1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ УКРАЇНИ
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
Н А К А З
N 190/208 від 26.12.95
м.Київ
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики N 580/1181/3867/951/159/220-ос/189 від 29.10.2007 )
Про порядок виплати допомоги на поховання
У зв'язку з підвищенням роздрібних цін на ритуальну атрибутику та послуги на поховання, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 1995 р. N 355 "Про розмір допомоги на поховання"
НАКАЗУЄМО:
Внести зміни та доповнення до Порядку виплати допомоги на поховання, затвердженого наказом Міністерства соціального захисту населення, Міністерства фінансів, Міністерства праці, Державного комітету по житлово-комунальному господарству, Фонду соціального страхування, Пенсійного Фонду України від 02.11.94 N 193/107/61/88/08-14-627/44, виклавши його у новій редакції, що додається.
Заступник Міністра
соціального захисту
населення України
Заступник Міністра
фінансів України
Заступник Міністра
праці України
Заступник Голови
Державного комітету по
житлово-комунальному
господарству
Голова правління
Фонду соціального
страхування України
Заступник Голови
Пенсійного Фонду
України


Б.Г.Алейник

В.М.Матвійчук





В.І.Ляшко


О.В.Єфіменко


Б.О.Зайчук
Затверджено
наказом Міністерства соціального захисту
населення України, Міністерства фінансів
України, Міністерства праці України,
Державного комітету по
житлово-комунальному господарству
України, Фонду соціального страхування
України, Пенсійного фонду України
Порядок виплати допомоги на поховання
1. Допомога на поховання у розмірі чотирьох величин середньодушового сукупного доходу, що дає право на отримання допомоги, виплачується з 2 жовтня 1995 року у разі смерті:
громадянина, який перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією (крім працюючих пенсіонерів);
працівника, який втратив роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за якими зберігалася середня заробітна плата за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці;
особи, яка не перебувала у трудових відносинах, але сплачувала страхові внески до Фонду соціального страхування України на умовах добровільного соціального страхування;
аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вузу очної форми навчання, учня професійного навчального закладу;
безробітного, який зареєстрований у державній службі зайнятості;
особи, що перебувала на утриманні зазначених вище громадян; дитини, яка мала тільки одного із батьків або опікуна, які не зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні, не є пенсіонерами у зв'язку із доглядом за цією дитиною і отримували на неї від органів соціального захисту населення державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або по догляду за дитиною-інвалідом до досягнення 16-річного віку чи грошову виплату матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, а також у разі смерті одержувачів вищезазначених видів допомоги;
особи, яка знаходиться на утриманні пенсіонера.
У разі смерті пенсіонера, допомога на поховання виплачується у розмірі двомісячної пенсії померлого, за винятком пенсіонерів, що одержували пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", допомога на поховання яких виплачується у розмірі тримісячної пенсії. При цьому розмір допомоги на поховання не може бути менше чотирьох величин середньодушового сукупного доходу, що дає право на отримання допомоги.
У разі смерті пенсіонера, який одержував пенсію по Закону України "Про державну службу" виплата допомоги на поховання провадиться в розмірі його двомісячної пенсії, але не менше чотирьох величин середньодушового сукупного доходу, що дає право на отримання допомоги.
У разі смерті особи, яка не належить до зазначених вище категорій, або особи, яка була на її утриманні, допомога на поховання виплачується у розмірі до чотирьох величин середньодушового сукупного доходу, що дає право на отримання допомоги, з урахуванням її матеріального становища.
2. Утримання осіб, перелічених у пункті 1 цього Порядку вважаються:
а) дружина (чоловік), які не мали самостійних джерел засобів до існування (не одержували заробітну плату, пенсію, стипендію тощо);
б) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, (брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків) незалежно від отримання ними допомоги згідно Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" або соціальної пенсії;
в) непрацездатні (незалежно від віку) батьки, а також дід та баба за умови, що вони не одержували пенсії.
3. Допомога на поховання виплачується сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання.
Допомога на поховання виплачується в день звернення за нею. У разі, коли одержувачем допомога своєчасно не витребувана, вона виплачується, якщо звернення за нею відбулося не пізніше шести місяців з дня смерті, у розмірі, який був встановлений на день смерті померлого.
Своєчасно не витребувана допомога на поховання пенсіонера вилучається після закінчення шестимісячного терміну тільки в розмірах, встановлених на день смерті Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".
4. Допомога на поховання померлого громадянина, що перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, працівника, який втратив роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, і за якими зберігалася середня заробітна плата за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці, виплачується підприємством, установою, організацією за місцем основної роботи працівника (за місцем звільнення вказаної особи із зазначенням причин, крім випадків звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації) за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

................
Перейти до повного тексту