Протягом останніх 5 років в Україні проведено значну роботу, спрямовану на подальше вдосконалення і підвищення якості оториноларингологічної допомоги.

Проведені заходи по підготовці кадрів і спеціалізації служби дали можливість організувати такі підрозділи, як дитяча оториноларингологія, сурдологія, фоніатрія, ЛОР-онкологія.

В ряді областей (Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська) створено профільні відділення при обласних онкодиспансерах.

Однак, незважаючи на досягнуті успіхи в організації оториноларингологічної допомоги, мають місце недоліки, що істотно впливають на подальший її розвиток.

З метою підвищення оториноларингологічної допомоги населенню України З А Т В Е Р Д Ж У Ю:

1. Перелік медичної апаратури, обладнання, інструментів та медикаментів для оснащення кабінету оториноларинголога - додаток 1.

2. Перелік операцій та маніпуляцій, що проводяться в кабінеті оториноларинголога - додаток 2.

3. Положення про оториноларингологічне консультативне відділення - додаток 3.

4. Обсяг невідкладної допомоги та лікування пошкоджень вуха, горла, носа та навколоносових пазух в залежності від категорії лікувального закладу - додаток 4.

5. Обов'язковий обсяг хірургічної допомоги в оториноларингологічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів - додаток 5.

6. Групування нозологічних одиниць у залежності від складності лікування (категорії складності) - додаток 6.

7. Сертифікат для регламентації рівня проведення оториноларингологічних хірургічних втручань у залежності від категорії складності операції і кваліфікаційної характеристики медичного закладу - додаток 7.

8. Стандарти якості діагностики і лікування окремих захворювань вуха, горла, носа з урахуванням тимчасової і стійкої втрати працездатності - додаток 8.

9. Перелік оториноларингологічних захворювань, які рекомендуються лікувати в умовах денного перебування хворих - додаток 9.

10. Положення про спеціалізовану оториноларингологічну лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) - додаток 10.

11. Положення про сурдологопедичний кабінет - додаток 11.

12. Положення про кабінет для надання фоніатричної допомоги - додаток 12.

13. Положення про надання фізіотерапевтичної допомоги оториноларингологічним хворим обласної, міської, районної лікарень - додаток 13.

14. Спеціалізовані мікрохірургічні оториноларингологічні відділення і їх функції - додаток 14.

15. Критерії оцінки роботи лікаря-оториноларинголога при атестації на вищу, I, II категорії, та перелік хірургічних втручань і маніпуляцій, пропонованих для визначення кваліфікації лікаря-оториноларинголога стаціонару - додаток 15.

16. Рекомендована схема аналізу оториноларингологічної служби області (району) - додаток 16.

Пропоную:

начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, завідуючому відділом охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим:

1.1. В амбулаторно-поліклінічних установах ввести необхідну кількість посад оториноларингологів із розрахунку 0,7 посади на 10 тис. дорослого населення. Навантаження на одну посаду визначити із розрахунку 7-8 тисяч відвідувань на рік, в тому числі до 40-50% профоглядів, включаючи профогляди призовників, допризовників і учнів шкіл. Витрати часу на проведення профогляду аналогічні витратам часу на прийом хворого. Витрати медикаментів і перев'язочних засобів на профогляд і прийом хворого однакові.

Слід взяти до уваги, що в центральних районних лікарнях повинно бути не менше 2 посад і фізичних осіб лікарів-оториноларингологів для обслуговування дорослого населення.

1.2. Амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню із захворюванням вуха, горла і носа надавати за трьохетапним принципом:

а) в оториноларингологічному кабінеті поліклініки центральної районної лікарні;

б) в міських поліклініках, на базі яких можуть бути створені консультативні поліклініки (відділення);

в) в оториноларингологічних кабінетах консультативної поліклініки обласної лікарні, на базі якої створюється консультативне оториноларингологічне відділення. Обсяг роботи і оснащення додаються - додаток 1, 2.

1.3. Протягом 1992-1995 рр. провести організацію консультативних оториноларингологічних відділень в обласних центрах, міських поліклініках міст з населенням понад 500 тисяч чоловік. Навантаження на одну лікарську посаду в консультативній поліклініці доцільно визначити в межах 4-4,5 тис. відвідувань на рік.

