Відповідно до підпункту 10 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказую:

1. Затвердити Зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоров'я", затвердженого та впровадженого в дію наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 117, що додаються.

2. Управлінню медичних кадрів, освіти і науки (Сергію Убогову) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров'я України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ірину Микичак.

1. У підрозділі "Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)" розділу "Професіонали":

1) в абзацах сьомих пунктів 2 - 3, 9, 21 - 23, 75, 92 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

2) в абзацах восьмих пунктів 1, 5 - 6, 8, 10 - 11, 13 - 19, 24 - 26, 31 - 71, 73 - 74, 76 - 80, 82, 84 - 91, 93 - 94, 96, 98 - 99 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

3) в абзаці восьмому пункту 7 після речення першого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

4) в абзаці дев'ятнадцятому пункту 27 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

5) в абзацах п'ятнадцятих пунктів 28, 30 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

6) в абзаці чотирнадцятому пункту 29 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

7) в абзаці тридцять третьому пункту 95 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

8) в абзаці тридцять першому пункту 100 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

9) пункти 63, 64 викласти у такій редакції:

Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію психологічної допомоги населенню.

Здійснює психопрофілактику серед людей груп ризику щодо розвитку психічних, психосоматичних та поведінкових розладів, психодіагностику, лікування і медико-психологічну реабілітацію пацієнтів з різними соматичними захворюваннями спільно з відповідними лікарями-спеціалістами, пацієнтів з різними видами психічних, психосоматичних та поведінкових розладів, надає їм медико-психологічну допомогу, в тому числі телемедичне консультування. Здійснює заходи з психопрофілактики професійного вигорання працівників закладу охорони здоров'я та пацієнтів. Надає медико-психологічну допомогу особам різного віку, які її потребують. Планує роботу та аналізує її результати. Керує роботою молодших спеціалістів з медичною освітою. Веде лікарську документацію, в тому числі в електронній формі. Бере участь в поширенні медико-психологічних знань серед населення щодо психогігієни. Дотримується принципів медичної етики і деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень, в тому числі обов'язково проходить супервізії (професійну допомогу та підтримку, спрямовану на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи) індивідуально або в групі.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію психологічної допомоги населенню; основи права в медицині; принципи медичної етики і деонтології; права, обов'язки та відповідальність лікаря-психолога; медико-біологічні та клінічні науки на рівні лікаря-спеціаліста; основи психофармакології та психофармакокінетики; основні види і методи психотерапії, сучасні методи психодіагностики, психопрофілактики, лікування та реабілітації; клініку основних психічних, психосоматичних соматопсихічних розладів; загальні та спеціальні методи обстеження пацієнтів, трактування даних цих обстежень; загальну, клінічну та соціальну психологію, патопсихологію, нейропсихологію, основи етнокультуральних особливостей; засади проведення трудової, військово-лікарської та судово-психологічної експертизи; форми і технології дистанційної роботи; правила оформлення медичної документації, в тому числі в електронній формі; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.

Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Лікар-психолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія" вимагається проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей, крім спеціальностей стоматологічного, медико-профілактичного, лабораторного профілю, з наступною спеціалізацією за фахом "Медична психологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Лікар-психолог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія" вимагається проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей, крім спеціальностей стоматологічного, медико-профілактичного, лабораторного профілю, з наступною спеціалізацією за фахом "Медична психологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Лікар-психолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія" вимагається проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей, крім спеціальностей стоматологічного, медико-профілактичного, лабораторного профілю, з наступною спеціалізацією за фахом "Медична психологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Лікар-психолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія" вимагається проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей, крім спеціальностей стоматологічного, медико-профілактичного, лабораторного профілю, з наступною спеціалізацією за фахом "Медична психологія". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.

Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію психотерапевтичної допомоги населенню.

Визначає мету та планує психотерапевтичне лікування. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів з різними видами психічних, психосоматичних і поведінкових розладів, а також особам, які знаходяться в життєвих кризових станах, надає їм швидку та невідкладну психотерапевтичну і медико-психологічну допомогу, в тому числі телемедичне консультування, здійснює профілактику тривожних та депресивних станів. Планує роботу та аналізує її результати. Керує роботою молодших спеціалістів з медичною освітою. Веде лікарську документацію, в тому числі в електронній формі. Бере активну участь в поширенні медико-психологічних знань серед населення щодо психогігієни. Дотримується принципів медичної етики і деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень, в тому числі обов'язково проходить супервізії (професійну допомогу та підтримку, спрямовану на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи) індивідуально або в групі.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію психотерапевтичної допомоги населенню; основи права в медицині; принципи медичної етики і деонтології; права, обов'язки та відповідальність лікаря-психотерапевта; показники роботи закладів охорони здоров'я; теорію та практично-методичні основи психотерапії; основні види та методи психотерапії в клініці психічних і поведінкових та соматичних захворювань; специфіку і форми індивідуальної, групової та сімейної психотерапії; особливості проведення психотерапії з урахуванням етнокультуральних особливостей і віку пацієнтів (дорослі, діти та особи похилого віку); основні психопатологічні симптоми та синдроми; сучасну класифікацію, етіологію, патогенез, діагностику та диференційну діагностику психічних та поведінкових розладів; основи організації швидкої та невідкладної психіатричної допомоги дорослому населенню та дітям; встановлення та підтримка психотерапевтичних стосунків з пацієнтами; засади проведення трудової, військово-лікарської та судово-психологічної експертизи; форми і технології дистанційної роботи; правила оформлення медичної документації, в тому числі в електронній формі; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.

Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Лікар-психотерапевт вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Психіатрія" або "Неврологія", або "Внутрішні хвороби" або "Загальна практика - сімейна медицина" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія" вимагається проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія", спеціалізації за фахом "Психіатрія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Лікар-психотерапевт I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Психіатрія" або "Неврологія", або "Внутрішні хвороби" або "Загальна практика - сімейна медицина" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія" вимагається проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія", спеціалізації за фахом "Психіатрія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Лікар-психотерапевт II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Психіатрія" або "Неврологія", або "Внутрішні хвороби" або "Загальна практика - сімейна медицина" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія" вимагається проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія", спеціалізації за фахом "Психіатрія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Лікар-психотерапевт: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія". Проходження інтернатури за спеціальністю "Психіатрія" або "Неврологія", або "Внутрішні хвороби" або "Загальна практика - сімейна медицина" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". У разі здобуття вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медична психологія" або "Медична та психологічна реабілітація", або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (магістр) у галузі знань "Медицина" за спеціальністю "Медична психологія" вимагається проходження інтернатури за спеціальністю "Медична психологія", спеціалізації за фахом "Психіатрія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.".

10) пункт 82 викласти у такій редакції:

Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію системи токсикологічної допомоги, системи громадського здоров'я та медико-санітарної регламентації хімічних факторів середовища життєдіяльності населення, гігієнічної регламентації.

Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим з гострими і хронічними отруєннями хімічної етіології, в тому числі екстрену. Застосовує сучасні методи токсикологічного дослідження, діагностики та лікування. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей. Дотримується принципів медичної етики і деонтології. Керує роботою молодших спеціалістів з медичною освітою. Планує роботу і проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію, в тому числі в електронній формі. Бере участь в поширенні медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; організацію системи токсикологічної допомоги, системи громадського здоров'я та медико-санітарну регламентацію хімічних факторів середовища життєдіяльності населення; принципи токсикології; основи молекулярної та клітинної токсикології; процеси кінетики хімічних речовин (поглинання, розподіл, метаболізм, екскреція); патологічні прояви токсичного ефекту; класифікацію отруйних речовин і отруєнь; методи діагностики та лікування отруєнь, аферентної і еферентної детоксикації, реабілітації, диспансеризації, експертизу стійкої і тимчасової непрацездатності при гострих і хронічних отруєннях; принципи застосування і розробки антидотів; основи токсикологічного експерименту; методи тестування "in vitro"; комп'ютерні методи моделювання у сфері токсикології "in silico"; методи статистичних досліджень в токсикології; принципи епідеміологічних досліджень в токсикології; характеристику основних забруднювачів навколишнього середовища та їх вплив; механізми формування органотоксичності; основні принципи та методи з оцінки ризику в регуляторних процесах для різних категорій хімічних речовин; аналітичні методи ідентифікації та кількісного визначення хімічних речовин у різних матрицях; основи фармацевтичної, криміналістичної і військової токсикології; принципи організації медичної допомоги при масових отруєннях та хімічних катастрофах; санітарно-освітні заходи щодо профілактики отруєнь; правила оформлення медичної документації, в тому числі в електронній формі; методи сучасного інформаційного забезпечення в токсикології; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.

Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону"Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Лікар-токсиколог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія", або "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за лікарською спеціальністю з наступною спеціалізацією за спеціальністю "Токсикологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Лікар-токсиколог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія", або "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за лікарською спеціальністю з наступною спеціалізацією за спеціальністю "Токсикологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Лікар-токсиколог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія", або "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за лікарською спеціальністю з наступною спеціалізацією за спеціальністю "Токсикологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Лікар-токсиколог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Лікувальна справа" або "Педіатрія", або "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за лікарською спеціальністю з наступною спеціалізацією за спеціальністю "Токсикологія". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.".

