Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 розділу VIII. "Прикінцеві положення" Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років"

1. Затвердити Положення про визначення нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, Положення про встановлення заставних цін на сільськогосподарську продукцію та Порядку ціноутворення на сільськогосподарську продукцію з урахуванням норми прибутку, що додаються.

2. Департаменту стратегії розвитку аграрної економіки (Дробот) забезпечити подання у встановленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації застосувати зазначені Положення та Порядок при проведенні обрахувань нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та вирішення питань ціноутворення.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Державного секретаря Лузана Ю.Я.

1. Це Положення розроблене відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 розділу VIII. "Прикінцеві положення" Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років".

Положення поширюється на Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, управління сільського господарства і продовольства обласних, районних та Севастопольської міської державних адміністрацій, сільськогосподарські підприємства всіх форм власності.

Воно застосовується:

на галузевому та регіональному рівнях - для визначення галузевих (регіональних) нормативних витрат при оцінці стану та прогнозуванні ситуації на ринку того чи іншого виду продукції, обрахуванні, при необхідності, розмірів державної підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників, запровадженні державного регулювання цін шляхом встановлення, зокрема заставних цін (цін підтримки) та мінімальних цін на найважливіші види сільськогосподарської продукції;

на рівні сільськогосподарських підприємств - для розрахунку нормативних витрат на виробництво конкретних видів продукції з метою співставлення їх з ринковими цінами, своєчасного виявлення і усунення причин відхилення фактичних виробничих витрат від нормативних.

2. Галузеві (регіональні) нормативні витрати - це сума витрат суб'єктів господарювання в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, визначена на основі суспільно необхідних по галузі нормативних витрат, продуктивності землі і тварин. Вони встановлюються з урахуванням нормативної продуктивності землі і тварин, для чого використовуються результати обстежень галузевих науково-дослідних установ щодо агрохімічної оцінки земель, породних якостей тварин та потенційних можливостей сільськогосподарських культур і тварин.

Нормативні витрати на рівні сільськогосподарських підприємств - це витрати за конкретних природно-кліматичних і організаційно-технологічних умов виробництва та нормативної продуктивності землі і тварин, діючих норм виробітку та витрат праці, матеріально-технічних і інших ресурсів.

Основою для їх визначення є технологічні карти, на підставі яких за статтями витрат обраховується загальна сума витрат виробництва у натуральному та грошовому виразі на гектар площі посіву культур, голову тварин та одиницю відповідної продукції.

3. Оперативне визначення собівартості продукції рослинництва і тваринництва здійснюються шляхом обрахування статей витрат наведених в додатку 1 в натуральних показниках і грошовому виразі.

4. У витратах на оплату праці враховуються як прямі витрати часу, тобто безпосередньо пов'язані з технологією виробництва, так і непрямі, які згідно з діючим порядком калькулювання продукції відносяться на відповідні культури і групи тварин через послуги автотранспорту, тракторного парку, електро-, водо-, теплопостачання, ремонтні роботи, загальновиробничі, загальногосподарські і інші витрати та їх грошову оцінку.

При визначенні нормативних витрат на оплату праці середня оплата праці береться на рівні, що відповідає вимогам Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу України на відповідний період, але не нижче встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (365 грн. на 2002 рік).

5. Відрахування на соціальні заходи (пенсійне забезпечення, соціальне страхування та інші заходи) визначаються за встановленими чинним законодавством нормами від витрат на оплату праці.

6. Витрати на насіння (садивний матеріал) обраховуються за науково обгрунтованими нормами висіву (посадки) на 1 га з урахуванням якості, призначення посіву, попередника, технологічних особливостей і т.п. Вартість насіння (садивного матеріалу) розраховується виходячи з вартості використовуваного насіння (садивного матеріалу) власного виробництва та купленого. Частка купленого насіння (садивного матеріалу) приймається такою, яка фактично склалася в поточному році.

Вартість насіння (садивного матеріалу) власного виробництва визначається на рівні нормативних витрат за його фактичною собівартістю, а покупного - за цінами придбання на умовах франко-господарство.

