З метою забезпечення єдиного підходу державних податкових органів при перевірках дотримання платниками податку на прибуток порядку відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів, а також малоцінних необоротних матеріальних активів Державна податкова адміністрація України роз'яснює.

Відповідно до підпункту 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", із внесеними змінами та доповненнями (далі - Закон), під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Ця стаття не регулює порядок віднесення на витрати виробництва (обігу) платника податку витрат на придбання матеріальних цінностей, віднесених згідно з рішенням Кабінету Міністрів України до категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів.

До березня 2000 року віднесення матеріальних активів до категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів регулювалося п.47 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 250, із внесеними змінами та доповненнями. Зазначене Положення втратило чинність згідно з Переліком постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності".

На даний час порядок віднесення до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО), затвердженими наказами Міністерства фінансів України, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 893/4186.

Так, відповідно до Інструкції малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". При цьому на рахунку 22 (клас 2 "Запаси") обліковуються малоцінні та швидкозношувані предмети, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів. На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів.