За останні 6 років (1985-1991 рр.) якість кардіологічної допомоги населенню України дещо підвищилась, про що свідчить значне поліпшення виявлення хворих гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, зниження тимчасової непрацездатності у зв'язку з ішемічною хворобою серця, летальності при інфаркті міокарда, інших гострих і підгострих формах ішемічної хвороби серця, а також смертності населення від хвороб системи кровообігу.

В той же час в діяльності кардіологічної служби України мають місце істотні недоліки і невирішені проблеми: низьке виявлення хворих стенокардією, зростання поширеності цереброваскулярних хвороб з гіпертонією та інфаркту міокарда, первинної інвалідності у зв'язку з хворобами системи кровообігу, смертності від інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби та судинних уражень головного мозку.

До цього часу незавершена організація типових обласних кардіологічних диспансерів: у Житомирській, Київській, Харківській областях та м. Києві вони ще не організовані.

Залишається недостатньою організація у відкритих обласних кардіологічних диспансерах типових стаціонарів. Повільно впроваджується комп'ютеризація кардіологічної служби.

З метою поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України З А Т В Е Р Д Ж У Ю:

1. Положення про обласний кардіологічний диспансер (додаток 1).

2. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу типового обласного кардіологічного диспансеру на 240 ліжок (додаток 2).

3. Положення про спеціалізоване кардіологічне відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації (додаток 3).

4. Орієнтовний перелік медичного обладнання кардіологічного відділення з блоком інтенсивної терапії і реанімації для хворих інфарктом міокарда (додаток 4).

5. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу спеціалізованих кардіологічних відділень для хворих інфарктом міокарда в складі міських, обласних лікарень, в тому числі клінічних (додаток 5).

6. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу неспеціалізованих кардіологічних відділень міських, обласних лікарень, в тому числі клінічних (носять рекомендаційний характер), додаток 6.

7. Положення про кардіологічний кабінет поліклініки (додаток 7).

8. Положення про головного кардіолога управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державної адміністрації, відділу охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим та департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (додаток 8).

9. Порядок направлення хворих на долікування в санаторії профспілок після гострого інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії, хірургічних втручань з приводу аневризми серця і аортокоронарного шунтування (додаток 9).

10. Інструкцію по медичному відбору хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда і направляється на доліковування в санаторії профспілок (додаток 10).

11. Інструкцію по медичному відбору хворих ішемічною хворобою серця, які перенесли аортокоронарне шунтування, резекцію анавризми серця і ендоваскулярну балонопластику, що направляються на доліковування в санаторії профспілок (додаток 11).

12. Інструкцію по медичному відбору хворих з порушенням серцевого ритму, без перенесеного гострого порушення коронарного кровообігу та хірургічного втручання на серці і коронарних судинах, які направляються на доліковування в санаторії профспілок (додаток 12).

13. Порядок проведення диспансеризації хворих, які перенесли інфаркт міокарда (додаток 13).

14. Рекомендації щодо діагностики, клінічної класифікації ішемічної хвороби серця (ІХС), диспансерного нагляду за хворими хронічними формами захворювання, експертизи тимчасової непрацездатності і контролю їх лікування (додаток 14).

16. Перелік орієнтовних показників поширеності (виявлення за даними профілактичних оглядів, відвідувань населенням поліклінік та медсанчастин) основних серцево-судинних захворювань згідно з рішенням колегії МОЗ України N 3/2 від 29.03.88 та епідеміологічних досліджень Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска (додаток 16).

17. Пропозиції щодо первинної профілактики ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби у осіб з підвищеним ризиком захворювання (додаток 17).

18. Рекомендації для лікаря-практика по виявленню і проведенню діагностики, лікування хворих з вродженими і набутими пороками серця (додаток 18).

19. Рекомендації щодо діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) (додаток 19).

20. Пропозиції Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска щодо використання немедикаментозних методів лікування кардіологічних хворих (додаток 20).

21. Пропозиції Українського НДІ кардіології по впровадженню в в практику лікувально-профілактичних установ областей (міст) України кардіологічної анкети ВООЗ (запитальника Роуза), карт N 1-2 прогнозування мозкових інсультів та гострих інфарктів міокорда, а також Міннесотського коду (додаток 21) відсутній).

22. Правила посмертної діагностики, заповнення та шифрування лікарських свідоцтв про смерть при ішемічній хворобі серця та артеріальній гіпертензії (додаток 22).

23. Перелік найбільш інформативних лабораторних, клінічних та біохімічних досліджень в діагностиці основних серцево-судинних захворювань (згідно з рекомендаціями Українського організаційно-методичного центру по лабораторній діагностиці серцево-судинних захворювань (додаток 23).

24. Перелік інструментальних досліджень, рекомендованих для діагностики основних серцево-судинних захворювань (додаток 24).

25. Перелік найбільш інформативних радіонуклідних методів дослідження основних серцево-судинних захворювань (згідно з рекомендаціями Українського організаційно-методичного кардіологічного центру (додаток 25).

1. Начальнику Головного управління організації медичної допомоги і медичного страхування А.П.Картишу та головному кардіологу МОЗ України В.О.Боброву:

1.1. Проводити щороку поглиблений аналіз стану кардіологічної допомоги населенню, результати обговорювати на апаратних нарадах МОЗ України, на семінарах головних терапевтів і кардіологів України та вчених радах Українського НДІ кардіології.

1.2. Вивчити до 01.06.93 потребу в спеціалізації та удосконаленні знань і практичних навичок завідуючих кардіологічними відділеннями обласних, міських і центральних районних лікарень, лікарів-кардіологів і терапевтів в інститутах і факультетах удосконалення лікарів, на курсах стажування та інформації з питань кардіології.

Підготувати відповідні пропозиції на 1993-1995 рр. Головному управлінню учбових закладів, кадрів і науки.

2. Начальнику Головного управління учбових закладів, кадрів і науки МОЗ України С.Б.Бєлан забезпечити постійно діючу систему підготовки лікарів-кардіологів, терапевтів по невідкладній кардіології у відповідності з п.1.2 цього наказу.

3. Начальнику Головного економічного управління Л.М.Кіри**** після проведення нормування праці в кардіологічних установах відкорегувати штатні нормативи медичного персоналу типового обласного кардіологічного диспансеру на 240 ліжок, спеціалізованого кардіологічного відділення для хворих на інфаркт міокарда на 60 ліжок, неспеціалізованого загальнокардіологічного відділення на 60 ліжок та поліклінік міських, центральних районних і районних лікарень.

4. Завідуючому Виробничим відділом Українського центру інформаційних технологій та національного реєстру Р.М.Львовій:

4.1. До 01.06.93 відкорегувати програму комп'ютеризації кардіологічної служби і необхідну документацію для її реалізації.

4.2. Надавати організаційно-методичну допомогу управлінням охорони здоров'я держадміністрацій регіонів України по налагодженню та контролю роботи комп'ютерів.

4.3. Здійснювати машинний контроль показників кардіологічної служби, представлених з областей і міст України на магнітних носіях (дискетах).

5. Генеральним директорам Українського державного об'єднання "Політехмед" В.Ф.Девку та НВО "Укрфармація" О.І.Клімову поліпшити забезпечення кардіологічної служби, як пріоритетної, медичною апаратурою, інструментарієм, медикаментами і реактивами згідно з заявками в межах виділених фондів (додатки 23-25).

6. Організовані на базі Українського НДІ кардіології Республіканський організаційно-методичний кардіологічний центр (наказ МОЗ УРСР від 15.07.77 N 422), Республіканський протиінфарктний центр (наказ МОЗ УРСР від 09.11.70 N 468), Республіканський науково-організаційний та контрольний центр по лабораторній службі (наказ МОЗ УРСР від 26.06.68 N 185) перейменувати в:

6.1. Український організаційно-методичний кардіологічний центр.

6.2. Український організаційно-методичний протиінфарктний центр.

6.3. Український організаційно-методичний центр по лабораторній діагностиці серцево-судинних захворювань.

7. Керівником Українського організаційно-методичного кардіологічного центру призначити на громадських засадах директора Українського НДІ кардіології І.К.Следзевську.

8. Керівником Українського організаційно-методичного протиінфарктного центру призначити на громадських засадах керівника відділу інфаркту міокарда і відновлювального лікування Українського НДІ кардіології І.К.Следзевську.

9. Рекомендувати начальникам управлінь охорони здоров'я обласних та Севастопольської держадміністрацій, завідуючому відділом охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, генеральному директору Департаменту охорони здоров'я Київської міської держадміністрації:

9.1. Разом з ректорами медвузів та інститутів удосконалення лікарів провести в II кв. 1993 р. спільні засідання колегій управлінь і вчених рад з метою розробки заходів щодо підвищення якості кардіологічної допомоги населенню.

9.2. Протягом 1993 р. завершити організацію типових обласних кардіологічних диспансерів з стаціонарами, згідно з наведеною в додатку 1 до цього наказу структурою типового обласного кардіологічного диспансеру (при неможливості їх збудувати - за рахунок перепрофілювання ліжкового фонду).

9.3. Встановлювати посади лікарів-кардіологів і медичних сестер в поліклініках міських, центральних районних і районних лікарень з розрахунку одна посада на 30 тис. дорослого населення, а в районах з меншою кількістю населення - одна посада на район.

9.4. Розробити і до 01.06.93 направити в Головне управління учбових закладів, кадрів і науки для узгодження плани-заявки підготовки і підвищення кваліфікації завідуючих кардіологічними відділеннями, лікарів-кардіологів та терапевтів з питань кардіології в інститутах і факультетах удосконалення лікарів, на курсах стажування та інформації на 1993-95 рр. (з врахуванням діючих в Україні орієнтовних нормативів підвищення кваліфікації лікарів не рідше 1 разу в 5 років).

9.5. Надати право головним лікарям міських і центральних районних лікарень:

9.5.1. Встановлювати орієнтовні нормативи навантаження лікарів-кардіологів амбулаторно-поліклінічних установ залежно від конкретних умов (демографічного складу населення, захворюваності, інвалідності, компактності дільниць, забезпечення автотранспортом, епідемічних ситуацій тощо).

9.5.2. Організувати в стаціонарах центральних районних лікарень кардіологічні відділення на 25-30 ліжок залежно від потреби з встановленням посади завідуючого відділенням.

9.5.3. Проводити доплату лікарям-терапевтам після відповідної їх підготовки з кардіології (в лікарнях, в штатному розкладі яких не зареєстровані посади лікарів-кардіологів) в розмірі 30-50% від основного окладу з урахуванням навантаження та якості спеціалізованої медичної допомоги кардіологічним хворим і кінцевих результатів діяльності (в межах фонду заробітної плати).

10. Наказ МОЗ УРСР від 11.01.91 N 10 "Про заходи по організації і впровадженню в УРСР комп'ютеризації кардіологічної служби" вважати таким, що зберігає чинність.

11. Вважати такими, що втратили чинність, наказ МОЗ СРСР від 30.10.78 N 1038 "Заходи по подальшому розвитку кардіологічної допомоги населенню".

Наказ МОЗ СРСР від 23.09.61 N 1000 "Про заходи щодо удосконалення організації роботи амбулаторно-поліклінічних установ".

Наказ МОЗ СРСР від 25.03.83 N 322 "Про штатні нормативи медичного персоналу кардіологічних диспансерів".

Наказ МОЗ СРСР від 05.09.85 N 1175 "Про заходи щодо посилення профілактики гіпертонічної хвороби".

Наказ МОЗ СРСР від 30.05.86 N 770 "Про порядок проведення загальної диспансеризації населення".

Наказ МОЗ УРСР від 14.12.77 N 670 "Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 22 вересня 1977 р. N 870 "Про заходи по подальшому поліпшенню народної охорони здоров'я".

Наказ МОЗ УРСР від 27.01.78 N 50 "Про затвердження порядку направлення хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда на долікування в санаторії профспілок".

Наказ МОЗ УРСР від 21.12.79 N 813 "Про заходи по подальшому поліпшенню кардіологічної допомоги населенню в УРСР".

Наказ МОЗ УРСР від 01.11.82 N 580 "Про додаткові заходи по покращанню охорони здоров'я населення".

Наказ МОЗ УРСР від 29.04.84 N 245-а "Про додаткові заходи по подальшому вдосконаленню кардіологічної допомоги населенню УРСР".

Контроль за виконанням цього наказу покладаю на заступника міністра В.І.Мальцева.

1.1. Обласний кардіологічний диспансер є головним в системі охорони здоров'я України організаційно-методичним та лікувально-профілактичним закладом в області по наданню спеціалізованої медичної допомоги хворим серцево-судинними захворюваннями.

1.2. Кардіологічний диспансер організовується в установленому порядку один в області, є самостійним закладом, має круглу печатку, штамп із своїм найменуванням.

1.3. Кардіологічний диспансер безпосередньо підпорядкований і знаходиться на бюджеті управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації. Диспансер згідно з цим положенням свою роботу виконує під методичним керівництвом Головного управління організації медичної допомоги і медичного страхування Міністерства охорони здоров'я України, Українського організаційно-методичного кардіологічного центру (Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска) та управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації.

1.4. Диспансер очолює головний лікар, який призначається і звільняється згідно установленого порядку.

1.5. Головний лікар кардіологічного диспансеру є позаштатним головним кардіологом управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації і відповідає за організацію кардіологічної допомоги населенню області.

2. Основними завданнями обласного кардіологічного диспансеру є:

2.1. Надання висококваліфікованої спеціалізованої діагностично-лікувальної та консультативної допомоги хворим серцево-судинними захворюваннями на догоспітальному, госпітальному та поліклінічному етапах.

2.2. Впровадження в практику нових методів діагностики та лікування, аналіз їх ефективності, поширення передового досвіду роботи кращих кардіологічних установ, а також впорядкування посмертної діагностики.

2.3. Організація підготовки і підвищення кваліфікації лікарів-кардіологів, терапевтів, фельдшерів і медичних сестер з питань кардіології.

Організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів з цих питань.

2.4. Здійснення постійного організаційно-методичного керівництва усіма підрозділами кардіологічної служби (спеціалізованими кардіологічними бригадами швидкої медичної допомоги, кардіологічними відділеннями в стаціонарах та кардіологічними кабінетами в поліклініках) та контроль якості їх роботи.

2.5. Надання організаційно-медичної та консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам по організації своєчасного виявлення ранніх форм ішемічної хвороби серця та початкових стадій артеріальних гіпертензій, виявлення осіб, які мають фактори ризику, що сприяють розвитку серцево-судинних захворювань; покращанню якості діагностики, лікування і диспансеризації кардіологічних хворих і вказаних осіб з факторами ризику.

2.6. Удосконалення організації та контроль за роботою дистанційних консультативно-діагностичних центрів (кабінетів) з передачою ЕКГ по телефону; здійснення заходів по підвищенню функціонального навантаження та покращанню якості їх роботи (укомплектуванню їх штатом і підвищення його кваліфікації, забезпечення необхідними апаратами, приладами та папером для реєстрації ЕКГ).

2.7. Організація і реалізація заходів по проведенню первинної та вторинної багатофакторної профілактики ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.

2.8. Організація і проведення санітарно-просвітньої роботи щодо профілактики серцево-судинних захворювань.

2.9. Здійснення постійного контролю ефективності проведення заходів шляхом:

2.9.1. Аналізу і експертної оцінки рівня діагностики (в тому числі диференціальної) ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, адекватності лікування, ефективності диспансеризації, первинної і вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

2.9.2. Машинного (при допомозі комп'ютерів) контролю за основними показниками кардіологічної служби: захворюваності, поширеності основних серцево-судинних захворювань, тимчасової непрацездатності, первинної інвалідності та смертності в зв'язку з хворобами системи кровообігу а також забезпечення населення кардіологічними ліжками і кардіологами.

2.9.3. Контролю за ходом виконання директивних і нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України (з питань кардіології) в області.

2.9.4. Оцінки роботи обласного кардіологічного диспансеру по кінцевих результатах: поліпшення здоров'я населення і кардіологічної служби (зниження захворюваності інфарктом міокарда, порушеннями мозкового кровообігу у хворих з артеріальною гіпертензією, зниження тимчасової непрацездатності, інвалідності і смертності від серцево-судинних захворювань).

2.10. Вивчення перспективної потреби:

2.10.1. Розвитку мережі кардіологічних установ в області.

2.10.2. Забезпечення населення і кардіологічної служби медикаментами, медичною апаратурою і інструментарієм (складання разом з обласними відділеннями об'єднання "Укрфармація" та "Політехмед" заявок в межах виділених фондів).

2.11. Складання щорічних і перспективних планів удосконалення якості кардіологічної допомоги населенню області.

2.12. Організаційно-методичний відділ обласного кардіологічного диспансеру:

2.12.1. Забезпечує методичне керівництво і координацію організаційно-методичної роботи в лікувально-профілактичних закладах кардіологічного профілю.

2.12.2. Проводить аналіз діяльності закладів кардіологічного профілю за матеріалами статистичних звітів та перевірки (експертизи) стану кардіологічної допомоги населенню.

2.12.3. Розробляє разом з головним кардіологом комплексні і перспективні плани по поліпшенню якості роботи закладу, рівня медичного обслуговування хворих, спеціалізації та удосконалення знань лікарів-кардіологів, терапевтів та середнього медичного персоналу з питань кардіології, впровадження в практику досягнень кардіології.

2.12.4. Несе персональну відповідальність за вивчення і узагальнення передового досвіду роботи кращих установ кардіологічного профілю в зоні діяльності диспансеру і здійснює контроль за його впровадженням.

2.12.5. Розробляє організаційно-методичні матеріали за основними розділами роботи (проведенню цільових профілактичних оглядів населення з метою виявлення хворих ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, диспансеризації, вдосконаленню діагностики і лікування), які доводить до відома керівників лікувально-профілактичних закладів на території діяльності диспансеру.

2.12.6. Організовує і бере участь в конференціях, активах, нарадах з питань кардіології.

2.12.7. Здійснює консультативно-методичну допомогу лікарям-кардіологам і терапевтам лікувально-профілактичних закладів з питань організації кардіологічної допомоги і підвищення якості медичного обслуговування кардіологічних хворих на території діяльності диспансеру.

2.12.8. Організує силами відповідних працівників диспансеру систематичну курацію кардіологічних хворих, експертизу тимчасової непрацездатності, інвалідності і смерті від хвороб системи кровообігу в кардіологічних закладах області.

На підставі отриманих даних розробляє відповідні практичні рекомендації.

2.13. Відділення статистики обласного кардіологічного диспансеру:

2.13.1. Здійснює організаційно-методичне керівництво статистичною роботою в усіх установах кардіологічного профілю в області, а саме:

2.13.2. Здійснює організацію і контроль статистичного обліку і звітності шляхом проведення інструктажів, семінарів, декадників, курсів для керівників та працівників статистики медичних закладів кардіологічного профілю, лікарів-кардіологів з питань проведення статистичного обліку, розробки кількісних і якісних показників кардіологічної служби, складання статистичної державної звітності.

2.13.3. Бере участь в складанні зведених звітів з питань кардіології, розробляє і аналізує їх.

2.13.4. Проводить разом з управлінням охорони здоров'я обласної державної адміністрації статистичне вивчення захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, летальності і смертності від серцево-судинних захворювань, віддалених результатів лікування.

2.13.5. Готує статистичні дані про стан здоров'я населення, кадри, мережу і діяльність кардіологічних закладів в області.

2.13.6. Несе відповідальність за якість проведення статистичного обліку та звітності кардіологічних установ на території діяльності диспансеру.

3. Кардіологічний диспансер здійснює статистичний облік, розробку показників кардіологічної служби, готує і подає звіт по формах і в строки, згідно державної звітності України, з врахуванням внесених в 1991 році органами державної статистики змін в статистичну звітність (опубліковані Міністерством охорони здоров'я України за N МС 01/13 від 13.02.1992 р.).

4. Структура типового обласного кардіологічного диспансеру на 240 ліжок.

Типовий обласний кардіологічний диспансер на 240 ліжок складається з:

4.1. Спеціалізованого відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації на 60 ліжок.

4.2. Відділення відновлювального лікування (реабілітації) на 30 ліжок.

4.3. Відділення хронічної ішемічної хвороби серця на 60 ліжок.

4.4. Відділення артеріальних гіпертензій на 60 ліжок.

4.5. Відділення загальнокардіологічного профілю на 30 ліжок.

4.6. Відділення функціональної діагностики.

4.7. Лабораторій: клінічної, біохімічної та радіоізотопної.

4.8. Рентгенологічного відділення (з проведенням ангіографії).

4.9. Організаційно-методичного відділу з відділенням медичної статистики, математичної групи з комп'ютером і медичним архівом.

4.10. Диспансерно-поліклінічного відділення на 500-600 відвідувань протягом зміни, з кабінетами хронічної ішемічної хвороби серця, артеріальних гіпертензій, цереброваскулярних хвороб, відновлювального лікування, лікувальної фізкультури і психопрофілактики.

4.11. Допоміжних служб:

4.11.1. Служби приготування їжі.

4.11.2. Патологоанатомічного відділення.

4.11.3. Пральні і дезинфекційного відділення.

4.11.4. Відділення централізованої стерилізації.

4.11.5. Аптеки.

4.11.6. Гаража для автомашин.

4.11.7. Ремонтних майстерень.

4.11.8. Пансіонату для хворих, які прибули з області не консультацію та амбулаторне обстеження.

4.11.9. Гуртожитку для медичних працівників, які прибули з області для підвищення кваліфікації.

Примітка: 1. Орієнтовна структура стаціонару обласного кардіологічного диспансеру на 200 ліжок така:

1.1. Спеціалізоване відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації на 50 ліжок.

