Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Первомайський Олег Олексійович (голова засідання, доповідач),

Городовенко Віктор Валентинович,

Мойсик Володимир Романович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Палатова Сергія Олеговича про відповідність Конституції України (конституційність) другого, третього речень абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) в редакції Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи" від 14 січня 2020 року № 440-IX (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 28, ст. 188).

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Палатов С.О. із клопотанням перевірити на відповідність статті 3, частинам першій, другій статті 8, статтям 19, 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 36, частині другій статті 38, частинам першій, другій, четвертій, шостій статті 43, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) друге, третє речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889) в редакції Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи" від 14 січня 2020 року № 440-IX (далі - Закон № 440).

Згідно з приписами другого, третього речень абзацу першого частини третьої статті 87 Закону № 889 в редакції Закону № 440 "суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов’язку суб’єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення".

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачаються такі обставини справи.

2.1. Палатов С.О. 27 листопада 2018 року за результатами конкурсного відбору був призначений на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), розташованого у місті Хмельницький.

Наказом в.о. директора ДБР від 14 серпня 2020 року № 518-ос Палатова С.О. звільнили із займаної посади 20 серпня 2020 року у зв’язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби.

Вважаючи наказ про звільнення протиправним та таким, що порушує його права, Палатов С.О. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 1 липня 2021 року, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 листопада 2021 року залишив без зміни, у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 22 листопада 2022 року касаційну скаргу Палатова С.О. залишила без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року - без зміни.

2.2. На думку автора клопотання, внесені Законом № 440 зміни до Закону № 889 призвели до звуження змісту та обсягу його конституційного права на працю, а також позбавили його захисту від незаконного звільнення.

На підтвердження своїх аргументів суб’єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі приписи Конституції України, законів України, на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у його справі.

3. Розв’язуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що друге речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону № 889 в редакції Закону № 440 суперечить статті 3, частинам першій, другій статті 8, статтям 19, 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 36, частині другій статті 38, частинам першій, другій, четвертій, шостій статті 43, частині першій статті 64 Конституції України.

Відповідно до статті 151-1Конституції України питання про відповідність Конституції України (конституційність), порушене в конституційній скарзі, підвідомче Конституційному Суду України.