї постанови, - одночасно з поданням програм капіталізації/планів реструктуризації, розроблених відповідно до Постанови № 260;

іншим банкам - у строк до 01 вересня 2015 року.

Банки, які на дату розроблення Плану заходів здійснюють свою діяльність згідно з планами фінансового оздоровлення або письмовими угодами, розробляють План заходів з урахуванням діючих планів/угод";

3) постанову після пункту 7 доповнити новими пунктами 8, 9 такого змісту:

"8. Банкам забезпечити подання до Національного банку щоквартальних звітів про виконання Плану заходів.

9. Департаменту банківського нагляду (Фабер С.В.):

внести на розгляд Правління Національного банку України для погодження Плани заходів банків (за умови їх прийнятності) у 30-денний строк із дня їх подання;

подати Правлінню Національного банку України/Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем пропозиції щодо застосування до банків адекватних заходів впливу в разі невиконання ними вимог цієї постанови".

У зв’язку з цим пункти 8 - 11 уважати відповідно пунктами 10 - 13;

4) пункт 11 доповнити словами "(зі змінами)".

2. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Писарука О.В.

1. План заходів щодо усунення порушень, зазначених у пункті 2 цієї постанови (далі - План заходів), розробляється банком з метою приведення своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

2. Банк у разі порушення ним економічних нормативів, базою розрахунку яких є регулятивний капітал, та акціонери якого мають намір і спроможні забезпечити капіталізацію банку в розмірі, необхідному для дотримання значень цих нормативів, у тому числі із залученням нових інвесторів, складає програму капіталізації.

3. Банк, акціонери якого не спроможні забезпечити капіталізацію банку в повному розмірі, але мають намір зберегти банк, складає план реструктуризації.

4. План заходів розробляється на строк не пізніше ніж до 01 січня 2019 року.

1. План заходів має містити:

1) загальні відомості про банк;

2) програму капіталізації/план реструктуризації;

3) щоквартальні реалістичні графіки приведення значень економічних нормативів до нормативних значень.

2. До загальних відомостей про банк на дату складання Плану заходів належать:

1) найменування банку (повне та скорочене офіційні найменування українською мовою);

2) дата і код, за яким банк унесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

3) місцезнаходження банку;

4) організаційно-правова форма банку;

5) номер і дата банківської ліцензії та Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;

6) структура управління банком, склад органів управління, кількість відокремлених підрозділів;

7) інформація про керівників банку та його власників істотної участі, контролерів;

8) розмір сплаченого статутного та регулятивного капіталу на дату подання плану капіталізації.

3. Програма капіталізації має містити:

1) план капіталізації;

2) документи, інформацію, що підтверджують можливість реалізації запланованих заходів.

4. План капіталізації містить прогнозні розрахунки збільшення розміру регулятивного капіталу.

Такі розрахунки здійснюються банком, зокрема на підставі результатів прогнозних показників діяльності (можливість збільшення капіталу за рахунок внутрішніх джерел) та попередніх домовленостей з акціонерами/інвесторами/кредиторами (можливість збільшення капіталу за рахунок зовнішніх джерел):

1 ) збільшення регулятивного капіталу за рахунок внутрішніх джерел, а саме:

результат (прибуток) поточного року-1;

нерозподілені прибутки минулих років, прибуток звітного року-2;

емісійні різниці;

зменшення суми нематеріальних активів і капітальних вкладень у ці активи (рахунки 4300 - 4309 + 4310);

зменшення суми відвернень [зокрема шляхом зменшення частки вкладень у цінні папери (групи рахунків 300, 301, 310), інвестиції в асоційовані та дочірні компанії (групи рахунків 312, 313), вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу, приведення у відповідність до нормативних значень економічних нормативів Н7 та Н9];

2) збільшення регулятивного капіталу за рахунок зовнішніх джерел:

збільшення розміру статутного капіталу банку (рахунок 5000);

внески за незареєстрованим статутним капіталом (рахунок 5004), зокрема за рахунок додаткових внесків акціонерів, залучення коштів інвесторів, у тому числі власників вкладів (депозитів) за їх згодою;

залучення коштів на умовах субординованого боргу (рахунок 3660)-3;

отримання безповоротної фінансової допомоги;

продаж власних акцій, що викуплені банком в акціонерів (рахунок 5002);

3) банк у разі отримання під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, повинен негайно повідомити про це Національний банк і внести зміни до програми капіталізації.

5. До документів, що мають подаватися до програми капіталізації (з урахуванням строків виконання заходів), належать:

1) протоколи засідання правління (ради директорів), спостережної (наглядової) ради банку;

2) прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату), а саме:

нормативи капіталу: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2);

прогнозні баланси та звіти про прибутки та збитки;

3) якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то до програми капіталізації мають бути подані:

документи, що містять інформацію про номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень; дату завершення емісії;

перелік акціонерів банку, нових інвесторів, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан і підтверджують наміри та можливість виконання ними своїх зобов’язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;

гарантійні листи від акціонерів/інвесторів щодо збільшення статутного капіталу банку та/або надання фінансової допомоги, які, зокрема, мають містити запевнення, що акціонери/учасники банку забезпечать капіталізацію банку в розмірі, передбаченому програмою капіталізації, та/або який має відповідати розміру докапіталізації банку, визначеному Національним банком за результатами діагностичного обстеження, у тому числі на суму запланованого, але не отриманого прибутку в строки, установлені Національним банком та визначені в програмі капіталізації;

4) якщо банк планує збільшити регулятивний капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то до програми капіталізації мають бути подані:

документи інвестора про наміри, які містять інформацію про суму та строк залучення коштів;

документи, що характеризують фінансовий стан інвестора, стан джерела походження коштів інвестора та підтверджують можливість виконання ним своїх зобов’язань перед банком щодо розміщення коштів на умовах субординованого боргу;

5) якщо акціонери банку мають намір здійснити продаж банку новим інвесторам, то подаються такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо продажу банку інвесторам [або рішення спостережної (наглядової) ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися];

програма продажу банку інвесторам, яка має затверджуватися загальними зборами [правлінням (радою директорів) чи спостережною (наглядовою) радою банку, якщо таке право надане його статутом] банку, що підлягає продажу, та уповноваженим органом інвестора - юридичної особи або інвестором - фізичною особою або проект програми продажу банку новим інвесторам, унесений спостережною (наглядовою) радою на розгляд загальних зборів банку, що підлягає продажу, та рішення спостережної (наглядової) ради банку про скликання загальних зборів банку з метою розгляду та затвердження цієї програми, якщо загальні збори ще не відбулися;

інформація про нових інвесторів банку разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов’язань перед банком. Новий інвестор, який унаслідок купівлі банку набуває статусу власника істотної участі в банку, має відповідати вимогам, установленим нормативно-правовим актом Національного банку.

Банк також надає графік подання до Національного банку підтвердних документів, якщо їх немає на дату подання програми капіталізації.

Національний банк має право проводити зустрічі з потенційними інвесторами для обговорення питань, пов’язаних з унесенням коштів до капіталу банку;

6) банк у разі неможливості виконання заходів у встановлені строки подає до Національного банку документи, що містять інформацію та підтверджують його можливість скористатися додатковими джерелами збільшення регулятивного капіталу банку без зміни строків виконання програми капіталізації.