1.2. Відділення реабілітації на 25 ліжок.

1.3. Відділення хронічної ішемічної хвороби серця на 50 ліжок.

1.4. Відділення артеріальних гіпертензій на 50 ліжок.

1.5. Відділення загальнокардіологічного профілю на 25 ліжок.

2. Орієнтовна структура стаціонару обласного кардіологічного диспансеру на 120 ліжок така:

2.1. Спеціалізоване відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації на 40 ліжок.

2.2. Відділення хронічної ішемічної хвороби серця на 40 ліжок.

2.3. Відділення артеріальних гіпертензій на 40 ліжок.

1.1. Посади лікарів-кардіологів встановлюються:

1.1.1. В стаціонарі з розрахунку одна посада на:

- 20 ліжок для хворих інфарктом міокарда;

- 25 ліжок для інших кардіологічних хворих.

1.1.2. В диспансерно-поліклінічному відділенні:

1.1.2.1. Для надання планової консультативної допомоги населенню області - з розрахунку 0,08 посади на 100 тисяч дорослого населення.

1.1.2.2. Для надання екстреної та організаційно-методичної допомоги населенню області - з розрахунку 0,04 посади на 100 тисяч дорослого населення.

1.2. Посади лікарів інших спеціальностей встановлюються з розрахунку:

1.2.1. Лікаря-офтальмолога - одна посада на 500 ліжок.

1.2.2. Лікаря-невропатолога - одна посада на 400 ліжок в стаціонарі та 0,5 посади для роботи в кабінеті цереброваскулярних хвороб в поліклініці.

1.2.3. Лікаря-лаборанта - одна посада на:

- 120 ліжок (в стаціонарі);

- 25 посад лікарів-кардіологів в полікліниці, призначених згідно з п.п. 1.1.2.1 і 1.1.2.2 цього додатка.

1.2.4. Лікаря-рентгенолога при наявності відповідного обладнання і апаратури - одна посада на:

- 240 ліжок в стаціонарі;

- 15-20 посад лікарів кардіологів в поліклініці.

1.2.5. Лікаря функціональної діагностики - одна посада на:

- 100 ліжок в стаціонарі;

- на 8 лікарів-кардіологів в поліклініці.

1.2.6. Лікаря-фізіотерапевта - одна посада на 240 ліжок.

1.2.7. Лікаря лікувальної фізкультури - одна посада на 240 ліжок.

1.2.8. Посада завідуючого відділенням встановлюється:

1.2.8.1. В стаціонарі при наявності у відділенні не менше 60 ліжок.

1.2.8.2. В поліклініці при наявності 4 посад лікарів-кардіологів, 8 посад лікарів інших спеціальностей.

1.2.9. Посади завідуючих лабораторіями, рентгенологічним та фізіотерапевтичним відділеннями встановлюються в кожному диспансері.

1.2.10. Посади завідуючого організаційно-методичним відділом (лікаря-методиста) та завідуючого відділенням медичної статистики встановлюються в кожному диспансері.

2.1. Посада медичних (палатних) сестер встановлюється з розрахунку 1 цілодобовий пост на:

- 15 ліжок для хворих інфарктом міокарда;

- 25 ліжок для інших хворих,

2.2. Посада медичних сестер процедурної встановлюється з розрахунку 1 посада:

2.2.1. В стаціонарі - на 60 ліжок.

2.2.2. В диспансерно-поліклінічному відділенні - на 20 посад лікарів-кардіологів.

2.3. Посада медичних сестер в лікарських кабінетах встановлюється в кожному кабінеті.

2.4. Посада лаборантів з середньою освітою встановлюється розрахунку 1 посада на:

- 120 ліжок;

- 8 посад лікарів-кардіологів.

2.5. Посада фельдшерів-лаборантів встановлюється в межах нормативів посад лаборантів, передбачених пунктом 2.4., в співвідношенні з лаборантами 2:1.

2.6. Посада рентген-лаборантів встановлюється відповідно до посад лікарів-рентгенологів.

2.7. Посади медичних сестер фізіотерапевтичного відділення встановлюються з розрахунку 1 посада на 15 тисяч умовних фізіотерапевтичних одиниць в рік.

2.8. Посади інструкторів лікувальної фізкультури встановлюються з розрахунку 1 посада на 60 ліжок.

2.9. Посади медичних сестер відділення (кабінетів) функціональної діагностики встановлюються з розрахунку 2 посади на кожну посаду лікаря, передбачену пунктом 1.3.5.

2.10. Посади медичних сестер прийомного відділення встановлюються з розрахунку 1 посада на 120 ліжок.

2.11. Посади медичних статистиків з середньою освітою встановлюються в залежності від кількості лікарів-кардіологів:

2.11.1. Від 5 до 10 - 0,5 посади.

2.11.2. Понад 10 - 1 посада.

2.12. Посади медичних реєстраторів встановлюються для:

2.12.1. Довідкового бюро - 1 посада на 240 ліжок.

2.12.2. Реєстратури - з розрахунку 1 посада на 5 посад лікарів-кардіологів.

2.13. Посади старших медичних сестер відділень встановлюються відповідно до посад завідуючих відділень.

2.14. Посада головної медичної сестри встановлюється при наявності в диспансері 240 і більше ліжок.

3.1. Посади молодших палатних сестер по догляду за хворими встановлюються з розрахунку 1 цілодобовий пост на 30 ліжок.

3.2. Посади санітарок-буфетниць встановлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок.

3.3. Посади санітарок-прибиральниць встановлюються з розрахунку 1 посада на 50 ліжок.

3.4. Посади санітарок-банщиць встановлюються з розрахунку 1 посада на 80 ліжок.

3.5. Посади санітарок процедурного кабінету встановлюються відповідно до посад медичних сестер цього кабінету.

3.6. Посади санітарок лікарських кабінетів встановлюються з розрахунку 1 посада на 3 посади лікарів-кардіологів.

3.7. Посади санітарок лабораторій встановлюються з розрахунку 1 посада на 4 посади лікарів-лаборантів (включаючи посаду завідуючого), фельдшерів-лаборантів і лаборантів.

3.8. Посади санітарок рентгенологічного відділення (кабінету) встановлюються з розрахунку одна посада на 240 ліжок.

3.9. Посади санітарок фізіотерапевтичного відділення (кабінету) встановлюються з розрахунку 1 посада на 2 посади медичних сестер по фізіотерапії.

3.10. Посади санітарок для переносу та супроводження хворих встановлюються з розрахунку 1 посада на 120 ліжок.

3.11. Посади сестер-господарок встановлюються:

3.11.1. В стаціонарі - відповідно до посад завідуючих відділеннями.

3.11.2. В диспансерно-поліклінічному відділенні - 1 посада на 10 і більше посад лікарів-кардіологів.

4. Штатні нормативи медичного персоналу для блока інтенсивної терапії та реанімації наведені в додатку 5 до цього наказу.

5. Медичний персонал для дистанційного консультативно-діагностичного центру (кабінету):

5.1. Лікарське обслуговування дистанційного консультативно-діагностичного центру (кабінету) здійснюється штатними лікарями диспансеру.

5.2. Посади медичних сестер, підготовлених по функціональній діагностиці, встановлюються з розрахунку 1 посада в зміну роботи, яка не укомплектована медичними сестрами згідно пункту 2.9 цього додатка.

