Відповідно до частини восьмої статті 10-1 Закону України "Про охорону дитинства", пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типову програму для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Постоловську І.О.

1. Цією Типовою програмою для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування) (далі – Типова програма), передбачено комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінювання ризиків та спрямовується на зміну насильницької поведінки дитини / іншої особи, яка вчинила булінг (цькування) (далі – особа, яка вчинила булінг (цькування), формування в неї нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, формування навичок безконфліктного спілкування, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.

2. У цій Типовій програмі терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України "Про освіту", "Про охорону дитинства", інших нормативно-правових актах.

3. Метою реалізації цієї Типової програми є зміна насильницької поведінки особи, яка вчинила булінг (цькування) в колективі, членом якого вона є.

4. Завданнями цієї Типової програми є:

сприяння зміні насильницької поведінки особи, яка вчинила булінг (цькування);

сприяння оволодінню особою, яка вчинила булінг (цькування), знаннями про основні норми законодавства у сфері протидії булінгу (цькуванню), а також про види відповідальності за його вчинення;

формування в особи, яка вчинила булінг (цькування), відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих;

сприяння розвитку в особи, яка вчинила булінг (цькування), емоційного інтелекту та самосвідомості;

формування та розвиток в особи, яка вчинила булінг (цькування), навичок до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації;

розвиток здатності особи, яка вчинила булінг (цькування), виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

5. Суб’єктами, відповідальними за виконання цієї Типової програми, є уповноважені структурні підрозділи з питань освіти місцевих державних адміністрацій та органи місцевого самоврядування.

Суб’єкти, відповідальні за виконання цієї Типової програми, залучають до її виконання підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, зокрема, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, центри соціальної підтримки дітей та сімей, громадські об’єднання, фізичних осіб – підприємців, а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги (за їхньою згодою), відповідно до законодавства.

Суб’єкт, відповідальний за виконання цієї Типової програми, організовує та забезпечує її проходження особами, які вчинили булінг (цькування).

Формування програми для дитини, яка вчинила булінг (цькування), та виконання цієї Типової програми проводиться з урахуванням її вікових і психологічних особливостей.

6. Реалізацію цієї Типової програми забезпечують фахівці, які мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижчим від бакалавра за відповідною спеціальністю (зокрема: C4 "Психологія", I4 "Медична психологія") та пройшли відповідне навчання з питань проведення програм для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування).

7. Забезпечення підготовки фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії булінгу (цькуванню), в тому числі фахівців, які реалізують цю Типову програму, належить до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Для проведення відповідного навчання або висвітлення окремих тем, проведення додаткових занять як викладачі / тренери можуть бути залучені експерти, фахівці, які не проходили спеціальної підготовки, але мають відповідну освіту за освітнім ступенем не нижчим від бакалавра за відповідною спеціальністю (C4 "Психологія", I4 "Медична психологія", D8 "Право", I10 "Соціальна робота та консультування") та досвід, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дають змогу виконувати відповідні професійні обов’язки, зокрема представники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, закладів охорони здоров’я (лікар-психіатр, лікар-психотерапевт, лікар відповідного профілю тощо), психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники міжнародних громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій (за їхньою згодою).

8. Спілкування з особою, яка вчинила булінг (цькування), проводиться державною мовою.

На прохання особи, яка вчинила булінг (цькування), спілкування з нею може проводитися іншою мовою, прийнятною для сторін, або через перекладача чи залучену третю особу, якій постраждала особа довіряє, яка володіє мовою, зрозумілою постраждалій особі, та / або володіє методиками з питань інклюзивності, з урахуванням її особистих потреб та емоційного стану.

Особі, яка вчинила булінг (цькування), з інтелектуальними та сенсорними особливостями забезпечується проходження цієї Типової програми доступним способом, зокрема, із застосуванням простої мови та зрозумілих висловлювань, жестової мови, шрифту Брайля, підходів універсального дизайну, розумного пристосування.

Комунікація з особою, яка вчинила булінг (цькування), має здійснюватися у доступній формі спілкування, адаптованій до її віку, рівня розвитку, емоційного стану, із застосуванням простої мови та зрозумілих висловлювань.

