На виконання абзацу третього пункту 4 доручення Президента України від 13.05.2004 N 1-1/563 щодо забезпечення нормативного врегулювання питань експериментального будівництва, будівництва об'єктів містобудування із застосуванням новітніх технологій, удосконалення нормативно-правових актів щодо експертизи проектів конкретних об'єктів у частині безпечної їх експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій, а також з метою запровадження Пропозицій щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування, розроблені Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС України та Державним департаментом пожежної безпеки (Держпожбезпеки) МНС України, схвалені Консультативною науково-технічною радою при Держпожбезпеки МНС України 30.06.2004 та підтримані рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.11.2004 N 60

1. Будівництво об'єктів, на які відсутні норми проектування, здійснювати до розроблення відповідних нормативно-методичних документів згідно з Положенням про експериментальне будівництво, затвердженим наказом Міністерства України у справах будівництва та архітектури від 27.12.1993 N 245 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 лютого 1994 року за N 25/243, а також з урахуванням Пропозицій щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування (далі - Пропозиції), що додаються.

2. Для висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, інших унікальних за призначенням, складністю та обсягами об'єктів будівництва, на які відсутні норми проектування, в доповнення до програми експериментального будівництва розробляти індивідуальні технічні вимоги, якими визначати конкретні вимоги до проектування об'єкта з урахуванням його архітектурно-планувальних, конструктивних, інженерних рішень, у тому числі специфіку протипожежного захисту, а також організаційні заходи щодо безпечної експлуатації об'єкта.

Розроблення індивідуальних технічних вимог здійснювати із залученням базових науково-дослідних інститутів Держбуду України за напрямами діяльності, а також УкрНДІПБ МНС України.

3. Держпожбезпеки (П.Борисов), УкрНДІПБ (М.Откідач) забезпечити розгляд Консультативною науково-технічною радою при Держпожбезпеки МНС України актуальних питань щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації об'єктів експериментального будівництва (висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування) з метою відпрацювання прогресивних технічних рішень та підготовки пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативних документів.

4. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення (О.Авдієнко) та Управлінню науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві (Д.Барзилович) своєчасно вносити питання до розгляду науково-технічною радою Держбуду України науково-технічних звітів про результати експериментального будівництва та пропозиції МНС України щодо вдосконалення нормативно-методичної бази з питань пожежної безпеки сучасних об'єктів житлово-цивільного призначення, на які відсутні норми проектування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету України з будівництва та архітектури Ю.Казмірука та заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальника Державного департаменту пожежної безпеки П.Борисова.

1.1. Під час проектування житлових і громадських висотних будинків, торгових та виставкових центрів (далі - об'єкти) необхідно враховувати небезпечні фактори, викликані надзвичайною ситуацією, у т.ч. пожежею.

При розрахунку будинків на впливи, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751-88.

1.2. Протипожежні відстані від об'єктів до сусідніх будинків та споруд слід приймати відповідно до вимог ДБН 360-92*.

1.3. Проектування висотних житлових та громадських будинків з умовною висотою понад 73,5 м слід:

- здійснювати за індивідуальними технічними умовами;

- виконувати тільки організаціями, що мають спеціальний дозвіл Держбуду України.

1.4. Житлові будинки умовною висотою понад 73,5 м поділяються на будинки класу А (умовною висотою 73,5 м < Н <= 100 м) та класу Б (умовною висотою 100 м < Н <= 150 м).

1.5. У якості одного з вертикальних навантажень для житлових та громадських висотних будинків слід приймати навантаження від аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота.

1.6. Відстань від житлового або громадського будинку з умовною висотою 73,5 - 100 м до найближчого пожежного депо слід передбачати не більше 2 км, а від будинку висотою понад 100 м - не більше 1 км. Під час вибору земельної ділянки у складі проекту обов'язково передбачати на вказаній відстані пожежне депо, оснащене спеціальною технікою, а у разі наявності існуючого депо - доукомплектування його спеціальною пожежною технікою, за узгодженням з Держпожбезпеки МНС України та територіальним органом держпожнагляду.

1.7. Протипожежний захист під час проектування висотних житлових, громадських будинків, торговельних та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування, слід здійснювати за Концепціями або Індивідуальними технічними умовами, розробленими УкрНДІПБ МНС України та погодженими з урядовим органом державного управління у сфері держпожнагляду (Держпожбезпеки МНС України).

1.8. Відстань від торговельних та виставкових центрів до найближчого пожежного депо слід передбачати не більше 3 км по дорогах загального користування.

2.1. Для забезпечення під'їзду пожежних машин до житлових та громадських висотних будинків слід влаштовувати кругові проїзди з твердим покриттям шириною не менше 6 м на відстані 8 - 10 м від зовнішніх стін висотної частини будинку. Доступ пожежних (із пожежних автодрабин, автопідйомників та ін.) слід забезпечувати в кожне приміщення нижнього протипожежного відсіку будинку.

2.2. Конструкцію дорожнього покриття пожежного проїзду слід проектувати на розрахункове навантаження від автодрабини або автопідйомника навантаженням не менше 16 т на вісь. Під час використання покриття підземних споруд або стилобатів для під'їзду пожежних автодрабин та автопідйомників ці конструкції слід розраховувати на навантаження від найбільш важких автомашин (масою 43 тонн).

2.3. Наскрізні проїзди крізь будинки передбачати висотою не менше 4,5 м і шириною - не менше 3,5 м. Місця під'їзду до будинку пожежних машин відмічаються маркуванням.

2.4. Наскрізні проходи через вхідну групу житлових та громадських висотних будинків передбачати на відстані не менше 100 м один від одного, якщо мережа зовнішнього водопроводу з пожежними гідрантами прокладена з боку одного з фасадів.

2.5. На прилеглій до житлового (громадського) висотного будинку території на відстані не більше 500 м передбачати майданчик для посадки пожежного вертольота та додаткове освітлення на випадок використання його в темний час доби.

2.6. Для забезпечення під'їзду пожежних машин до торгових (виставкових) центрів слід передбачити влаштування кругового проїзду з твердим покриттям шириною не менше 4,2 м на відстані 5-8 м від зовнішніх стін зазначених центрів.

Проїзди для пожежних машин не повинні використовуватись для стоянки автотранспорту. Повинні бути передбачені під'їзди до пожежних гідрантів, зовнішніх виходів із торговельних центрів.

2.7. На в'їзді до торгових (виставкових) центрів встановити схему руху пожежних автомобілів, на якій указати розміщення будинків, пожежних гідрантів. Місця під'їзду до будинку пожежних машин відмічаються маркуванням.

3.1. У підвальних і перших поверхах об'єктів допускається розміщувати автостоянки легкових автомобілів відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99 (додатка Е) та ВСН 01-89.

3.2. На першому поверсі об'єктів слід передбачати приміщення для диспетчерської (пожежного поста). Диспетчерську слід проектувати впритул до зовнішньої стіни з природним освітленням і виходом безпосередньо назовні.

3.3. Евакуаційні виходи із вбудованих та прибудованих автостоянок (паркінгів) на першому та підземних поверхах передбачати відокремленими від евакуаційних виходів з інших частин об'єктів.

3.4. Проектування висотних житлових будинків слід здійснювати відповідно до діючих будівельних норм, як для житла підвищеного рівня комфортності.

Примітка. Житло підвищеного рівня комфортності - це житло, в якому під час сплати комунальних послуг враховуються витрати на утримання інженерних протипожежних систем, ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у працездатному стані та на утримання персоналу диспетчерсько-технічної служби тощо.

3.5. У житлових висотних будинках вбудовані та прибудовані нежитлові приміщення, включаючи технічні і допоміжні приміщення, призначені для обслуговування житлової частини (приміщення технічних і експлуатаційних служб), слід відокремлювати від житлової частини будинку протипожежними стінами і перекриттями REI 180.

3.6. У житлових висотних будинках заборонити сполучення шахт ліфтів житлової частини будинку з його нежитловою частиною. Шахти інженерних комунікацій (у тому числі сміттєпроводів) житлової і нежитлової частини будинку передбачити роздільними.

3.7. Стилобатна або прибудована частина житлових та громадських висотних будинків не повинна перешкоджати доступу пожежних з автодрабин у приміщення відповідно до пункту 2.1 цих Пропозицій.

3.8. Житлові та громадські висотні будинки слід поділяти по висоті на протипожежні відсіки:

границя нижнього протипожежного відсіку визначається можливістю доступу пожежних підрозділів з автодрабин, автопідйомників у будь-яке приміщення відсіку, але умовна висота відсіку не повинна бути більшою за 50 м від рівня проїзду для пожежних машин.

Кожний протипожежний відсік будинку слід відокремлювати від іншого протипожежного відсіку технічним поверхом (з перекриттями REI 90) або протипожежним перекриттям (REI 180).