6. Посади техніків та інженерів-програмістів для забезпечення роботи обладнання і апаратури встановлюються на розсуд адміністрації диспансеру залежно від обсягу і специфіки роботи.

7. Персонал для оформлення медичної документації:

7.1. Посади медичних реєстраторів для оформлення медичної документації з застосуванням звукозаписувальної апаратури (магнітофонів, диктофонів) з виконанням машинописних робіт встановлюються в межах загальної чисельності медичного персоналу з розрахунку 1 посада:

- на 75-100 ліжок (з урахуванням ліжок для новонароджених);

- на 10 посад лікарів, які здійснюють амбулаторний прийом.

8. Персонал відділення централізованої стерилізації:

8.1. Посади старшої медичної сестри та посади санітарок відділення централізованої стерилізації встановлюються адміністрацією диспансеру залежно від обсягу роботи в межах загальної кількості посад медичного персоналу.

9. Персонал аптеки (укомплектовується, коли диспансер не обслуговується госпрозрахунковою аптекою):

9.1. Посада завідуючого-провізора встановлюється в диспансері на 100 і більше ліжок.

9.2. Посади провізорів-технологів або фармацевтів встановлюються з розрахунку 1 посада на 120 ліжок.

9.3. 0,5 посади провізора-аналітика встановлюється в диспансері при наявності не менше 240 ліжок.

9.4. Посади санітарок-мийниць встановлюються з розрахунку 0,4 посади на кожну посаду провізора-технолога та фармацевта.

10. Персонал кухні:

10.1. Посади службовців і професійних робітників кухні встановлюються згідно з діючими штатними нормативами.

1. Спеціалізоване кардіологічне відділення для хворих інфарктом міокарда є структурним підрозділом лікувально-профілактичної установи, на базі якої воно організоване. В складі відділення організуються блок інтенсивної терапії і реанімації, лабораторія для проведення екстрених аналізів, приміщення для проведення реанімації.

2. Основні завдання відділення і блоку є:

2.1. Здійснення висококваліфікованого лікування хворих гострою коронарною недостатністю (ГМІ) та інфарктом міокарда (ІМ) і небезпечними для життя порушеннями серцевого ритму.

2.2. Підвищення рівня теоретичних знань та навчання персоналу лікувальних установ практичним навикам по лікуванню і нагляду за хворими ГКН, ІМ, а також гострою недостатністю кровообігу будь-якої етіології, в тому числі способам і методам кардіореанимації.

2.3. Здійснення науково-методичного керівництва роботою спеціалізованих кардіологічних бригад станції швидкої медичної допомоги, а також усіх інших лікарів швидкої допомоги, які беруть безпосередню участь в поданні медичної допомоги цьому контингенту хворих, з метою забезпечення послідовності висококваліфікованого лікування на всіх етапах, включаючи догоспітальний.

3. Блоки інтенсивної терапії і реанімації в інфарктних відділеннях лікарень і кардіологічних диспансерів приймають, з метою надання швидкої і невідкладної медичної допомоги таких ургентних хворих:

3.1. Інфарктом міокарда в перші 24 години після виникнення захворювання та в пізніші строки при наявності таких ускладнень: гострої серцевої недостатності, кардіогенного шоку, тромбоемболії легенової артерії, рецидивуючого больового синдрому, небезпечних для життя порушень серцевого ритму.

3.2. Нестабільною прогресуючою стенокардією з ЕКГ-змінами.

3.3. Реанімованих після зупинки кровообігу (в тому числі раптової).

3.4. Такими порушеннями серцевого ритму:

3.4.1. Пароксизмальними шлуночковими тахікардіями.

3.4.2. Суправентрикулярними тахікардіями з нестійкою гемодінамікою.

3.4.3. Гостро посталими повними AV-блокадами серця.

3.5. В синкопальному стані, обумовленому порушеннями серцевого ритму та провідності.

3.6. Гіпертонічними кризами з ускладненим перебігом (за винятком гострого порушення мозкового кровообігу).

4. У зв'язку з основними завданнями спеціалізованих відділень його персонал проводить таку роботу:

4.1. Здійснює діагностику і лікування хворих, що поступили у відділення.

4.2. Здійснює постійно оперативний зв'язок з станцією швидкої медичної допомоги з метою вироблення і уточнення показання і протипоказання для госпіталізації в спеціалізоване відділення, повідомляє про наявність вільних місць у відділенні, а також в деяких випадках надає консультативну допомогу бригадам швидкої допомоги з питань діагностики і лікування хворих кардіологічними захворюваннями.

4.3. Проводить учбові заняття з медперсоналом з основ кардіореанімації.

4.4. Організує і проводить практичні конференції з питань надання меддопомоги хворим ГКН і ІМ.

5. Відділення повинно мати:

5.1. Спеціально обладнаний блок інтенсивної терапії і реанімації.

5.2. Приміщення для проведення реанімації.

5.3. Приміщення для проведення операційних втручань (катетеризація серця та крупних судин, трахеотомія, ендокардіальна стимуляція серця та інш.).

5.4. Приміщення для зберігання медичного обладнання, медикаментів, медичної документації.

5.5. Незнижуваний запас медикаментів, необхідних для проведення реанімації та інтенсивної терапії.

5.6. Приміщення для організації лабораторії з метою проведення екстренних аналізів.

5.7. Приміщення для відпочинку чергового персоналу.

6. Кількість у відділенні ліжок визначається начальниками управлінь охорони здоров'я обласних та Севастопольської міської державних адміністрацій, відділом охорони здоров'я Республіки Крим, департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації залежно від потреби в них, наявності підготовлених кадрів, приміщень та спеціального медичного обладнання.

7. Штати встановлюються у відповідності з діючими штатними нормативами.

8. Відділення можуть бути базою медінституту, інституту вдосконалення лікарів, науково-дослідного інституту, медучилища.

9. Відділення очолюється завідуючим, який призначається і звільняється згідно установленим порядком. Він керує відділенням самостійно і безпосередньо підпорядковується керівникові установи та його заступнику по медичній (лікувальній) частині.

1. Для блоку інтенсивної терапії та реанімації посада лікаря кардіолога-реаніматолога встановлюється з розрахунку одна посада на 6 ліжок.

2. Для забезпечення цілодобового нагляду за хворими, які перебувають у блоці інтенсивної терапії та реанімації, додатково встановлюється 3,75 посади кардіолога-реаніматолога на 6-12 ліжок.

3. На посаду лікаря кардіолога-реаніматолога призначають лікарів, які мають не менше 3-річний стаж роботи кардіологами і пройшли спеціальну підготовку по інтенсивній терапії та реанімації.

4. Посада лікаря-кардіолога встановлюється з розрахунку одна посада на 20 ліжок.

5. Посада завідуючого відділенням встановлюється при наявності у відділенні не менше 30 ліжок.

6. Посада медичних (палатних) сестер встановлюється з розрахунку 1 цілодобовий пост на 15 ліжок.

7. Для забезпечення цілодобового нагляду за хворими, які перебувають у блоці інтенсивної терапії та реанімації, додатково встановлюється 4,5 ставки медичних сестер на 1 цілодобовий пост на 3 ліжка.

8. Посада фельдшерів, а також медичних сестер процедурної, встановлюється з розрахунку 1 посада на 40 ліжок.

9. Посада старшої медичної сестри встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням.

10. Посада молодших медичних сестер по догляду за хворими встановлюється з розрахунку 1 цілодобовий пост на 30 ліжок.

