1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 209 від 18.08.99
м.Київ
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 310 від 08.05.2014 )
Про заходи щодо подальшого удосконалення медичної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки
За період після створення Українського центру для надання допомоги дітям із вродженими та набутими деформаціями щелепно-лицьової ділянки в Києві (Наказ МОЗ УРСР від 07.01.86 N 12), розроблено принципово нові методи діагностики, лікування та профілактики основних захворювань у дітей. На сьогодні в Україні функціонує 1800 ліжок для щелепно-лицьових хворих, з них лише 150 виділені в окремі стаціонари для дітей.
У клініках Донецька, Одеси, Харкова, на базі яких працюють фахівці вищих медичних закладів освіти накопичено значний досвід з проведення комплексного лікування дітей з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки. Проте, аналізуючи рівень підготовки хірургів, методики та результати роботи щелепно-лицьових відділень, виявлено, що вони недостатні для надання кваліфікованої спеціалізованої допомоги дітям, немає комплексності у підходах до лікування.
Кількість дітей з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки складають третину від аналогічних захворювань у дорослих. За статистичними даними, дитяче населення України зменшується, але питома вага співвідношення вроджених вад, пухлин, травматичних ушкоджень, запальних процесів та інших захворювань залишається на тому ж рівні. Діти з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки народжуються з частотою 1:600 - 1:700 пологів, таким чином, кожного року спеціалізовану хірургічну допомогу потребують 800 хворих. Таким дітям проводять 3-4 операційних втручання, близько 35 разів вони звертаються до ортодонта. Їм потрібна постійна допомога логопеда та довгострокове, інтенсивне, своєчасне лікування.
Виходячи з аналізу захворюваності дітей України на запалення, пухлинні процеси щелепно-лицьової ділянки, відзначено, що вони на 25%-40% трапляються частіше, ніж у дорослих. Це зумовлено закономірностями анатомо-фізіологічного розвитку дитини. Наслідки цих захворювань небезпечні для розвитку організму, що вимагає звести до мінімуму вторинні дефекти і деформації щелепово-лицьової ділянки, рецидиви захворювань.
Останнім часом через складну соціально-економічну ситуацію в країні, зменшення обсягів фінансування галузі охорони здоров'я погіршилась якість лікування, відзначаються порушення етапності лікування хворих та дотримання термінів лікування. Відсутність комплексної їх реабілітації зумовила появу більшої кількості ускладнень після хірургічної корекції щелепно-лицьових вад розвитку, що потребує високої кваліфікації та досвіду роботи.
Аналізуючи результати роботи щелепно-лицьових відділень, відзначено, що діагностичні помилки, особливо при пухлинних процесах у дітей, мають тенденцію до зростання. Крім того, збільшилась кількість важких вторинних деформацій після лікування вроджених та набутих захворювань щелепно-лицьової ділянки. Лікарі важкохворих не завжди направляють до спеціалізованих відділень, намагаються лікувати їх власними силами, що на фоні їх недостатньої компетентності призводить до формування нових деформацій, погіршення стану хворого. Особливої уваги заслуговує лікування та реабілітація дітей із вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки, які перебувають у будинках дитини та інтернатах.
У зв'язку з цим організація надання спеціалізованої допомоги дітям з вродженими та набутими вадами щелепно-лицьової ділянки вимагають певних змін.
З метою покращання спеціалізованої медичної допомоги
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Положення про Український центр дитячої щелепно-лицьової хірургії (додається).
1.2. Положення про міжобласний центр дитячої щелепно-лицьової хірургії (додається).
1.3. Перелік міжобласних центрів та закріплених за ними регіонів для надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки (додається).
1.4. Положення про головного позаштатного стоматолога-хірурга Міністерства охорони здоров'я України (додається).
1.5. Положення про керівника міжобласного дитячого центру щелепно-лицьової хірургії (додається).
1.6. Рекомендований перелік обладнання та оснащення Українського дитячого центру щелепно-лицьової хірургії (додається).
1.7. Перелік захворювань, які потребують лікування в Українському та міжобласних центрах (додається).
1.8. Стандарти лікування та реабілітації дітей та підлітків з захворюваннями щелепно-лицьової ділянки (додається).
1.9. Карту хворого із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки (додається).
