Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича - доповідача,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними поданнями 52 народних депутатів України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) указів Президента України стосовно діяльності Ради національної безпеки і оборони України (далі - Рада).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" є конституційні подання 52 народних депутатів України та 50 народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо конституційності зазначених у конституційних поданнях Указів Президента України.

Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 52 народних депутати України - 13 грудня 2006 року звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Укази Президента України "Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" від 14 жовтня 2005 року N 1446 (зі змінами, внесеними указами від 13 січня 2006 року N 2, від 17 липня 2006 року N 614, від 11 вересня 2006 року N 750 (зі змінами, внесеними Указом від 9 жовтня 2006 року N 820) (далі - Указ N 1446); "Про склад Ради національної безпеки і оборони України" від 11 вересня 2006 року N 749 (зі змінами, внесеними указами від 20 вересня 2006 року N 761, від 17 жовтня 2006 року N 884, від 15 листопада 2006 року N 966, від 24 листопада 2006 року N 1000) (далі - Указ N 749); "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 вересня 2006 року "Про виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим" від 9 жовтня 2006 року N 822 (далі - Указ N 822); "Про звільнення В. Горбуліна від тимчасового виконання обов'язків Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 10 жовтня 2006 року N 864 (далі - Указ N 864); "Про призначення В. Гайдука Секретарем Ради національної безпеки і оборони України" від 10 жовтня 2006 року N 865 (далі - Указ N 865); "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 вересня 2006 року "Про стан виконання статті 4 Указу Президента України від 8 лютого 2005 року N 208 "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" від 24 жовтня 2006 року N 895 (далі - Указ N 895); "Про призначення І. Дріжчаного заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 30 листопада 2006 року N 1013 (далі - Указ N 1013).

Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 липня 2007 року відкрила конституційне провадження у справі.

2. Суб'єкт права на конституційне подання - 50 народних депутатів України - 20 квітня 2007 року звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Указ Президента України "Про склад Ради національної безпеки і оборони України" від 11 вересня 2006 року N 749.

Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 липня 2007 року відкрила конституційне провадження у справі.

3. Ухвалою Конституційного Суду України від 25 жовтня 2007 року N 43-уп/2007 конституційні провадження у цих справах об'єднано в одне конституційне провадження.

4. Проведений Конституційним Судом України порівняльно-правовий аналіз відповідних норм Конституції України щодо ініційованих у конституційних поданнях питань дає підстави для таких висновків.

4.1. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 106 Конституції України Президент України здійснює інші, крім перелічених у пунктах 1-30 цієї статті, визначені Конституцією України повноваження. Вони передбачені, зокрема, в статті 107 Конституції України, відповідно до якої Президент України формує персональний склад Ради і своїми указами вводить у дію її рішення (частини четверта, сьома).

При виданні Указів N 1446, N 822, N 895 Президент України реалізував повноваження, що закріплені за ним саме в зазначених конституційних нормах.

Автори конституційних подань обґрунтовують їх тим, що укази Президента України з питань формування персонального складу Ради та введення в дію її рішень відповідно до частини четвертої статті 106 Конституції України мають скріплюватися підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Зазначене твердження народних депутатів України не ґрунтується на положеннях пункту 18 частини першої, частини четвертої статті 106 Конституції України у їх взаємозв'язку з положеннями статті 107 Конституції України.