Роботу консультативного відділення організувати згідно з положенням про оториноларингологічне консультативне відділення - додаток 3.

1.4. Враховуючи зростаючий рівень травм вуха, горла і носа, станів, що потребують невідкладної оториноларингологічної допомоги, у всіх обласних центрах та містах з населенням понад 300 тисяч доцільно організувати цілодобове надання ургентної оториноларингологічної допомоги дітям та дорослим з виділенням відповідних посад лікарів-оториноларингологів.

Надання допомоги хворим при травмах вуха, горла і носа в установах різного рівня проводити у відповідності з рекомендованим обсягом невідкладної допомоги - додаток 4.

1.5. У випадках, коли в лікарні не передбачена посада оториноларинголога, при проведенні внутрішньолікарняних консультацій визначати потребу в цьому із розрахунку 2000 консультацій на рік на одну посаду.

До вказаних консультацій віднести експертну консультативну роботу головного оториноларинголога відділу охорони здоров'я у лікарській консультативній комісії (ЛКК), медико-соціальній експертній комісії (МСЕК).

1.6. Забезпечити оториноларингологічні відділення кадрами оториноларингологів із розрахунку: в оториноларингологічному відділенні центральної районної лікарні - одна посада оториноларинголога на 400 виписаних хворих на рік при хірургічній активності не менше 30%, в оториноларингологічному відділенні міської і обласної лікарні - одна посада оториноларинголога на 350 виписаних хворих на рік при хірургічній активності не менше 45-50%.

1.7. Забезпечити в оториноларингологічних відділеннях відповідний рівень хірургічної допомоги та обов'язковий її обсяг у відповідності з додатком 5.

1.8. Наказом відділу охорони здоров'я визначити кваліфікаційний рівень районних та міських оториноларингологічних відділень та регламентувати обсяг медичної допомоги хворим в цих відділеннях згідно з рекомендованим групуванням нозологічних одиниць у залежності від складності лікування (додаток 6) та рекомендованим сертифікатом рівня проведення хірургічних втручань і консервативного лікування в залежності від категорії складності (додаток 7).

1.9. З метою єдиного визначення вимог до якості обстеження і лікування хворих в оториноларингологічних закладах України рекомендуються для застосування в області підготовлені провідними фахівцями стандарти якості діагностики та лікування окремих захворювань вуха, горла і носа (додаток 8).

1.10. При оториноларингологічних відділеннях районних, міських і обласних лікарень передбачити організацію протягом 1992-1994 рр. лікування хворих з денним перебуванням, включаючи таких хворих у загальне навантаження стаціонару. Завідуючому відділенням надається право переводити прооперованих хворих на лікування з денним перебуванням. Перелік оториноларингологічних захворювань, які рекомендується лікувати в умовах денного перебування хворих, приведено у додатку 9. Вся документація на хворих з денним перебуванням ведеться, як у звичайному стаціонарі.

1.11. Звернути увагу на забезпечення повного комплексу клініко-функціональних досліджень хворих, котрі направляються в заклади медико-соціальної експертизи. Залучати до проведення медичної експертизи головного оториноларинголога управління охорони здоров'я.

1.12. Дня покращення медико-соціальної реабілітації хворих в залежності від обсягу експертної роботи розглянути питання про необхідність створення в кожній області спеціалізованої оториноларингологічної МСЕК.

1.13. Створити на базі Кримської республіканської, обласних і центральних міських (мм. Київ, Севастополь, Харків) оториноларингологічних лікарень спеціалізовані оториноларингологічні лікарсько-консультативні комісії.

Положення про спеціалізовану оториноларингологічну лікарсько-консультативну комісію - додаток 10.

1.14. Розширити підготовку оториноларингологів з питань медико-соціальної експертизи шляхом організації цільових обласних і міжобласних семінарів, направлення їх на факультет вдосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту (кафедра медико-соціальної експертизи), оториноларингологічне відділення Дніпропетровського НДІ відновлення та експертизи працездатності інвалідів.

1.15. Забезпечити диспансеризацію інвалідів внаслідок захворювань вуха, горла і носа, реалізацію відповідних розділів, індивідуальних програм медичної, соціальної і професійної їх реабілітації.

1.16. Забезпечити функціонування на базі обласних і великих міських лікарень сурдологопедичних, фоніатричних кабінетів (додаток 11, 12).

1.17. Звернути увагу на розширення обсягу фізіотерапії захворювань вуха, горла і носа, забезпечивши на рівні фізіотерапевтичних відділень районних, міських, обласних лікарень необхідний обсяг такої допомоги (додаток 13).

1.18. Щорічно проводити аналіз діяльності оториноларингологічної служби в областях за рекомендованого схемою (додаток 16). Про результати доповідати на колегії.

1.19. Підвищити вимоги до оцінки кваліфікації лікарів-оториноларингологів. При атестації лікарів-оториноларингологів, які працюють в поліклініках і стаціонарах, враховувати вимоги до оцінки їх кваліфікації згідно з додатком 15.

1.20. Відповідальність за рівень оториноларингологічної допомоги населенню області несе головний оториноларинголог відділу (управління) охорони здоров'я, який призначається наказом начальника управління.

Головним оториноларингологом управління охорони здоров'я призначається лікар-оториноларинголог вищої кваліфікаційної категорії, як правило, завідуючий оториноларингологічним відділенням обласної лікарні.

Атестація і переатестація головних оториноларингологів управлінь охорони здоров'я проводиться в Республіканській атестаційній комісії.

В умовах формування ринкових відносин проводити контрактну систему оплати головного оторинодаринголога.

2. Начальнику управління охорони здоров'я Вінницької обласної держадміністрації, ректору Вінницького медичного інституту забезпечити функціонування на базі оториноларингологічного відділення обласної лікарні центру лікування хворих склеромою дихальних шляхів. До 01.03.93 р. підготувати та довести до відома обласних управлінь охорони здоров'я положення про умови та порядок направлення хворих на лікування з врахуванням роботи в умовах нового-механізму фінансування.

3. Начальнику науково-виробничого підприємства "Укрфармація" МОЗ України передбачити пріоритетне виділення окремих медичних препаратів для Вінницького склеромного центру за заявкою Вінницького обласного управління охорони здоров'я.

4. Начальникам управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Харківської, Тернопільської, Одеської обласних державних адміністрацій, ректорам медичних інститутів вищеназваних міст до 01.03.93 р. визначити та затвердити функцію міжобласних мікрохірургічних оториноларингологічних центрів, передбачивши порядок надходження хворих на госпрозрахункових умовах. В розробці положення про міжобласний центр керуватись рекомендованим обсягом хірургічних втручань в спеціалізованих мікрохірургічних відділеннях (додаток 14).

5. Директорам Дніпропетровського НДІ експертизи працездатності інвалідів і Київського НДІ отоларингології подати в МОЗ України до 01.01.94 р.:

5.1. Методичні матеріали по вдосконаленню організації медико-соціальної допомоги людям із захворюваннями вуха, горла і носа, медичної, соціальної і професійної реабілітації інвалідів з урахуванням положень Закону "Про соціальний захист інвалідів в Українській РСР", Положення про медико-соціальну експертизу від 22.02.92 р. N 83, Інструкції про встановлення груп інвалідності від 28.12.91 р. N 16.01/20 та інших законодавчих актів України.

5.2. Навчальні програми спеціалізації і вдосконалення лікарів-оториноларингологів, розширивши в них розділ, що стосується профілактики інвалідності, медико-соціальної експертизи, медичної, професійної і соціальної реабілітації та адаптації інвалідів.

6. Директору НДІ отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Заболотному Д.І.:

6.1. Щороку проводити аналіз стану оториноларингологічної допомоги населенню і оториноларингологічної захворюванності в Україні на підставі даних аналізу обласних оториноларингологів і центру медичної статистики МОЗ України.

6.2. Передбачити розробку питань наукової організації медико-соціальної допомоги при хворобах вуха, горла і носа, критеріїв визначення ступеня обмеження життєдіяльності й працездатності при кохлеовестибулярних розладах та інших інвалідизуючих хворобах ЛОР-органів, обгрунтування й розробку факторів, що призводять до подальшого погіршення здоров'я під впливом несприятливих виробничих факторів.