2. Організувати Український центр дитячої щелепно-лицьової хірургії на базі дитячої клінічної лікарні N 7 м.Києва (надалі Центр), за погодженням.
3. Генеральному директору УДСЛ "Охматдит" Каріній Н.Г.:
3.1. Організувати необхідну консультативну допомогу спеціалістів, медико-генетичні та інші дослідження за направленням Українського дитячого центру щелепно-лицьової хірургії.
3.2. Організувати на базі консультативної поліклініки (вул.Стрітинська, 7/9) диспансерний медико-статистичний відділ Українського центру дитячої щелепно-лицьової хірургії в межах загальної чисельності.
4. Створити міжобласні центри дитячої щелепно-лицьової хірургії в м.Одесі, Харкові, Донецьку, Львові.
5. Начальникам управлінь охорони здоров'я (Одеської, Харківської, Донецької, Львівської облдержадміністрацій) забезпечити організацію центрів щелепно-лицьової хірургії для дітей відповідно до Положення про регіональний центр дитячої щелепно-лицьової хірургії, штатного розпису регіонального дитячого щелепно-лицьового відділення.
6. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
6.1. Забезпечити організацію медичної допомоги дітям із захворюваннями щелепно-лицьової ділянки згідно з цим наказом.
6.2. Вжити заходів щодо поліпшення медичної допомоги дітям та підліткам із захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, спрямованих на ранню медичну та соціальну їх реабілітацію.
6.3. Забезпечити лікування вроджених та набутих захворювань щелепно-лицьової ділянки I-II ступеня важкості відповідно до Переліку захворювань, які потребують лікування в Українському та міжобласних центрах.
6.4. При наявності на адміністративній території двох та більше будинків дитини визначити будинок дитини для організації реабілітації дітей з вадами розвитку щелепно-лицьової ділянки. Забезпечити перебування таких дітей у цих будинках дитини.
6.5. Забезпечити підготовку спеціалістів, які залучені до організації спеціалізованої допомоги дітям з вродженими вадами розвитку у будинку дитини, з врахуванням вивчення особливостей догляду, навчання, лікування та реабілітації цих дітей.
6.6. Забезпечити передачу інформації до МОЗ про кожний вперше діагностований випадок не пізніше одного місяця після встановлення діагнозу вродженої вади щелепно-лицьової ділянки згідно з Картою хворого з вродженою вадою щелепно-лицьової ділянки у дітей, затвердженою цим наказом.
6.7. Забезпечити систематичний контроль та аналіз якості діагностики, лікування та реабілітації дітей та підлітків з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки на всіх етапах надання медичної допомоги.
6.8. Щороку заслуховувати інформацію про стан організації допомоги таким дітям на нарадах управлінь. Звіти про роботу направляти до управління організації медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України до 1 березня наступного за звітним року, починаючи з 1999 року.
7. Начальникам управлінь охорони здоров'я Київської міської, Донецької, Харківської, Львівської, Одеської обласних державних адміністрацій організувати роботу центрів дитячої щелепно-лицьової хірургії відповідно до положень, затверджених цим наказом.
8. Начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.), начальнику Головного управління організації медичної допомоги дорослому населенню (Піщиков В.А.):
8.1. Забезпечити контроль за удосконаленням якості медичної допомоги дітям та підліткам з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки в Україні.
9. Начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.), в.о. начальника Центру медичної статистики (Голубчиков М.В.) внести зміни до форм статистичної звітності щодо вроджених вад щелепно-лицьової ділянки у дітей.
10. Начальнику відділу санаторно-курортного лікування та реабілітації Головного управління організації медичної допомоги дорослому населенню (Віцяк П.І.) вивчити питання організації на базі дитячого санаторію відділення реабілітації дітей та підлітків із захворюваннями щелепно-лицьової ділянки.
11. Директору Українського центру інформаційних технологій та Національного реєстру МОЗ України (Кортушин Г.І.), головному позаштатному стоматологу-хірургу МОЗ України (Харьков Л.В.) забезпечити створення реєстру дітей з вродженими вадами розвитку.
12. Керівнику Українського центру дитячої щелепно-лицьової хірургії, головному позаштатному стоматологу-хірургу МОЗ (Харьков Л.В.), начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.) забезпечити організацію та проведення підсумкових нарад, науково-практичних конференцій з питань організації щелепно-лицьової допомоги дітям не менше 1 разу у 3 роки.
13. Вважати наказ МОЗ УРСР від 07.01.86 р. N 12 "Про організацію Республіканського центру для надання медичної допомоги, дітям з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки" таким, що втратив чинність.
14. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Весельського В.Л..
В.о. Міністра В.Ф.Москаленко
Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
від 18.08.99 N 209
I. Рекомендований перелік обладнання та оснащення для Українського і міжобласних дитячих центрів
1. Апарат для наркозу - 2 шт.
2. Операційний стіл - 2 шт.
3. Безтіньова стаціонарна лампа - 4 шт.
4. Кондиціонер - 4 шт.
5. Пересувні стільці для операційної - 6.
6. Шафи для операційної - 5.
7. Слиновідсмоктувач - 4.
8. Меблі для операційної - стандартні - 1 комплект.
9. Хірургічний інструментарій:
хірургічні голки;
леза для скальпелів;
набір інструментів для видалення зубів у дітей;
набір інструментів для ринопластики, хейлопластики,
ураностафілопластики;
москіти, хірургічні ножиці, пінцети, титанові пластини
та шурупи для остеосинтезу.
10. Інтубаційні трубки N 2-6 - 20 комп.
11. Респіраторні мішки (дитячі) - 3.
12. Бактерицидні лампи.
13. Відбиткові матеріали: альгінатні та еластичні.
14. Гіпс зуботехнічний.
15. Пластмаса для виготовлення ортодонтичних апаратів:
"Геоcryl", "Soft-liner", "Редонт", "Протакрил".
16. Дріт ортодонтичний - 0,6: 0,8; 1,0: 2,0 мм.
17. Віск базисний, віск моделювальний.
18. Оклюдатори пластикові.
19. Наконечники зуботехнічні.
20. Фрези твердосплавні, голівки корборундові.
21. Гвинти ортодонтичні - всі типи гвинтів фірми "Геопе" з
1-ю, 2-ма, 3-ма направляючими.
22. Кільця бандажні з замками.
23. Дуги ортодонтичні N-Ті круглі, квадратні, гвинти
"Sentalloy" різних розмірів.
24. Набори брикетів для техніки прямої дуги та еджуайз-
техніки.
25. Матеріал хімічної та світлової полімеризації для фіксації
брикетів.
26. Набори стандартних металевих ковпачків для молочних та
постійних зубів 5 наборів.
27. Інструменти для роботи з брикетами та дугами - 2 набора.
28. Набор зубів пластмасових (Естедепт, Івоклар) - 10.
29. Кювети зуботехнічні - 20.
30. Гіподонти - 3.
31. Портативна бормашина - 3.
32. Підборідна праща - 10.
33. Потилицева праща - 5.
34. Ліп-Бампер - 5.
35. Стоматологічна установка стаціонарна з комплектом
наконечників - 1.
II. Оснащення ортодонтичного кабінету Українського та міжобласних центрів
1. Відбиткові матеріали:
альгінатні еластичні
(Ypeen, Cromopan) 30 банок (Stomaflex, Ormamax) 5 упаковок.
2. Гіпс зуботехнічний - звичайний - 5 мішків
супергипс - 1 мішок
мармуровий гіпс для
діагностичних моделей - 1 мішок.
3. Пластмаса для виготовлення ортодонтичних апаратів:
- "Leocryl" (порошок, рідина, барвники) - 2 банки
- "Soft-liner" ( для корекції зндоназальных активаторов) - 1 банку
- "Редонт" ," Протакрил" - 20 пачок
4. Дріт ортодонтичний - 0,6; 0,8; 1,0; 2,0 мм - по 5 мотків
5. Віск базисні - 10 пачок, віск моделіровочний (Лавакс) - 10 пачок
6. Окклюдатори пластикові - 300 штук
7. Наконечник зуботехнічний - 2 штуки
8. Фрези твердосплавні - 10 шт., камені - 30 шт., голівки корборундові.
9. Гвинти ортодонтичні - усі типи гвинтів фірми "Leone" із 1-ї, 2-ма, 3-ма направляючими - по 30 шт.
10. Каблучки бандажні з замками - повний набір.
11. Дуги ортодонтичні Ni-Ti круглі, квадратні, гвинти "Sentalloy" різні діаметри - 30 шт.
12. Набори брекетів для техніки прямої дуги і еджуайз-техніки - 20 наборів.
13. Матеріал хімічного або світлового твердіння для фіксації брекетів - 1 упаковування.
14. Набори стандартних металевих ковпачків для молочних і постійних зубів - 3 пачки.
15. Інструменти для роботи з брекетами і дугами - набір щипців.
16. Набори зубів пластмасових (Эстедент, Ивоклар) - по 10 гарніту р.
17. Кювети зуботехнічні - 5 шт.
18. Гіподонти - 5 шт.
19. Портативна бормашина - 1 шт.
20. Підборідна праща - 10 шт.
21. Потилична, шийна тяга - по 10 шт.
22. Ліп-бампер - 20 шт.
23. Стоматологічна установа стаціонарна з комплектом наконечників - 1 шт.
Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
від 18.08.99 N 209
Положення Про головного позаштатного стоматолога-хірурга МОЗ України
1. Головним позаштатним стоматологом-хірургом МОЗ України призначається лікар - стоматолог-хірург, що спеціалізується на щслепно-лицьовій хірургії дорослого і дитячого віку, який має ступінь доктора медичних наук, досвід організаційної, наукової та практичної роботи з питань щелепно-лицьової хірургії і працює в одному з державних медичних закладів.
2. Призначення та звільнення головного позаштатного стоматолога-хірурга Міністерства охорони здоров'я України здійснюється Міністром охорони здоров'я.
3. Головний позаштатний стоматолог-хірург Міністерства охорони здоров'я України підпорядковується начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям.
4. Основним обов'язком головного позаштатного стоматолога - хірурга МОЗ України є робота і контроль за проведенням заходів щодо своєчасного виявлення, комплексного лікування і профілактики вроджених і набутих захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей, ефективного їх лікування спеціалізованих закладах України.
5. Згідно зі своїми обов'язками головний позаштатний стоматолог-хірург МОЗ України у напрямку надання медичної допомоги хворим дітям зобов'язаний:
- щороку проводити аналіз статистичної та іншої інформації про роботу дитячих закладів щслепно-лицьової хірургії, розповсюдженість та ефективність профілактики та лікування щелепно-лицьових вад у дітей;
- разом з управлінням організації медичної допомоги дітям і матерям Міністерства охорони здоров'я України розробляє комплексні плани розвитку і вдосконалення хірургічної служби щелепно-лицьових захворювань у дітей, здійснює періодичну перевірку роботи відділень (закладів) щелепно-лицьової хірургії;
- контролювати впровадження в роботу закладів щелепно-лицьової хірургії України досягнень науки в діагностиці, лікуванні та профілактиці вад щелепно-лицьової ділянки у дітей;
- рецензувати науково-методичні матеріали, проводити клінічну апробацію нових методик лікування, лікарських засобів, апаратів, інструментів, пристроїв для діагностики, профілактики та лікування захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей;
- аналізувати причини скарг батьків на організацію і якість медичної допомоги дітям з вадами щелепно-лицьової ділянки; розробляти заходи щодо їх усунення;
- проводити консультативний прийом дітей в Українському центрі надання медичної допомоги дітям з вадами щелепно-лицьової ділянки УДСЛ "Охматдит" згідно з графіком;
- надавати стаціонарну допомогу дітям з вадами щелепно-лицьової ділянки на базі зазначеного Центру;
- контролювати проходження удосконалення працівників міжобласних центрів в Українському центрі щелепно-лицьової хірургії по лікуванню дітей із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, створює для цього оптимальні умови;
- контролювати науково-методичну та лікувальну допомогу, яка надається органами охорони здоров'я та міжобласними центрами дітям з щелепно-лицьовою патологією;
- приймає участь у плануванні роботи МОЗ з питань щелепно-лицьової хірургії у дітей; у підготовці матеріалів до нарад МОЗ та вищестоящих органів з питань щелепно-лицьової хірургії;
- приймає участь у проведенні атестації лікарів-стоматологів-хірургів.
Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
від 18.08.99 N 209
Положення про Український центр дитячої щелепно-лицьової хірургії
Український центр дитячої щелепно-лицьової хірургії (надалі Центр) є науково-практичним об'єднанням, організованим на базі спеціалізованого щелепно-лицьового відділення дитячої клінічної лікарні N 7 м.Києва та профільної кафедри Національного медичного університету. Центр здійснює науково-методичне керівництво лікувально-профілактичними закладами та установами з питань надання комплексної допомоги дітям України з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, надає практичну медичну допомогу хворим.
До структури Центру для надання медичної допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки входять:
щелепно-лицьове відділення;
логопедичний кабінет;
кабінет функціональної діагностики;
ортодонтичний кабінет;
реабілітаційний кабінет;
кабінет дитячого психолога;
лабораторії: біохімічна, фототехнічна, імунологічна;
організаційно-методичний кабінет.
Завдання Центру:
організація кваліфікованої спеціалізованої консультативно- діагностичної та лікувальної допомоги дітям з вродженими незрощуваннями губ та піднебіння, пухлинами голови та шиї та іншими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки у дітей;
надання організаційно-методичної та координаційної допомоги лікувальним профільним закладам України з питань виявлення, спостереження дітей, що знаходяться на диспансерному обліку; проведення профілактичних та реабілітаційних заходів;
вивчення розповсюдженості зазначених захворювань та розробка ефективних заходів щодо їх зниження та профілактики;
підвищення кваліфікації лікарів щелепно-лицьових відділень та лікарів-стоматологів і дитячих стоматологів з питань діагностики, профілактики, лікування вад розвитку та набутих захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей;
вивчення та розповсюдження в Україні досвіду роботи кращих щелепно-лицьових відділень та стоматологічних дитячих кабінетів;
виїзна організаційна та консультативна допомога в містах України, в т.ч. по лінії санавіації;
координація та планування наукових досліджень із зазначених проблем;
наукова розробка сучасних методів діагностики, профілактики та лікування хворих з вродженими та набутими захворюваннями обличчя та застосування на практиці;
організація та проведення наукових та науково-практичних конференцій та семінарів з питань вроджених вад обличчя;
підготовка щорічного аналізу роботи служби для управління організації медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України та МОЗ АР Крим, управління охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій - контроль за своєчасною передачею інформації до реєстру дітей з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки;
організація роботи по створенню реєстру дітей з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки, проведення аналізу даних регістру та підготовка пропозицій для органів охорони здоров'я щодо покращання медичної допомоги дітям з щелепно-лицьовою патологією.
Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
від 18.08.99 N 209
Положення про міжобласний центр дитячої щелепно-лицьової хірургії
Міжобласний центр дитячої щелепно-лицьової хірургії (надалі Центр) є науково-практичним об'єднанням, організованим на базі спеціалізованого щелепно-лицьового відділення клінічної лікарні та профільної кафедри закладу медичної освіти.
Центр здійснює науково-методичне керівництво лікувально-профілактичними заходами з питань надання комплексної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки регіону, підпорядкованому Центру.
До структури Центру входять:
щелепно-лицьове відділення;
логопедичний кабінет;
кабінет функціональної діагностики;
реабілітаційний кабінет.
Завдання міжобласного центру:
організація кваліфікованої спеціалізованої консультативно- діагностичної та лікувальної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями (незрощення губи та піднебіння, колобоми обличчя, синдром I-II зябрової дуги, вроджені гемангіоми, полікістоми, одонтогенні та неодонтогенні пухлини та пухлиноподібні новоутворення, запальні процеси, травматичні ушкодження, захворювання СНЩС, слинних залоз та ін.) в регіоні, підпорядкованому Центру;
координаційно-методична допомога обласним щелепно-лицьовим відділенням з питань виявлення, активного спостереження дітей, що знаходяться на диспансерному обліку; проведення профілактичних та реабілітаційних заходів;
вивчення розповсюдженості захворювань щелепно-лицьової ділянки та розробка ефективних заходів щодо їх зниження та профілактики;
контроль за станом підготовки лікарів щелепно-лицьових відділень, лікарів-стоматологів, дитячих стоматологів на всіх видах післядипломної освіти лікарів підпорядкованого регіону з питань діагностики, лікування вад розвитку та набутих захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей:

................
Перейти до повного тексту