1. Ліміти залишку готівки в касі встановлюються комерційними банками за місцем відкриття розрахункового рахунку з урахуванням режиму роботи підприємства та графіка заїзду інкасаторів:

- для підприємств і організацій, які мають постійну грошову виручку і зобов'язані здавати її в банк або на пошту щоденно, наприкінці робочого дня, - в розмірах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня; зобов'язаних здавати виручку наступного дня, - в розмірах, з урахуванням середньоденної виручки готівкою; для тих, що мають право здавати виручку не щоденно, - в розмірах, що залежать від встановлених строків здавання і суми виручки;

- для виробничих підприємств, а також для організацій і установ, які не мають постійної грошової виручки, - в межах середньоденного видатку готівки (крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, стипендії, премії і витрат на відрядження). Якщо ці підприємства знаходяться не за місцем розташування установи банку, ліміт залишку готівки в касі може підвищуватися.

Колективні сільськогосподарські підприємства самостійно визначають розміри (ліміти) готівки в їх касах і розрахунки потреб готівкової маси з урахуванням їх виробничої необхідності та територіального розташування, які подаються ними відповідним установам банків.

Для військових частин, установ і організацій Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України (за винятком торговельних і видовищних підприємств) ліміт залишку готівки в касі встановлюється установами банків за погодженням з керівниками цих організацій з урахуванням специфіки роботи кожної такої організації.

Для встановлення норм витрачання грошей з виручки і лімітів залишків готівки в касах, установи банків одержують заявку-розрахунок від підприємств, організацій і установ - за встановленою формою. Торговельні й інші організації, які мають у своєму підпорядкуванні невиділені на самостійний баланс підприємства, подають заявку-розрахунок з зазначенням кожного магазину, їдальні, підприємства (крім дрібнороздрібної мережі).

У разі неподання таких розрахунків зазначені ліміти встановлюються відповідним господарським органам установами банків самостійно.

Ліміт залишку готівки в касі і норми витрачання грошей з виручки, встановлюються для кожного підприємства і організації (незалежно від того, перебувають чи не перебувають вони на самостійному балансі) щорічно, протягом першого кварталу, а у разі необхідності можуть бути переглянуті протягом року.

Торговельним підприємствам, які розташовані в інших районах, ліміти залишку каси і норми витрачання грошей з виручки встановлюються установою банку, в якому знаходиться рахунок торговельної організації; ці ліміти і норми повідомляються для контролю установам банків за місцем знаходження торговельних підприємств.

Встановлені ліміти залишку готівки в касі, норми витрачання грошей з виручки, порядок і строки здавання виручки в письмовій формі повідомляються установами банків кожному підприємству, організації і установі, в тому числі і не виділеним на самостійний баланс.

Керівники установ банків, за домовленістю з керівниками відповідних торговельних організацій, можуть запровадити порядок, при якому встановлені ліміти каси, норми витрачання грошей з виручки, порядок і строки здавання виручки повідомляються установою банку торговельній організації, а остання доводить їх до кожного свого торгового підприємства.

2. При встановленні лімітів залишку грошей у касі враховується, що підприємства, організації і установи, виконкоми селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів мають право зберігати понад встановлений ліміт в касах готівку, що одержана в банку для виплати заробітної плати, допомог за тимчасовою непрацездатністю, стипендій і премій, протягом 3 робочих днів; колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного транспорту для виплати заробітної плати працівникам віддалених дільниць, виконкоми сільських Рад народних депутатів - протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання грошей у банку. Після закінчення цих строків суми грошей, що не використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам, організаціям і установам за їх першою вимогою на ті самі цілі.

Враховується також, що підприємствам і організаціям (крім сільськогосподарських), які витрачають гроші з виручки без обмеження норм, не дозволяється накопичувати в своїх касах готівку понад встановлений ліміт для оплати витрат, які будуть здійснені в наступні періоди, у тому числі для видачі заробітної плати, для розрахунків за сільськогосподарські продукти, що закуповуються, і на інші цілі до настання строків цих виплат.

Колективним сільськогосподарським підприємствам, які мають постійний грошовий виторг, дозволяється затримувати готівку з виручки в касі понад встановлені ліміти для оплати праці, стипендій, допомоги за соціальним страхуванням на 5 робочих днів до настання строку їх виплати.

3. Норми витрачання готівки з виручки (або з касових надходжень) встановлюються установами банків за участю керівників підприємств.

При встановленні норм витрачання готівки з виручки (касових надходжень) враховується дійсна потреба підприємств і організацій у готівці на поточні потреби, на купівлю речей і книг у населення, на розрахунки з комітентами, а щодо підприємств і організацій, що мають право купувати сільськогосподарські продукти у населення, - для оплати продукції, що закуповується, але не вище граничних норм (додаються). Для роздрібних торговельних підприємств і підприємств громадського харчування до норм витрачання грошей з виручки на поточні потреби можуть бути включені, також, виплати допомог за соціальним страхуванням.

В норми не включаються витрати:

- на виплату заробітної плати з виручки підприємств торгівлі і громадського харчування (незалежно від форм власності) працівникам магазинів, їдалень, буфетів та інших торговельних організацій і підприємств громадського харчування і сільськими, районними споживчими товариствами, які не мають у своєму складі галузевих об'єднань, - працівникам апарату управління товариством, а також працівникам підвідомчих підприємств і організацій, що не перебувають на господарському розрахунку (хлібопекарень, складів, баз, перукарень тощо); витрати на виплату заробітної плати з виручки підприємствами побутового обслуговування населення працівникам ательє, майстерень, перукарень, пралень тощо. Ці виплати проводяться у межах коштів, що направлені на споживання (норми від обсягу товарообороту);

- підприємств торгівлі усіх форм власності на купівлю скляної тари у населення (без обмеження розмірів);

- колективних сільськогосподарських підприємств, які мають грошовий виторг від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки, включаючи виготовлену на давальницьких умовах та одержану в порядку зустрічного продажу, - на оплату праці, стипендій, допомоги за соціальним страхуванням своїм працівникам.

При визначенні норм витрачання грошей з виручки не враховується потреба у грошах для оплати витрат на службові відрядження, оскільки підприємствам і організаціям заборонено витрачати гроші з виручки на витрати на відрядження. Як виняток, допускається для театральних і музичних колективів, концертних і циркових бригад, що перебувають на гастролях у населених пунктах (крім міст Києва, Сімферополя, Севастополя і обласних центрів), якщо строк гастролей у кожному з пунктів не перевищує 1-2 днів.

На розсуд керівника установи банку дозволяється встановлювати для сільських і районних споживчих товариств, які не мають у своєму складі галузевих об'єднань, норми витрачання грошей з виручки на поточні потреби для усього споживчого товариства, включаючи потреби підвідомчих підприємств і організацій, що не перебувають на господарському розрахунку; у межах цих норм сільські і районні споживчі товариства встановлюють розміри витрачання грошей з виручки на поточні потреби підвідомчим торговельним підприємствам. Якщо сільські і районні споживчі товариства мають у своєму складі підприємства, що виділені на самостійний баланс, норми витрачання грошей з виручки таким підприємствам встановлюються установами банків окремо.

Торговельним підприємствам, що мають у своєму складі дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, рундуки, кіоски, павільйони, буфети, лотки), продавці яких матеріально відповідальні перед вказаними вище торговельними підприємствами, норми витрачання грошей з виручки встановлюються для торговельного підприємства в цілому, включаючи витрати з виручки на потреби цієї дрібнороздрібної мережі.

4. При встановленні норм витрачання готівки з виручки, установи банків повинні враховувати таке:

- витрачання готівки з виручки одного підприємства (в тому числі з виручки магазину, їдальні, перукарні, ательє, майстерні) на потреби інших підприємств, що входять до складу тієї ж організації, а також на потреби цієї організації і з виручки, що надходить в об'єднані каси, заборонено, крім випадків, передбачених вище для сільських і районних споживчих товариств;

- всі юридичні особи, незалежно від форм власності, а також фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюють між собою розрахунки за товари, роботи, послуги та цінні папери, як правило, в безготівковому порядку. Готівка на витрати на відрядження не входить до поточних потреб і видається банками у встановленому порядку.

5. Торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування норми витрачання готівки з виручки встановлюються у процентах до місячного товарообороту або обороту громадського харчування (додаються).

Неторговельним підприємствам і організаціям, що мають постійну грошову виручку, норми встановлюються в процентах до місячної суми касової виручки (додаються).