На межі протипожежного відсіку на рівні перекриття слід передбачати карнизи по контуру будинку, що виступають за межі фасаду на 0,75 м. Такі карнизи слід виконувати з негорючого матеріалу та з межею вогнестійкості E 15.

3.9. Площа поверху протипожежного відсіку висотних житлових, громадських будинків та торгових і виставкових центрів не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 1.

3.10. Протипожежний відсік висотних будинків виконувати із самостійними інженерними комунікаціями (опаленням, протипожежним і загальним водопроводом, протидимною і загальнообмінною вентиляцією, евакуаційним освітленням, установками пожежної автоматики, сміттєвидаленням).

3.11. Сполучення автостоянок із житловою (громадською) частиною висотного будинку дозволяється тільки через вхідну групу приміщень 1-го поверху по самостійних ліфтових шахтах через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу (з підпором повітря у разі пожежі) і по сходових клітках типу H4.

4.1. У житлових висотних будинках евакуацію людей з поверхів слід передбачити не менш ніж по двох незадимлювальних сходових клітках, відповідно до табл. 2. У громадських будинках з кожного поверху слід передбачати вихід на незадимлювані сходові клітки типів H1 та H4.

На рівні 1-го поверху виходи із сходових кліток необхідно виконувати безпосередньо назовні. При цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням безперешкодного переносу на носилках людини.

Якщо сходові клітки мають сполучення між собою через коридор, то такий коридор має поділятися на ділянки протипожежними дверима 3-го типу.

4.2. Відстань від дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу на зовнішню повітряну зону сходової клітки типу НI або виходу на сходову клітку типу H4) передбачати не більше 12 м. Для громадських будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна бути не більше 40 м, а від крайньої точки тупикової частини коридору - не більше 10 м.

4.3. Ширину маршів і площадок сходових кліток типів HI, H4 будинків передбачати не менше 1,2 м. Зазор між маршами 100 мм (у світлі).

4.4. На покритті житлових та громадських висотних будинків передбачити площадку для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота зі спеціальним освітленням.

Керування евакуаційним та розпізнавальним освітленням передбачити вручну (вимикачем біля дверей виходу на покриття) та дистанційно (з приміщення диспетчерської будинку).

Між секціями будинку, у місцях перепаду відміток покрівлі до 10 м, для підйому на рівень площадки для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота слід передбачати пожежні драбини типу П2. При більшій різниці відміток покрівлі зазначені площадки слід проектувати на покритті кожної секції.

4.5. З усіх незадимлюваних сходових кліток житлових та громадських висотних будинків слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері мають передбачатися з кодовим замком, що відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики.

Сигнал про стан дверей (відкриті або закриті) виводити до диспетчерської (пожежного поста).

4.6. У житлових будинках двері квартир передбачати металеві протиударні, з межею вогнестійкості не менше EI 60.

4.7. У житлових та громадських висотних будинках заповнення дверних прорізів вхідних тамбурів незадимлюваних сходових кліток типу H4 та ліфтових холів слід передбачати протипожежними дверима 1-го типу, приміщень сміттєпроводів протипожежними дверима 2-го типу.

Заповнення дверних прорізів у конструкціях, що відокремлюють пожежонебезпечні технічні приміщення, комунікаційні шахти слід захищати протипожежними дверима 1-го типу. Двері ліфтових шахт, холів слід передбачати димогазонепроникними.

4.8. Протипожежні відсіки торгових та виставкових центрів повинні мати не менше двох евакуаційних розосереджених виходів та самостійні шляхи евакуації.

4.9. У торгових центрах входи і виходи для обслуговуючого персоналу передбачити окремими від входів і виходів для покупців.

4.10. Коридори довжиною більше 60 м належить розділяти протипожежними перегородками 2-го типу, які розташовані на відстані не більше 60 м одна від одної та від торців коридору.

4.11. Двері евакуаційних виходів з торгових залів, сходових кліток, холів, вестибюлів та інші двері приміщень (за винятком приміщень, зазначених у пункті 5.18 ДБН В.1.1-7-2002 торгових та виставкових центрів повинні відчинятися у напрямку виходу з будинку.

4.12. Ширина сходових маршів у торгових та виставкових центрах не повинна перевищувати 2,4 м, а також повинна бути не менше ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху, але не менше 1,35 м.

4.13. При розрахунку ширини та кількості евакуаційних виходів слід користуватися наступними вихідними даними:

площа, яку займає одна людина в торговельному (виставковому) залі, - 3 кв.м;

кількість осіб, що припадає на 1 м ширини евакуаційного виходу, - не більше 165.