11. Посада санітарок-буфетниць встановлюється з розрахунку 2 посади на відділення.

12. Посада санітарок-прибиральниць і посада санітарки-ванщиці встановлюється в кожному відділенні.

13. Посада сестри-господарки встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням.

Примітка. 1. В штаті відповідних підрозділів лікарень, в яких організовано спеціалізоване кардіологічне відділення для хворих з інфарктом міокарда, додатково встановлюються такі посади:

1. Лаборантів з середньою освітою з розрахунку 1 посада на 60 кардіологічних ліжок для хворих з інфарктом міокарда.

2. В блоці інтенсивної терапії та реанімації - 1 пост фельдшера-лаборанта на 6-12 ліжок.

3. Лікаря лікувальної фізкультури з розрахунку 1 посада на 30 кардіологічних ліжок.

4. Техніків та інженерів-програмістів для забезпечення роботи обладнання і апаратури в блоці інтенсивної терапії та реанімації на розсуд адміністрації лікувально-профілактичної установи залежно від об'єму і специфіки роботи.

1. Посада лікаря-кардіолога встановлюється з розрахунку одна посада на 25 ліжок.

2. Посада завідуючого відділенням встановлюється при наявності у відділенні не менше 60 ліжок.

3. Посада медичних (палатних) сестер встановлюється з розрахунку 1 цілодобовий пост на 25 ліжок.

4. Посада фельдшерів, а також медичних сестер процедурної, встановлюється з розрахунку 1 посада на 40 ліжок.

5. Посада старої медичної сестри встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням.

6. Посада молодших медичних сестер по догляду за хворими встановлюється з розрахунку 1 цілодобовий пост на 25 ліжок.

7. Посада санітарок-буфетниць встановлюється з розрахунку 2 посади на відділення.

8. Посада санітарок-прибиральниць і посада санітарок-ванщиць встановлюється в кожному відділенні.

9. Посада сестри-господарки встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням.

1. Загальне положення

1.1. Кардіологічний кабінет є структурним закладом поліклініки по наданню спеціалізованої медичної допомоги хворим серцево-судинними захворюваннями та розробці і впровадженню в практику заходів щодо їх профілактики.

1.2. Роботу кардіологічного кабінету очолює лікар-кардіолог, що пройшов підготовку по функціональній діагностиці, в тому числі - електрокардіографії.

В адміністративному відношенні кардіолог підпорядкований заміснику головного лікаря лікарні по поліклінічному відділенню, а по спеціальності - головному кардіологу (області, міста, району).

1.3. До штату кабінету входить також медична сестра, яка володіє методикою реєстрації ЕКГ.

1.4. Посади лікарів-кардіологів і медичних сестер в поліклініках міських і центральних районних лікарень встановлюються з розрахунку: одна посада на 30 тисяч дорослого населення, а в районах з меншою кількістю населення - одна посада на район.

2. Основними завданнями кардіологічного кабінету є:

2.1. Надання спеціалізованої діагностично-лікувальної та консультативної допомоги хворим серцево-судинними захворюваннями на поліклінічному етапі.

На консультацію до кардіолога направляють завідуючі терапевтичними відділеннями поліклініки, дільничні терапевти, лікарі сільських амбулаторій, в окремих випадках фельдшери ФАПів, які розташовані далеко від лікарських амбулаторій і дільничних лікарень, таких хворих:

2.1.1. З невстановленим, або сумнівним діагнозом.

2.1.2. Після виписки із стаціонару хворих, які лікувалися з приводу інфаркту міокарда та других гострих і підгострих форм ІХС.

2.1.3. Резистентних до проведеного лікування.

2.1.4. Хворих, у яких тимчасова непрацездатність у зв'язку з серцево-судинними захворюваннями перебільшує 2-3 тижні і потребують проведення трудової експертизи.

2.1.5. Для вирішення питання про госпіталізацію в стаціонар, або направлення на ЛТЕК.

Практику самозапису хворих на консультацію до кардіолога слід вважати необгрунтованою і недоцільною.

Після консультації та уточнення заключного діагнозу і призначення необхідного лікування хворі направляються до дільничного (цехового) терапевта, або лікаря амбулаторії під диспансерний нагляд і подальше лікування.

Хворих, яким при консультації діагноз встановити не вдалося, або резистентних до лікування, кардіолог, по узгодженню з дільничним (цеховим) терапевтом, залишає під своїм тимчасовим диспансерним наглядом.

Після встановлення діагнозу і підбору адекватного лікування хворі направляються до дільничного (цехового) терапевта під диспансерний нагляд і подальше лікування.

Якщо хворим протягом 3-5 днів встановити заключний діагноз і підібрати адекватне лікування не вдається, то їх направляють на консультацію до кардіолога диспансерно-поліклінічного відділення обласного кардіологічного диспансеру.

2.1.6. Кардіолог поліклініки по призначенню заступника головного лікаря по поліклінічній роботі, або старшого терапевта терапевтичних відділень поліклініки проводить консультативні огляди (прийоми) робітників і службовців промислових підприємств з шкідливими для здоров'я умовами праці, в окремих випадках консультує хворих на дому, а також залучається до складу виїздних бригад для проведення профілактичних оглядів населення в сільських районах.

2.2. Проведення таких організаційно-методичних заходів:

2.2.1. Здійснення координування і контролю діяльності усіх підрозділів поліклініки (долікарського кабінету, відділення профілактики, централізованої картотеки - регістра артеріальної гіпертензії (АГ), терапевтичних кабінетів, відділення (кабінету) функціональної діагностики, та відділення статистики) по виявленню і якісному обліку хворих серцево-судинними захворюваннями, та осіб з факторами ризику розвитку мозкових інсультів і гострих інфарктів міокарда.

2.2.2. Організація, методичне керівництво і контроль разом з завідуючими терапевтичними відділеннями поліклінік за діяльністю дільничних (цехових) терапевтів по проведенню первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, адекватного лікування та диспансеризації кардіологічних хворих.

2.2.3. Аналіз динаміки поширеності АГ та ІХС на території обслуговування поліклініки по результатах профілактичних оглядів, відвідувань населення поліклініки та медсанчастин.

2.2.4. Проведення разом з заступниками головного лікаря по ЛКК аналізу тимчасової і стійкої непрацездатності хворих АГ та ІХС.

2.2.5. Організація і проведення підготовки і підвищення кваліфікації лікарів-терапевтів, фельдшерів і медичних сестер з питань кардіології (лекції, семинари, науково-практичні конференції, інформаційні матеріали).

2.2.6. Впровадження в практику поліклініки досягнень кардіології: нових методів діагностики, лікування і профілактики АГ і ІХС та аналіз їх ефективності.

2.2.7. Участь в розробці річних та перспективних планів роботи та складанні звітів з питань кардіології.

1. Загальні положення

1.1. Головний кардіолог управлінь охорони здоров'я обласних, міської державної адміністрації та Республіки Крим призначається наказом зазначених установ з числа провідних працівників галузі (головний лікар кардіологічного диспансеру, або завідуючий кардіологічним відділенням).

1.2. Головний кардіолог безпосередньо підпорядкований управлінню охорони здоров'я державної адміністрації. Свою роботу виконує згідно з цим положенням під методичним керівництвом Головного управління організації медичної допомоги і медичного страхування Міністерства охорони здоров'я України, Українського організаційно-методичного кардіологічного центру (Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска) та управління охорони здоров'я.

1.3. Оплата праці головного кардіолога здійснюється шляхом:

1.3.1. Переведення позаштатної посади в штатну.

1.3.2. Доплати в розмірі 30-50 відсотків від основного окладу з врахуванням якості спеціалізованої медичної допомоги кардіологічним хворим і кінцевих результатів їх діяльності, згідно з укладеними договорами (контрактами) між начальником управління охорони здоров'я і головним кардіологом.

2. Основними завданнями головного кардіолога є:

2.1. Координація роботи кардіологічних диспансерів, відділень, кабінетів, контроль їх діяльності та надання їм необхідної організаційно-методичної допомоги.

2.2. Розробка плану заходів по профілактиці, виявленню, диспансерізації та лікуванню серцево-судинних захворювань.

2.3. Проведення аналізу діяльності кардіологічного диспансеру, відділень і кабінетів; розробка пропозицій по вдосконаленню її.

2.4. Вивчення потреби в спеціалізації та удосконаленні знань і практичних навичок лікарів-кардіологів, терапевтів та середнього медичного персоналу з питань кардіології.

3. В зв'язку з цими завданнями головний кардіолог проводить таку роботу:

3.1. Вивчає об'єм та якість надання кардіологічної допомоги населенню і розробляє заходи щодо її удосконалення.

3.2. Вивчає, узагальнює і впроваджує в практику передовий досвід роботи лікувально-профілактичних установ і підрозділів кардіологічної служби, а також окремих працівників.

3.3. Впроваджує в практику нові методи діагностики, лікування та профілактики.

3.4. Розробляє плани підготовки і підвищення кваліфікації лікарів-кардіологів, терапевтів, фельдшерів і медичних сестер з питань кардіології.

3.5. Аналіз заяв, пропозицій та скарг населення щодо організації і надання кардіологічної допомоги.

3.6. Вивчає перспективні потреби:

3.6.1. Розвитку мережі кардіологічних установ регіону.

3.6.2. Забезпечення населення і кардіологічної служби медикаментами, медичною апаратурою і інструментарієм та складає разом з обласним, міським та республіканським відділеннями "Укрфармація" та "Політехмед" заявок в межах виділених фондів.

4. Головний кардіолог має право:

4.1. Вносити пропозиції по:

- організаційно-методичним і спеціальним питанням профілактики, діагностики і лікування серцево-судинних захворювань;

- основним напрямком сучасного і перспективного розвитку кардіологічної допомоги населенню регіонів, з врахуванням його потреби, досягнень в кардіології;

- забезпеченню медикаментами кардіологічних установ і населення;

4.2. В установленому порядку користуватися статистичними, звітними матеріалами усіх лікувально-профілактичних установ регіону.

4.3. Залучати в установленному порядку до роботи для боротьби з серцево-судинними захворюваннями необхідні служби і спеціалістів.

Путівки на доліковування в санаторії профспілок видаються хворим, які перенесли інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, а також хірургічне втручання з приводу аортокоронарного шунтування, резекції аневризми серця і коронарної ангіопластики, безкоштовно строком на 24 дні, в межах загальної кількості безкоштовних путівок, які оплачуються за рахунок коштів фонду Державного соціального страхування і розподіляються в лікувальних установах, які мають спеціалізовані відділення.

Хворі, які перенесли порушення серцевого ритму і потребують уточнення тривалості закріплення антиаритмичного ефекту, оплачують 10 % вартості путівок. Гроші вносяться в касу тієї лікувальної установи, яка направила хворого на доліковування. Путівки видаються після пред'явлення квитанції про сплату їх вартості.

Отримані гроші перераховуються установами охорони здоров'я відповідній виконавчій дирекції відділень Фонду соціального страхування України платіжним дорученням щоквартально, не пізніше 28 числа останнього місяця кварталу.

Бухгалтерський облік путівок в лікувальній установі проводиться відповідно до Інструкції по бухгалтерському обліку в установах і організаціях, які перебувають на державному бюджеті України.

Отримані від профспілкових організацій путівки враховуються на балансовому рахунку N 9 "Путівки". Аналогічний облік путівок проводиться за їх видами і номінальною вартістю на картках Ф. 296-а.

Путівки зберігаються в касі лікувального закладу.

Звіт про використання путівок установи охорони здоров'я представляють відповідній виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України щоквартально за формою N 14.

За медичний відбір і порядок направлення хворих на доліковування, а також за збереження і використання путівок за призначенням персональну відповідальність несе голова відбіркової комісії - головний лікар лікувальної установи.

Рішення відбіркової комісії про направлення хворого на доліковування в санаторій оформляється заключним висновком в історії хвороби, а також фіксується в журналі реєстрації путівок.

В тих випадках, коли путівки не можуть бути використані, лікувальні установи своєчасно, до початку строку путівок, передають їх в інші лікувальні заклади.

Транспортування в санаторні відділення реабілітації хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, хірургічне втручання на серці і коронарних судинах здійснюється санітарним транспортом установи в супроводженні медичного персоналу.

Хворі, які виписані із санаторію після виконання програми активізації, доставляються медичним транспортом в пункти відправки до місця проживання (залізничний вокзал, автобусний вокзал, річковий вокзал і т.і.).

Квитки на транспорт забезпечує санаторій за кошти хворих.

Хворі з порушенням серцевого ритму без перенесеного гострого порушення коронарного кровообігу та хірургічного втручання на серці і коронарних судинах із стаціонару в санаторій їдуть самі за свій рахунок в громадському транспорті.

При направленні хворих на доліковування в санаторії їм видаються лікарняні листи на строк відновлювального лікування з врахуванням часу проїзду до цих закладів і повернення до місця проживання з розпізнавальним написом по діагоналі "доліковування в санаторії". В графі "стати до роботи" відмічається "направлений на доліковування в санаторій", в графі "режим" вказується "санаторний", а в графі "звільнення від роботи" - строк дії путівки і час повернення до місця проживання.

Хворому, направленому на доліковування в санаторій, лікувальним закладом видаються: заповнена санаторна путівка, лікарняний листок і санаторно-курортна картка (облікова форма 072-У) з докладними даними про проведене в стаціонарі обстеження та лікування, а також рекомендаціями щодо подальшого лікування в санаторії. Крім того, докладна медична виписка із історії хвороби оформляється і направляється в поліклініку за місцем проживання.

В лікарняному листі в графі "знаходився в стаціонарі" вказується дата початку і закінчення перебування в санаторії, в графі "по яке число включно" вказується прописом число і місяць виїзду із санаторію, в графі "приступити до роботи" записується "продовжити лікування за місцем проживання".

Записи в лікарняному листку засвідчуються підписами лікуючого лікаря, завідуючого відділенням і скріплюються печаткою санаторію.

Подання невідкладної допомоги хворим в період їх перебування в санаторії забезпечується спеціалістами санаторію. При необхідності викликається бригада швидкої медичної допомоги.

У випадку погіршення стану хворого в санаторії, він переводиться до місця попереднього лікування або, при необхідності, в найближчий стаціонар.

Відновлювальному лікуванню в реабілітаційних кардіологічних відділеннях місцевих санаторіїв підлягають хворі, які перенесли гострий інфаркт міокарда і не мають медичних протипоказань, можуть себе обійти, досягли певного рівня фізичної активності (ходьба дозована до 1000 м в 2-3 прийоми, підйом по східцях на 17-22 сходинки без неприємних відчуттів).