2. У підрозділі "Професіонали в галузі фармації" розділу "Професіонали":

1) у пункті 1:

в абзаці першому в реченні п'ятнадцятому слова "середнього фармацевтичного персоналу" замінити на слова "асистентів фармацевта";

в абзаці першому після речення п'ятнадцятого доповнити реченнями такого змісту: "Організовує і проводить профілактичні щеплення. Проводить медичний огляд перед щепленням. Здійснює діагностику та нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів, в тому числі медичних імунобіологічних препаратів, в разі проведення профілактичних щеплень.";

в абзаці другому після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Правила оформлення медичної документації, у тому числі в електронній формі; нормативно-правові акти у сфері вакцинопрофілактики населення, в разі проведення профілактичних щеплень.";

2) у пункті 3:

в абзаці першому після речення чотирнадцятого доповнити реченнями такого змісту: "Організовує і проводить профілактичні щеплення. Проводить медичний огляд перед щепленням. Здійснює діагностику та нагляд за побічними реакціями / діями лікарських засобів, в тому числі медичних імунобіологічних препаратів, в разі проведення профілактичних щеплень.";

в абзаці другому після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Правила оформлення медичної документації, у тому числі в електронній формі; нормативно-правові акти у сфері вакцинопрофілактики населення, в разі проведення профілактичних щеплень.";

3) у пункті 4:

в абзаці першому після речення чотирнадцятого доповнити реченнями такого змісту: "Організовує і проводить профілактичні щеплення. Проводить медичний огляд перед щепленням. Здійснює діагностику та нагляд за побічними реакціями / діями лікарських засобів, в тому числі медичних імунобіологічних препаратів, в разі проведення профілактичних щеплень.";

в абзаці другому після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Правила оформлення медичної документації, у тому числі в електронній формі; нормативно-правові акти у сфері вакцинопрофілактики населення, в разі проведення профілактичних щеплень.".

3. У підрозділі "Професіонали в галузі стоматології" розділу "Професіонали":

1) в абзаці двадцять сьомому пункту 1 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

2) в абзаці двадцять першому пункту 2 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

3) в абзаці тринадцятому пункту 3 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

4) в абзаці чотирнадцятому пункту 6 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

5) в абзаці двадцять п'ятому пункту 4 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

6) в абзаці п'ятдесят третьому пункту 7 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

7) в абзаці дванадцятому пункту 5 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

8) в абзаці сьомому пункту 8 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.".

4. У підрозділі "Професіонали в галузі медико-профілактичної справи" розділу "Професіонали":

1) в абзацах восьмих пунктів 1 - 2, 4 - 7, 9, 11 - 14 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

2) в абзаці дев'ятому пункту 3 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

3) в абзаці сьомому пункту 10 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

4) пункт 8 викласти у такій редакції:

Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію системи громадського здоров'я.

Забезпечує здійснення епідеміологічного нагляду та аналізу. Бере участь у проведенні оцінки ризиків для здоров'я і санітарно-епідемічного благополуччя населення та у проведенні за результатами такої оцінки відповідних профілактичних, обстежувальних, консультаційних та інших заходів, наданні рекомендацій щодо усунення ризиків у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення. Займається встановленням причинно-наслідкових зв'язків виникнення та поширення інфекційних хвороб, у тому числі інфекцій, що пов'язані з наданням медичної допомоги, масових неінфекційних хвороб, уражень та отруєнь. Бере участь у підготовці пропозицій, планів дій та рекомендацій щодо здійснення заходів, спрямованих на поліпшення показників здоров'я і благополуччя населення та вдосконалення системи громадського здоров'я. Здійснює збір та обробку даних епідеміологічного нагляду та внесення інформації до відповідних баз даних. Бере участь у реагуванні на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров'я, у тому числі у розслідуванні спалахів та випадків інфекційних хвороб. Бере участь в роботі в осередках інфекційних хвороб (епідеміологічне обстеження, лікувальні, медико-санітарні заходи, у тому числі дезінфекційні). Здійснює періодичний аналіз детермінант здоров'я, заходів впливу на детермінанти здоров'я та заходів, спрямованих на запобігання виникненню, зменшення та подолання нерівності щодо здоров'я. Проводить моніторинг заходів щодо зміцнення здоров'я, показників рухової активності, статевого та репродуктивного здоров'я, психічного здоров'я населення у регіоні. Бере участь у проведенні розслідування випадків професійних захворювань та проводить оцінку ризиків, пов'язаних з умовами праці. Бере участь у підготовці та оприлюднення звітів про стан здоров'я, епідемічну ситуацію та показники середовища життєдіяльності. Бере участь в організації навчання та проведення інформаційно-просвітницьких заходів з питань громадського здоров'я. Сприяє виконанню оперативних функцій громадського здоров'я. Керує роботою помічників лікаря-епідеміолога. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я; організацію системи громадського здоров'я; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-епідеміолога; основні принципи епідеміологічного нагляду і аналізу інфекційних та неінфекційних хвороб; основні принципи профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб, виявлення джерел збудників інфекційних хвороб і боротьби з інфекційними хворобами, ліквідації їх осередків; принципи проведення епідеміологічних розслідувань випадків та спалахів інфекційних хвороб; лабораторні та інструментальні методи санітарно-епідеміологічного обстеження; сучасні епідеміологічні та соціально-гігієнічні методики збору і медико-статистичного аналізу інформації про показники здоров'я різних груп (вікові, соціальні, професійні тощо) населення; методи оцінки природних і медико-соціальних факторів середовища в розвитку хвороб серед різних груп (вікові, соціальні, професійні тощо) населення, оцінки ефективності протиепідемічних заходів; методи визначення колективного імунітету, основи імунології; засоби специфічної імунопрофілактики; Національний календар щеплень, препарати і схеми імунізації, постійні та тимчасові протипоказання до здійснення вакцинопрофілактики; терміни госпіталізації та карантину при різних захворюваннях, диспансерного нагляду за особами, які перенесли інфекційні захворювання, та такими, що мали контакт з хворими, порядок їх лабораторного обстеження та допущення до роботи декретованого контингенту населення; заходи з нагляду за станом здоров'я населення з використанням міжсекторального підходу; особливості інфекцій, що пов'язані з наданням медичної допомоги; правила оформлення медичної документації, у тому числі в електронній формі; форми та методи санітарно-просвітницької діяльності серед різних груп населення; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.

Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Лікар-епідеміолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Епідеміологія" або спеціалізація за фахом "Епідеміологія" після проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей. Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Лікар-епідеміолог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Епідеміологія" або спеціалізація за фахом "Епідеміологія" після проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей. Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Лікар-епідеміолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Епідеміологія" або спеціалізація за фахом "Епідеміологія" після проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей. Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Лікар-епідеміолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина" або "Педіатрія", або напряму підготовки "Медицина" за спеціальністю "Медико-профілактична справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Епідеміологія" або спеціалізація за фахом "Епідеміологія" після проходження інтернатури за однією з лікарських спеціальностей. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.".

5. У підрозділі "Інші професіонали в галузі медицини" розділу "Професіонали":

1) в абзацах восьмих пунктів 1 - 23 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

2) в абзаці дев'ятому пункту 24 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.";

3) в абзаці двадцять четвертому пункту 25 після речення другого доповнити реченням такого змісту: "Безперервний професійний розвиток.".

6. Підрозділ "Професіонали з вищою немедичною освітою медико-профілактичної справи у сфері охорони здоров'я" розділу "Професіонали" доповнити новим пунктом 3 такого змісту:

Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію системи громадського здоров'я.

Організовує та проводить технічні дослідження факторів навколишнього середовища (хімічних, фізичних, біологічних, радіаційних). Здійснює якісний та кількісний вимір (дослідження) небезпечних та потенційно небезпечних для людини факторів навколишнього природного, виробничого та соціального середовища та біологічного матеріалу. Розробляє схему аналізу: вибір методів дослідження, порядок відбору проб, транспортування, зберігання, розрахунок результатів, їх математична обробка. Здійснює підготовку зразків та проб матеріалу для досліджень. Аналізує хід дослідження та отримані результати. Організовує та проводить лабораторні дослідження за хімічними методами об'єктів навколишнього середовища, виробничого середовища, харчових продуктів. Встановлює вміст небезпечних та потенційно небезпечних хімічних речовин та сполук у зразках та пробах матеріалу з використанням сучасних технологій, вимірювальної та аналітичної апаратури. Проводить розробку випробування щодо виявлення потенційно небезпечних та шкідливих для людини властивостей та якостей продукції виробничого призначення, товарів народного споживання, хімічних та біологічних сполук для здійснення гігієнічної сертифікації, гігієнічної експертизи, державної реєстрації речовин та продукції, товарів, матеріалів. Бере участь у проведенні аналізу результатів вимірювань (досліджень) та готує в установленому порядку висновок за результатами вимірювань (досліджень) при проведенні санітарно-епідеміологічних експертиз, розслідувань, обстежень, токсикологічних, гігієнічних та інших видів оцінок, здійснює внутрішній та зовнішній контроль якості вимірювань. Здійснює вимірювання фізичних факторів (вібрації, шуму, освітлення, мікроклімату, ультра-, інфразвуку, іонізуючих випромінювань та інших електромагнітних полів), використовуючи сучасні методи радіометричних, дозиметричних та спектрометричних досліджень. Організовує та проводить калібрування вимірювальних приладів, забезпечує точність та безпеку хімічних і фізичних методів, що використовуються у дослідженнях. Впроваджує в роботу систему управління якості за стандартами ISO. Бере участь у проведенні арбітражних досліджень, акредитації лабораторій. Залежно від рівня організаційної структури лабораторного підрозділу бере участь у наданні методичної та практичної допомоги іншим лабораторіям. Планує роботу, веде необхідну технічну документацію.