1. Доповнити пункт 1 наказу Міністра оборони України від 2 червня 1994 року N 145 "Про додаткові заходи щодо організації поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби" абзацами такого змісту:

"організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, здійснювати згідно з вимогами Інструкції про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (додаток до наказу);

патолого-анатомічні (судово-медичні) дослідження і бальзамування тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, проводити:

у військово-медичних закладах Міністерства оборони України - з використанням медичного майна поточного постачання, а в разі необхідності - із залученням коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків цих закладів на придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів;

у медичних закладах інших міністерств і центральних органів виконавчої влади - за рахунок коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків Міністерства оборони України на медичне обслуговування. В цих випадках командирами військових частин, в яких проходили службу загиблі (померлі) військовослужбовці, подаються за встановленим порядком рахунки і протоколи досліджень (бальзамування) до органу управління медичної служби відповідного виду Збройних Сил, оперативного командування, який зобов'язаний здійснити оплату за поданими рахунками протягом десяти діб".

2. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України - начальника медичної служби Збройних Сил України.

3. Наказ розіслати до окремої військової частини.

1. Загальні положення

1.1. Інструкція про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (далі - Інструкція) визначає порядок дій і обов'язки посадових осіб щодо організації зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Збройних Силах України (далі загиблих (померлих)).

1.2. Усі обов'язки, покладені цією Інструкцією на командирів військових частин, в яких проходили службу загиблі (померлі), поширюються на командирів військових частин, де військовослужбовці перебували у службовому відрядженні під час загибелі (смерті).

2. Порядок направлення тіл загиблих (померлих) до патолого-анатомічних (судово-медичних) закладів (відділень)

2.1. Тіло загиблого (померлого) після констатації факту біологічної смерті повинне дві години знаходитись у палаті чи в іншому приміщенні. Не пізніше 4 годин з моменту смерті та після її констатації труп повинен бути доставлений в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення), обладнаний холодильною камерою або з прохолодним приміщенням, яке призначене для зберігання трупів.

2.2. Доставка тіла загиблого (померлого) військовослужбовця в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) здійснюється на ношах автомобільним транспортом під наглядом медичного працівника. Разом з трупом військовослужбовця начальнику патолого-анатомічного (судово-медичного) закладу (відділення) подаються відповідні документи (історія хвороби, медична книжка), оформлені в установленому порядку. Патолого-анатомічне (судово-медичне) дослідження загиблих (померлих) проводиться після констатації біологічної смерті у терміни не пізніше однієї доби з моменту смерті, включаючи віддалені гарнізони.

2.3. За необхідності перевезення група на далеку відстань у теплу пору року або у разі неможливості організації зберігання трупа в умовах, зазначених в пункті 2.1. Інструкції, або за інших обставин, які можуть призвести до прискореного розкладання тканин трупа до поховання, тіло загиблого (померлого) підлягає бальзамуванню в патолого-анатомічних (судово-медичних) закладах (відділеннях). Необхідність проведення бальзамування тіл загиблих (померлих) в кожному конкретному випадку визначається посадовою особою, яка відповідає за зберігання тіла загиблого (померлого), разом з посадовою особою, яка відповідає за безпосереднє проведення бальзамування.

2.4. У разі проведення патолого-анатомічних (судово-медичних) досліджень фахівцем-військовослужбовцем або працівником Збройних Сил України бальзамування тіла загиблого (померлого) проводиться цим фахівцем.

2.5. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця у військово-лікувальному закладі Міністерства оборони України організація матеріального забезпечення бальзамунання покладається на командира (начальника) військово-лікувального закладу. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця за межами військово-лікувального закладу Міністерства оборони України організація матеріального забезпечення бальзамування покладається на командира військової частини, в якій проходив службу загиблий (померлий), або військового комісара адміністративної одиниці, де військовослужбовець перебував у відпустці.