Розглянувши стан кадрового забезпечення аграрного сектора економіки держави в умовах поглиблення процесів реформування сільського господарства на основі приватної власності на землю і майно, основні напрями удосконалення системи підготовки фахівців нової генерації у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти та з метою формування якісно нового кадрового потенціалу в АПК

1. Затвердити Програму "Кадри АПК - 2004" (додається).

2. Керівникам державних департаментів, департаментів та інших структурних підрозділів міністерства. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, керівникам вищих аграрних закладів та закладів післядипломної освіти забезпечити безумовне виконання у встановлені строки заходів, визначених Програмою.

3. Державним департаментам продовольства, рибного господарства і ветеринарної медицини, Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій розглянути на засіданнях колегій питання роботи з кадрами та визначитись із додатковими заходами, спрямованими на поліпшення забезпечення агропромислового виробництва галузей та регіонів висококваліфікованими фахівцями, створення умов для зміцнення кадрового потенціалу, їх підготовки та систематичного підвищення кваліфікації.

4. Департаменту кадрової політики, аграрної освіти та науки (Мельник) спрямувати організаторську роботу на реалізацію Програми "Кадри АПК-2004".

5. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Лузана Ю.Я.

Реалізація стратегічних напрямків аграрної політики, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки країни, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, глибоке реформування сільського господарства на засадах приватної власності на землю та майно, створення умов для вільного вибору видів виробничої діяльності, посилення державного впливу на оздоровлення економічного стану сільгосппідприємств, активізацію інвестиційної діяльності та проведення активної соціальної політики на селі, значною мірою залежить від кадрового потенціалу галузі, рівня підготовки фахівців, зайнятих на всіх ділянках агропромислового виробництва.

Кризова ситуація, яка охопила всі галузі агропромислового комплексу, потребує докорінних змін в системі управління та організації ведення виробництва, забезпечення опосередкованого державного управління економікою, удосконалення ринкових механізмів цінового регулювання, відновлення та розвитку ресурсного потенціалу, продовження земельної реформи з першочерговим вирішенням питань прав власності на землю.

В основу розробки зазначеної програми покладені положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту", розробленої відповідно до положень послання Президента України до Верховної Ради України 22 лютого 2000 року "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки", складовою частиною якої є збереження і поступове нарощування кадрового потенціалу. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", а також Концепція кадрового забезпечення агропромислового комплексу до 2010 року, схвалена рішенням колегії Міністерства агропромислового комплексу України, наказ від 29 грудня 1999 року N 381.

Програма передбачає заходи, спрямовані на задоволення потреб аграрного сектора у висококваліфікованих фахівцях, створення умов сільській молоді для здобуття вищої та професійно-технічної освіти, підготовку резерву кадрів та роботу з державними службовцями, забезпечення ступеневого і безперервного навчання, упорядкування мережі аграрних закладів освіти, зміцнення їх навчально-матеріальної та наукової бази, інтеграцію у світову освітянську систему.

В системі агропромислового комплексу за станом на 1 січня 2000 року було зайнято 344,5 тис. фахівців, в тому числі на виробництві - 330,4 тис. керівників і спеціалістів. Безпосередньо в сільському господарстві на цих посадах працює 311,6 тис. чол. і за останні п'ять років їх кількість зменшилась майже на 17 відсотків. Серед 75 тис. керівників сільськогосподарських підприємств і головних спеціалістів тільки 63 відсотки мають повну вищу освіту, а питома вага працюючих фахівців пенсійного віку сягнула за 7 відсотків, тоді як в 1995 році вона знаходилась в межах 5 відсотків.

Враховуючи процеси реформування сільськогосподарських підприємств, необхідність нарощення обсягів виробництва, середньорічну плинність фахівців, заміщення вакантних посад, практиків та осіб пенсійного віку, розрахункова потреба у підготовці спеціалістів різних рівнів складає біля 50 тис. чол. в рік.

Аграрними навчальними закладами I-IV рівнів акредитації щорічно із денної і заочної форм навчання випускається 43 тис. спеціалістів, в тому числі 33,6 тис. чол. за державним замовленням. Зазначені обсяги підготовки не можуть повною мірою забезпечити ротацію кадрів. В той же час, підготовка фахівців за окремими напрямами перевищує їх реальну потребу, вимагають змін у змісті їх навчання реформи, що проводяться в АПК.

2.1. Проводити щорічне функціональне обстеження структурних підрозділів міністерства і за його результатами вносити зміни до його організаційної структури.

2.2. На основі нової редакції Типового положення про кадрову службу органів виконавчої влади розробити Положення про кадрову службу Міністерства аграрної політики, в якому передбачити посилення її ролі, зміцнення й удосконалення діяльності.

2.3. Запровадити єдиний порядок проведення відкритого конкурсу та стажування зі складанням іспиту при прийнятті на державну службу в міністерстві на основі кваліфікаційно-професійних характеристик посад державних службовців, перейти на проведення атестації державних службовців один раз в три роки, їх ротації на окремих посадах та щорічну оцінку виконання ними своїх обов'язків і завдань.

