Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни - суддя-доповідач,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

за участю уповноважених за дорученням представників суб'єкта права на конституційне подання Шишкіна Віктора Івановича, народного депутата України, заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, члена Вищої ради юстиції, Шинкаря Олександра Івановича, керівника Секретаріату Вищої ради юстиції, а також залучених до участі у розгляді цієї справи Селіванова Анатолія Олександровича - Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному Суді України; Носова Владислава Васильовича - Постійного представника Президента України в Конституційному Суді України; Кривенка Віктора Васильовича - судді Верховного Суду України; Лукашової Надії Павлівни - начальника Управління з питань судово-правової реформи та роботи із законопроектами Верховного Суду України; Хандуріна Миколи Івановича - заступника Міністра юстиції України (на час слухання справи),

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України стосовно внесення Вищою радою юстиції подань про призначення суддів на посади.

Приводом для розгляду справи відповідно до статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення зазначеного положення статті 131 Конституції України.

Підставою для розгляду справи згідно з частиною першою статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність в офіційній інтерпретації змісту положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Малинникову Л.Ф., пояснення Шишкіна В.І., Шинкаря О.І., Селіванова А.О., Носова В.В., Кривенка В.В., Лукашової Н.П., Хандуріна М.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Вища рада юстиції - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про офіційне тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України. За змістом викладеного в конституційному поданні правового обгрунтування Вища рада юстиції порушує питання про офіційне тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції Україні лише у частині внесення нею подань про призначення суддів на посади.

На думку суб'єкта права на конституційне подання, зазначене положення Конституції України необхідно розуміти так, що Вища рада юстиції вносить такі подання Президенту України щодо першого призначення на посаду судді, а Верховній Раді України - стосовно обрання суддів безстроково. До відання Вищої ради юстиції також має належати внесення подань про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників та про звільнення їх з цих посад.

Як зазначив автор конституційного подання, в пункті 1 частини першої статті 131 Конституції України передбачено, що Вища рада юстиції вносить "подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад". У зв'язку з цим суб'єкт права на конституційне подання робить висновок, що оскільки щодо повноважень Вищої ради юстиції вжито термін "призначення", то це дає підстави вважати, що під зазначеним терміном розуміється внесення Вищою радою юстиції подань як про перше призначення на посаду судді, так і про обрання суддів Верховною Радою України безстроково. Проте статтями 3, 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вищій раді юстиції надано право внесення подання Президенту України про перше призначення на посаду професійного судді. Зазначеним Законом цьому органу надано право на звернення до Верховної Ради України з поданням про звільнення суддів з посади (стаття 31 Закону), а що ж до внесення подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково, то такої норми немає.

Таким чином, Вища рада юстиції вважає, що виходячи зі статусу, закріпленого статтею 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції", вона частково обмежена у повноваженнях - усунена від участі у формуванні суддівського корпусу Верховною Радою України.

Аналіз понять "призначення", "перше призначення" та "обрання", які вживаються у статтях 85, 126, 128 Конституції України, на думку суб'єкта права на конституційне подання, свідчить про їх використання як синонімів, оскільки суддя наділяється в конституційному порядку одним і тим же повноваженням - здійснення правосуддя, а ці призначення різняться лише за формою.

Вища рада юстиції звертає увагу й на те, що в пункті 1 частини першої статті 131 Конституції України не вживається ні термін "перше призначення", ні термін "обрання", а застосовується узагальнене поняття - "призначення", яке увібрало в себе терміни "перше призначення" та "обрання". Крім цього, не конкретизується орган, якому має вноситися подання.

Зважаючи на те, що в пункті 1 частини першої статті 131 Конституції України вживається поняття "призначення суддів на посади", Вища рада юстиції дійшла висновку, що до її відання належить також добір кандидатів на посади голів судів загальної юрисдикції та їх заступників і внесення подань про призначення суддів на ці посади та звільнення їх з цих посад. Це стало підставою для клопотання про офіційне тлумачення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України щодо того, чи належить до відання Вищої ради юстиції також внесення подання про призначення суддів на адміністративні посади - голів судів, їх заступників - та про їх звільнення.

2. Голова Верховної Ради України, заперечуючи доводи суб'єкта права на конституційне подання стосовно надання права Вищій раді юстиції вносити подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково, у письмовому поясненні зазначив, що не можна вважати переконливим твердження Вищої ради юстиції щодо вживання як синонімів у Конституції України понять "призначення" та "обрання", оскільки в пункті 1 частини першої статті 131 Конституції України йдеться про повноваження Вищої ради юстиції вносити Президенту України подання про перше призначення на посаду професійного судді.

У той же час, на думку Голови Верховної Ради України, аналіз положень Конституції України дає підстави для висновку, що Вища рада юстиції може вносити подання про призначення голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення їх з цих посад.

Не погоджуючись з викладеними у конституційному поданні доводами, Верховний Суд України вважає необгрунтованим посилання Вищої ради юстиції на те, що положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України відносить до відання цього органу внесення до Верховної Ради України подання про обрання суддів безстроково. Зазначає, що така позиція Вищої ради юстиції має на меті розширити її конституційні повноваження. Терміни "призначення", "перше призначення" та "обрання" не є синонімами, оскільки визначають різні за змістом процедури.

3. У процесі розгляду справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України Шишкін В.І., підтвердивши доводи Вищої ради юстиції, викладені у конституційному поданні, звернув увагу на один з варіантів законопроекту про Вищу раду юстиції, в якому йшлося про те, що до повноважень Вищої ради юстиції належить подання і Президенту України про перше призначення на посаду судді, і Верховній Раді України про обрання суддів безстроково. Проте народні депутати України на підставі різних підходів до термінологічного визначення "призначення" цю пропозицію відхилили.

Шинкар О.І. також підтримав конституційне подання Вищої ради юстиції.

Селіванов А.О. наголосив, що позиція суб'єкта права на конституційне подання стосовно синонімічного розуміння понять "призначення" та "обрання" є необгрунтованою.

Носов В.В. зазначив, що виходячи із розширеного тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України Вища рада юстиції має право вносити подання як про перше призначення на посаду судді, так і про обрання на цю посаду безстроково. Що стосується призначення суддів на адміністративні посади, то, на його думку, це питання потребує законодавчого вирішення.

Хандурін М.І. визнав неприйнятною позицію Вищої ради юстиції і зауважив, що в положенні пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України йдеться лише про те, що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про перше призначення на посаду судді.

Кривенко В.В. та Лукашова Н.П. підтримали доводи Верховного Суду України, викладені у листі до Конституційного Суду України.

4. Виходячи із системного аналізу положень Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що з обгрунтуванням Вищої ради юстиції погодитися не можна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України до відання Вищої ради юстиції належить, зокрема, внесення подання про призначення суддів на посади. За змістом цього пункту зазначене положення поширюється на порядок заміщення посади судді судів загальної юрисдикції.

У статті 85 Конституції України стосовно повноваження Верховної Ради України з кадрових питань вживаються обидва поняття - "призначення" і "обрання". Рішення про призначення/обрання оформляються постановою Верховної Ради України. Але якщо поняття "обрання" застосовується лише до суддів судів загальної юрисдикції (пункт 27 частини першої статті 85, статті 127, 128 Конституції України), то поняття "призначення" - щодо інших посадових осіб (пункти 16, 17, 18, 19, 20, 21, 26 частини першої статті 85, частина друга статті 131 Конституції України).