7. Розрахунок вартості кормів базується на структурі використовуваних кормів, що фактично склалася, науково обгрунтованих нормативах їх витрат на одиницю продукції чи голову тварин з урахуванням їх продуктивності, вікових особливостей та вартості кормів власного виробництва з урахуванням витрат на внутрігосподарське їх переміщення з поля на постійне місце зберігання та за цінами їх придбання. Сюди відносяться також витрати на приготування кормів у кормоцехах та кормокухнях.

8. Вартість мінеральних добрив обчислюється, виходячи з науково обгрунтованих норм внесення за певної врожайності тієї чи іншої культури та цін їх придбання.

9. Вартість органічних добрив визначається, виходячи з науково обгрунтованих норм їх внесення, нормативно-розрахункових витрат на його збирання в господарстві (амортизації і поточного ремонту гноєсховищ та технічних засобів по видаленню гною з тваринницьких приміщень, затрат по збиранню, зберіганню і вилученню з гноєсховищ) та вартості підстилки.

10. Витрати на засоби захисту рослин і тварин обраховуються за діючими нормами та цінами придбання. У разі придбання цих засобів за валюту, їх вартість переводиться в гривні за діючим на момент розрахунку валютним курсом, визначеним Національним банком України.

11. Витрати пально-мастильних матеріалів визначаються за цінами придбання та нормативами використання згідно прийнятих технологій виробництва з урахуванням урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби і птиці тощо. До витрат пально-мастильних матеріалів, що пов'язані з виробництвом продукції тваринництва, включаються їх витрати на виробництво та транспортування кормів з місць постійного зберігання до кормоцехів (кормокухонь).

12. Витрати на споживання електроенергії обчислюються, виходячи з нормативів використання, згідно з технологією виробництва того чи іншого виду продукції та вартісної оцінки кВт-години за діючими тарифами, як електроенергії, одержаної зі сторони, так і власного виробництва.

13. Витрати в частині амортизації основних засобів, нематеріальних та необоротних активів обрахованої за діючими нормативами у процентах до їх балансової вартості на початок звітного періоду переносяться на створену за участю основних засобів продукцію чи виконані роботи (послуги) безпосередньо (по основних засобах вузькоспеціалізованого призначення) або пропорційно іншим показникам, які є підставою для розподілу амортизації (відпрацьованим тонно-кілометрам, виробленим умовним еталонним гектарам тощо).

14. Витрати на поточний ремонт основних засобів включаються до вартості кожного виду продукції (робіт, послуг) безпосередньо або розподіляються пропорційно обробленій площі чи обсягу інших виконаних робіт.

15. Плата за оренду майна, в тому числі й об'єктів, які складають пайові фонди майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, визначається відповідно до угод на оренду майна, укладених між власниками майна і орендарем. Орендна плата за майно або майнові частки (паї) розподіляється між конкретними об'єктами витрат згідно з критеріями віднесення амортизації на витрати виробництва. При цьому розмір плати за оренду майна не повинен бути меншим одного відсотка вартості майна або майнової частки (паю).

У разі, коли амортизація за орендовані основні засоби виробництва не передається орендодавцю, частина орендної плати в розмірі амортизації відраховується до спеціально створеного фонду відтворення орендованих основних засобів.

16. Плата за оренду земельних ділянок або часток (паїв) визначається за угодами між власником цих ділянок або часток (паїв) і орендарем і відноситься на гектар орендованих площ. При цьому розмір плати за оренду земельних ділянок або часток (паїв) не повинен бути меншим півтора відсотка, визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної ділянки або частки (паю) для орендодавців, що є працівниками сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, яким вони надали в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення чи земельні частки (паї) та двох відсотків - для орендодавців, що не є працівниками сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, яким вони надали в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення чи земельні частки (паї).

17. До інших матеріальних витрат відносяться нормативні витрати, пов'язані з виробництвом певної продукції і не передбачені жодною з вищенаведених статей витрат (знос спецодягу та спецвзуття, витрати на штучне запліднення тварин, витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин, витрати, пов'язані з використанням природних ресурсів тощо). Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться до витрат по відповідних сільськогосподарських культурах та видах тварин.

18. Розмір плати за користування позичками банків визначається, виходячи з суми взятого кредиту, періоду користування кредитом, передбаченого угодою (договором) між клієнтом та банком банківського проценту з розподілом витрат відповідно до напрямків їх використання.