7. Вважати такими, що втратили чинність:

7.1. Накази МОЗ СРСР на території України:

- від 19.07.85 р. N 970 "Про заходи подальшого вдосконалення медичної допомоги при захворюваннях вуха, горла і носа";

- від 11.06.87 р. N 790 "Про надання медичної допомоги хворим з грибковими ураженнями ЛОР-органів";

- від 27.08.86 р. N 1141 "Про впровадження в практику отоларингології методів ультразвукової хірургії";

- від 23.04.80 р. N 430 "Про заходи подальшого поліпшення слухо-протезної допомоги населенню";

- від 14.04.77 р. N 330 "Про заходи поліпшення фоніатричної допомоги населенню";

7.2. Накази МОЗ УРСР:

- від 15.10.85 р. N 626 "Про заходи подальшого вдосконалення медичної допомоги при захворюваннях вуха, горла і носа";

- від 20.12.78 р. "Про організацію республіканського центру фоніатрії";

- від 21.06.76 р. N 387 "Про поліпшення сурдологопедичної допомоги населенню УРСР";

8. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я України Пономаренка В.М. та головного оториноларинголога МОЗ України директора Київського науково-дослідного інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Заболотного Д.І.

1. Голкотерапія

2. Електропунктура

3. Електроголкотерапія

4. Лазеротерапія

5. Мікрохвильова резонансна терапія

6. АУФОК

7. Гірудотерапія

8. Магнітотерапія

1. Оториноларингологічна консультативна поліклініка (відділення) організується в складі республіканської (обласної) лікарні.

2. Штати консультативної поліклініки (відділення) встановлюються за діючим посадовим розкладом.

3. Безпосереднє керівництво оториноларингологічною консультативною поліклінікою (відділенням) здійснює завідуючий, який призначається і звільнюється в установленому порядку.

4. У своїй роботі консультативна оториноларингологічна поліклініка (відділення) керується даним положенням, наказами і вказівками головного лікаря лікарні (завідуючого відділенням), його заступників, вищестоячих органів охорони здоров'я.

5. Основні завдання консультативної оториноларингологічної поліклініки (відділення):

- надання консультативної допомоги хворим, в основному, за направленнями лікувально-профілактичних установ;

- відбір хворих для госпіталізації в оториноларингологічні відділення республіканської (обласної) лікарні;

- проведення діагностичного обстеження хворих з використанням сучасних методів і апаратури;

- здійснення протезування хворих з порушеннями слуху;

- реабілітація голосу;

- впровадження в практику оториноларингологічних кабінетів нових методів діагностики і лікування;

- внесок у здійснення заходів по підвищенню кваліфікації лікарів-отоларингологів амбулаторно-поліклінічних закладів республіки (області).

Завідуючий відділенням підлеглий головному лікарю лікарні, організовує всю роботу відділення відповідно до наказів, інструкцій, вказівок вищестоячих органів охорони здоров'я.

Складає план роботи відділення і забезпечує його виконання. Забезпечує правильну постановку експертизи тимчасової непрацездатності хворим, що прибули на консультацію з відкритими лікарняними листками або знаходяться на амбулаторному лікуванні.

Розробляє і здійснює заходи, що забезпечують надання кваліфікованої діагностичної допомоги амбулаторним хворим відповідно до сучасного рівня розвитку медичної науки і техніки.

Забезпечує належне ведення обліку діяльності відділення, подання звітів у встановлені строки, зберігання всієї документації, матеріально-технічних цінностей.

Проводить вступний інструктаж щойно влаштованих на роботу у відділення та знайомить з посадовими інструкціями.

Згідно з планом забезпечує підвищення кваліфікації медперсоналу.

Забезпечує проведення санітарно-освітньої роботи серед хворих.

Завідуючий відділенням контролює:

- якість діагностики у хворих, направлених на консультацію;

- якість ведення всієї медичної документації;

- наявність перев'язочного матеріалу, медикаментів, медінструментарію, м'якого і твердого інвентаря; зберігання і доцільне використання вищезазначених цінностей.

1. Оториноларингологічний кабінет

2. Сурдологічний кабінет

3. Фоніатричний кабінет

4. Аудіометричний кабінет

5. Сурдологопедичний кабінет

6. Кабінет слухопротезування

7. Операційна

8. Маніпуляційна

9. Кабінет фізичних методів лікування

10. Кабінет спеціалізованої оториноларингологічної ЛКК.