Переведення хворих в спеціалізовані відділення санаторіїв можливе тільки при адекватному виконанні вищезгаданих етапів рухової активності на підставі клініко-електрокардіографічного контролю. При направленні на санаторний етап лікування треба керуватися функціональною підготовкою хворого до виконання вказаного рівня рухової активності, а не терміном виникнення інфаркту.

У відділення доліковування хворі направляються безпосередньо із спеціалізованих відділень лікарень і клінік науково-дослідних інститутів. Медичний відбір хворих проводиться комісією в складі головного лікаря лікувального закладу, завідуючого відділенням і палатного лікаря.

Показання:

1. Первинний чи повторний крупновогнищевий (в т.ч. трансмуральний) і дрібновогнищевий інфаркт міокарда при будь-яких ускладненнях в гострому періоді, але при задовільному стані хворого до моменту направлення у санаторій, із стабілізацією змін ЕКГ чи при наявності динаміки, яка відображає формування постінфарктного рубця.

2. На санаторний етап можуть бути направлені хворі, які перенесли нестабільну стенокардію і адекватно виконують потрібний рівень фізичної активності.

3. Допускається наявність таких ускладнень і супутніх захворювань до моменту направлення в санаторій:

- недостатність кровообігу не вище I ступеня;

- нормо- чи брадіаритмічна форма постійної миготливої аритмії;

- поодинока чи часта, але не політопна і не групова, і не рання (R на T) екстрасистолія;

- атріовентрикулярна блокада не вище I ступеня;

- аневризма серця без ознак недостатності кровообігу, чи при її наявності не вище I ступеня;

- артеріальна гіпертензія з корегованим артеріальним тиском безкризового перебігу;

- цукровий діабет II типу компенсований чи субкомпенсований.

Протипоказання:

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих в санаторії: гострі інфекційні і венеричні захворювання, психічні хвороби, хвороби крові в гострій стадії, злоякісні новоутворення, супутні захворювання в стадії декомпенсації і загострення та інші.

2. Недостатність кровообігу ПА ступеня і вище.

3. Стенокардія ІУ ФК.

4. Важкі порушення серцевого ритму і провідності (пароксизми меготіння і мерехтіння пересердь, які виникають 2 чи більще разів на місяць, пароксизмальна тахікардія з частотою приступів більше як 2 рази на місяць, політопна, групова і рання екстрасистолія, атріовентрикулярна бокада II-III ступеня, повна блокада серця).

5. Артеріальна гіпертензія з вираженими змінами очного дна, порушенням азотовидільної функції нирок; симптоматична гіпертонія за тими ж змінами очного дна і функції нирок з кризовим перебігом.

6. Рецидивуючі тромбоемболічні ускладнення.

7. Порушення мозкового кровообігу в гострій чи підгострій стадії.

8. Цукровий діабет декомпенсований і важкого перебігу.

Медичний відбір хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування і ендоваскулярну балонопластику, резекцію аневризми серця, на доліковування в кардіологічні відділення санаторіїв профспілок проводиться комісією в складі головного лікаря, завідуючого відділенняям і палатного лікаря в спеціалізованих відділеннях лікарень і клініках науково-дослідних інститутів.

У відділення доліковування хворі переводяться безпосередньо із стаціонарів, після адекватно виконаного аортокоронарного шунтування і резекції аневризми серця не раніше 24 днів після операції, в задовільному стані при відсутності післяопераційних ускладнень, які не потребують перев'язок, здатні до самообслуговування і досягли певного рівня фізичної активності (ходьба 1000 м в 2-3 прийоми, підйом посхідцях на 17-22 сходинки без неприємних відчуттів).

Рівень фізичної активності визначається в хірургічному стаціонарі за розробленими критеріями і повинен відповідати I, II, III ФК.

Допускається направлення в санаторій хворих з:

- недостатністю кровообігу не вище I ступеня;

- нормо чи брадіаритмічною формою постійної меготливої аритмії;

- поодинокі екстрасистолії;

- атріовентрикулярною блокадою не вище I ступеня;

- гіпертонічною хворобою I, II, стадії;

- цукровим діабетом II типу (неінсулінозалежним) в стадії компенсації чи субкомпенсації.

Протипоказання:

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих в санаторії: гострі інфекційні і венеричні захворювання, психічні хвороби, хвороби крові в гострій стадії, злоякісні новоутворення, супутні захворювання в стадії декомпенсації і загострення та інші.

2. Недостатність кровообігу ПА ступеня і вище.

3. Стенокардія ІУ ФК.

4. Важкі порушення серцевого ритму і провідності (пароксизми меготіння передсердь, які виникають 2 чи більше разів на місяць, пароксизмальна тахікардія з частотою приступів більше як 2 рази на місяць, політопна, групова і рання екстрасистолія, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, повна блокада серця).

5. Артеріальна гіпертензія з вираженими змінами очного дна, порушенням азотовидільної функції нирок; симптоматична гіпертонія з тими змінами очного дна і функції нирок з кризовим перебігом.

6. Рецидивуючі тромбоемболічні ускладнення.

7. Порушення мозкового кровообігу в гострій чи підгострій стадії.

8. Цукровий діабет декомпенсований і важкого перебігу.

9. Тромбоз шунта, який клінічно проявляється гострим інфарктом міокарда з складними порушеннями серцевого ритму, гострою серцевою недостатністю.

10. Гостра серцева недостатність.

11. Шлункові, кишкові кровотечі.

12. Медіастиніт, перикардит.

На санаторний етап лікування після проведення адекватної антиаритмічної терапії в умовах стаціонару можуть бути направлені хворі, які потребують контролю і нагляду за ефективністю дії підтримуючих доз антиаритмічних препаратів, при таких порушеннях серцевого ритму:

- з відновленим синусовим ритмом після миготіння і мерехтіння передсердь;

- хворі з екстрасистолічною аритмією (поодинокими чи частими, але не політопними не груповими і не ранніми екстрасистолами).

Протипоказання:

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих в санаторій: гострі інфекційні і венеричні захворювання, психічні хвороби, хвороби крові в гострій стадії, злоякісні новоутворення, супутні захворювання в стадії декомпенсації і загострення та інші.

2. Недостатність кровообігу ПА ступеня і вище.

3. Стенокардія ІУ ФК.

4. Важкі порушення серцевого ритму і провідності (пароксизми миготіння і мерехтіння передсердь, які виникають 2-чи більше разів на місяць, пароксизмальна тахікардія з частотою приступів більше як 2 рази на місяць, політопна, групова і рання екстрасистолія, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, повна блокада серця).

5. Артеріальна гіпертензія з вираженими змінами очного дна, порушенням азотовидільної функції нирок; симптоматична гіпертензія з тими ж змінами очного дна і функції нирок з кризовим перебігом.

6. Рецидивуючі тромбоемболічні ускладнення.

7. Порушення мозкового кровообігу в гострій чи підгострій стадії.

8. Цукровий діабет декомпенсований і важкого перебігу.

Диспансерний нагляд за хворими, які перенесли інфаркт міокарда, проводиться залежно від функціонального стану пацієнтів та сезону року за такою схемою:

Запропонована схема диференційних оглядів передбачає скорочення частоти активних оглядів, при цьому огляди за зверненням не обмежуються.