9. Приміщення (будівля, споруда), в якій реалізується ця Типова програма, має бути забезпечена всіма комунальними послугами, доступом до укриття, яке відповідає вимогам ДСНС, відповідати державним будівельним і санітарно-гігієнічним нормам, вимогам пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, зокрема для осіб з інвалідністю.

10. У випадках, передбачених законодавством, особу, яка вчинила булінг (цькування), за рішенням суду може бути направлено для проходження відповідної програми строком від одного до трьох місяців.

За відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг (цькування), для проходження відповідної програми така особа може пройти відповідну програму на добровільній основі, а діти віком до 16 років – за згодою батьків (інших їхніх законних представників дитини).

1. Цю Типову програму розроблено на засадах когнітивно-поведінкової терапії. Такий підхід широко застосовується в роботі з цільовою групою, він дає змогу проводити когнітивну корекцію та корекцію поведінки особистості, формувати в неї гуманістичні цінності.

2. Методики когнітивної психології, що застосовуються під час реалізації Типової програми, спрямовані на досягнення довгострокових позитивних результатів через зміну когніцій, переконань особистості, мотивів поведінки, розв’язання її психосоціальних проблем.

3. Робота із особою, яка вчинила булінг (цькування), спрямовується на зміну деструктивних переконань особистості, корекцію когнітивних помилок, зміну дисфункціональної поведінки завдяки усвідомленню особою впливу думок на емоції та поведінку людини.

4. Цільовою групою Типової програми є діти та інші особи, які вчинили булінг (цькування).

Кількість занять за цією Типовою програмою:

діагностичних – 3;

мотиваційних зустрічей – 2;

індивідуальних – 12;

групових – 9.

5. Типовою програмою передбачено заняття в межах однієї або кількох сесій, спрямованих на поступове формування в осіб, які вчинили булінг (цькування), ключових компетентностей у сфері застосовування ефективних та ненасильницьких стратегій комунікації, задоволення власних потреб у просоціальний та асертивний спосіб:

діагностування: тривалість – 3 заняття (одне заняття складається з двох сесій) або 6 окремих сесій по 1 год; до проведення діагностики залучаються лікар-психотерапевт / психолог / соціальні педагоги (за згодою); вторинна діагностика за результатами проходження цієї Типової програми – 1 заняття тривалістю 2 год, що складається з 2 сесій по 1 год або 2 окремих одногодинних сесій;

індивідуальна робота: тривалість – 12 занять (кожне заняття – 1 або 2 сесії) по 1 год (максимум 2 год на тиждень); до індивідуальної роботи входять мотиваційні бесіди – 2 зустрічі тривалістю по 1 год;

групова робота: загальна тривалість – 9 занять (або 18 сесій по 1 год 30 хв, максимум 3 год на тиждень) із перервою між сесіями – 10 хв; за відсутності можливості проводити довготривалі заняття кожна сесія може проводитися під час окремої зустрічі;

змішаний варіант роботи: 1 сесія індивідуальної роботи тривалістю 1 год та 1 сесія групової роботи тривалістю 1,5 год (максимум 2,5 год на тиждень);

періодичність – не рідше ніж один раз на тиждень.

6. Фахівці, які реалізують цю Типову програму, повинні керуватися такими принципами:

конфіденційність і захист персональних даних відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних", що полягає в гарантуванні збереження особистої інформації та нерозголошення конфіденційної інформації без згоди особи;

дотримання прав і свобод людини в процесі роботи з особою, яка вчинила булінг (цькування);

недопущення дискримінації;

компетентність і професіоналізм, що полягає в застосуванні спеціальних знань з питань запобігання та протидії булінгу (цькуванню), жорстокому поводженню з дитиною;

комплексність, що полягає у поєднанні різних форм і методів роботи в межах проведення програм для особи, яка вчинила булінг (цькування) з урахуванням її індивідуальних особливостей і стану здоров’я.

1. Ця Типова програма передбачає застосування інтерактивних форм і методів роботи з метою засвоєння інформації, відпрацювання необхідних навичок і використання отриманих знань і вмінь.

2. Теми цієї Типової програми (як індивідуальних, так і групових занять) спрямовані на розвиток особистості, мотивацію до активної участі в процесі взаємодії у колективі, оволодіння навичками ненасильницького спілкування, ефективної комунікації тощо.