З 1 листопада 2002 року по 7 квітня 2003 року у 20 країнах світу зареєстровано понад 2400 випадків тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), з яких 89 закінчилися смертю. Найбільшу кількість випадків захворювання зареєстровано: Китай - 1220 випадків, з них летальних - 49; Гонконг (спеціальний адміністративний район Китаю) - 800 випадків, з них летальних - 20; Сінгапур - 101 випадок, з них летальних - 6; В'єтнам - 59 випадків, з них летальних - 4; Тайвань - 15 випадків; США - 115 випадків (дослідження продовжуються); Канада - 74 випадки, з них летальних - 7. Від 1 до 7 випадків захворювання зареєстровано у Таїланді, Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Італії, Румунії, Ірландії, Франції, Бельгії, Австралії, Іспанії, Бразилії та Малайзії (1 летальний).

Основні клінічні прояви захворювання: підвищення температури тіла вище 38 градусів, кашель, задишка, утруднене дихання. Для підтвердження випадків тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) слід брати до уваги наявність близького контакту з хворим на SARS протягом останніх 10 днів під час перебування в країнах, де зареєстровані випадки захворювання, та наявність пневмонії при проведенні рентгенологічного дослідження. Значна частина захворілих - медичні працівники і особи, що надавали медичну допомогу первинним хворим.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 2 квітня 2003 року переглянула свої рекомендації щодо недоцільності обмежень для пасажирів та надала рекомендації відкласти поїздки до китайської провінції Гуандун та Гонконгу. У ряді країн також введені обмежувальні заходи з рекомендацією населенню - без крайньої необхідності утриматися від поїздок до Китаю (насамперед до Гонконгу), Сінгапуру, В'єтнаму.

Разом з тим розповсюдження тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) у світі продовжується. В Україні подібних хворих не виявлено.

Враховуючи несприятливу епідемічну ситуацію у світі із захворюваністю на тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS), високий показник летальності (до 4 %), значну кількість країн, де реєструються випадки захворювання, та з метою недопущення занесення і поширення його на території України

1. Начальникам головних управлінь санітарно-епідеміологічного Бережнову С.П., організації медичної допомоги населенню Ждановій М.П., головному лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України Некрасовій Л.С., директорам Українського центру інформаційних технологій та національного реєстру Кортушину Г.Л., Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України ім. Л.В. Громашевського Сельніковій О.П. (за згодою) створити оперативну групу для координації заходів та узагальнення інформації щодо розповсюдження захворювань на SARS у світі та тієї, що надходить з регіонів, підготовки аналітичних матеріалів для інформування Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, органів центральної виконавчої влади, засобів масової інформації.

2. Начальнику управління міжнародних зв'язків Ценіловій Ж.В. здійснювати оперативну взаємодію з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та національними центрами епідеміологічного нагляду іноземних країн з питань розповсюдження тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS).

3. Головним позаштатним спеціалістам МОЗ України зі спеціальності "Інфекційні хвороби" Руденко А.О., зі спеціальності "Дитячі інфекційні хвороби" Крамарєву С.О., зі спеціальності "Епідеміологія" Фролову А.Ф. терміново (до 9 квітня 2003 р.) розробити та надати МОЗ України інформаційний лист щодо епідеміології, клініки, лікування та профілактики тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS).

4. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, водного, повітряного, залізничного транспорту:

4.1. Вважати тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS) небезпечною інфекційною хворобою неясної етіології та керуватися: