Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни - суддя-доповідач,

Яценка Станіслава Сергійовича

за участю представника суб'єкта права на конституційне подання Зайця Анатолія Павловича - першого заступника Державного секретаря Міністерства юстиції України; представника Верховної Ради України Іщенка Олексія Максимовича - народного депутата України, заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, а також залучених до участі у розгляді справи Селіванова Анатолія Олександровича - Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному Суді України; представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим Корнілова Юрія Петровича - заступника Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Демидова Григорія Вікторовича - завідуючого юридичним відділом Секретаріату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Шевель Валентини Борисівни - заступника завідуючого юридичним відділом Секретаріату Верховної Ради Автономної Республіки Крим; представників Ради міністрів Автономної Республіки Крим Опанасюк Лариси Миколаївни - начальника юридичного управління Управління справами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Удовіної Ольги Максимівни - першого заступника міністра Ради міністрів Автономної Республіки Крим; Корнійчука Анатолія Васильовича - Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 5, частини сьомої статті 6 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10 лютого 1998 року N 90/98-ВР.

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання Президента України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 5, частини сьомої статті 6 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим".

Заслухавши суддю-доповідача Чубар Л.П., пояснення Зайця А.П., Іщенка О.М., Селіванова А.О., Корнілова Ю.П., Демидова Г.В., Опанасюк Л.М., Удовіної О.М., Корнійчука А.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Згідно з Законом України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10 лютого 1998 року N 90/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 29, ст. 191) "депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть одночасно бути членами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, представником Президента в Автономній Республіці Крим, мати інший представницький мандат" (частина третя статті 5); "зайняття депутатом посади, не сумісної з депутатським мандатом, тягне за собою припинення його повноважень з моменту зайняття такої посади" (частина сьома статті 6).

2. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) зазначених положень статей 5, 6 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" (далі - Закон). У поданні стверджується, що Конституція України не встановлює будь-яких обмежень для депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо зайняття виробничою або службовою діяльністю, не визначає і не сумісних з їх статусом посад, а також не обмежує їх у праві бути одночасно депутатом кількох представницьких органів. Така заборона, підкреслюється в конституційному поданні, стосується тільки народних депутатів України, але не поширюється на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. На думку Президента України, передбачене частиною третьою статті 5 Закону обмеження для депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим порушує встановлені статтею 38 Конституції України права громадян брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, користуватися рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

3. У листі Голови Верховної Ради України до Конституційного Суду України зазначається, що положення частини третьої статті 5 Закону, за яким громадянин, обраний депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, не може одночасно займати посаду у виконавчому органі або бути представником Президента України в Автономній Республіці Крим, є по суті реалізацією конституційного принципу поділу влади. При цьому підкреслюється, що зазначений принцип "є пріоритетним по відношенню до гарантованих Конституцією України прав людини, оскільки він не може пов'язуватись з правом виконувати певні види державної діяльності: бути депутатом представницького органу і водночас обіймати посаду в Раді міністрів Автономної Республіки Крим або виконувати функції представника глави держави в Автономній Республіці Крим". Тому, вважає Голова Верховної Ради України, положення частини третьої статті 5, частини сьомої статті 6 Закону відповідають Конституції України, зокрема положенням статей 38, 64.

У поясненні Конституційному Суду України Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим наголосив, що Конституція України не визначила статусу депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, передбачивши врегулювання цього питання законом, яким можуть бути встановлені відповідні обмеження для депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Тому оспорювані Президентом України положення Закону є конституційними.

4. У процесі розгляду справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України Заєць А.П. в основному підтримав наведені вище обґрунтування неконституційності положень Закону.

Іщенко О.М. вважає, що позиція суб'єкта права на конституційне подання є необґрунтованою тому, що законами України можуть встановлюватися порядок реалізації громадянами їх конституційного права бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування і обов'язкові умови, пов'язані з набутим правовим статусом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Громадянин України повинен прийняти ці умови, інакше він втрачає набутий статус депутата представницького органу.

На думку Селіванова А.О., юридичний аналіз відносин, які склалися між представницьким органом Автономної Республіки Крим, з одного боку, та посадовими особами виконавчого органу Автономної Республіки Крим, а також Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим - з другого, дає підстави стверджувати про відповідність положенням Конституції України оспорюваних статей Закону.

Корнілов Ю.П. і Демидов Г.В. зазначили, що природа представницьких функцій Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим не є подібною представництву, здійснюваному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, і повноваженням депутатів, оскільки Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим призначається на посаду Президентом України і виконує доручення, спрямовані на забезпечення його повноважень. Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим зобов'язані представляти інтереси громадян України, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим.

Щодо неприпустимості сумісності мандата депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим з діяльністю члена Ради міністрів Автономної Республіки Крим, то, на їх думку, Верховна Рада України відповідно до Конституції України повноважна встановлювати подібні обмеження. Виходячи з цього представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим вважають конституційними положення частини третьої статті 5, частини сьомої статті 6 Закону.

У своїх виступах Опанасюк Л.М., Удовіна О.М., Корнійчук А.В. підтримали позицію суб'єкта права на конституційне подання.

5. Конституційний Суд України, вирішуючи цей спір, виходить з такого.

Відповідно до статті 136 Конституції України представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим (частина перша); урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим (частина третя). Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції (частина четверта).