Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Пшеничного Валерія Григоровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Іващенка Володимира Івановича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича - суддя-доповідач,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Ткачука Павла Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Буленіної Ніни Пилипівни щодо офіційного тлумачення положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Овчаренка В.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянка Буленіна Н.П. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

Необхідність в офіційному тлумаченні зазначеної норми Кодексу Буленіна Н.П. обгрунтовує неоднозначним, на її думку, застосуванням судами загальної юрисдикції положень вказаної статті щодо визначення територіальної підсудності, що призвело до порушення її конституційних прав.

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 7 травня 2007 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційне звернення має містити обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина (частина перша статті 42) , дані про наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94) .

4. Аналіз конституційного звернення та долучених до нього матеріалів свідчить, що автор клопотання не навів обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень статті 19 Кодексу.