2.4. Запровадити належне функціонування та розвиток єдиної державної комп'ютерної мережі "Кадри", передбачивши використання в ній відповідних засобів моніторингу ефективності кадрового потенціалу міністерства.

2.5. Організувати у вищих навчальних закладах відбір талановитої молоді, яка цікавиться питаннями державного управління, та її поглиблену підготовку, стажування, в тому числі і за кордоном, з метою подальшого включення їх до відповідного кадрового резерву на керівні посади агропромислового виробництва.

Досягнення прогнозних показників розвитку агропромислового виробництва можливе за умови здійснення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на поліпшення якісного складу кадрового потенціалу аграрного сектора, визначеному Указом Президента України від 19 березня 1999 р. N 262 "Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості" та постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1159 "Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості".

3.1. На період 2000-2004 роки визначення потреби в підготовці кадрів для підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу проводити у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1159 "Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості".

При цьому:

- суб'єкти господарської діяльності усіх форм власності разом з органами місцевого самоврядування визначають необхідність кадрових переміщень та фактичну і прогнозну потребу в підготовці кадрів за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями і спеціальностями, включаючи розвиток соціальної сфери на селі. Одночасно враховуються можливості працевлаштування випускників вищих навчальних закладів поточних років, які навчалися за державним замовленням та їх направленнями. Така потреба направляється райдержадміністраціям.

Враховуючи структурні зміни у виробничій і соціальній сферах, необхідність заміщення вакантних посад і плинність кадрів, перспективи розвитку галузей виробництва, районні державні адміністрації узагальнюють потребу в підготовці кадрів на плановий та наступні роки і направляють її органам управління АПК Автономної Республіки Крим та облдержадміністрацій.

- за пропозиціями райдержадміністрацій органи управління АПК Автономної Республіки Крим, відповідні структурні підрозділи облдержадміністрацій формують замовлення на підготовку кадрів для регіону за освітньо-кваліфікаційними рівнями в розрізі напрямів та спеціальностей і свої пропозиції щодо встановлення планів набору за державним замовленням і квоти прийому сільської молоді до конкретних навчальних закладів направляють Мінагрополітики України

Міністерство аграрної політики узагальнює дані про потребу в підготовці фахівців для агропромислового комплексу в цілому, формує проект державного замовлення на підготовку кадрів та бюджетний запит на ці цілі і направляє їх відповідно Мінекономіки та Мінфіну. Одночасно в межах державного замовлення встановлює квоту прийому сільської молоді на плановий рік за спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів по вищих навчальних закладах і доводить її до замовників і виконавців.

3.2. З метою раціонального розміщення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців за напрямами та спеціальностями в аграрних закладах освіти здійснювати його перерозподіл між спеціальностями і спеціалізаціями з урахуванням регіональної потреби та працевлаштування молодих випускників.

3.3. Запроваджувати нові форми співпраці аграрних вищих закладів освіти, агропромислових підприємств, приватних та фермерських господарств, установ і організацій АПК із сільськими середніми школами шляхом створення в них сільськогосподарських ліцеїв, гімназій, інших типів навчальних закладів, посилення профорієнтаційної роботи, широкого залучення сільської молоді до навчання й отримання вищої освіти, ефективного її відбору для підготовки майбутніх спеціалістів - аграрників.

3.4. Передбачати в правилах прийому до вищих навчальних закладів розширення можливостей зарахування сільської молоді із числа випускників навчальних закладів нижчого рівня акредитації, переможців предметних олімпіад і конкурсів, виробничників, які працюють за спорідненими спеціальностями в галузях агропромислового виробництва, та її направлення на навчання в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1159 "Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості"

3.5. Перейти на скорочений термін підготовки фахівців у закладах освіти вищого рівня акредитації із числа випускників закладів освіти нижчого рівня акредитації за спорідненими спеціальностями і професіями.

3.6. Опрацювати та внести Міносвіти та науки пропозиції стосовно механізму повернення коштів за навчання у випадках, коли випускник, який навчався за рахунок коштів державного бюджету, не відпрацював 3 роки за направленням, як це передбачено Указом Президента України від 23 січня 1996 року N 77 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" (із змінами внесеними Указом Президента України від 16 травня 1996 року N 342 та статтею 197 Кодексу законів про працю України).

Існуючі підходи до підготовки фахівців для агропромислового виробництва ще не в повній мірі враховують вимоги сучасних економічних відносин. Запровадження нових форм господарювання, розвиток ринкових відносин, технологічна перебудова виробництва та переробки сільськогосподарської продукції вимагає докорінних змін в процесі підготовки фахівців, спрямованих на досягнення високого рівня професіоналізму, формування організаторських здібностей та комунікативних якостей спеціаліста шляхом трансформації академічного навчання у продуктивну практичну підготовку.

Діюча система аграрної освіти, до складу якої входять 127 навчальних закладів, в тому числі 11 агроуніверситетів, 6 академій, 3 інститути, 20 коледжів та 87 технікумів з відповідною матеріально-технічною та науковою базами, здатна забезпечити випереджаючий розвиток аграрної освіти в сучасних умовах.

Для задоволення потреб агропромислового виробництва підготовка фахівців ведеться у відповідності з переліком напрямів і спеціальностей за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

У вищих аграрних закладах освіти підготовка фахівців здійснюється за 34 спеціальностями та 69 спеціалізаціями у закладах освіти 3-4 і відповідно 39 і 58-у закладах освіти 1-2 рівнів акредитації.

За останні роки в агроуніверситетах, академіях і сільгоспінститутах відкрито 13, а в технікумах і коледжах - 10 нових спеціальностей, що зумовило відповідні структурні зміни в самих навчальних закладах, організації нових факультетів і відділень, реструктуризація спеціальностей тощо. Запровадження ступеневої системи освіти, організація навчально-науково-виробничих комплексів стало передумовою створення навчальних закладів нового покоління, більш широкої інтеграції з науковими установами та виробництвом.

З метою подальшого розвитку аграрної освіти, удосконалення мережі та системи підготовки фахівців для агропромислового виробництва здійснити такі заходи:

4.1. Враховуючи реформування аграрного сектора економіки, створення господарських формувань нового типу, у встановленому порядку внести зміни до діючого Переліку спеціалізацій спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, та підготувати складові державного стандарту на їх підготовку.

4.2. Підготувати навчальні плани і програми з інтегрованої спеціальності "Агроінженер" та для підготовки фахівців зі спеціалізацією для роботи в обслуговуючих кооперативах, що створюються в агропромисловому комплексі.

4.3. Забезпечити перегляд типових і робочих навчальних програм спеціальних предметів по всіх спеціальностях, що готуються в аграрних вищих закладах освіти, виходячи з вимог розвитку приватного сектора економіки, розвитку малого і середнього підприємництва, оволодіння майбутніми фахівцями сучасними технологіями виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

4.4. Розробити та запровадити новий порядок формування обсягів підготовки фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах і скороченим терміном навчання із числа випускників закладів освіти нижчого рівня акредитації.

4.5. Впроваджувати сучасні принципи організації навчального процесу, нові технології навчання, удосконалювати зміст і структуру, форми і методи підготовки фахівців, інтегруватись у міжнародні освітні системи.

В галузі аграрної освіти для підготовки висококваліфікованих спеціалістів створена відповідна навчально-матеріальна база, вартісті, якої складає 1,4 млрд. гривень. Сьогодні на одного студента припадає близько 10 кв. м аудиторного фонду, обладнано більше 12 тис. кабінетів, навчальних класів, навчальних та наукових лабораторій.

Підготовку фахівців для агропромислового комплексу здійснюють 11,5 тисячі педагогічних та науково-педагогічних працівників, в тому числі 472 доктори наук та професорів, 2,9 тисячі кандидатів наук та наукових співробітників.

Організація підготовки фахівців в сучасних умовах неможлива без оновлення та зміцнення навчально-матеріальної бази, запровадження новітніх інформаційних технологій, входження закладів освіти в єдину світову інформаційну систему, освоєння нової техніки та технологій, зміцнення потенціалу педагогічних і науково-педагогічних кадрів.

З цією метою передбачається:

5.1. Продовжити роботу по упорядкуванню мережі закладів освіти, об'єднанню їх між собою, передачі навчальних закладів нижчого рівня акредитації до складу агроуніверситетів та академій як структурних підрозділів чи з правом юридичної особи і створенню регіональних аграрних освітніх центрів.

5.2. Здійснити передачу з балансу аграрних закладів освіти та їх навчально-дослідних господарств на баланс місцевих органів самоврядування об'єктів соціальної сфери, що не використовуються у навчальному процесі, і на цій основі скоротити видатки на утримання вузів та навантаження на Державний бюджет.

5.3. При підготовці бюджетних запитів на плановий рік передбачати в них відновлення фінансування з Державного бюджету видатків на капітальне будівництво і ремонт об'єктів в аграрних закладах освіти, придбання техніки, обладнання та приладів для організації навчального процесу, видання навчальної літератури.

5.4. Розширити практику залучення і спрямування позабюджетних коштів закладів освіти на оновлення навчально-матеріальної бази, переобладнання навчальних аудиторій і лабораторій, придбання сучасних технічних засобів навчання, переоснащення новітніми машинами і механізмами.

5.5. Запровадити механізм надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих аграрних закладах освіти як з Державного бюджету України, так і з місцевих бюджетів, спрямувавши їх першочергово дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, інвалідам 1 та 2 групи, студентам із сільських малозабезпечених і багатодітних сімей, а також переможцям учнівських олімпіад.

5.6. З метою забезпечення навчальною літературою аграрних закладів освіти при формуванні кошторису видатків на підготовку фахівців за кошти юридичних і фізичних осіб передбачати в них витрати на видання і придбання підручників та навчальних посібників у розмірі не менше 5 відсотків від загальних витрат та спрямувати їх на ці цілі через спеціальні рахунки Науково- та Навчально-методичного центрів.