Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо надання роз'яснення деяких норм Закону України "Про судоустрій та статус суддів" і в межах компетенції повідомляє.

Згідно із статтею 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України.

Статтею 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" , яка введена в дію з 1 січня 2012 року, визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Складові "суддівської винагороди" визначені статтею 129 вищеназваного Закону.

У абзаці 6 пункту 1 розділу XII Прикінцевих положень Закону зазначено, що суддівська винагорода, нарахована судді відповідно до цього Закону з 1 січня 2012 року за повний відпрацьований місяць, не може бути меншою, ніж його середній дохід за попередні 12 місяців.

На думку Мінсоцполітики, середній дохід судді повинен розраховуватися виходячи із загальної суми отриманої заробітної плати (посадового окладу, надбавок, доплат, щомісячних премій, суми збереженої заробітної плати, які були передбачені умовами оплати праці суддів), матеріальних допомог та грошового утримання працюючого судді за попередні 12 місяців, поділеної на 12. При цьому будь-які одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, виплати, пов'язані із ювілейними датами (днем народження), вихідна допомога тощо) до розрахунку середнього доходу судді не повинні включатися. Різні одноразові виплати, за рішеннями судів, щодо донарахованих сум оплати праці чи суддівської винагороди можуть бути включені до того періоду, за який вони нараховані, із перерахунком доходу судді.

За період основної відпустки судді виплачується суддівська винагорода у розмірі, передбаченому статтею 129, з урахуванням вимог положення абзацу 6 пункту 1 розділу XII Прикінцеві положення вищенаведеного Закону у розрахунку на кількість робочих днів перебування судді у відпустці протягом відповідного місяця. При цьому розмір суддівської винагороди повинен визначатися у розрахунку на місяць, у якому суддя знаходиться у відпустці, а не на період. В аналогічному порядку повинна виплачуватися суддівська винагорода при додатковій відпустці у розрахунку на кількість робочих днів.

Відповідно до пункту 4 статті 53 вказаного вище Закону судді за їх заявою мають право на відрядження для роботи у Вищій раді юстиції, вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України зі збереженням заробітку за основним місцем роботи.

Розмір вихідної допомоги судді при його відставці відповідно до пункту 1 статті 136 Закону становить 10 місячних заробітних плат. Проте варто зазначити, що заробітна плата суддів виплачується у вигляді суддівської винагороди.