Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича - суддя-доповідач,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув на пленарному засіданні справу щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року в редакції Закону України від 10 лютого 1998 року (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 20, ст. 82; 1998, N 30 - 31, ст. 193).

Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 42, 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" стали конституційні звернення Центральної спілки споживчих товариств України (далі - Укоопспілка) та державного підприємства Міністерства оборони України "Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу" (далі - підприємство "Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу") щодо офіційного тлумачення зазначеної норми Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Підставою для розгляду справи відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність неоднозначного застосування положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" судами та іншими органами державної влади.

Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкти права на конституційне звернення - Укоопспілка та підприємство "Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу" - звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (в редакції Закону України від 10 лютого 1998 року), яким встановлено, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування.

У зв'язку з неоднозначним розумінням і застосуванням зазначеного положення Закону судами та іншими органами державної влади заявники просять роз'яснити, чи стосується територіальна ознака діяльності - у селах, селищах та містах районного підпорядкування - лише торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання, чи також і підприємств, організацій Укоопспілки, військової торгівлі й аптек, які перебувають у державній власності.

Суб'єкти права на конституційне звернення, посилаючись на листи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин і Юридичного управління Секретаріату Верховної Ради України, вважають, що пільги щодо придбання торгового патенту, передбачені статтею 1 названого Закону, поширюються на всі підприємства і організації Укоопспілки, військової торгівлі незалежно від місця їх розташування та сфери діяльності.

Натомість згідно з роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій зазначена норма Закону стосується торговельної діяльності та діяльності з надання побутових послуг, які здійснюються у селах, селищах та містах районного підпорядкування всіма підприємствами і організаціями, переліченими у пункті 1 частини третьої статті 1 Закону, а тому при проведенні торгівлі та побутовому обслуговуванні населення на території міст Києва, Севастополя та міст обласного підпорядкування вони повинні придбавати торговий патент.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі такого роз'яснення Державна податкова адміністрація України та її органи вимагають від підприємств і організацій Укоопспілки та військової торгівлі придбання торгових патентів на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг, що здійснюються ними на території міст Києва, Севастополя та міст обласного підпорядкування, а в разі відсутності таких патентів застосовують фінансові санкції, чим, на думку суб'єктів права на конституційне звернення, порушуються їхні права.

Окремі арбітражні суди задовольнили позови підприємств Укоопспілки та підприємства "Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу" про визнання неправомірними таких рішень місцевих податкових органів.

Заступник Голови Верховної Ради України у листі до Конституційного Суду України поділяє зазначену вище позицію Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

2. Визначаючи зміст положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", слід виходити з цілей прийняття Закону, його соціально-економічного змісту, порівняльного аналізу як усіх редакцій положень Закону, що потребують тлумачення, так і внесених інших змін до Закону, з урахуванням проведення державної податкової та соціальної політики.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, метою прийняття зазначеного Закону було залучення до оподаткування доходів суб'єктів підприємництва від тих видів діяльності, щодо яких існували труднощі з визначенням достовірної суми доходів і тим самим створювались умови для уникнення сплати податків. Первинною редакцією Закону від 23 березня 1996 року в Україні вводилось патентування діяльності з роздрібної торгівлі у пунктах продажу (лотках, кіосках, магазинах з торговельним залом для покупців площею не більше 20 квадратних метрів тощо), торгівлі іноземною валютою, а також діяльності у сфері грального бізнесу. Тобто суб'єкти підприємницької діяльності мали придбавати за плату торговий патент - державне свідоцтво, яке засвідчувало їх право займатися цими видами діяльності. Законом встановлювались вартість торгового патенту та порядок його придбання і використання. Разом з введенням плати за діяльність у зазначених сферах законодавець передбачив пільги для окремих суб'єктів підприємницької діяльності та пільги щодо торгівлі товарами першої необхідності національного виробництва. Зокрема, дія цього Закону не поширювалась на торговельну діяльність підприємств та організацій системи Укоопспілки та на торгівлю товарами власного виробництва (фірмову торгівлю) вітчизняними товаровиробниками (частина третя статті 1).