Відстань від будь-якої точки торговельного (виставкового) центру повинна становити не більше 35 м до:

виходу безпосередньо назовні;

евакуаційної сходової клітки, яка веде безпосередньо назовні або в евакуаційний коридор, що веде назовні;

іншого протипожежного відсіку;

виходу до окремого підземного переходу (тунелю), що веде безпосередньо назовні будинку.

5.1. У місцях перетинання комунікаціями протипожежних перешкод та конструкцій з нормованими межами вогнестійкості слід застосовувати спеціальні ущільнювальні діафрагми, що запобігають поширенню вогню та забезпечують нормовану межу вогнестійкості конструкції.

5.2. Для теплоізоляції зовнішніх стін слід застосовувати негорючі матеріали.

5.3. Звукоізоляцію приміщень, а також теплоізоляцію устаткування і комунікацій передбачати з негорючих матеріалів.

5.4. Магістральні трубопроводи та стояки (водопровід, каналізація, водостік, опалення, сміттєпровід) передбачати з негорючих матеріалів.

5.5. Несучий каркас житлових та громадських висотних будинків слід проектувати з монолітного залізобетону або сталевих конструкцій з вогнезахистом їх конструкційними матеріалами. При цьому довговічність зазначених конструкцій та вогнезахистних матеріалів повинна відповідати розрахунковому терміну експлуатації будинку до капітального ремонту.

У разі застосування сталевих конструкцій спід передбачати їхній вогнезахист відповідно до вимог вогнестійкості і довговічності. У цьому випадку доцільно враховувати сталевий сердечник колони, як жорстку арматуру. При цьому, якщо за розрахунком вогнестійкості конструкцій товщина захисного шару бетону перевищує 30 мм, то цей шар рекомендується армувати штукатурною сіткою.

5.6. Границі температурно-усадочних швів слід виконувати, по можливості, по протипожежних відсіках або планувальних секціях будинку. Температурні шви заповнюються негорючим матеріалом.

5.7. Межі вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій житлових висотних будинків передбачати не менше:

основний несучий каркас - R 180;

несучі стіни - REI 180;

шахти ліфтів - REI 180;

стіни сходових кліток - REI 180;

не несучі зовнішні стіни - E 60;

міжповерхові перекриття - REI 90;

покриття, що експлуатується, - REI 60;

покриття, що не експлуатується, - E 60;

комунікаційні шахти, що не перетинають межі протипожежного відсіку, - REI 90;

шахти димовидалення - REI 180;

міжквартирні перегородки - EI 60

Межі вогнестійкості будівельних конструкцій громадських будинків умовною висотою до 100 м передбачати такими, що відповідають I ступеню вогнестійкості за ДБН В.1.1-7-2002, а будівельних конструкцій громадських будинків висотою понад 100 м приймати як для житлових висотних будинків.

Межі вогнестійкості будівельних конструкцій повинні бути підтверджені результатами вогневих випробувань за ДСТУ Б.В.1.1-4-98.

5.8. У житлових будинках для оздоблення стель, стін, покриття підлоги на шляхах евакуації, у ліфтових холах, технічних поверхах передбачати застосування негорючих матеріалів.

У громадських висотних будинках матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації, повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.

5.9. Над виїздами із вбудованих автостоянок, розташованих на 1-му поверсі, слід передбачити негорючі карнизи шириною не менше 1 м. При цьому відстань від карнизу до низу вище розташованих віконних прорізів має становити не менше 4 м.

5.10. У житлових будинках покриття, що не експлуатується, стилобатної та висотної частини будинку на відстані 6 м від зовнішньої стіни будинку слід передбачати з негорючих матеріалів. У громадських висотних будинках у конструкції покрівлі повинні застосовуватися лише негорючі матеріали.

5.11. Торгові та виставкові центри передбачати першого ступеня вогнестійкості. Межі вогнестійкості будівельних конструкцій слід приймати відповідно до таблиці 4 ДБН В.1.1-7-2002.

5.12. Зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін у торгових та виставкових центрах слід виконувати з негорючих матеріалів або матеріалів групи горючості Г1. У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання можуть використовуватися матеріали груп горючості Г1, Г2.

5.13. Будівельні матеріали, що застосовуються в покрівлі торгових та виставкових центрів, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж: Г1 (для утеплювача); РП 1, В1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівель).

5.14. Каркаси підвісних стель у торгових та виставкових центрах виконувати з негорючого матеріалу.

5.15. Матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації, мають відповідати вимогам пункту 5.24 ДБН В.1.1-7-2002.

6.1. У житлових будинках межі вогнестійкості протипожежних перешкод приймати не менше:

перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки, - REI 180;

міжсекційних стін - REI 150;

перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур-шлюзи 1-го типу, - EI 90.

У громадських висотних будинках межі вогнестійкості протипожежних перешкод приймати не менше:

перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки - REI 150 (для будинків з умовною висотою до 100 м);

перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки - REI 180 (для будинків з умовною висотою до 100 м);

перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур - шлюзи 1-го типу - EI 90.

6.2. У житлових та громадських висотних будинках прорізи в протипожежних стінах, протипожежних перекриттях, перегородках 1-го типу слід захищати протипожежними воротами, дверима, клапанами 1-го типу.

6.3. Дозволяється у висотних житлових, громадських будинках (у тому числі торгових і виставкових центрах) застосовувати протипожежні завіси (штори) як протипожежні перегородки та заповнення прорізів у протипожежних стінах, перегородках за узгодженням із територіальним або урядовим органом державного управління у сфері держпожнагляду нагляду.

Комплекс інженерного забезпечення об'єктів включає наступні системи і комплекси:

внутрішній та зовнішній протипожежний водопровід;

евакуаційне освітлення;

блискавкозахист і захисне заземлення;

телефонний зв'язок;

охорону входів;

пожежну сигналізацію;

протидимний захист;

автоматичне пожежогасіння;

оповіщення людей про пожежу;

диспетчеризацію і керування інженерним устаткуванням, включаючи протипожежне;

насосні станції;

можливо інші, що уточнюються конкретними технічними умовами.

Шахти для прокладання інженерних комунікацій у місцях перетинання протипожежних перешкод повинні розділятися негорючими діафрагмами з межею вогнестійкості не менше ніж межа вогнестійкості перекриття.

Висотні будинки, крім перелічених вище інженерних систем, обладнуються ліфтами для транспортування підрозділів пожежної охорони.

Комунікації частин будинку, що проходять транзитом через інші частини будинку, розміщуються у відокремлених шахтах з межею вогнестійкості не менше EI 90. Межа вогнестійкості транзитних повітропроводів повинна бути не менше 0,75 год.

7.1 Протипожежний водопровід

7.1.1. Поверхи об'єктів необхідно обладнати внутрішнім протипожежним водопроводом, що забезпечує протягом розрахункового часу гасіння пожежі. Витрати води - не менше ніж у 4 струмені по 2,5 л/с. При цьому кожну точку приміщення і експлуатованої покрівлі забезпечити подачею двох струменів води від різних пожежних стояків.

У житлових будинках нежитлові приміщення слід обладнати внутрішнім протипожежним водопроводом відповідно.

7.1.2. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння слід приймати не менше 35 л/с.

7.1.3. Кількість і розташування пожежних гідрантів на зовнішньому протипожежному водопроводі приймаються за СНиП 2.04.02-84. Місця розташування пожежних гідрантів позначаються шляхом встановлення світлових покажчиків пожежних гідрантів згідно з пунктом 6.3.1.11 НАПБ А.01.001-2004.

7.1.4. Матеріал протипожежного водопроводу для внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння має відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84.

7.1.5. По балконах (лоджіях) житлових будинків при незадимлюваних сходових клітках типу H1 слід передбачати сухотруби діаметром 80 мм зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, обладнані на рівні 1-го поверху патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.

7.1.6. У житлових та громадських висотних будинках від кожної зони протипожежного водопроводу (включаючи систему автоматичного пожежогасіння надземної частини будинку) слід виводити назовні будинку патрубки зі з'єднувальними голівками діаметром 80 мм з установкою в будинку зворотного клапану і засувки, керованої зовні. Місця розміщення патрубків слід позначати світловими покажчиками, піктограмами і розташовувати в зручному місці для під'їзду пожежних автонасосів.

7.1.7. У санвузлах квартир слід передбачити окремий кран для приєднання шланга (рукава) з можливістю його використання у якості первинного засобу внутрішньоквартирного пожежогасіння. Шланг (рукав) повинен бути діаметром 19 мм та довжиною не менше 15 м з розпилювачем та забезпечувати можливість подачі води у будь-яку точку квартири з урахуванням довжини струменя не менше 3 м.

7.2. Теплопостачання систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляція і кондиціонування